вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/705/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Гуменюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Обласного наукового ліцею в селищі Клевань Рівненської обласної ради про стягнення 17 090,40 грн
у судове засідання з'явились представники:
позивача: Піун Світлана Петрівна (в режимі ВКЗ);
відповідача: не з'явився;
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до Обласного наукового ліцею в селищі Клевань Рівненської обласної ради про стягнення боргу розмірі 17 090,40 грн (14 726,34 грн - основний борг, 1 678,87 грн - пеня, 163,99 грн - 3% річних, 521,20 грн - інфляційні втрати).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Даний позов обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено Договір №16-7046/24-БО-Т про постачання природного газу від 24.09.2024. Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги п.5.1 Договору.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі
31.07.2025 позов ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2025.
Ухвалою від 12.08.2025 представнику позивача надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 26.08.2025 судове засідання відкладено на 09.09.2025.
Сторони повідомлялися про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Провадження у справі триває з 05.08.2025, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, таким чином, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.
Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Представник відповідача скористався правом, наданим ч.3 ст. 196 ГПК України, та 29.08.2025 заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача підтримав доводи і вимоги, викладені у заявах по суті спору.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
24.09.2024 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради (найменування змінено на "ОБЛАСНИЙ НАУКОВИЙ ЛІЦЕЙ В СЕЛИЩІ КЛЕВАНЬ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ") укладено Договір №16-7046/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п.п. 3.5.2 п.3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Відповідно до п.п. 3.5.3 та 3.5.4 п.3.5 Договору, Відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п.3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
На виконання п.п. 3.5.2 п.3.5 Договору, позивачем направлялись відповідачу примірники акти приймання-передачі.
Відповідно до п.5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 п.3.5 цього Договору.
Відповідно до пункту 7.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На виконання умов Договору, позивач за жовтень-грудень 2024 передав у власність відповідача природного газу на загальну суму 499 091,75 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу за жовтень-грудень 2024, які підписані уповноваженими представниками сторін:
- за жовтень 2024 року від 12.11.2025: обсяг споживання 2,21963 тис. куб. м, вартість 36 743,51 грн;
- за листопад 2024 року від 12.12.2025: обсяг споживання 12,04029 тис. куб. м, вартість 199 313,59 грн;
- за грудень 2024 від 13.01.2025: обсяг споживання 15,88960 тис. куб. м, вартість 263 034,65 грн.
В свою чергу, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та, сплативши за вищезазначений період 484 365,41 грн (підтверджується реєстром платіжних доручень, остання проплата здійснена 25.12.2024 на 248 308,31 грн), допустив заборгованість у розмірі 14 726,34 грн, яка є предметом стягнення у даному спорі.
Крім того, у зв'язку з допущеним простроченням. керуючись п.7.2. договору позивач нарахував відповідачу 1 678,87 грн - пені, 163,99 грн - 3% річних, 521,20 грн - інфляційних втрат.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов'язків щодо надання послуг з розподілу та споживання природного газу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про стягнення вартості наданих послуг, нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими, та з огляду на несплату відповідачем вказаної вартості, позивач вважає свої права порушеними.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами існували господарські правовідносини на підставі Договору №16-7046/24-БО-Т постачання природного газу від 24.09.2024, згідно умов якого позивач зобовязувався постачати відповідачу природний газ, а відповідач оплачувати його на умовах договору.
Зокрема, відповідно до п.5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
У свою чергу, відповідач, отримавши за жовтень-грудень 2024 газу на 499 091,75 грн, розрахувався частково, допустивши з 17.12.2024 заборгованість у розмірі 14 726,34 грн, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.
Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості слід задоволити.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з допущеним простроченням, керуючись п.7.2. договору, позивач нарахував відповідачу 1 678,87 грн - пені, 163,99 грн - 3% річних, 521,20 грн - інфляційних втрат Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
За умовами п.7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 17 090,40 грн - заборгованості за Договором №16-7046/24-БО-Т від 24.09.2024 (де 14 726,34 грн - основний борг, 1 678,87 грн - пеня, 163,99 грн - 3% річних, 521,20 грн - інфляційні втрати).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000028681 від 30.07.2025, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Обласного наукового ліцею в селищі Клевань Рівненської обласної ради (вул. Богдана Хмельницького, 47, с-ще Клевань, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35311, код ЄДРПОУ 04590808) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 17 090 (сімнадцять тисяч дев'яносто) грн 40 коп. заборгованості, з яких:
14 726,34 грн - основний борг, 1 678,87 грн - пеня, 163,99 грн - 3% річних, 521,20 грн - інфляційні втрати.
3. Стягнути з Обласного наукового ліцею в селищі Клевань Рівненської обласної ради (вул. Богдана Хмельницького, 47, с-ще Клевань, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35311, код ЄДРПОУ 04590808) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК