28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 522/6484/22
провадження № 61-10856ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зауліна Ольга Григорівна, на постанову Одеського апеляційного суду
від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом визнання за позивачем право приватної власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 , та автомобіль LexusIS 250 2015 року,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 та просила:
1) визнати бетонозмішувач марки Mercedes-benz, модель Actros 4448 спільним майном подружжя та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 його вартості у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США;
2)відступити від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою 24,9 кв. м до 2/3, зменшивши частку ОСОБА_2 до 1/3; припинення права власності ОСОБА_2 на частку квартири
АДРЕСА_2 , визнавши право власності на вказану квартиру в цілому за ОСОБА_1 , стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_2 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 дол. США;
3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 доларів США.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частку автомобіля Lexus IS 250, 2015 року випуску.
В решті вимог первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано бетонозмішувач марки Mercedes-benz, модель Actros 4448 спільним майном подружжя та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 його вартості у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США.
Відступлено від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м., житловою 24,9 кв. м. до 2/3, зменшивши частку ОСОБА_2 до 1/3.
Припинено право власності ОСОБА_2 на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м., житловою 24,9 кв. м., визнавши право власності на квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м., житловою 24,9 кв. м. в цілому за ОСОБА_1 , стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири у розмірі
862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США.
Зараховано зустрічні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_2 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США та вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості бетонозмішувача марки Mercedes-benz у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі
137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 дол. США.
В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя у рівних частках, а саме: квартири АДРЕСА_2 та задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 до 2/3 та зменшивши частку ОСОБА_2 до 1/3; припинення права власності
ОСОБА_2 на частку квартири АДРЕСА_2 та визнання права власності на цю квартиру в цілому за ОСОБА_1 , стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_2 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США; зарахування зустрічних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_2 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США та вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості бетонозмішувача марки Mercedes-benz у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США, остаточно стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 доларів США - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою 24,9 кв. м.
Зустрічний позов в частині відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 до 2/3 та зменшивши частку ОСОБА_2 до 1/3; припинення права власності ОСОБА_2 на частку квартири АДРЕСА_2 та визнання права власності на цю квартиру АДРЕСА_2 в цілому за ОСОБА_1 , стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_2 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США; зарахування зустрічних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації за припинення його права власності на частку квартири АДРЕСА_2 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно
23 573,50 доларів США та вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 1/2 вартості бетонозмішувача марки Mercedes-benz у розмірі
999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США, остаточно стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 доларів США - залишено без задоволення.
В інший частині рішення суду залишено без змін.
21 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зауліна О. Г. через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року та в цій частині залишити рішення суду першої інстанції в силі.
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд не врахував правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц, від 03 жовтня
2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 402/849/1814 грудня 2022 року у справі
№ 126/2200/20.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зауліна Ольга Григорівна, на постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року.
Витребувати із Приморського районного суду м. Одесицивільну справу
№ 522/6484/22 позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська