Справа № 462/6730/25
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., секретаря судового засідання Шостак К. Р., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає (згідно протоколу) за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 24.08.2025 року близько 02 год. 08 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Городоцька-Ряшівська керував легким персональним електричним транспортним засобом електросамокатом «Wings», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, підтверджується результатом тесту № 2209 з приладу «Drager Alcotest 6820» прилад № ARНF-0060 від 24.08.2025 року, результат якого складає 1,15 % та Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.08.2025 року, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суду ОСОБА_1 пояснив, що є діючим військовослужбовцем та того вечора їхав разом із дружиною додому на електросамокаті після відвідин брата, який перебував у відпустці з фронту. Зазначив, що вони їхали удвох, дружина попереду, а він позаду, обидва тримались за кермо самоката. Згодом вони почули сигнал поліцейського автомобіля та зупинились, після чого поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, від якого він не відмовився. Йому не зрозуміло чому саме відносно нього поліцейські склали протокол, адже не зрозуміло на підставі чого саме та яких доказів вони дійшли висновку про керування самокатом саме ОСОБА_1 , а не його дружиною.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Пунктом 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Водночас, з матеріалів, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається беззаперечних доказів щодо керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 24.08.2025 року близько 02 год. 08 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Городоцька-Ряшівська керував легким персональним електричним транспортним засобом електросамокатом «Wings», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, оглянувши надані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, судом встановлено, що у них відсутня відеофіксація факту керування ОСОБА_1 електросамокатом, а з усіх наданих суду відеоматеріалів вбачається, що на таких зафіксовано лише момент складення відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів. Із його пояснень убачається, що на самокаті він пересувався разом із дружиною. Таким чином, працівниками поліції не доведено факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом із ознаками алкогольного сп'яніння, які передують проведенню огляду водія на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність подій, а саме факту керування електросамокатом, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відтак, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал постанови міститься в матеріалах справи №462/6730/25. Постанова не набрала законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.