Справа № 452/2122/25
Провадження №2/452/1069/2025
"15" вересня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
18 червня 2025 року з врахуванням уточнень, поданих нею через канцелярію суду 05 серпня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 22 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис №562. Позивач вказала, що від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, зазначила, що сімейне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, різні погляди на життя, з липня 2023 року подружжя проживає окремо один від одного, фактично сім'я розпалась, сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам. Крім того, після розірвання шлюбу позивач просить відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.1-2,14).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 15 вересня 2025 року о 09 год. 30 хв. (а.с.15).
Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином (а.с.17,19), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, за змістом позовної заяви та у відповідних письмових заявах, поданих до суду, зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечує проти надання строку для примирення, прохала суд провести розгляд справи без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.1-2,14,20).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.18), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або
клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на
позовну заяву не скористався, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.
Згідно ч.8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
Суд, з'ясувавши позицію позивача, викладену в позовній заяві та додаткових письмових заявах, поданих нею до суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 22 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, про що 22 листопада 2014 року складено відповідний актовий запис №562 (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5,6).
З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що відносини між подружжям погіршилися через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, з липня 2023 року подружжя проживає окремо один від одного, фактично сім'я розпалась, сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. При цьому, позивач вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим (а.с.1-2,7,8,14,20).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.
Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорював, фактично їх визнав, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач ОСОБА_1 прохала позов задовольнити, за змістом позову та поданих додаткових заяв письмово прохала позов задовольнити, заперечувала проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1-2,14,20).
Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв.
За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.
Спору про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та поділ спільного майна подружжя між сторонами на час розгляду даної справи немає.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.4).
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 письмово прохала відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище «ОСОБА_5 ».
Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,141, 247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дрогобич Львівської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 01 жовтня 2019 року, орган, що видав 4634, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Дубляни Самбірського району Львівської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 22 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис №562 від 22 листопада 2014 року, які мають двох спільних неповнолітніх дітей.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Кущ