16 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 686/31558/24
провадження № 61-11353ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю,
У листопаді 2024 року Головне управління Державної податкової служби
у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 29 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року, у задоволенні вимог заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 ,
АТ КБ «ПриватБанк» в особі Хмельницької філії АТ КБ «ПриватБанк»,
про розкриття банківської таємниці відмовлено.
У березні 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області вперше звернулося
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2025 року касаційну скаргу ГУ ДПС
у Хмельницькій області визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження
№ 61-2920ск25).
У квітні 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області повторно звернулося
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року
та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року касаційну скаргу ГУ ДПС
у Хмельницькій області визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених частиною другою статті 393 ЦПК України (провадження
№ 61-5563ск25).
У червні 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області шляхом формування документа у системі «Електронний суд» втретє звернулося до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2025 року касаційну скаргу ГУ ДПС
у Хмельницькій області визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених частиною другою статті 393 ЦПК України (провадження
№ 61-7646ск25).
07 серпня 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області, шляхом формування документа у системі «Електронний суд» вчетверте звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2025 року касаційну скаргу ГУ ДПС
у Хмельницькій області визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених частиною другою статті 393 ЦПК України (провадження
№ 61-10255ск25).
Відповідно до повідомлення про доставлення електронного листа копію вказаної ухвали було доставлено до електронного кабінету заявника 26 серпня 2025 року.
У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уп'яте надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Хмельницькій області, шляхом формування документа у системі «Електронний суд» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки документ сформований у системі «Електронний суд» 03 вересня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В окремо доданому клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що недоліки, які слугували підставою для повернення касаційної скарги, перестали існувати. При первинному зверненні касаційну скаргу подано у строки передбачені процесуальним законодавством. ГУ ДПС у Хмельницькій області просить врахувати, що «результати наданої Верховним Судом оцінки підставам касаційного оскарження, визначених у попередньо поданих касаційних скаргах, не залежали і не залежать від волі відповідача. Водночас це є об'єктивною обставиною, яка, в тому числі, вплинула на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі».
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки невиконання вимог ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження, оскільки заявник має довести обставини, які перешкоджали йому виконати вимоги ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги при первісному та наступних неодноразових зверненнях до суду касаційної інстанції.
Наведені заявником обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Положення закону про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду - обов'язку поновити такий строк у разі його пропуску, за відсутності поважних причин.
При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.
Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії або навести інші підстави з відповідними доказами.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Визнати наведені Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 лютого 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець