адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
11.09.2025 Справа № 917/460/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у судовому засіданні заяву вх. №10947 від 25.08.2025 представника Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення (відстрочення) виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", вул. Петропавлівська, 54 - А, м.Київ, 04086
до відповідача Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503
про стягнення 4 713 397,56 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання,
установив:
Господарським судом Полтавської області розглядалася справа №917/460/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до відповідача Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про стягнення 4 713 397,56 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.08.2024 року між сторонами Договору про поставку товару № 27/08-2024, з яких: 4 560 000,0 грн основний борг, 119 326,08 грн інфляційні втрати за період з грудня 2024 по січень 2025 та 34 071,48 грн 3% річних за період з 28.11.2024 по 26.02.2025.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 року позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, ідентифікаційний код юридичної особи 05524713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (вул. Петропавлівська, 54 - А, м.Київ, 04086, ідентифікаційний код юридичної особи 32828388) 4 560 000,0 грн основного боргу, 119 326,08 грн інфляційних втрат, 34 071,48 грн 3% річних та 56 560,77 грн витрат по сплаті судового збору.
Означене рішення суду оскаржено не було та набрало законної сили 18.08.2025.
25.08.2025 року до суду надійшла заява вх. №10947 від Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення та відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25.
Суд ухвалою від 27.08.2025 прийняв заяву Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення (відстрочення) виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 до розгляду; призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 11.09.2025 на 11:00; явку представників сторін визнав не обов'язковою; запропонував позивачу надати письмове реагування на заяву представника відповідача про розстрочення (відстрочення) виконання рішення та в строк до 10.09.2025 року надати їх суду та відповідачу.
Стягувач (позивач) надав заперечення на заяву (вх. № 11200 від 01.09.2025), в яких стягувач зазначає, що він заперечує проти задоволення заяви боржника щодо розстрочення та відстрочення виконання останнім рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/460/25.
У судове засідання 11.09.2025 року учасники представництво не забезпечили, останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду зазначеної заяви, про що свідчать матеріали справи.
11.09.2025 від представника Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" надійшло клопотання про відкладення розгляду клопотання. В обгрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що його представник не має можливості прибути до суду у визначений час з поважних причин, у зв'язку з перебуванням у відпустці у період з 08.09.2025 по 22.09.2025 включно.
Частиною 2 ст. 331 ГПК України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Даний строк є присікальним, а тому суд не оцінює дану обставину як підставу для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду даної заяви.
Під час розгляду справи заяви судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Короткий зміст заяви та заперечень.
Як на підставу для розстрочення та відстрочення виконання рішення суду в даній справі відповідач (боржник) посилається на наступне :
1) скрутне фінансове становище товариства, яке є результатом правого регулювання його господарської діяльності та обґрунтовує дану обставину наступним.
Діяльність АТ "Лубнигаз", як оператора ГРМ, регламентована ціновою і тарифною політикою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Ця організація визначає методологію визначення вартості послуг, які надають оператори ГРМ кінцевим споживачам газу: суб'єктам господарювання та населенню. Методологія визначення вартості цих послуг побудована на тарифній основі.
Основним джерелом отримання доходів АТ "Лубнигаз" є діяльність з розподілу природного газу, яка є ліцензованим видом діяльності за регульованим тарифом, що затверджується регулятором НКРЕКП.
Рівень доходів газорозподільних підприємств у значному обсязі залежить від процесів нормативно-правового регулювання, в тому числі з боку НКРЕКП, яка є суб'єктом встановлення тарифів на розподіл природного газу операторами газорозподільних підприємств. Наразі встановлені тарифи не в повній мірі відповідають реаліям, які склалися на газовому ринку, що відповідно буде впливати, у кінцевому результаті, на фінансовий результат підприємства і оцінку рівня ефективності його функціонування.
Затвердження тарифів на розподіл природного газу для операторів газорозподільних мереж на економічно необґрунтованому рівні, не дозволяло підприємствам покривати обґрунтовані витрати, що призвело до збитковості діяльності та штучного накопичення боргів перед кредиторами.
Через зменшення обсягів надання послуг по розподілу газу з 106501,2 тис. куб. м передбачених тарифом до 86978,41 тис. куб. м (падіння обсягів на 18,3 %) фактична тарифна виручка склала 173826 тис. грн. проти 212388,9 тис. грн. передбаченої в діючому тарифі, тобто недоотримана тарифна виручка за 2024 рік склала 38562,9 тис. грн.
Собівартість надання послуг у 2024 р. - 198052,2 тис. грн., що перевищує тарифну виручку на 24226,2 тис. грн. або 14%.
Постановою НКРЕКП №2757 від 22.12.2021 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" у розмірі 1,99 грн за 1 м.куб. (без урахування ПДВ) з 01.01.2022.
Станом на поточну дату зазначений тариф на послуги розподілу природного газу не переглядався.
Листом №835 від 30.10.2024 АТ "Лубнигаз" направило до НКРЕКП "Заяву про перегляд тарифу" з доданими до неї необхідними підтверджуючими документами.
05.12.2024 НКРЕКП оприлюднило проект постанови про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Лубнигаз" у розмірі 2,56 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), але сама постанова станом на поточний момент не прийнята.
Плановану річну замовлену потужність розподілу природного газу у тарифі АТ "Лубнигаз" встановлено у розмірі 106 501,2 тис. куб. м.
Відповідач наголошує, що цей показник не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем щодо визначення величини річної замовленої потужності, а також значно перевищує фактичні обсяги розподілу природного газу.
В результаті станом на 31.03.2025 накопичені збитки Товариства (відповідача) становлять 467 103 тис. грн. (рядок 1420 форми 1 Звіт про фінансовий стан). Поточні зобов'язання (рядок 1695) Товариства станом 31.03.2025р. перевищують його поточні активи (рядок 1300) на суму 389 548 грн. (669931-280383), що свідчить про неспроможність підприємства виконувати свої зобов'язання за рахунок своїх поточних активів, тобто про неліквідність підприємства;
2) АТ "Лубнигаз" є підприємством критичної інфраструктури та знаходиться у скрутному фінансовому становищі;
3) скрутний фінансовий стан АТ "Лубнигаз" безпосередньо пов'язано із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб;
4) відсутність вини АТ "Лубнигаз" у простроченні виконання зобов'язання, оскільки розрахунки за укладеним між сторонами договором здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом 1639, відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, оскільки державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за послугу балансування, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеною постановою КМУ № 1179 від 12.10.2022 року "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", та проведення відповідних взаєморозрахунків". Відповідач не може керуватися загальними принципами здійснення господарської діяльності на власний розсуд за наявності покладених на нього зобов'язань, оскільки повинен діяти виключно в межах норм чинного законодавства, що регулює енергетичну галузь;
5) винятковість обставини для надання відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, а саме :
АТ "Лубнигаз" здійснює вибухонебезпечні роботи по ремонту газових мереж та підтриманню їх у належному безаварійному стані.
АТ "Лубнигаз" є єдиним товариством, яке має право на проведення ремонтних робіт газопровідних мереж, обстеження та підтримання газопроводів у належному технічному стані відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів споруд на них. Для здійснення цієї діяльності АТ "Лубнигаз" має відповідний дозвіл.
Відповідно до п. 2.3 Статуту АТ "Лубнигаз" місцем здійснення діяльності товариства щодо розподілу та постачання природного газу, нафтового газу та газу (метану) нафтових родовищ - територія міста Лубни та Лубенського, Гребінківського, Пирятинського та Оржицького районів Полтавської області.
На території діяльності АТ "Лубнигаз" відсутнє інше підприємство, яке може здійснювати роботи підвищеної небезпеки, ремонт газопроводів та усувати можливі аварійні ситуації. Тому, припинення господарської діяльності АТ "Лубнигаз" може мати невідворотні небезпечні наслідки для населення чотирьох районів Полтавської області.
АТ "Лубнигаз" на сьогодні забезпечує майже 60 000 домоволодінь, які отримують послуги з розподілу природного газу. Зараз АТ "Лубнигаз" експлуатує 3 577,867 км газопроводів, у тому числі розподільчих 2 571,09 км, отже, ключова задача персоналу Товариства - стале та безаварійне надання послуг з доставки газу.
В умовах воєнного стану можливість АТ "Лубнигаз" здійснювати постійний моніторинг технічного стану газопроводів, забезпечувати їх належну експлуатацію, гарантувати своєчасні виїзди за аварійними викликами, оперативно ліквідувати витоки газу, здійснювати локалізацію аварійних ситуацій, посилений нагляд за станом газорозподільної системи Лубенського ОТГ задля забезпечення їх цілісності та функціональності прямо впливає на стан обороноздатності Лубенського ОТГ.
Відповідач наголошує, що щоденне утримання та обслуговування всієї системи газорозподільних мереж, незалежно від форми власності, забезпечують саме оператори ГРМ. А відтак, відповідач несе відповідальність за безперебійну та безпечну доставку газу газовими мережами всім споживачам своєї ліцензійної території, незважаючи на реалії сьогодення. Для цього оператори ГРМ організовують та забезпечують роботу аварійно-диспетчерської служби 104, ремонти та модернізацію газопроводів, встановлення та повірку лічильників газу. Витратна частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час не тільки не зменшилась, але й збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів на предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами.
Також відповідач просить суд про вирішенні заяви врахувати таке :
- відсутність коштів у Товариства (відповідача) безумовно вплине на здатність функціонування аварійно-диспетчерських служб підприємства, забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами, матеріалами для локалізації витоків газу та, в цілому, унеможливить своєчасне реагування на ймовірні аварії, вибухи, тощо.
- примусове стягнення заборгованості шляхом списання коштів з рахунків відповідача та продаж його майна органами державної виконавчої служби призведе до неможливості забезпечення безаварійної експлуатації системи газопостачання населенню та підприємствам районів Лубенської ОТГ, завдасть значної шкоди правам та інтересам населенню вказаних районів. Зупинення роботи підприємства призведе також до звільнення працівників.
На підтвердження вказаних обставин відповідач надав : копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2025 рік; копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2025; копія додаткової угоди від 24.05.2017; копію постанови НКРЕКП від 20.11.2020 № 2143 "Про встановлення розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для АТ "Лубнигаз" на 2021 рік"; структуру тарифу на послуги розподілу природного газу АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на 2021 рік; копію постанови НКРЕКП від 17.11.2021 № 2191 "Про встановлення розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для АТ "Лубнигаз" на 2022 рік"; структуру тарифу на послуги розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" з 01 січня 2022 рік; копія постанови НКРЕКП від 04.10.2022 № 1269 "Про включення АТ "Лубнигаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процесі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу"; копію постанови НКРЕКП від 12.03.2024 № 503 "Про затвердження АТ "Лубнигаз" обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу"; копію листа від 11.06.2025 № 1208.
В обґрунтування заперечень на заяву відповідача позивач посилається, зокрема, на наступне:
- відповідачем не доведено наявність у нього скрутного фінансового становища і зв'язок існуючої тарифної політики держави із здатністю відповідача виконати рішення суду;
- оскільки воєнний стан запроваджено на всій території України, позивач, як і відповідач також перебуває під впливом цієї обставини, а отже наявність воєнного стану не є обставиною, яка зумовлює відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав : копію оголошення про проведення відкритих торгів; протокол затвердження річного плану закупівель.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання розстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує : 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із зазначених норм права суд вбачає, що розстрочка рішення допускається при наявності обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення.
З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі №916/3015/23 зазначав, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Надання розстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Єммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
Питання про відстрочення виконання рішення суду судами має вирішуватись із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 Конституційного суду України у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012. Конституційного суду України у справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013 Конституційного Суду України у справі № 17/2013.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2025 у cправі №910/9798/24.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Приписами ч. 5 ст. 240 ГПК України встановлено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Враховуючи неявку всіх учасників справи у судове засідання 01.07.2025, суд ухвалив рішення без його проголошення про задоволення позовних вимог.
Повний текст рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі № 917/460/25 підписано 07.07.2025.
Отже, враховуючи приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення виконання судового рішення в даному випадку можливе до 07.07.2026.
Розстрочка означає виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Особа, яка подала заяву про розстрочення виконання судового рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Так, в силу приписів до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що :
- станом на 31.03.2025 збитки відповідача становлять 467 103 тис. грн. (рядок 1420 форми 1 Звіт про фінансовий стан). Поточні зобов'язання (рядок 1695) Товариства станом 31.03.2025 перевищують його поточні активи (рядок 1300) на суму 389 548 грн;
- відповідач є підприємством критичної інфраструктури та знаходиться у скрутному фінансовому становищі;
- АТ "Лубнигаз" здійснює вибухонебезпечні роботи по ремонту газових мереж та підтриманню їх у належному безаварійному стані;
- АТ "Лубнигаз" забезпечує майже 60 000 домоволодінь на території міста Лубни та Лубенського, Гребінківського, Пирятинського та Оржицького районів Полтавської області, які отримують послуги з розподілу природного газу. Зараз АТ "Лубнигаз" експлуатує 3 577,867 км газопроводів, у тому числі розподільчих 2 571,09 км, отже, ключова задача персоналу Товариства - стале та безаварійне надання послуг з доставки газу;
- в умовах воєнного стану діяльність АТ "Лубнигаз" прямо впливає на стан обороноздатності Лубенського ОТГ, оскільки останній здійснює ремонтні роботи газових мереж (в тому числі при виникненні аварій, які інколи спричинені вибухами внаслідок збройної агресії проти України, тощо).
При вирішенні питання про надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у цій справі, судом враховано наведені вище обставини, а також те, що виникнення прострочення з оплати заборгованості було спричинено, зокрема, несвоєчасним проведенням оплати за послуги з газорозподілу населенням перед відповідачем.
Суд дослідивши доводи, викладені сторонами в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення та заперечень позивача, доказів, наданих сторонами, на їх підтвердження, дійшов висновку, що наведені вище обставини мали наслідком суттєве погіршення фінансового стану відповідача, яке виникло в тому числі і внаслідок збройної агресії проти України, внаслідок масованих ракетних обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури, що в тому числі призвело до збільшення витратної частини відповідача на обслуговування газорозподільної системи. Отже, наведені відповідачем обставини, які підтверджені відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи, є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення в цій справі.
Безумовно, тяжка економічна ситуація в країні, спричинена воєнною агресією, а також наслідки безпрецедентної ворожої атаки на інфраструктуру підприємств, які в умовах воєнного стану продовжують виконувати найважливіші функції по забезпеченню діяльності енергетичної системи країни, носить загальний характер та стосується обох сторін.
Також суд вважає, що скрутний фінансовий стан відповідача чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду на 60 місяців, як просив у заяві відповідач, оскільки обставини воєнної агресії мають безпосередній вплив і на фінансовий стан стягувача як господарюючого суб'єкта. Так само як і відповідач, позивач вимушений здійснювати свою господарську діяльність, не зважаючи на завдані воєнною агресією збитки. Отже, безпрецедентні, протизаконні дії страни-агресора мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
Поряд з цим, суд вважає, що негайне виконання судового рішення хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яка на даний момент є ускладненою, а також може поставити під загрозу інтереси інших кредиторів, що суперечить принципу справедливого балансу інтересів сторін та меті ефективного правосуддя.
Крім того, негайне виконання рішення за наведених вище обставин не лише унеможливлює фактичне виконання рішення у повному обсязі, але може й призвести до непоправних наслідків для підприємства-боржника, що суперечить засадам пропорційності, розумності та забезпечення реального, а не формального правового захисту.
Значення діяльності позивача є безумовно важливою для загального функціонування відповідного ринку. Разом із цим, необхідно також враховувати можливі негативні наслідки як для стягувача при затримці виконання рішення суду, так і для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.
Окрім того, позивачем не надано доказів, що розстрочення виконання рішення суду призведе до виникнення збитків у позивача, істотної зміни його матеріального стану, у тому числі, внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду.
З огляду на наведене та беручи до уваги надані сторонами докази у своїй сукупності, суд прийшов до висновку про те, що наведені відповідачем доводи та докази, надані на їх підтвердження, у сукупності свідчать про виключність обставин, які є підставою для надання розстрочення виконання судового рішення.
Розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем, а задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 10 місяців в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Проаналізувавши наведені у заяві про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі № 917/460/25 мотиви, надавши оцінку аргументам відповідача та позивача, врахувавши статус підприємства відповідача та значення його діяльності для Лубенської територіальної громади, дискреційні повноваження суду щодо вирішення питання про розстрочення виконання рішення та з урахуванням приписів частини п'ятої статті 331 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі № 917/460/25 до 07.07.2026.
При вирішенні питання щодо надання розстрочки виконання рішення судом взято до уваги інтереси обох сторін, тому заява задоволена судом частково.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Стосовно відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі № 917/460/25 терміном на 1 рік суд зазначає наступне.
Як вбачається з заяви відповідача, останнім одночасно заявлені вимоги про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду, що не відповідає положенням ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Отже, ГПК України передбачає обрання одного з запропонованих статтею 331 даного Кодексу способів виконання рішення : відстрочення або розстрочення.
Враховуючи викладене, а також часткове задоволення судом заяви відповідача про розстрочення судового рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача щодо відстрочення виконання рішення, оскільки остання не відповідає вимогам ГПК України.
Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи судом встановлено, що строк виконання зобов'язання з оплати отриманого товару, в силу п.4.3 Договору настав 11.11.2024.
На момент розгляду заяви відповідача останнім не здійснено жодного платежу з оплати заборгованості за отриманий ним товар (предмет спору у даній справі). Доказів у спростування викладеного відповідачем суду не надано, на наявність таких останній не посилається.
Тобто відповідач протягом майже одного року вже мав відстрочку в оплаті, про надання якої він просить суд у своїй заяві.
Керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви вх. №10947 від 25.08.2025 Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 терміном на 1 рік.
2. Задовольнити частково заяву вх. №10947 від 25.08.2025 Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 та затвердити наступний графік :
- до 07.10.2025 року - 471339,75 грн;
- до 07.11.2025 року - 471339,75 грн;
- до 07.12.2025 року - 471339,75 грн;
- до 07.01.2026 року - 471339,75 грн;
- до 07.02.2026 року - 471339,75 грн;
- до 07.03.2026 року - 471339,75 грн;
- до 07.04.2026 року - 471339,75 грн;
- до 07.05.2026 року - 471339,75 грн;
- до 07.06.2026 року - 471339,75 грн;
- до 07.07.2026 року - 471339,81 грн.
4. В іншій частині у задоволенні заяви вх. №10947 від 25.08.2025 Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 відмовити.
Повний текст ухвали складено 16.09.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.5 ст.231, ст.235, 255 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик