Справа № 449/1264/25
15.09.2025 м.Перемишляни
Слідчий суддя Перемишлянського районного суду Львівської області - ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_2 , звернулася з клопотанням до слідчого судді Перемишлянського районного суду Львівської області, в якому просить скасувати арешт накладений на майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ», номерний знак « НОМЕР_1 » та повернути його їй - ОСОБА_2 , як законному володільцю та користувачу. Клопотання митвиує тим, що станом на 10.09.2025 року, необхідність у арешті майна, а саме автомобіля марки «ВАЗ», номерний знак « НОМЕР_1 », відпала, оскільки проведені всі необхідні судові експертизи, в тому числі і технічні.
Заявник - ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася, проте подала заяву, в якій просить розгляд поданого нею клопотання проводити без її участі.
В призначене судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, хоч про час, місце та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що даний транспортний засіб відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, є предметом вчинення злочину.
Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, згідно положень якого підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В судовому засіданні встановлено, що Ухвалою слідчого судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 26.08.2025 року накладено арешт у формі заборони відчуження, користування і розпорядження на автомобіль марки “ВАЗ», модель - «21102», з реєстраційним номером - « НОМЕР_1 », сірого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_1 та користувачем якого являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_2 .
Задовільняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що є достатні підстави вважати, що автомобіль марки марки “ВАЗ» модель - «21102», з реєстраційним номером - « НОМЕР_1 », власником якого являється ОСОБА_3 , в даному випадку, мають значення для кримінального провадження, а тому для запобігання можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуженя в кримінальному провадженні №12025141450000221 від 23 серпня 2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а також з метою проведення необхідних експертиз, є всі підстави длязадоволення клопотання про накладення арешту на майно.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, слідчим проводяться всі необхідні слідчі дії, а автомобіль марки “ВАЗ» модель - «21102», з реєстраційним номером - « НОМЕР_1 », є речовим доказом, відповідно підстави, що слугували для накладення арешту на майно в порядку ст.170 КПК України досі існують.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегло на собі його сліди.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи потреби досудового розслідування, наявністьу арештованого майна статусу речового доказу, обгрунтованість накладення арешту, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотанняслід відмовити.
Керуючись ст.170,174,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна- відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1