Справа № 177/1742/25
Провадження № 2-а/177/28/25
Іменем України
16 вересня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Кривенко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку адміністративного судочинства, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 703 від 25.06.2025, на підставі якої його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позову вказував, що 12.10.2022 був призваний до лаз ЗСУ по мобілізації та 26.02.2023 звільнений зі служби відповідно до наказу № 55, на підставі п.п. «г» п.2 ст. 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок».
Після звільнення з військової служби, він став на військовий облік за місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Саме ця адреса його місця проживання зазначена в реєстрі «Оберіг», яким володіє ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено електронним військово-обліковим документом сформованим у застосунку «Резерв +». За цією адресою він фактично проживає.
На виконання розпорядження № 4/3013, уповноважені представники Лозуватської сільської ради зобов'язані були здійснити оповіщення військовозобов'язаних, для забезпечення їх прибуття 09-11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він - ОСОБА_1 , також був у вказаному списку на оповіщення, але його адреса була вказана як : АДРЕСА_2 , замість вірної АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 вказав у розпорядженні невірну адресу його місця проживання, працівники сільської ради прибувши для оповіщення за цією адресою, склали акт про його відсутність за адресою: АДРЕСА_2 .
Цей акт став для ІНФОРМАЦІЯ_3 підставою для внесення у реєстр «Оберіг» даних про порушення правил військового обліку та повідомлення до поліції про розшук.
Під час слідування на роботу, він був зупинений працівниками поліції та його повідомлено про перебування у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15.06.2025 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а 25.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 склав відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В тексті протоколу та постанови, йому ставиться у вину не проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що не його адресою місця проживання, та відповідно ставиться у вину неявка до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначені дати.
Він не був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не отримував повістки, не мав підстав для ухилення від явки до вказаного органу, мав відстрочку від військової служби на строк до 06.08.2025, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.06.2025 № 1615.
Оскаржувана постанова є незаконною, безпідставною, прийнятою без встановлення дійсних обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Позивач та його представник в ході судового розгляду позов підтримали та просили його задовольнити.
Позивач додатково пояснив, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований та фактично проживає вже досить тривалий час, місця проживання не змінював. Жодного відношення до адреси АДРЕСА_2 він не має. Причини зазначення ІНФОРМАЦІЯ_4 в розпорядженні адресованому Лозуватській сільській раді щодо оповіщення, іншої адреси АДРЕСА_2 , йому не відомо. Наполягав на тому, що повістку про виклик на 09-11.04.2025 не отримував, підстав ухилятися від явки до ТЦК та СП не мав, оскільки мав відстрочку від мобілізації, а тому його притягнення до відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставне.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у розгляді справи не забезпечив, відзиву та заяв з процесуальних питань не подано. Докази витребувані у відповідача ухвалою суду від 12.08.2025, відповідач суду не надав, про причини невиконання ухвали суду не повідомив, хоча копію ухвали отримано через систему «Електронний суд» та під особистий підпис відповідальної особи 14.08.2025 (а.с. 46).
Розглянувши заяви по суті справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 5-6), перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 12.10.2022 по 20.02.2023 проходив військову службу під час за мобілізацією, а з 21.02.2023 звільнений з військової служби на підставі п.п. «г» п.2 ст. 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» (за сімейними обставинами), що підтверджено даними військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с. 7). ОСОБА_1 , в період інкримінованого правопорушення, було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджено довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 , документами, що дають право на відстрочку (а.с. 18, 19-23).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2025/008974583 від 04.07.2025, ОСОБА_1 з 12.12.2001 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10). Саме така адреса проживання зафіксована в військово-обліковому документі сформованому в системі «Резерв +» (а.с. 9), а також у довідці Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької РДА № 185 від 26.06.2025 (а.с. 11).
ОСОБА_1 , згідно інформації з «Резерв+», вчасно оновив свої облікові дані (а.с. 9).
Відповідач доказів на спростування вказаних обставин суду не надав, хоча суд вживав заходів для забезпечення можливості подання сторонами доказів у змагальному процесі, а також витребував у відповідача докази щодо предмета спору (а.с. 42), які відповідач не надав та причини неявки не повідомив, хоча в силу ч.2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
Як зазначив позивач у заяві по суті справи та безпосередньо в судовому засіданні, він залишається зареєстрованим та фактично проживає за цією адресою, що підтверджено довідкою Лозуватської сільської ради від 14.08.2025, наданої на запит суду (а.с. 47).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 703 від 15.06.2025 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 володів інформацією про місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та саме таку адресу вказав у протоколі в графі щодо анкетних даних особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 13).
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він ОСОБА_1 , який згідно електронної системи Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає, та 09-11 квітня 2025 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин по повістці для визначення призначення на особливий період, що мала б бути вручена йому Лозуватською сільською радою на підставі розпорення ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/3013 від 03.04.2025, чим в особливий період порушив законодавство щодо мобілізації та мобілізаційної підготовки, у зв'язку з чим підданий стягненню за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с. 15-16).
Слід звернути увагу на те, що у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, на відміну від змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ставиться у вину не повідомлення військовозобов'язаним без поважних причин про зміну місця проживання, з кваліфікацією дій за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, а не за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 13-14). При цьому, відповідачем перед судом не доведено факт зміни ОСОБА_1 адреси проживання, а зміст правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 210-1 КУпАП) є відмінним від правопорушення інкримінованого в оскаржуваній постанові (ч.3 ст. 210-1 КУпАП).
Як слідує зі змісту розпорядження № 4/3013 від 03.04.2025, на яке міститься посилання в оскаржуваній постанові, ІНФОРМАЦІЯ_4 уповноважив Лозуватську сільську раду здійснити оповіщення військовозобов'язаних про їх виклик до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_7 , серед яких ід номером 8 - ОСОБА_1 . Однак, у вказаному розпорядженні адреса ОСОБА_1 , за якою необхідно було здійснити його оповіщення, вказана як: АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Зі змісту постанови слідує, що нібито, за інформацією сільської ради, ОСОБА_1 зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15-16).
Позивач категорично заперечив свою реєстрацію та/або проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вказав про відсутність будь-якого відношення до вказаної адреси, на підтвердження чого надав суду сукупність доказів, що досліджені судом, зокрема довідки з Лозуватської сільської ради, витяги з реєстру територіальної громади, згідно яких він з 2001 року та до цього часу зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Натомість відповідач, який є суб'єктом владних повноважень та в силу ч. 2 ст. 77 КАС України зобов'язаний доводити правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_1 згідно електронної системи Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає, зокрема не надано відповіді з Лозуватської сільської ради на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку міститься посилання в оскаржуваній постанові.
В той час, наявні в матеріалах справи докази, зокрема довідка з місця проживання, дані «Резерв +», свідчать про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , з 2001 року по теперішній час (а.с. 5, 9, 10).
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 при формуванні списків на оповіщення та передачі їх до Лозуватської сільської ради, допустився помилки в зазначенні місця проживання позивача, що й унеможливило вручення повістки позивачу.
Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - формування повістки), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, в тому числі, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно п. 31 Порядку, повістки мають право вручати, в тому числі представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Пункт 35 Порядку визначає, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.
Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно п. 36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені:
через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Пункт 41 Порядку визначає, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, чинне законодавство передбачає існування альтернативних механізмів оповіщення та виклику військовозобов'язаних до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі шляхом вручення повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 представниками органів місцевого самоврядування.
В даному випадку, повістка ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 09-11.04.2025 підлягала врученню представниками Лозуватської сільської ради, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/3013 від 03.04.2025 (а.с.12).
Однак, як встановлено судом, розпорядження про оповіщення містило помилкову адресу місця проживання ОСОБА_1 , за якою він підлягав оповіщенню, а тому повістку вручено не було, що слідує зі змісту оскаржуваної постанови.
Отже, згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024, ОСОБА_1 не був повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 09-11.04.2025.
Доказів того, що ОСОБА_1 оповіщався про необхідність явки у вказані дати та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 іншим альтернативним шляхом (засобами телефонного зв'язку, засобами поштового зв'язку), відповідачем суду не надано, посилання на вжиття таких заходів відсутні в протоколі та оскаржуваній постанові.
Частина ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію, а Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год в Україні введено воєнний стан, що триває донині.
Отже, починаючи з 17.03.2014 в Україні діє особливий період.
Для правопорушень передбачених ч.3 ст. 210-1 КУпАП характерна форма вини у формі умислу.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про дату, час з'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-11.04.2025, а отже не був обізнаним про обов'язок явки до вказаного органу у вказані дні.
Незважаючи на це, 25.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв постанову № 703 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, вказавши що останній не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, діяв при цьому з прямим умислом. Його дії кваліфіковано в постанові як порушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, попри те, що протокол було складено за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, що не узгоджується між собою та порушує право особи знати, яке саме правопорушення ставиться йому вину та від чого захищатися (а.с. 15-16).
Вказана постанова є незаконною, адже попри те, що уповноваженим суб'єктом встановлено, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не була вручена ОСОБА_1 представниками сільської ради, відповідно він не був проінформований про дату, час виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 , уповноважений суб'єкт вказав у постанові про те, що не прибувши по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 діяв з прямим умислом. Неотримання повістки про виклик на певну дату та час, у порядку визначеному законом, виключає вину особу у неявці за викликом, а отже виключає її відповідальність за неявку до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначену ними дату та час.
Більш того, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, призначаючи стягнення уповноважений суб'єкт вказав про визнання своєї вини ОСОБА_1 , в той час як він заперечував свою вину, вказував про неотримання повістки, його позиція в цьому питанні залишалася незмінною.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що уповноваженим суб'єктом - ІНФОРМАЦІЯ_4 , поза розумним сумнівом, не доведено факт належного вручення ОСОБА_1 повістки про виклик на 09-11.04.2025, відповідно не доведено факт умислу останнього щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказану дату та час. Вказане виключає наявність складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнята суб'єктом владних повноважень без дійсного встановлення обставин справи, за відсутності складу правопорушення, порушує права ОСОБА_1 , а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанова якого оскаржувалася, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с. 32).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за справою про адміністративне правопорушення № 703 від 25.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Березюк