Справа № 175/7582/25
Провадження № 1-кп/175/1123/25
Ухвала
Іменем України
16 вересня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025052390000560 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 02.10.2020 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, звільнився 30.01.2024 року з Коломийської ВК Івано-Франківської області № 41 по відбуттю строку покарання; 24.12.2024 року вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді двох років обмеження волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Перед оголошенням перерви у судовому засіданні прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 строком на шістдесят днів з визначенням розміру застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що судом до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
Обвинувачений та захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки відсутні ризики визначенні ст. 177 КПК України, та просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
24 липня 2025 ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області було винесено ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів ОСОБА_5 тобто до 21 вересня 2025 року та визначено заставу у розмірі 60 560 грн. 00 коп. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з огляду на наступне.
Судом встановлено, що є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_5 , як неодноразово судима особа може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, так як обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 182 КПК України розмір застави визначається п. 2 щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього, слід визначити в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 грн 00 коп..
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 314, 331 КПК України,-
Клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк на шістдесят днів, тобто до 14 листопада 2025 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні №12025052390000560 за ч. 4 ст. 185 КК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 60 560 грн. 00 коп. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок.
У разі внесення обвинуваченим визначеного розміру застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1