25 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 401/1231/24
провадження № 61-10711ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 26 березня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення батьківства,
У травні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення батьківства.
Разом із позовною заявою заявник подала до суду клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.
Крім того, у серпні 2024 року відповідач повторно звернулась до суду з аналогічним клопотанням про призначення судової експертизи.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року, яка залишена без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2025 року, призначено у цивільній справі № 401/1231/24 судово-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам ТОВ «Медико генетичний центр Мама Папа».
18 серпня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 26 березня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2025 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи.
Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Таким чином, частина перша статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку ухвали суду Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року про призначення експертизи та постанови Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2025 року, прийнятої за результатами перегляду в апеляційному порядку вказаної ухвали (пункт 12 частини першої
статті 353 ЦПК України).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
ЄСПЛ у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) у справі
«Дія 97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
З огляду на викладене та відповідно до наведених положень ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2025 року.
Керуючись статтями 2, 3, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення батьківства.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська