18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 вересня 2025 року, м. Черкаси Справа № 925/347/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, вул.Шолуденка,1
до Канівського комунального підприємства теплових мереж, м.Канів, вул.Енергетиків,36
про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в сумі 17142699,36 грн,
за участі повноважних представників сторін:
від позивача: Піун С.П. - адвокат - за довіреністю;
від відповідача: Ганнисик О.Ю. - самопредставництво.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдинг" звернулось в
Господарський суд Черкаської області із позовом до Канівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 11.09.2023 №6327-ТКЕ(23)-36 в сумі 17142699,36 грн та відшкодування судових витрат.
В справу подано:
відзив відповідача на позов - вх.суду №6304/25 від 22.04.2025 - разом з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду на один рік або до компенсації державою різниці в тарифах;
відповідь позивача на відзив з запереченнями проти відстрочення - вх.суду №6404/25 від 24.04.2025 - з мотивів відсутності поважних причин для відстрочення рішення суду.
В судовому засіданні 10.09.2025:
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог. Позивач не нараховує санкцій чи обтяжень на прострочений борг. Вказує, що подані всі документи на обґрунтування вимоги. Підтвердив частковий розрахунок за поставлений газ на суму 265737,89 грн в період квітня-вересня 2025 станом на 10.09.2025. Позивач визначився з предметом та підставами спору. Позивач не змінив розмір позовних вимог.
Представник відповідача вимоги визнає повністю під умовою компенсації державою різниці в тарифах на опалення для населення, соціальної та бюджетної сфери. Просить відстрочити виконання рішення суду на один рік.
Представник позивача заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідач тривалий час не проводить розрахунок з постачальником за спожитий газ опалювального сезону 2023-2024 років та відсутні правові підстави для відстрочення стягнення боргу.
За результатами судового розгляду судом проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
11.09.2023 між сторонами укладено договір постачання природного газу №6327-ТКЕ(23)-36. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" виступає у спірних відносинах як постачальник, позивач, кредитор та стягувач.
Канівське комунальне підприємство теплових мереж у спірних відносинах виступає як споживач, відповідач та боржник.
Період постачання газу на умовах договору - опалювальний сезон жовтня 2023-березня 2024.
За спірний період постачання позивач передав відповідачеві природній газ на суму 47207080,41 грн.
Приймання-передача газу у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання-передачі - п. 3.5 договору.
Після підписання сторонами актів прийманні-передачі газу замовлені обсяги природного газу вважаються скоригованими - п. 3.5.4 договору.
Ціна газу за договором формується в п. 2.1. договору -
- обсяг І (фіксований) - 7420 грн/1000 куб.м (з ПДВ) - п. 4.1.1 договору;
- обсяг ІІ визначається щомісячно для виробника теплової енергії за формулою (інформація на офіційному сайті Постачальника та надсилається на електронну адресу Споживача) - п. 4.1.2 договору;
- обсяг ІІІ (фіксований) - 16390 грн/1000 куб.м (з ПДВ) - п. 4.1.3 договору.
Загальна вартість договору включає фактичну вартість переданого газу та вартість послуг з його транспортування - п. 4.3 договору.
Розрахунок з постачальником за отриманий та спожитий газ споживачем здійснюється в два етапи (післяплата, п. 5.1. договору):
- 70% вартості фактично переданого газу відповідно до акту приймання-передачі газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем сплати 70% вартості газу відповідного розрахункового періоду.
Між постачальником та споживачем були підписані всі акти приймання передачі газу за період з жовтня 2023 по березень 2024. Претензій по кількості та вартості газу сторони не заявили.
В жовтні 2023 передано 177,2327 тис.м3 газу на суму 1557993,13 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 24-25;
в листопаді 2023 передано 753,14213 тис.м3 газу на суму 6405187,33 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 25 зворот - 26 зворот;
в грудні 2023 передано 1069,56962 тис.м3 газу на суму 10078886,89 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 28 зворот - 29 зворот;
в січні 2024 передано 1352,25607 тис.м3 газу на суму 12326793,39 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 31 зворот - 32;
в лютому 2024 передано 978,62606 тис.м3 газу на суму 9028997,81 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 30 - 31;
в березні 2024 передано 850,12216 тис.м3 газу на суму 7853221,86 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 27 - 28.
Відповідач за спірний період споживання газу розрахувався частково, на суму 30 064 381,05 грн. Сума простроченого грошового зобов'язання на 01.04.2025 складає 17 142 699,36 грн, що є предметом спору. Ухилення відповідача від проведення розрахунку стали причиною звернення позивача в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу. Представник позивача вимоги підтримав. Просить позов задовольнити. Штрафні санкції на суму боргу та обтяження боргу відповідачеві не нараховувалися.
Представник відповідача заборгованість визнав повністю. Проведено частковий розрахунок на суму 265737,89 грн станом на 05.09.2025. Залишок заборгованості складає 16876961,47 грн. Представник просить суд відстрочити виконання рішення суду на один рік у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача, необхідністю підготовки до опалювального сезону 2025-2026 років та відсутністю негативних наслідків прострочення боргу для позивача.
Позивач категорично заперечує проти надання відстрочення виконання рішення суду з мотивів тривалого ухилення відповідача від проведення розрахунків за договором та ненарахування відповідачеві штрафних санкцій та обтяжень боргу за невиконання ним грошового зобов'язання перед позивачем.
Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Сторони за договором є суб'єктами господарювання на ринку товарного сільськогосподарського виробництва України, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 17142699,36 грн основної заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 11.09.2023 №6327-ТКЕ(23)-36 природний газ як різновид товару за період жовтня 2023-березня 2024. На суму заборгованості обтяження не нараховані. За спірний період постачання позивач передав відповідачеві природній газ на суму 47207080,41 грн для вироблення теплової енергії і її передачі кінцевим споживачам - соціальній та бюджетній сфері м. Канів Черкаської області.
Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору поставки газу 11.09.2023 №6327-ТКЕ(23)-36; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).
Договір відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України - поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу".
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ст.525. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.526. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
ст.599. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
ст.629. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
ч.1, 2 ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;
ч.1 ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
ч.1 ст.663. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу;
ч.1 ст.692. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки газу від 11.09.2023 №6327-ТКЕ(23)-36 здійснено поставку природного газу для опалення соціальної та бюджетної сфери в м. Канів в період жовтня 2023-березня 2024:
в жовтні 2023 передано 177,2327 тис.м3 газу на суму 1557993,13 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 24-25;
в листопаді 2023 передано 753,14213 тис.м3 газу на суму 6405187,33 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 25 зворот- 26 зворот;
в грудні 2023 передано 1069,56962 тис.м3 газу на суму 10078886,89 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 28 зворот- 29 зворот;
в січні 2024 передано 1352,25607 тис.м3 газу на суму 12326793,39 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 31 зворот- 32;
в лютому 2024 передано 978,62606 тис.м3 газу на суму 9028997,81 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 30 - 31;
в березні 2024 передано 850,12216 тис.м3 газу на суму 7853221,86 грн (з ПДВ) - том 1 а.с. 27 - 28.
За умовами договору покупець оплачує вартість кожної партії товару в кілька етапів на умовах післяплати. Відповідач за спірний період споживання газу розрахувався частково, на суму 30 064 381,05 грн. Сума простроченого грошового зобов'язання на 01.04.2025 складає 17 142 699,36 грн, що стало підставою для звернення позивача в суд.
Відповідачем розрахунок за отриманий за договором товар проведено частково. Відповідач позовні вимоги визнав повністю. До дати судового засідання 10.09.2025 відповідачем додатково сплачено 265737,89 грн і залишок боргу становить 16876961,47 грн, що підтверджено позивачем.
Наявність 16876961,47 грн заборгованості на користь позивача доведена належними доказами та не оспорюється.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву чи й доказів проведення розрахунку з позивачем.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 16876961,47 грн боргу за договором №6327-ТКЕ(23)-36 від 11.09.2023.
Провадження в частині стягнення з відповідача 265737,89 грн основного боргу належить закрити за відсутністю предмету спору.
З урахуванням рівноваги господарського інтересу, важкого фінансового становища відповідача, необхідність його підготовки до опалювального сезону 2025-2026, вчинення відповідачем всіх доступних заходів для погашення боргу та тривалого періоду невідшкодування державою різниці в тарифах комунальному підприємству зі значним соціальним навантаженням суд з використанням свого права, з урахуванням відсутності негативних наслідків для позивача, вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на три місяці - з метою входження спеціалізованого комунального підприємства в опалювальний сезон та акумулювання коштів для проведення розрахунків з позивачем, до 10 грудня 2025 року. В решті вимог клопотання - відмовити.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Вимоги про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачем не заявлялись.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 102856,20 грн судового збору як 50% сплаченого судового збору при визнанні позову.
Повернути позивачеві з Державного бюджету 102856,20 грн. судового збору як 50% сплаченого судового збору при визнанні позову. Оригінал платіжної інструкції №0000027446 від 02.04.2025 залишити в справі.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
1.1. Стягнути з Канівського комунального підприємства теплових мереж (м.Канів, вул.Енергетиків,36 код ЄДРПОУ 02082657, номер рахунку в банку невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 42399676, номер рахунку в банку невідомий) 16876961,47 грн боргу за договором №6327-ТКЕ(23)-36 від 11.09.2023 та 102856,20 грн судового збору як 50% сплаченого судового збору при зверненні з позовом.
1.2. В решті вимог (265737,89 грн) провадження закрити.
2. Відстрочити виконання рішення суду на три місяці - до 10 грудня 2025 року.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 42399676, номер рахунку в банку невідомий) 102856,20 грн судового збору як 50% суми, сплаченої при зверненні із позовом.
Оригінал платіжної інструкції №0000027446 від 02.04.2025 залишити в справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 16.09.2025.
Суддя Г.М.Скиба