Справа № 184/1030/24
Номер провадження 2/184/81/25
16 вересня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню»,
Позивач звернулась до суду з позовом, який доповнила, про визнання виконавчого напису таким, що не відповідає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис №15899. За вказаним виконавчим написом державним виконавцем Рязановою А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68654105 від 15.02.2022 року про стягнення з неї на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 8088,29 грн. Про існування даного виконавчого напису вона дізналась у листопаді 2023 року, коли з її зарплати були утримані кошти за постановою про звернення стягнення на її доходи від 11.11.2023р. Тому вважає, що приватний нотаріус при вчиненні спірного напису не переконалась належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання документів про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами, а відповідно до цього виконавчий напис підлягає скасуванню. Просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 8997,12 грн., безпідставно стягнутих на підставі виконавчого напису №15899 від 13.10.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Швець Р.О.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа - Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за наступних підстав.
Відповідно до ч.3 с т.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно с т.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 13.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис №15899.
За вказаним виконавчим написом державним виконавцем Рязановою А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68654105 від 15.02.2022 року про стягнення з неї на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 8088,29 грн.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2013 року по 04.07.2017 року.
Сума заборгованості становить 12495,01 грн., з яких: - 1684,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 955,50 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 8783,80 грн. - заборгованість за пенею; - 500,00 грн. - заборгованість по штрафам (фіксована частина); - 571,19 грн. - заборгованість по штрафам (відсотки від суми заборгованості). За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 1800,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Відповідно до наказу Міністерства Юстиції України №933/5 від 10.03.2023 року Покровський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) реорганізовано шляхом приєднання до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є його правонаступником.
11.11.2023 року державним виконавцем на підставі виконавчого напису №15899, виданого 13.10.2017, було звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , отримувані від Покровського міського комунального підприємства "Добробут" до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 8997.12 грн., в тому числі виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.
Про існування даного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець P.O. від 13.10.2017 року за №15899 позивач дізналась у листопаді 2023 року, коли з її зарплати були утримані кошти за постановою про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 від 11.11.2023р.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Суд вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню. Приватний нотаріус у виконавчому написі посилався на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованість проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999р., але на момент вчинення вказаного виконавчого напису, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 було визнаною не чинною та незаконною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку №1172 зазначеним пунктом 2.
В даному випадку наявні достатні правові підстави вважати виконавчий напис щодо стягнення з позивача заборгованості в розмірі 12495,01 грн., вчинений з порушенням вимог чинного законодавства та є таким, що не підлягає виконанню та стягнути грошові кошти, які були стягнуті в процесі виконання виконавчого напису.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій/ Порядок №296/5).
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 1.1.,1.2 п.1 гл. 16 розділу II вказаного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису, стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (п.п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Пунктом 3 глави 16 розділу II вищезазначеного Порядку передбачено умови вчинення виконавчого напису. Так, згідно з п.п.3.1, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу, що передбачено у п. 3.4 глави 16 розділу II Порядку №296/5.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Пунктом 2.3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №137/1666/16-ц, та у Постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №405/1015/17.
При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року №6-887цс17, та у Постанові Верховного Суду у справі №207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження №14-12559св18).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».
Зазначена Постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22.02.2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Так, підставою для вчинення виконавчого напису є, зокрема, Постанова КМУ №1172 від 29.06.1999 року, в яку Постановою КМУ №662 від 26.11.2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову КМУ №662 від 26.11.2014 року в цій частині. Вказану Постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Отже, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 13.10.2017 року, тобто після набрання законної сили Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, тому були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що нотаріально посвідченого договору між банком та ОСОБА_1 укладено не було.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис №15899 від 13.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та перебуває на виконанні в Нікопольському відділі державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відкритого виконавчого провадження №68654105 від 15.02.2022 року, вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
Згідно ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №15899, вчинений 13.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем про стягнення про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості в сумі 12495 грн. 01 коп.
Стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошові кошти в розмірі 8997.12 грн., безпідставно стягнутих на підставі виконавчого напису №15899 від 13.10.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 16.09.2025р.
Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш