15 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11384/20 (910/19362/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючий), Сотнікова С. В., Остапенка О. М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2024
у складі судді Івченка А. М.
за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1
у справі № 910/11384/20 (910/19362/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Броксервіс"
про стягнення 1 075 201,40 грн
в межах справи № 910/11384/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння"
про банкрутство
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (далі - ТОВ "Торговий дім "Насіння") звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Броксервіс" (далі - ТОВ "Компанія "Броксервіс") про стягнення 1 075 201,40 грн в межах справи № 910/11384/20.
2. 08.02.2023 рішенням Господарського суду міста Києва задоволено позов.
3. 02.06.2022 Господарським судом міста Києва видано наказ.
4. 17.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва замінено стягувача - ТОВ "Торговий дім "Насіння" за наказом Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі № 910/11384/20 (910/19362/21) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", стягувач).
5. 11.08.2022 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 2 червня 2022 року по справі № 910/11384 та 11.08.2022 направлена сторонам виконавчого провадження за вих. №8557.
6. Виконавче провадження НОМЕР_1 з 11.08.2022 входить до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2, про що винесено відповідну постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, в межах якого також додатково вчиняються виконавчі дії щодо боржника ТОВ "Компанія "Броксервіс".
7. 26.10.2023 до Миронівського ВДВС надійшло клопотання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони (стягувана) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), яке набрало законної сили.
8. 06.11.2023 від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (Київ, далі - державний виконавець).
9. 21.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження за вих. №36093. Копію даної постанови 21.11.2023 також продубльовано на електронну адресу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
10. 23.11.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс"; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), яка виразилась у порушенні умов та порядку вчинення заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі №910/11384/20 (910/19362/21), виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), яке набрало законної сили, із врахуванням частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язано державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), винесену за результатами розгляду клопотання вих. №20-2/10 від 20.10.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
11. 25.06.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.
12. 19.08.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 із доданими до неї документами - повернуто без розгляду.
Короткий зміст скарги на бездіяльність державного виконавця
13. 29.08.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (Київ), в якій стягувач просив суд:
- визнати за період із 11.08.2022 по 28.08.2024 неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження",
- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Миронівського ВДВС в обухівському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
14. Скарга обґрунтована тим, що на сьогодні наказ Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21), виданий на виконання рішення суду від 08.02.2022 не виконаний. Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень за період з 11.08.2022 по 28.08.2024 в силу дії обов'язкових норм Закону України "Про виконавче провадження" всіх можливих та необхідних дій Миронівським ДВДС не вчинялося, порушено порядок та періодичність здійснення заходів примусового виконання. Стягувач вказує, що 27.05.2024 він звернувся до державного виконавця із клопотанням про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець мав здійснити виконавчі заходи на предмет перевірки та встановлення джерел доходів боржника, невідкладно здійснити перевірку знаходження боржника за всіма доступними ресурсами, в тому числі й здійснивши виявлення та арешт каси боржника. Стягувач також доводив порушення державним виконавцем п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 337 ГПК України щодо притягнення до відповідальності керівника боржника за невиконання, ухилення від виконання та перешкоджання у виконанні рішення суду. Посилаючись на фактичне невиконання наказу Господарського суду від 02.06.2022 по справі № 910/11384/20 (910/19362/21) протягом значного періоду часу стягувач стверджує про бездіяльність державного виконавця.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
15. 13.11.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (Київ) відмовлено.
16. Відмовляючи в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця, суд першої інстанції вказав, що матеріалами справи підтверджуються здійснені державним виконавцем дії для виконання наказу, які цілком направлені на виявлення боржника та його майна, зокрема, здійснені усі відповідні запити, вимоги щодо розшуку його рухомого та нерухомого майна, здійснені запити щодо виявлення рахунків боржника, а також накладені арешти на грошові кошти та на рухоме і нерухоме майно. Подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи без вилучення паспортного документа, подання про порушення кримінальної справи відносно керівника боржника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. 23.04.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 залишено без змін.
18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що державний виконавець здійснив всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії щодо розшуку боржника та його майна, а отже судом першої інстанції правильно була визнана необґрунтованою скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (Київ).
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. 02.05.2025 (через систему "Електронний суд") ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/11384/20 (910/19362/21) від 13.11.2024скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/11384/20 (910/19362/21). Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/11384/20 (910/19362/21), котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі №910/11384/20 (910/19362/21) із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 по справі №910/11384/20 (910/19362/21) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
20. Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.08.2018 у справі №910/25970/14, від 23.08.2018 у справі №911/167/17, від 30.10.2018 у справі №903/1297/14, від 19.08.2020 у справі №910/8130/17, від 07.02.2023 у справі №925/790/17(925/580/20), від 27.03.2023 у справі №904/817/20, від 29.04.2025 у справі №873/70/22, від 03.06.2020 у справі №464/5990/16-а, від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, від 19.08.2019 у справі №913/438/16, від 16.04.2018 у справі №12/57, від 20.01.2021 у справі №619/562/18 та, в порушення статті 238 ГПК України, без належного правового дослідження та оцінки залишено без уваги подані та існуючі докази у даній справі, а також порушення державним виконавцем порядку та періодичності здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, відсутність вжитих виконавчих дій та/або заходів в межах виконавчого провадження, порушення приписів пункту 19 статті 18, пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", статті 337 ГПК України.
21. На думку скаржника, суд безпідставно вдався до застосування "правового пуризму", надмірної процесуально формальності, не здійснивши при цьому дотримання статті 238 ГПК України та застосування приписів ст. 74-77, 86, 337 ГПК України та приписів норм Закону України "Про виконавче провадження". Вважає, що процесуальна позиція апеляційного господарського суду є суперечливою з огляду на висновки суду щодо обов'язку виконавця вчиняти всі заходи примусового виконання.
22. Скаржник звертає увагу, що виявлення рахунків та інших джерел доходів боржника за період із 11.08.2022 по 24.06.2024 проводилась із порушенням та недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - за майже два роки лише декілька разів 11.08.2022, 17.10.2022, 23.12.2022 та 12.05.2023. Наголошує, що перевірка майнового стану боржника проводилась вибірково та неналежно, державним виконавцем порушено положення п. 19 ст. 18, ст. 53, 54, 56, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчі дії здійснюються формально, поверхнево та носять "кабінетний" характер.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
23. 19.06.2025 Миронівським ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) направлено на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.
24. За змістом ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
25. Частиною шостою статті 42 ГПК України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
26. Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
27. Оскільки відзив Миронівським ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), всупереч вимог ГПК України, направлений на офіційну електронну адресу Верховного Суду, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, Суд залишає його без розгляду.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. Здійснивши касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
29. Стаття 326 ГПК України (в редакції на час звернення стягувача зі скаргою на бездіяльність державного виконавця) визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
30. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
31. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
32. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
33. У постанові від 07.02.2023 у справі № 925/790/17(925/580/20), на яку, зокрема, посилається скаржник в касаційній скарзі, Верховний Суд звернув увагу, що здійснення виконавчого провадження здійснюється із дотримання принципів строковості прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.
Так, відповідно до частини першої - четвертої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред'явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
За змістом частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не разово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 зазначеного Закону України, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність документального підтвердження належного, повного та систематичного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок як щодо повноти вчинення державним виконавцем усіх, визначених законом дій, так і щодо відсутності відповідного майна у боржника.
Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією.
34. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина п'ята статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
35. Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
36. Частинами 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
37. Застосування виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до його обов'язків, визначених частинами 1, 2 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ, щодо вжиття передбачених цим Законом заходів з неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 12/57, від 02.12.2020 у справі № 911/4670/13).
38. Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (постанова Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14, на яку посилається скаржник).
39. В постанові від 07.02.2023 у справі № 925/790/17(925/580/20) Верховний Суд також вказав, що системний аналіз статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку про те, що виконавче провадження здійснюється із застосуванням Автоматизованої системи виконавчого провадження, а всі дії державного виконавця та прийняті на їх підставі документи мають бути зареєстрованими у зазначеній системі із можливістю надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження, виготовлення документів виконавчого провадження, формування Єдиного реєстру боржників та інших. Водночас у випадках тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. Отже, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов'язки виконавця щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом з подальшою реєстрацією інформації про здійснені виконавцем заходів у Автоматизованій системі виконавчого провадження. Водночас фіксація здійснених державним виконавцем заходів і дій у Автоматизованій системі виконавчого провадження є обов'язковою, а тимчасова відсутність доступу не спростовує обов'язку державного виконавця на внесення відповідної інформації до зазначеної системи після відновлення доступу до неї.
40. Також системний аналіз положень пункту 9 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 339 ГПК України дає підстави для висновку про те, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засади забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
41. Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
42. У цій справі стягувач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, мотивованою нездійсненням державним виконавцем всіх можливих, необхідних та своєчасних виконавчих дій в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
43. Відмовляючи в задоволенні скарги стягувача на бездіяльність державного виконавця, суд першої інстанції вказав, що матеріалами справи підтверджуються здійснені державним виконавцем дії для виконання наказу, які цілком направлені на виявлення боржника та його майна, зокрема, здійснені усі відповідні запити, вимоги щодо розшуку його рухомого та нерухомого майна, здійснені запити щодо виявлення рахунків боржника, а також накладені арешти на грошові кошти та на рухоме і нерухоме майно; подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи без вилучення паспортного документа, подання про порушення кримінальної справи відносно керівника боржника.
44. Апеляційний господарський суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", також зазначив, що державний виконавець здійснив всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії щодо розшуку боржника та його майна.
45. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
46. За змістом частини першої статті 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
47. Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
48. Однак, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що зробивши загальний висновок про здійснення державним виконавцем всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо розшуку боржника та його майна, суд апеляційної інстанції не дослідив докази, наявні в матеріалах справи та належним чином не спростував доводів апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про:
- порушення державним виконавцем порядку та періодичності здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження,
- невжиття заходів з перевірки та встановлення джерел доходів боржника,
- порушення державним виконавцем приписів п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 337 ГПК України щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника,
- невчинення державним виконавцем всіх можливих, необхідних та своєчасних виконавчих дій за період з 11.08.2022 по 24.06.2024, відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень,
- не виставлення своєчасно державним виконавцем платіжних вимог на списання коштів із виявлених офіційно зареєстрованих за боржником рахунків у банківських установах,
- порушення державним виконавцем п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документу стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними),
- порушення державним виконавцем ст. 53 ("Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб"), 54 ("Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця"), 56 ("Арешт і вилучення майна (коштів) боржника"), 75 ("Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі"), 76 ("Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону") Закону України "Про виконавче провадження".
49. Відтак суд апеляційної інстанції достовірно не з'ясував чи дотримано державним виконавцем у період з 11.08.2022 по 24.06.2024 вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій, не надав оцінки доказам якими підтверджуються такі обставини та не навів аргументованих мотивів прийняття чи відхилення доводів апеляційної скарги.
50. Отже суд апеляційної інстанції не переглянув та не перевірив законності і обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", що свідчить про порушення цим судом вимог ст. 86, 236, 269, 282 ГПК України.
51. За таких обставин, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому прийнята постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи в частині розгляду апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
53. Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
54. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 308, ст. 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд.
55. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
В. Розподіл судових витрат
56. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/11384/20(910/19362/21) скасувати.
3. Справу № 910/11384/20(910/19362/21) передати до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у цій справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік