Справа №521/4125/25
Провадження №2/521/3508/25
Ухвала
11 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
01 липня 2025 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності.
У відкритому підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 її представник зустрічний позов підтримали, просили його прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
У відкритому підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_2 заперечувала щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши зустрічну позовну заяву, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд вважає, що зустрічну позовну заяву необхідно повернути, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження від 03 квітня 2025 року визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву 29 квітня 2025 року (а.с. 44).Тобто, строк для подання зустрічного позову сплив із поданням відзиву на позовну заяву 29 квітня 2025 року.
У зустрічній позовній заяві міститься клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду зі зустрічною позовною заявою.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024р. у справі № 756/11081/20, провадження №14-25цс24).
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021р. у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).
Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998р. у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000р. у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від березня 2017р. у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21 грудня 2023р. у справі № 910/12042/22).
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову відповідач вказує, що її представник ознайомився з матеріалами справи лише 23 червня 2025 року, тому вона мала можливості її подати раніше, не погодивши її з представником.
Заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову не містить посилань на обставини, які стали істотними перешкодами чи труднощами, для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк.
Матеріали справи не містять доказів та й доводів, які б свідчили про наявність перешкод для відповідача щодо своєчасного звернення за допомогою до юристів, зокрема до свого представника, з метою погодження зустрічного позову. Суд також враховує і те, що відповідачем особисто було надано відзив на позовну заяву «не погодивши її з представником».
Тобто, час такого звернення залежав виключно від волевиявлення відповідача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Ордеру на надання правової допомоги №1509015 від 11 червня 2025 року вбачається, що між відповідачем та адвокатом Гайсою А.М. 11 червня 2025 року було укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 161), тобто ще за двадцять днів до подання зустрічної позовної заяви. При цьому, підстави, які стали причиною подання зустрічної позовної заяви не у найкоротший термін, а лише у дату наступного підготовчого судового засідання стороною відповідача не обґрунтовуються.
Таким чином суд не вбачає поважності причин пропуску відповідачем пропущеного нею процесуального строку на подачу до суду зустрічного позову, та вважає клопотання відповідача безпідставним, а відтак у поновленні процесуального строку на подання до суду зустрічного позову відповідачу необхідно відмовити.
При цьому суд зазначає, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є цілком виправданим, адже за своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Керуючись ст. 126, 193, 194 ЦПК України, суд -
У поновленні ОСОБА_1 пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 16 вересня 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева
11.09.25