Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/458/25
Провадження № 2/506/263/25
09.09.2025 року селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсійних виплат в сумі 657,62 грн ,
30.05.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсійних виплат в сумі 657,62 грн.
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Так, за штатним розписом в Окнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена за 14 днів до вибуття у відпустку, а також суддя Чеботаренко О.Л. була відключена, у зв'язку з перебуванням на навчанні. Тому на наступний робочий день, а саме 02.06.2025 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.
Ухвалою від 06.06.2025 року позовна заява була залишена без руху.
13.06.2025 року до суду надійшли виправлення недоліків позовної заяви.
27.06.2025 року до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
30.06.2025 року позовна заява була залишена без руху.
09.07.2025 року до суду надійшли виправлення недоліків позовної заяви.
10.07.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, за його заявою від 12.05.2023 року було призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, рішенням Головного управління від 19.05.2023 у розмірі 2616,50 грн, при цьому середньомісячна заробітна плата для призначення пенсії склала 10679,59 грн. Пенсію за період з 12.05.2023 по 31.07.2023 відповідачу було виплачено у розмірі 6921,06 грн. За наданими документами, які потребували додаткової перевірки, до страхового стажу відповідача були враховані періоди роботи відповідно до трудової книжки та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Після проведення додаткової перевірки, пенсійну справу відповідача було приведено у відповідність та зроблено перерахунок пенсії з 20.08.2022, розмір призначеної пенсії встановлено у розмірі 2287,69 грн. - який визначено при середньомісячній заробітній платі 9466,17 грн. Зміна дати права на пенсію та зміна показника середньомісячного заробітку призвела до того, що Відповідач за період з 12.05.2023 по 31.07.2023 отримав суми пенсійних виплат у більшому розмірі без достатньої на те правової підстави та як наслідок виникла переплата пенсії у розмірі 657,62 грн. З урахуванням вищевикладених фактів, Головним управлінням винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 19.07.2023 № 2405 та надіслано листа відповідачу за вих. № 1500-0504 8/100281 від 21.07.2023, в якому повідомлено про надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 657,62 грн. за період з 01.06.2023 по 31.07.2023. Однак, даний лист позивача відповідачем був проігнорований, станом на теперішній час, надміру виплачену суму пенсійних виплат відповідачем добровільно не повернуто, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду.
Представник позивача, повідомлена належним чином, до суду не з'явилася, надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу у її відсутність /а.с.54/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.53/.
При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України .
Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, згідно рішення №154950001023 від 19.05.2023 року призначено пенсію відповідачу в розмірі 2616,50 грн, при цьому середньомісячна заробітна плата для призначення пенсії склала 10679,59 грн. Пенсію за період з 12.05.2023 по 31.07.2023 відповідачу було виплачено у розмірі 6921,06 грн. /а.с.14/.
На підставі наданих документів до страхового стажу відповідача були зараховані періоди роботи відповідно до трудової книжки та відомостей системи персоніфікованого обліку. Після проведення додаткової перевірки пенсійну справу приведено у відповідність та здійснено перерахунок пенсії з 20.08.2022 року. Розмір пенсії визначено у сумі 2287,69 грн при середньомісячній заробітній платі 9466,17 грн. Зазначені обставини підтверджуються рішенням про перерахунок пенсії №154950001023 від 17.07.2023 року та протоколом про індивідуальний перерахунок за період 01.06.2023 - 31.07.2023 щодо ОСОБА_1 /а.с.14,15/.
Унаслідок зміни дати набуття права на пенсію та коригування показника середньомісячного заробітку відповідач за період з 12.05.2023 по 31.07.2023 отримав пенсійні виплати у більшому розмірі, ніж передбачено законом, що призвело до виникнення переплати у сумі 657,62 грн.
З огляду на зазначене, 19.07.2023 року Головним управлінням прийнято рішення №2405 про взяття вказаної суми переплати пенсії на облік /а.с.18/.
З метою досудового врегулювання спору Головним управлінням було надіслано листа відповідачу за вих. № 1500-0504 8/100281 від 21.07.2023 року, в якому повідомлено про надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 657,62 грн. за період з 01.06.2023 по 31.07.2023 року та запропоновано добровільно внести вказану переплату.
Однак на запит суду від 07.08.2025 року щодо надання доказів отримання відповідачем листа-повідомлення від 21.07.2023 року за вих. №1500-0504 8/100281 позивач повідомив, що відповідні докази відсутні, оскільки лист було направлено простим поштовим відправленням. Зазначена обставина підтверджується реєстром відправлених листів та скриншотом із підсистеми «Документообіг» /а.с.51,52/.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Судом установлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 , який отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви від 12 травня 2023 року відповідачу було призначено пенсію з урахуванням стажу та заробітку.
У ході перевірки правильності нарахування та виплати пенсії у зв'язку із зміною дати права на пенсію було перевизначено середньомісячний заробіток за 3 попередніх роки, внаслідок чого встановлено переплату пенсії за період з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року в сумі 657,62 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Приписами ст. 1215 Цивільного кодексу України становлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Відповідно до п.4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплати, що є безнадійними до стягнення», суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Таким чином, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій визначає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його недобросовісність .
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.
Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд у Постанові по справі №711/1509/17 від 12.12.2018 року, Постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі 554/1809/17, Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі 307/2100/16-ц та Постанові Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі № 487/2596/17, провадження 61-123св18.
При цьому позивач не надав суду ні доказів недобросовісності відповідача, ні доказів рахункової помилки позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України ,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, оцінивши усі докази, подані позивачем, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення надміру отриманих грошових коштів, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса місцезнаходження: вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надміру виплаченої суми пенсійних виплат в сумі 657,62 грн відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15.09.2025 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко