8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"16" вересня 2025 р. м ХарківСправа № 922/3260/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3260/25 від 08.09.2025) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГРУП-С» (63044, Харківська область, Валківський район, село Кобзарівка(з), вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40200303)
до Територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - Кегичівської селищної ради (64003, Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, код ЄДРПОУ 04396963)
про визнання права власності, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГРУП-С» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - Кегичівської селищної ради (відповідач по справі) про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна:
- будівлю автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Енергетиків, будинок 24, вартістю 18020,86 (вісімнадцять тисяч двадцять) гривень 89 копійок;
- блок пункт ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., який розташований за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Енергетиків, будинок 24, вартістю 2926,38 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень 38 копійок;
- будівлю прохідної загальною площею 21,2 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Енергетиків, будинок 24, вартістю 562,27 (п'ятсот шістдесят дві) гривень 27 копійок;
- виробниче приміщення загальною площею 97,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Енергетиків, будинок 24, вартістю 4894,33 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) гривень 33 копійок;
- виробниче приміщення загальною площею 27,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Енергетиків, будинок 24, вартістю 1392,90 (одна тисяча триста дев'яносто дві) гривень 90 копійок;
- склад цех загальною площею 227,2 кв.м., який розташований за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Енергетиків, будинок 24, вартістю 39170 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто сімдесят гривень).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
По-перше, абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
За приписами ч. 5, 6, 7 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГРУП-С» зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі по тексту - ЄСІТС).
Однак, як зазначив позивач у позовній заяві та було встановлено судом, на момент прийняття судом даної ухвали позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГРУП-С» не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи, в зв'язку із чим суд дійшов висновку про необхідність повідомити позивачу про обов'язок зареєструвати такий електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
По-друге, згідно з ч. 1, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Позивачем у позовній заяві зазначено третю особу - Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області, проте позивачем не зазначено правових підстав та відповідного обгрунтування необхідності залучення третьої особи до участі у справі, при цьому відповідне клопотання про залучення третьої особи позивачем не заявлено.
По-третє, ч. 1 ст. 162, п. 4-5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Проте, позовна заява не містить жодних заявлених вимог до відповідача - Територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - Кегичівської селищної ради, зокрема позивачем не наведено жодних підстав позову та необгрунтовано обставини, чим саме відповідачем у справі порушені права позивача, тобто у позовній заяві відсутній зміст позовних вимог до відповідача, що є прямим порушенням вказаної вище норми Господарського процесуального кодексу України.
По-четверте, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, позивачем в порушення імперативної норми ГПК України у позовній заяві зазначено, що відомості про реєстрацію в електронному суді відповідача та третьої особи - невідомі, водночас згідно приписів норми ГПК України позивач повинен зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також позивачем у позовній заяві вказано третю особу - Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області без зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що є порушенням п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
По-п'яте, в силу п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, оскільки позовна заява подана до господарського суду Харківської області, то судовий збір повинен бути сплачений за платіжними реквізитами, визначеними для Господарського суду Харківської області.
Однак, позивачем - ТОВ «ПРОМГРУП-С», в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до матеріалів позову не додано документів, які підтверджують сплату судового збору в установлених законом порядку і розмірі, оскільки надана позивачем до позовної заяви платіжна інструкція № 106 від 23.06.2025 на суму 3028,00 грн свідчить про сплату судового збору на рахунок іншого суду, а саме: Кегичівського районного суду Харківської області, що підтверджується зазначеним в цьому платіжному дорученні призначенням платежу « 101;40200303; Судовий збір, за позовом до Кегичівської селищної ради, Кегичівський районний суд Харківської області», а отже не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Харківської області, що свідчить про те, що позов подано без дотримання п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець пов'язує визначення ціни позову з моментом пред'явлення позову до суду.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову - 39170,00 грн. На підтвердження зазначеної ціни позову позивач надав суду копію довідки про ціну майна станом на 12.06.2025, складену оцінювачем ФОП Лєсних Сергієм Михайловичем. В зазначеній довідці вартість об'єкту оцінки - нерухомого майна, а саме: будівля автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., блок пункту ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., будівля прохідної загальною площею 21,2 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 97,7 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 27,7 кв.м., склад цех загальною площею 227,2 кв.м. становить без урахування ПДВ 945 (дев'ятсот сорок п'ять) доларів США, що за курсом станом на 12.06.2025 41,45 грн/1 долар США є еквівалентом 39 170, 00 грн.
Суд зазначає, що надана довідка про ціну майна містить загальну вартість майна в розмірі 39 170, 00 грн, водночас позивачем самостійно на власний розсуд без надання будь-яких інших документальних доказів здійснено поділ загальної вартості на його складові (будівля автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., блок пункту ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., будівля прохідної загальною площею 21,2 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 97,7 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 27,7 кв.м., склад цех загальною площею 227,2 кв.м.), таким чином надана позивачем довідка не є належним доказом вартості спірного майна.
Водночас позивачем в прохальній частині позовної заяви наведена вартість по кожному об'єкту нерухомого майна окремо, яка не зазначена у довідці про ціну майна та значно перевищує зазначену позивачем загальну ціну позову. Також в прохальній частині позовної заяви позивач зазначає вартість на будівлю автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м. - 18020,86 (вісімнадцять тисяч двадцять) гривень 89 копійок, що має технічну помилку у зазначенні розміру копійок. Інших доказів щодо ціни позову позивач не надав.
Отже вказана ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Враховуючи наведене, для вирішення дійсної вартості спірного майна (кожної складової окремо: будівлі автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., блок пункту ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., будівлі прохідної загальною площею 21,2 кв.м., виробничого приміщення загальною площею 97,7 кв.м., виробничого приміщення загальною площею 27,7 кв.м., склад цех загальною площею 227,2 кв.м.) з метою встановлення суми ціни позову та судового збору, позивачу необхідно надати суду належні документальні докази вартості спірного майна (довідка, звіт про оцінку майна тощо) окремо по кожному об'єкту (складовій: будівля автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., блок пункту ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., будівля прохідної загальною площею 21,2 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 97,7 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 27,7 кв.м., склад цех загальною площею 227,2 кв.м.) спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду, із яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору.
По-шосте, згідно п. 6-9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Водночас позовна заява не містить таких відомостей. При цьому позивач в тексті позовної заяви посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України, в той час як звертається до Господарського суду Харківської області в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги, що позивачем не надано господарському суду доказів здійснення реєстрації свого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, не зазначено правових підстав та відповідного обгрунтування необхідності залучення третьої особи до участі у справі, відсутність змісту позовних вимог до відповідача, відсутність відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи та відсутність ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України третьої особи, відсутність документальних доказів сплати судового збору на рахунок Господарського суду Харківської області, водночас аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для залишення без руху позовної заяви та надання позивачу п'ятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГРУП-С» (вх. № 3260/25 від 08.09.2025) залишити без руху.
2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:
- здійснення реєстрації свого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та надання до суду доказів на підтвердження наявності у нього зареєстрованого Електронного кабінету;
- правових підстав та відповідного обгрунтування необхідності залучення третьої особи до участі у справі та клопотання про залучення третьої особи до участі у справі;
- зміст позовних вимог до відповідача - Територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - Кегичівської селищної ради із зазначенням підстав позову та обгрунтування обставин, чим саме відповідачем у справі порушені права позивача;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи та зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області;
- належні документальні докази вартості спірного майна (довідка, звіт про оцінку майна тощо) окремо по кожному об'єкту (складовій: будівля автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., блок пункту ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., будівля прохідної загальною площею 21,2 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 97,7 кв.м., виробниче приміщення загальною площею 27,7 кв.м., склад цех загальною площею 227,2 кв.м.) спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду, із яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору;
- документальні докази на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок Господарського суду Харківської області за реквізитами, зазначеними на офіційному web-сайті Судової влади України за адресою: https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/gromadyanam/court_fee/.
3. Роз'яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
У зв'язку з відпусткою судді Новікової Н.А. ухвалу складено та підписано 16.09.2025.
Суддя Н.А. Новікова