29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" вересня 2025 р. Справа № 924/517/24 (924/913/25)
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОРТИВНИЙ КЛУБ "ДНІПРО-1" м.Дніпро
про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький
Представники учасників : не викликались
27.05.2024р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява ПАТ "УКРНАФТА" м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024р., заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.
29 травня 2024р. судом постановлено ухвалу, якою :
- прийнято заяву ПАТ "УКРНАФТА" м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький до розгляду.
- підготовче засідання у справі призначено на 10 год. 30 хв. 10.06.2024р.;
- автоматизовану систему для визначення кандидатури арбітражних керуючих для призначення розпорядника майна у справі не застосовувати;
- зобов'язано боржника, у відповідності до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, до дати проведення підготовчого засідання надати господарському суду та заявнику письмовий відзив на заяву про порушення справи про банкрутство;
- заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
Наразі ухвалою від 10.07.204р. судом відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) ; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров.Нестрівський будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) до ТОВ Моріта" в загальній сумі 232 222 733,42 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном ТОВ "Моріта" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Моріта" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича ( АДРЕСА_1 ), відмовивши в задоволенні відповідної заяви (вх. № 05-06/765/24 від 17.06.2024р.) арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_2 ).
Цією ж ухвалою суд встановив розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок господарського суду Хмельницької області, а таокж вжив заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978). З метою виявлення кредиторів боржника судом оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) у встановленому ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства порядку. Додатково зобов'язано розпорядника майна надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду у строк до 05.09.2024р. ; призначено попереднє засідання суду у справі № 924/517/24 та зобов'язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.
Окрім того зобов'язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію ; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках ; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та надати майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна ; зобов'язано розпорядника майна провести в строк до 05.09.2024р. інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду.
Ухвалою від 5 вересня 2025р. справу № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА" призначено до розгляду в підсумковому засіданні суду на 2 жовтня 2025 р.
При цьому в межах процедури розпорядження майном боржника у даній справі 03.09.2025р. через підсистему "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява (вх. № 05-06/1653/25 від 03.09.2025р.) розпорядника майна - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника.
Обґрунтовуючи звернення з наведених у заяві підстав наявністю ознак фраудаторності правочину, арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. з посиланням на ст.ст. 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства просив :
відстрочити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОРІТА» сплату судового збору за подання заяви про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДНІПРО-1" до ухвалення судового рішення у справі;
спростувати майнові дії щодо перерахування ТОВ "МОРІТА" грошових коштів на користь ТОВ "СК «ДНІПРО-1" в загальному розмірі 9 113 241 (дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 78 копійок,
а також стягнути з ТОВ "СК «ДНІПРО-1" (код ЄДРПОУ: 41204120, адреса: вул. Жуковського, буд. 20, офіс 136, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, Україна) на користь ТОВ "ЕКСОН ОІЛ" (код ЄДРПОУ: 43969245; адреса: вул. Шевченка, будинок 235, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, 07700, Україна) грошові кошти в розмірі 9 113 241 (дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 78 копійок в порядку застосування наслідків недійсності правочинів за ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025р. заяву (вх. № 05-06/1653/25 від 03.09.2025р.) розпорядника майна - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника залишено без руху надавши позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
В послідуючому судом отримано (вх. № 05-06/1736/25 від 15.09.2025р.) ЗАЯВу про усунення недоліків до заяви від 03.09.2025 за вих. № 02-18/139 про визнання недійсним правочинів (спростування майнових дій) боржника, якою розпорядник майна - арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. повідомив суд, що ним в п. 3 прохальної частини Заяви допущена описка, а саме: «…на користь ТОВ "ЕКСОН ОІЛ" (Код ЄДРПОУ: 43969245; адреса: вул. Шевченка, будинок 235, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, 07700, Україна)…», тоді, як потрібно : «… на користь ТОВ «МОРІТА» (Код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: вулиця Прибузька, будинок 9, м. Хмельницький, 29000, Україна)».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 42 Господарського процессуального кодексу України, арбітражний керуючий просив прийняти дану заяву до розгляду та долучити до матеріалів справи; вважати правильною прохальну частину заяви від 03.09.2025 вих. № 02-18/139 про визнання недійсним правочинів, а саме :
1. Відстрочити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОРІТА» сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДНІПРО-1" до ухвалення судового рішення у справі.
2. Спростувати майнові дії щодо перерахування ТОВ "МОРІТА" грошових коштів на користь ТОВ "СК «ДНІПРО-1" в загальному розмірі 9 113 241 (дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 78 копійок.
3. Стягнути з ТОВ "СК «ДНІПРО-1" (код ЄДРПОУ: 41204120, адреса: вул. Жуковського, буд. 20, офіс 136, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, Україна) на користь ТОВ «МОРІТА» (Код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: вулиця Прибузька, будинок 9, м. Хмельницький, 29000, Україна) грошові кошти в розмірі 9 113 241 (дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 78 копійок в порядку застосування наслідків недійсності правочинів за ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підтвердження клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі розпорядник відмітив, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі N 911/1106/16 від 31.05.2017, постанові ВС у справі N 6/6 від 27.02.2018.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом (ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону , є врахування ним майнового стану сторін за умови наявності підстав, визначених у частині 1 вказаної статті.
З питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору Вищим господарським судом у п. 3 Інформаційного листа від 12.11.2015 року N 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленному порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом. При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" No7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі № 940/2276/18 зазначено, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
За існуючого стану економічних відносин господарським судам, за наявності достатніх підстав вважати, що учасник господарських відносин дійсно має складний майновий стан, а судові витрати є перешкодою на шляху до отримання ним судового захисту, слід частіше надавати доступ до правосуддя шляхом відстрочення або розстрочення оплати судового збору. Протилежна позиція зумовлює ілюзорність права на судовий захист, особливо для значної кількості суб'єктів малого та середнього підприємництва. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "JedamskiandJedamska v. Poland"). Відсутність можливості реалізувати право на звернення до суду у зв'язку з несплатою судового збору є перешкодою у доступі до правосуддя, що підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням ЄСПЛ від 19 червня 2001 у справі "Креуз проти Польщі".
Звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 у справі № 924/517/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "МОРІТА" (код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: Україна, 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Прибузька, будинок 9), введено процедуру розпорядження майном, арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 15.10.2020 №1963) призначено розпорядником майна Боржника.
Під час проведення інвентаризації було встановлено, що ТОВ "МОРІТА" не має будь-якого рухомого та нерухомого майна, залишок грошових коштів на рахунках Боржника становить 11,86 грн, фінансово-господарську діяльність Товариство не здійснює. Встановлено наявність дебіторської заборгованості, яка, станом на сьогодні, не стягнута з контрагентів на користь Боржника.
Відповідно до довідки від АТ "ОЩАДБАНК" за вих. № 77/4-09/107071/2025 від 19.08.2025 встановлено, що залишок коштів на рахунках ТОВ "МОРІТА" складає 0,00 грн.
Відповідно до довідки від АТ "Банк Кредит Дніпро" за вих. № 59/17-25-159 від 19.08.2025 встановлено, що залишок коштів на рахунках ТОВ "МОРІТА" складає 0,00 грн.
Відповідно до виписки по особовому рахунку від АБ "Південний" станом на 19.08.2025 встановлено, що залишок коштів на рахунках ТОВ "МОРІТА" складає 11,86 грн.
Відтак, у ТОВ "МОРІТА" відсутні кошти для сплати необхідного судового збору за подання цієї заяви.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа -підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Тому, на переконання арбітражного керуючого, наразі є всі підстави, які свідчать про неможливість та утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірі і в строки, за подання даної заяви до ТОВ "СК «ДНІПРО-1"".
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, приписів Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про судовий збір", розпорядник майна ТОВ "МОРІТА" вважає, що наявні підстави для надання відстрочки ТОВ "МОРІТА" у сплаті судового збору за подання даної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Додатково розпорядник повідомив суд, що у арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. відсутні оригінали договорів поставки нафтопродуктів та оригінал оскаржуваного правочину, всіх документів, що укладалися до цього Договору з метою його виконання, який зазначений у призначеннях платежів.
Дослідивши додані до заяви матеріали, суд приходить до висновку про задоволення клопотання розпорядника майна ТОВ "МОРІТА" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, з огляду на таке :
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, якою закріплено законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частину першу статті 2 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023}
У відповідності до ст. 7 Кодексу, що унормовує порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, відповідні спори розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Абзац перший частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2971-IX від 20.03.2023, № 3249-IX від 13.07.2023; в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024}
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі N 911/1106/16 від 31.05.2017, постанові ВС у справі N 6/6 від 27.02.2018.
Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, поряд з іншим за таких умов, коли заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (п.4 ч.1 ст. 8 Закону).
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч.3 ст.8).
Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2147-VIII від 03.10.2017, № 2443-VIII від 22.05.2018; в редакції Закону № 4508-IX від 18.06.2025}.
Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом (ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону , є врахування ним майнового стану сторін за умови наявності підстав, визначених у частині 1 вказаної статті.
З питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору Вищим господарським судом у п. 3 Інформаційного листа від 12.11.2015 року N 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленному порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18 зазначено, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведенного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. За існуючого стану економічних відносин господарським судам, за наявності достатніх підстав вважати, що учасник господарських відносин дійсно має складний майновий стан, а судові витрати є перешкодою на шляху до отримання ним судового захисту, слід частіше надавати доступ до правосуддя шляхом відстрочення або розстрочення оплати судового збору. Протилежна позиція зумовлює ілюзорність права на судовий захист, особливо для значної кількості суб'єктів малого та середнього підприємництва.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "JedamskiandJedamska v. Poland").
Відсутність можливості реалізувати право на звернення до суду у зв'язку з несплатою судового збору є перешкодою у доступі до правосуддя, що підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням ЄСПЛ від 19 червня 2001 у справі "Креуз проти Польщі".
На підтвердження клопотання арбітражний керуючий Кучерявий відзначив, що під час проведення ним інвентаризації було встановлено, що ТОВ "МОРІТА" не має будь-якого рухомого та нерухомого майна, залишок грошових коштів на рахунках Боржника становить 11,86 грн, фінансово-господарську діяльність Товариство не здійснює. Встановлено наявність дебіторської заборгованості, яка, станом на сьогодні, не стягнута з контрагентів на користь Боржника.
Зокрема, відповідно до довідки від АТ "ОЩАДБАНК" за вих. № 77/4-09/107071/2025 від 19.08.2025р. залишок коштів на рахунках ТОВ "МОРІТА" складає 0,00 грн.
За довідкою АТ "Банк Кредит Дніпро" за вих. № 59/17-25-159 від 19.08.2025 залишок коштів на рахунках ТОВ "МОРІТА" складає 0,00 грн.
Згідно виписки по особовому рахунку боржника від АБ "Південний" станом на 19.08.2025р. залишок коштів на рахунках ТОВ "МОРІТА" складає 11,86 грн.
Відтак, у ТОВ "МОРІТА" відсутні кошти для сплати необхідного судового збору за подання цієї заяви.
У відповідності до ч.3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, Розпорядник майна зобов'язаний поряд з іншим вживати заходів для захисту майна боржника;
проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
Абзац шостий частини третьої статті 44 в редакції Закону № 3249-IX від 13.07.2023}
повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
Абзац сьомий частини третьої статті 44 в редакції Закону № 3249-IX від 13.07.2023}
виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
4. Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.
9. Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
За подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність), передбачена сплата судового збору в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тоді як за подання позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Наразі враховуючи надходження до суду Заяви (вх. № 05-06/1736/25 від 15.09.2025р.) про усунення недоліків до заяви від 03.09.2025 за вих. № 02-18/139 про визнання недійсним правочинів (спростування майнових дій) боржника з доданими документами, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд -
1. Відстрочити розпоряднику майна ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОРІТА» - арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. сплату судового збору за подання заяви про визнання недійсними правочинів (спростування майнових дій) боржника до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДНІПРО-1" до ухвалення судового рішення у справі.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду.
3. Відкрити провадження у справі № 924/517/44 (924/413/25) за правилами спрощеного позовного провадження.
4. Призначити судове засідання на 11 год. "07" жовтня 2025 р.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м.Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.
5. Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позов та наявних у нього доказів до 26.09.2025 року, копії такого відзиву та доданих документів надіслати позивачу.
6. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзиви та наявних у нього доказів до 01.10.2025 року, одночасно із надісланням відповіді на відзиви до суду, надіслати його копію відповідачам.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.
Ухвала набрала законної сили 16.09.2025 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя І.В. Грамчук
Видруков. примірн.:
1 - у справу,
2 - боржнику (morita.khm@gmail.com),
3 - арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. - в електронний кабінет,
4- представнику ТОВ "Моріта" Недокусу В.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
5- ТОВ Спортивний клуб "Дніпро-1"- в електронний кабінет