іменем України
Справа № 210/899/25
Провадження № 1-кс/210/1495/25
12 вересня 2025 року
Слідча суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники кримінального провадження, які приймають участь у розгляді клопотання: адвокат ОСОБА_3 , прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 01.07.2024 року за №42024042060000075,
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 01.07.2024 року за №42024042060000075.
У клопотанні в порядку статті 174 КПК України ставиться питання про:
- скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року на майно, вилучене 18 березня 2025 року в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2025 року, а саме транспортний засіб Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від нього, власником якого є ОСОБА_5 .
Виклад обставин та правова кваліфікація
У ході досудового розслідування встановлено, що група осіб на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснює незаконне виготовлення алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння особи.
Проведеними заходами встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2024 по теперішній час, мешканець м. Кривий Ріг, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується транспортним засобом марки «SKODA SUPERB», ДНЗ НОМЕР_2 , в супереч закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 відповідно до якого - «Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв», діючи на території м. Кривий Ріг, організував протиправну діяльність пов'язану з виготовленням та розповсюдженням алкогольної продукції в тому числі, яка не відповідає нормам Державного стандарту України (далі ДСТУ).
18.03.2025 в період часу з 11:10 год. по 11:29 год. на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду проведено обшук в транспортному засобі марки «SKODA SUPERB», ДНЗ НОМЕР_2 в ході якого виявлено та вилучено вказане авто та ключі від нього.
Постановою слідчого вказане вилучене майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні на підставі ст. 98 КПК України.
Позиції сторін
Представник володільця майна - ОСОБА_3 в судовому засіданні зауважила, що в застосуванні вищезазначеного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, усі необхідні слідчі дії за використанням зазначеного вище транспортного засобу на цей час проведені, жодних доказів того, що вказаний транспортний засіб є знаряддям вчинення злочину органом досудового розслідування не встановлено.
Тому адвокат вважає, що на теперішній час, з урахуванням викладеного та вимог КПК стосовно розумності строків досудового розслідування, вбачається можливість досягти дієвості кримінального провадження без обмеження права власності особи на вилучене майно.
Прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.
Мотивація суду
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у справі №210/899/25, провадження №1-кс/210/767/25 накладено арешт на майно (шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування), вилучене в ході обшуку транспортного засобу, а саме на: транспортний засіб марки «SKODA SUPERB», ДНЗ НОМЕР_2 та ключі від нього, а саме з метою збереження речового доказу, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підставою для накладення арешту на вилучене майно, слугувало те, що зазначено майно зберігає на собі сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що встановлюється в ході досудового розслідування, що безумовно відповідає критеріям у ст. 98 КПК України, тому являється речовим доказом та мають доказову базу по кримінальному провадженні №42024042060000075 від 01.07.2024 року.
Арешт накладено на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, а саме з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
ОСОБА_5 , звертаючись до слідчої судді із клопотання про скасування арешту, накладеного на вилучене майно, посилається на те, що: не є ані підозрюваною, ані обвинуваченою в рамках кримінального провадження, в якому на підставі ухвали слідчого судді від 08 квітня 2025 року накладено арешт на належне їй майно, арештований транспортний засіб не використовувався для скоєння злочину, не міг на собі зберегти будь-яку інформацію, необхідну у даному кримінальному провадженні. Крім того, вилучаючи належний їй транспортний засіб була позбавлена свого законного права на користування належним їй майном. Під час обшуку на самому автомобілі, так і у ньому, будь яких відомостей чи доказів, які б зберігали на собі сліди чи містили відомості, які могли б бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, виявлено не було.
Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).
Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується для досягнення дієвості кримінального провадження. Норми, викладені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний перевірити можливість досягнення дієвості кримінального провадження без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, що узгоджується із п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, відповідно до якої при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК).
Згідно з п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;
- з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;
- враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;
- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.
Згідно частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів .
Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З метою запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, з метою забезпечення в ході досудового розслідування проведення експертизи транспортного засобу, для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального проступку, з метою збереження речових доказів накладено арешт на вищевказане майно.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що автомобіль, який було вилучено під час обшуку Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від нього, на праві власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.02.2024 року
За змістом положень статей 2, 8 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про подальшу чинність арешту майна, повного чи часткового скасування арешту, слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173, 174 КПК України враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для обвинувачених, третіх осіб.
Відповідні дані мають бути доведені сторонами час розгляду клопотання в порядку статті 174 КПК України, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою попередження можливості зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, тобто арешт майна накладено з метою збереження речового доказу.
Досудове розслідування розпочато 01 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України, спірне майно вилучено 18 березня 2025 року.
Під час розгляду клопотання на вимогу слідчого судді частково надані матеріали кримінального провадження. Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що автомобіль Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 використовувався у злочинних цілях.
В ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 вказано, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 користується даним авто.
Відповідно до представлених документів стороною захисту вилучений автомобіль належить ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Слідчому судді не представлено належних та допустимих доказів, що ОСОБА_5 є причетною до події злочину, що могла мати місце на час реєстрації кримінального провадження (внесення відомостей до ЄРДР 01.07.2024 р.), а так само є причетною або могла бути причетною до подальших злочинних дій, які є предметом досудового розслідування.
Слідчому судді не представлено належних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що у вилучений автомобіль Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або його можна використати як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На момент розгляду клопотання, зважаючи на те, що з часу фізичного вилучення майна минуло 6 місяців, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно підпадає під критерії речових доказів у розумінні статті 98 КПК України - ані висновків експертиз, ані протоколів огляду вилученого майна, які б могли підтвердити версію обвинувачення, яка існувала на момент санкціонування обшуку та арешту майна.
Так само на розгляд клопотання не представлено постанов слідчого про призначення експертиз, об'єктом якої є Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За обставин, встановлених слідчим суддею, виключається вірогідність того, що вилучене майно може бути об'єктом кримінально протиправних дій, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 є третьою особою (ст. 64-2 КПК України), відносно майна якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
Допустимих та належних доказів, зібраних у встановленому порядку, які б поза розумним сумнівом вказували на причетність ОСОБА_5 до злочинної діяльності, а так само й що майно придбане за рахунок коштів, здобутих незаконним шляхом, під час розгляду клопотання не надано.
З клопотання про арешт майна та додатків до нього, а так само і з матеріалів клопотання про скасування арешту, не вбачається, що сторона обвинувачення наразі має належні та допустимі докази, отримані в межах цього кримінального провадження, на підтвердження того, що в дійсності вилучене майно, є предметом кримінального правопорушення, може зберегти на собі сліди злочину, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України.
У кожному конкретному кримінальному провадженні при застосуванні видів обтяження, продовження їх чинності - в даному випадку арешту майна, - обов'язково мають бути наявні докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на початковій стадії досудового розслідування кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Вбачається, що подальше збереження чинності накладеного арешту на автомобіль «SKODA SUPERB», ДНЗ НОМЕР_2 , не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
За матеріалами, які наявні в провадженні слідчого судді, неможливо достеменно та об"єктивно встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, тому слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено подальше збереження арешту, а стороною захисту доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
На підставі викладеного, за недоведеності необхідності подальшого застосування арешту майна, ненадання доказів, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, відсутності інших процесуальних підстав залишати чинність заходу забезпечення кримінального провадження, який при викладених в ухвалі мотивах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, клопотання ОСОБА_5 слід задовольнити у повному обсязі.
У зв"язку з задоволенням клопотання та скасуванням арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, останнє слід повернути заявнику клопотання - ОСОБА_7 або її представнику - адвокату ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 376 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 01.07.2024 року за №42024042060000075 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчої судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у справі № 210/899/25 пр. № 1-кс/210/767/25 на майно, вилучене 18 березня 2025 року в ході обшуку, а саме транспортний засіб Skoda Superb, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від нього.
Зобов"язати уповноважених осіб органу досудового розслідування - слідчих, які здійснюють досудове розслідування та/або прокурорів, включених до групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 01.07.2024 року за №42024042060000075 повернути ОСОБА_5 або її представнику (адвокату ОСОБА_3 ) вказане у абзаці другому резолютивної частини цієї ухвали майно.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу слідчого судді, що не підлягає оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та проголошено 15 вересня 2025 року о 08 год. 40 хв. в залі судового засідання №309 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).
Слідча суддя: ОСОБА_1