16.09.2025
Єдиний унікальний № 497/2424/25
Провадження № 1-кс/497/784/25
про арешт тимчасово вилученого майна
16.09.25 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання дізнавача Сектору дізнання Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
15.09.2025 року до суду надійшло клопотання дізнавача Сектору дізнання Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про арешт вилученого майна, погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню № 12025166270000100 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання дізнавач зазначає, що 13.09.2025 до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 13.09.2025 приблизно о 09:10 годині на блок-посту №001, розташованого по вул. Заводська в м. Болград Одеської області ОСОБА_5 надав посвідчення водія на своє ім'я, що містить ознаки підробки.
В ході проведеного 13.09.2025 огляду місця події виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 08.07.2025 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України NPU 2045596.
На думку дізнавача вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 08.07.2025 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України NPU 2045596, в розумінні ст.98 КПК є речовим доказом, тобто матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення; предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій.
Постановою дізнавача Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 13.09.2025 посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 08.07.2025 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України NPU 2045596, визнано речовим доказом.
По твердженню дізнавача з метою забезпечення збереження речових доказів в ході досудового розслідування кримінального правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Дізнавач у судове засідання не прибув, в додатку до клопотання наявна заява про розгляд клопотання без його участі, наполягав на задоволенні клопотання (а.с.25).
Особа, в якої вилучено майно ОСОБА_5 також надав заяву, якою не заперечував проти накладення арешту на вилучене майно (а.с.24).
Розглянувши матеріали поданого клопотання з додатком, обставини та підстави наведені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання дізнавача обґрунтоване та підлягає задоволенню на підставі наступного.
Сектором дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025166270000100 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України (а.с.6).
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється Болградською окружною прокуратурою (а.с.10-11).
13.09.2025 до Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 13.09.2025 приблизно о 09:10 годині на блок-посту №001, розташованого по вул. Заводська в м. Болграді Одеської області ОСОБА_5 надав посвідчення водія на своє ім'я, що містить ознаки підробки (а.с.7).
В ході проведеного 13.09.2025 огляду місця події виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданий 08.07.2025 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України NPU 2045596 (а.с.12-14).
Постановою дізнавача Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 13.09.2025 посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданий 08.07.2025 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України NPU 2045596, визнано речовим доказом (а.с.19).
Вказане майно має пряме відношення до обставин які встановлюються у вказаному кримінальному правопорушенні.
Правове обґрунтування:
Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження - ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту тимчасово вилученого майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження [...].
За змістом ст. 170 КПК України […] арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Частиною другою даної норми закону передбачена можливість накладення слідчим суддею арешту на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Також системний аналіз положень ст.ст. 167, 170, 172, 174 КПК України дає підстави вважати, що арешт може бути накладений не тільки на майно у вигляді речей підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану ними шкоду, але й інших осіб, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обмеження права власності на тимчасово вилучені транспортні засоби, є розумною та спів розмірною завданню кримінального провадження, перед усім захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Враховуючи, що накладення арешту на вилучене майно необхідне задля забезпечення кримінального провадження, а відтак є цілком розумним та спів розмірним засобом забезпечення кримінального провадження його завданню та не порушує права й законні інтереси власника майна.
Щодо строків звернення:
Положеннями частини 5 ст.171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт вилученого майна повинно бути?подано не?пізніше наступного?робочого дня?після вилучення?майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так згідно протоколу огляду місця події від 13.09.2025 року в період часу з 09:35 години до 10:05 години, дізнавачем вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні (а.с.1-5), та у самому протоколі (а.с.12-14), на яке дізнавач просить накласти арешт.
Клопотання про арешт вилученого майна складено 15.09.2025 року (а.с.1), тоді ж погоджено з прокурором та 15.07.2025 року о 13:00 годині передано до канцелярії суду, що підтверджується вхідним номером на супровідному листі (а.с.26).
Статтею 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти [...].
З огляду на викладене, дізнавачем дотримано вимоги ч.5 ст.171 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст.132 ч.3 КПК України).
Таким чином, існують достатні обставини, які підтверджують, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вилучене майно, призведе до приховування та/або зникнення речових доказів, наявних в ньому, що позбавить можливості орган досудового розслідування провести усі необхідні слідчі дії та якомога швидше завершити досудове розслідування.
А відтак, необхідно вжити заходи забезпечення кримінального провадження та здійснити арешт вищевказаного вилученого майна, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 171, 173, 236 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно яке було тимчасово вилучено 13.09.2025 під час проведення огляду місця події на блок-посту №001, розташованого по вул. Заводська в м. Болград, Одеська область, та яке має статус речового доказу у кримінальному провадженні № 12025166270000100 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом використання завідомо підробленого документа, позбавивши його права відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданого 08.07.2025 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України NPU 2045596.
Зазначене майно долучити до матеріалів кримінального провадження № 12025166270000100 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилучено майна покласти на дізнавача Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1