8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1830/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідент. код 14282829)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України (вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00013480)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10; ідент. код 37875888)
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 15 513 457,54 грн
за участю представників:
позивача - Пашкова Н.В.
3-я особа - не з'явився
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", 2. ОСОБА_1 (відповідачі) про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми заборгованості за Кредитним договором № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року у загальному розмірі 15 513 457,54 грн, яка складається з: 14 429 999,99 грн - суми заборгованості за кредитом; 1 083 457,55 грн суми заборгованості за процентами за користуванням кредитом. Також, позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати - судовий збір у розмірі 181 161,49 грн. В обґрунтування позову позивач вказує, що в забезпечення Кредитного договору № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року, між банком та ОСОБА_1 (відповідач 2) було укладено Договір поруки № КНА-П-19461/2 від 09.12.2022 р., предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов'язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року. В порушення відповідних умов кредитного договору та приписів законодавства відповідач 1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив інші платежі. Таким чином, з огляду на положення ст. 543, 554 ЦК України позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року у загальному розмірі 15 513 457,54 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 позовну заяву АТ "Перший український міжнародний банк" було залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: доказів cплати судового збору додатково у розмірі 5000,00 грн.
03.06.2025 до суду надійшла заява позивача (вх. № 13255) про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву АТ "Перший український міжнародний банк" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1830/25, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на "03" липня 2025 р. об 11:30.
У підготовчому засіданні 03.07.2025 у справ судом: постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Міністерства фінансів України про залучення до участі у справі третьої особи - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", як неналежним чином необґрунтованого, оскільки заявником не доведено, які саме конкретні права та обов'язки щодо однієї із сторін можуть з'явитися/змінитися/припинитися у вказаної 3-ї особи у разі вирішення спору судом; постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи, як неналежним чином необґрунтованого; оскільки з наданої роздруківки з підсистеми "Електронний суд" неможливо встановити хто представляє інтереси у зазначених у роздруківці справах; постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 31 липня 2025 року о 10:00 год.
У підготовчому засіданні 31.07.2025 р. постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 07.09.2025 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 28 серпня 2025 року о 10:00 год.
В судовому засіданні 28.08.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі правом на участь представників у судовому засіданні 28.08.2025 не скористалися, причину неявки не повідомили. Про місце, дату та час проведення підготовчих та судового засідань відповідачі повідомлялися належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.
При цьому судом враховано, що відповідачі не скористались своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 25.06.2025 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2025.
Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.
Разом з тим, суд наголошує, що приписами ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
09.12.2022 між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", (позивач, банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (ідентифікаційний код 37875888, позичальник, відповідач 1, клієнт) був укладений Кредитний договір № КНА-Кл-19461, з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику Кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором.
27.02.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору (а.с. 63-65)
27.04.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (а.с. 66-67).
14.07.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до Кредитного договору (68-69).
29.08.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до Кредитного договору (70-71).
06.09.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до Кредитного договору (72--73).
13.10.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до Кредитного договору (74-89).
21.11.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 7 до Кредитного договору (90-91).
18.12.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до Кредитного договору (92-93).
26.01.2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 до Кредитного договору (94-95).
06.03.2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 10 до Кредитного договору (96-97).
09.07.2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 11 до Кредитного договору (98-102).
Вказані документи на підставі ч. 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України підписані сторонами в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (кваліфікованої електронної печатки) або удосконаленого електронного підпису (удосконаленої електронної печатки).
Можливість укладення договорів зміну до Кредитного договору у електронному вигляді погоджена сторонами відповідно до п. 13.6 Кредитного договору.
Відповідно до умов, передбачених ст. 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, з лімітом кредиту 23 000 000,00 гривень, а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором.
Матеріалами справи підтверджено, що Банк належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши ТОВ "Агрозахист Харків" кредитну лінію та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № R.62120258.103871.27531 від 12 грудня 2022 року, а також випискою з особового рахунку позичальника № НОМЕР_2 .UAH.
Так, відповідно до пп. 1.1.1 п. 1 ст.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 10 від 06.03.2024 року), ліміт заборгованості змінюється за наступним графіком: 06.03.2024 року розмір ліміту кредиту дорівнює 15 250 000,00; 27.03.2024 року - 15 250 000,00; 27.04.2024 року - 15 250 000,00; 27.05.2024 року - 15 250 000,00; 27.06.2024 року - 15 250 000,00; 27.07.2024 року - 15 250 000,00; 27.08.2024 року - 15 250 000,00; 27.09.2024 року - 15 250 000,00; 27.10.2024 року - 14 890 000,00; 27.11.2024 року - 14 530 000,00; 27.12.2024 року - 14 170 000,00; 27.01.2025 року - 13 810 000,00; 01.02.2025 року - 0,00 (нуль грн 00 коп) гривень (у випадку не продовження кредитування на наступний Період користування Кредитом)
Таким чином, ТОВ "Агрозахист Харків" зобов'язалось використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором. Вказані обов'язки закріплено, зокрема, у статті 1.1, статтях 5, 6, 8.2.6., 8.2.7 Кредитного договору.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в ст. 1 договору. Незважаючи на дату закінчення Строку кредитування, Позичальник зобов'язаний повернути Кредит/ частину Кредиту у розмірі, що перевищує новий розмір Ліміту Кредиту, не пізніше дати встановлення нового розміру Ліміту Кредиту. Повернути Кредит та виконати Боргові зобов'язання в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом (у випадку непродовження кредитування на наступний Період користування Кредитом).
Пунктом 5.2. Кредитного договору передбачено, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена Позичальником заборгованість за договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит тощо, незважаючи на інші положення договору, така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником Банку одночасно з поверненням суми кредиту у строк, зазначений в п.1.1.7. Договору.
Як вказує позивач, позичальник порушив умови графіку та строку повернення кредиту щодо погашення кредиту в зазначений вище строк, зокрема починаючи з 27.12.2024 року позичальник має прострочену заборгованість по сплаті основного боргу за Кредитним договором. Окрім того, позичальником не виконано умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в повному обсязі 01.02.2025р.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість ТОВ "Агрозахист Харків" перед Позивачем за основною сумою кредиту, станом на 18.05.2025 р. (включно), становить 14 429 999,99 грн.
При цьому судом враховано, що в порядку приписів ст. 17 Бюджетного кодексу України, та відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі (надалі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 723 «Про деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі», із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 30.04.2024 року, між АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (у розумінні цього договору надалі-Банк-кредитор) та Міністерством фінансів України (надалі - Гарант) був укладений Договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/51 від 04 квітня 2022 року, із змінами, внесеними додатковим договором № 13110-05/51-1 від 13 вересня 2022 року, додатковим договором № 13110-05/51-2 від 20 березня 2023 року та Додатковим договором № 13110-05/51-3 від 29.05.2024 року, відповідно до якого запроваджена співпраця сторін, пов'язана з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі. В рамках якого шляхом підписанням Додаткової угоди № 1 від 27.02.2023 року до Кредитного договору № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року, відповідач 1 надав згоду на включення Кредитного договору до реєстру кредитів, забезпечених гарантіями на портфельній основі відповідно до Договору про надання гарантій.
Так, умови Договору про надання гарантії закріплені в п.п. 8.1.5-8.1.8 та 9.1.11 та 9.1.12 Кредитного договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 27.02.2023р., та в редакції Додаткової годи № 6 від 13.10.2023р. до Кредитного договору, а саме:
- Банк зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги Гаранту письмово повідомити Позичальника за кредитом(ами), включеним(и) до вимоги про сплату за гарантією, про надіслання відповідної вимоги Гаранту.
- У разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за Кредитом Банк зобов'язується відобразити в обліку (рахунок 9819) виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким кредитом.
- Кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення простроченої заборгованості Позичальника, спрямовуються Банком, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених Гарантом сум сплати за гарантією (у співвідношенні, визначеному в пункті 40 Договору про надання державних гарантій (в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним Кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним Кредитом, та нарахованої пені), до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
- Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до Договору про надання державних гарантій.
- Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього, в тому числі щодо: - нарахування та сплати пені відповідно до Договору про надання державних гарантій; - заборони подальшого використання Кредиту у разі існування за Кредитом заборгованості із сплати основного боргу та/або відсотків більше 30 днів, свідчать, що Відповідачу 1 добре відомі умови сплати Гарантом за гарантією, а також порядок відшкодування Гаранту сум сплати за гарантією, який Банк - кредитор повинен застосувати по відношенню до Позичальника зі стягнення заборгованості перед Гарантом та Банком.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2025 року позивачем, в порядку п. 30 договору про надання гарантії, направлено на електронну адресу Міністерства фінансів України (infomf@minfin.gov.ua) Вимогу № КНО-61.1.3.1/107 від 01.04.2025 року на сплату за Гарантією за Договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13100-05/51 від 04 квітня 2022 року.
На електронну адресу Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" (agent@eximb.com) було направлено копію цієї вимоги.
Сума Вимоги до Гаранта склала 7 215 000, 00 гривень (сім мільйонів двісті п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), що дорівнює 50-ти процентам від загального боргу з основної суми кредиту станом на 01.04.2025 року (включно).
На виконання п. 32 Договору про надання гарантії та п.8.1.5 Кредитного договору, Позивач 07.12.2023 року направив на електронну адресу Відповідача 1 (azd_harkiv@ukr.net; azh2011@ukr.net) Повідомлення № КНО-61.1.3.1/110 від 02.04.2025 року про надіслання вимоги Гаранту згідно Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/51 від 04.04.2022 року.
07.05.2025 року за Договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/51 від 04.04.2022 року, в рахунок сплати за Гарантією за Кредитним договором № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022р., з додатковими угодами до нього, укладеного між Банком та ТОВ "Агрозахист Харків", від Гаранта надійшли кошти в розмірі 7 215 000,00 гривень на погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту, що підтверджується випискою банку; дана сума обліковується в банку на рахунку: «9819 ( НОМЕР_3 ) - виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією».
Відповідно до Договору про надання державної гарантії, вказана сума підлягає сплаті Клієнтом на користь Банка-кредитора (АТ "ПУМБ"), який в подальшому перераховує кошти на рахунок Гаранта.
Таким чином, з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, та у відповідності п. 36, 37, 40 Договору про надання гарантії, та на підставі умов Кредитного договору, АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" було застосовано інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, шляхом стягнення, у судовому порядку, суми боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", як боржника" та ОСОБА_1 , як поручителя солідарного з позичальником боржника.
Відповідно до п. 6.1.Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 6 від 13.10.2023 року), позичальник на період наявності у нього права на участь у програмі сплачує проценти за користування Кредитом наступним чином:
- при дотриманні позичальником всіх умов Програми та Договору, які є необхідними для отримання ним Державної підтримки/ Державної допомоги на подолання наслідків COVID-19, - у розмірі Компенсаційної процентної ставки, а в період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення/скасування - у розмірі Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на розмір Тимчасової маржі (розрахованої за формулою, визначеною п.1.1.4.1. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 11 від 09.07.2024р.);
- при недотриманні позичальником умов Програми та/або Договору, які є необхідними для участі у Програмі та отримання ним Державної підтримки/Державної допомоги на подолання наслідків COVID-19, а також у випадках, передбачених Умовами кредитування 5-7-9%, - у розмірі Базової процентної ставки або Спеціальної Базової процентної ставки, а в період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення/скасування - у розмірі Базової процентної ставки або Спеціальної Базової процентної ставки, збільшеної на розмір Тимчасової маржі (розрахованої за формулою, визначеною п. 1.1.4.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 11 від 09.07.2024р.).
Умов Кредитного договору встановлено, що проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі, визначеному в п.1.1.10. Договору, із розрахунку 365 днів на рік. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час прострочення повернення Кредиту із розрахунку 365 днів на рік. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 26 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення Кредиту, а початком - дата надання Кредиту та/або перший Банківський день після 26 числа (з його урахуванням). Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 27 числа місяця. (п. 6.3.1., 6.3.3., 6.3.3.1. 6.3.3.2. договору).
Тимчасова маржа - це частина процентної ставки, що застосовується для розрахунку процентів за користування Кредитом на період дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування.
Тимчасова маржа сплачується позичальником та не підлягає компенсації Фондом. Тимчасова маржа визначається у процентах річних та розраховується за формулою: Тимчасова маржа = 20% - розмір Базової процентної ставки (розрахований згідно п. 1.1.4 цього Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 11 від 09.07.2024 року).
Позивач зазначає, що проценти, нараховані по 26.12.2024р. включно, сплачені відповідачем 1 в повному обсязі. Проте з 27.12.2024 року, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Агрозахист Харків" взятих на себе зобов'язань та виникнення у останнього простроченої заборгованості по сплаті основного боргу, ТОВ "Агрозахист Харків" як клієнт повинен був в порядку приписів п. 6.1 договору, сплачувати проценти на строкову заборгованість, за період з 27.12.2024р по 02.02.2025 року (включно) (правомірне користування кредитом), у розмірі Базової процентної ставки, збільшеної на розмір Тимчасової маржі (17% річних + 3% річних), а починаючи з 03.02.2025 року - проценти за неправомірне користування кредитом за період з 03.02.2025р по 18.05.2025р. (включно) за ставкою 20 % річних.
Отже, за розрахунком позивача, сума нарахованих та несплачених клієнтом процентів за користування кредитом станом на 18.05.2025р. (включно) склала 1 083 457,55 грн.
Також позивач вказує, що 06.03.2025 року на адресу Відповідача-1 була направлена вимога АТ "ПУМБ" № КНО-61.1.3.1/73 від 06.03.2025 року про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором. За даними офіційного сайту Укрпошти (трекінг - відстежити), поштове відправлення було вручено адресату 12.03.2025 року, але вимога не була виконана у вказаний строк.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед позивачем за Кредитним договором № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року, між банком та громадянкою ОСОБА_1 (відповідач 2, поручитель) було укладено Договір поруки № КНА-П-19461/2 від 09.12.2022р., з додатковою угодою до нього (надалі - Договір поруки).
Відповідно до п. 1.1. ст. 1 та п. 2.1 ст.2 Договору поруки, Відповідач 2 поручився перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року, в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.
Пунктом 3.1 ст. 3 Договору поруки передбачено, що у разі порушення зобов'язання Боржником (у тому числі, невиконання та/або неналежного виконання у строки, визначені Кредитним договором), Поручитель зобов'язаний в перший день порушення Зобов'язання (його частини) виконати таке Зобов'язання (або його частину) (далі - «Строк виконання зобов'язань за Договором») незалежно від факту направлення йому Кредитором відповідної вимоги. Кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення Зобов'язання Боржником; таке порушення буде достатньою для Поручителя підставою виконати порушене Зобов'язання (або його частину) без застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання відповідної інформації/документів.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 06.03.2025 року на адресу ОСОБА_1 , зазначену у Договорі поруки, було направлено Вимогу за вих. № КНО-61.1.3.1/74 від 06.03.2025 року щодо виконання зобов'язань за Договором поруки № КНА-П-19461/2 від 09.12.2022 року.
Відповідно до приписів п. 7.2. Кредитного договору, повідомлення та/або документи, що направляються Сторонами одна одній у зв'язку з Договором: повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Сторін (за виключенням повідомлень/документів, які передаються відповідно до умов Статті 5 Договору, у тому числі, п.5.15. Договору); вважаються надісланими з дати відправлення однією Стороною іншій за адресою, зазначеною у Договорі; у випадку направлення їх рекомендованим листом, вважаються отриманими Поручителем на сьомий календарний день з дати реєстрації Кредитором рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку (Поручитель несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення Поручителю, зазначений в них.
Отже, Вимога банку вважається отриманою Поручителем 13.03.2025 року. Втім, відповідач-2 зобов'язання за Договором поруки не виконав.
Позивач вказує, що враховуючи умови Договору поруки, приймаючи до уваги, що Відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі, та є солідарним з позичальником боржником, прострочена заборгованість відповідача-2 перед позивачем за Договором поруки станом на 18.05.2025 рік (включно) становить 15 513 457,54 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України,)
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Положеннями ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що взяті на себе у відповідності до умов Кредитного договору № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022 року зобов'язання в частині повернення кредитних коштів (у порядку та строки, визначені договором) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" не виконало.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно ст. 543 ЦК України при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо, причому, як повністю, так і в частині боргу.
Тому, з огляду на солідарний обов'язок боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо (правовий висновок у Постанові ВП ВС від 01.09.2020 по справі № 198/305/15-ц).
Згідно наведених позивачем у позовній заяві даних, долучених до матеріалів справи розрахунків, документів в їх обґрунтування, заборгованість відповідачів станом на 18.05.2025 р. (включно) складає 15 513 457,54 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14 429 999,99 грн; заборгованість за процентами за користуванням кредитом за період з 27.12.2024 р. по 18.05.2025 р. - 1 083 457,55 грн.
Суд встановив що сума, яка входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість по основному кредиту відповідає фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства, укладеного договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не були спростовані чи заперечені. Матеріалами справи підтверджується факт виконання кредитною установою-позивачем положень умов договору поруки в частині направлення письмової вимоги поручителю щодо невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором та необхідності вжиття останніми заходів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості. Доказів надання відповіді на вимогу або погашення заборгованості суду не надано. З огляду на викладені обставини, вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості є обґрунтованою. При цьому відповідачами не спростовано обставин, викладених позивачем у позові, та доказів виконання зобов'язання до суду надано не було.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України). Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого матеріалами справи та не спростованого відповідачами.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати у справи слід покласти на відповідачів у рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідент. код 14282829) суму заборгованості за Кредитним договором № КНА-Кл-19461 від 09.12.2022року, з додатковими угодами до нього, та Договором поруки № КНА-П-19461/2 від 09.12.2022року, з додатковою угодою до нього, станом на 18.05.2025 року (включно), в загальному розмірі 15 513 457,54 грн, з яких: · заборгованість за сумою кредиту склала 14 429 999,99 грн; заборгованість за процентами за користуванням кредитом склала 1 083 457,55 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" (61098, м. Харків, вул. Кашуби, 10, код ЄДРПОУ 37875888) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідент. код 14282829) 93080,75 грн. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідент. код 14282829) 93080,74 грн. судового збору.
5. Видати накази після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "08" вересня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков