Справа № 522/7607/25-Е
Номер провадження № 2/521/4557/25
16 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейськи районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Бобуйка І.А.,
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
09.04.2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32400,00 гривень та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.05.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до даного суду.
12.05.2025 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання.
Разом із позовом представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі задоволено та з акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» наступну інформацію: чи було емітовано на ім?я ОСОБА_2 платіжну карту № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 за період з 29.03.2024 року по 03.04.2024 рік з відображенням часу зарахування коштів; надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 29.03.2024 року по 03.04.2024 рік; надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
04.08.2025 року акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» надало до суду інформацію, що була витребувана судом ухвалою від 08.07.2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Разом з позовом подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його особистої участі, позовні вимоги просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.
Згідно із ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
-відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
-відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
-відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, та відповідачкою не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 9476 від 29.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_2 , відповідач отримав кредит у розмірі 3200,00 гривень, строком на 365 днів (до 29.03.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_4 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті: https://procent.com.ua/uk/about_us.
При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за . допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв?язку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони гадання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту магалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», визначено порядок укладення електронного договору.
У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз?яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз?яснення логічно пов?язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом встановлено, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором «461229» направлявся відповідачу 29.03.2024 року о 15:26:32 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер « НОМЕР_5 », який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний відповідачем 29.03.2024 року о 15:26:56 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 461229 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 29.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідкою про успішний переказ.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на
одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів.
Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 15 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов?язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов?язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином, у межах строку кредитування Відповідач зобов?язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 15 днів.
Відповідач в порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв?язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором, що має відображення у Розрахунку заборгованості (додається), порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Судом встановлено, що позивач звертає стягнення виключно на заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 29.03.2024 року по 29.03.2025 рік.
Таким чином, судом встановлено, що в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов?язання за вказаним договором не виконав.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне. виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов?язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч, 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов?язання не звільняв винну сторону від відповідальності за порушення зобов?язання.
Судом встановлено, що заборгованість у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, відповідача за Кредитним договором станом на 03.04.2025 року становить 32400,00 грн., та складається із:
-3200,00 грн. - заборгованість за кредитом;
-29200,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 29.03.2024 року по 29.03.2025 рік, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов?язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Суд зазначає, що не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним Кредитним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частиною 3 тієї ж статті ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, суд під час винесення рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс позивач при розгляді справи, і які складаються із витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 10000 гривень 00 копійок. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору №03/06/2024 про надання професійної правової допомоги від 03.06.2024 року, акту прийому-передачі виконаних послуг до Договору №03/06/2024 про надання професійної правової допомоги від 03.06.2024 року, витягом з реєстру №1 акту прийому-передачі виконаних послуг до Договору №03/06/2024 про надання професійної правової допомоги від 03.06.2024 року, платіжною інструкцією від 28.02.2025 року, до згідно якої позивач сплатив для адвоката Руденко К.В. вартість правової допомоги у розмірі 10000,00 гривень.
Відповідно до позиції викладеній у постанові Верховного Суду у справі № 910/4881/18 від 18.12.2018 року, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності.
Згідно постанови Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.
Верховний Суд розглядаючи справи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу неодноразово звертав увагу, також, на сутність стягнення судом таких судових витрат, зазначаючи, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 р. у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 р. у справі № 826/13270/16).
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4; код ЄДРПОУ: 41466388) заборгованість за наданим Кредитним договором №9476 від 29.03.20024 року у розмірі - 32400,00 грн. (тридцять дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок, та складається із:
-3200,00 грн. (три тисячі двісті) гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом;
-29200,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими процентами за період з 29.03.2024 року по 29.03.2025 рік, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4; код ЄДРПОУ: 41466388) витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4; код ЄДРПОУ: 41466388) судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку у тридцятиденний строк. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок