65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2090/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників матеріали справи №916/2090/25,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676);
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТЕПОВИК" (65005, м. Одеса, вул. Степова, 23/25; код ЄДРПОУ 33313640);
про стягнення 170 368,58 грн.,
1. Суть спору.
28.05.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№1935/25) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" до відповідача ОСББ "СТЕПОВИК", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 170 368,58 грн, з яких: пеня в сумі 90 922,56 грн., 3 % річних у сумі 14 066,08 грн, інфляційні втрати у сумі 65 379,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату за поставлений природний газ по Договору постачання природного газу №3671-НГТ-23 від 13.10.2021, чим порушив умови господарського зобов'язання та у зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати позивачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 02.06.2025 провадження у справі було відкрито, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
Також даною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду у строк до 22.06.2025 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; додати до відзиву докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Запропоновано позивачу подати до суду у строк до 07.07.2025 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачам одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Запропоновано відповідачу подати до суду у строк до 21.07.2025 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України, надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Про вказане сторін було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду до електронного кабінету позивача та електронного кабінету відповідача, про що свідчать довідки про доставку електронного документу (а.с.77-79).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".
У якості обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що 13.10.2021 між ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» та ОСББ "СТЕПОВИК" було укладено Договір постачання природного газу №3671-НГТ-23.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, протягом листопада 2021 - березня 2022 та в листопаді 2022, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 036 398,99 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Водночас, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено сплату в розмірі 615 148,13 грн., з порушенням строків встановлених умовами Договору, у зв'язку з чим позивач здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення січень - березень 2022 та листопад 2022 року.
Відтак ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» просить стягнути з ОСББ "СТЕПОВИК" пені на суму 90 922,56 грн., 3 % річних в сумі 14 066,08 грн. та інфляційних витрат в розмірі 65 379,94 грн.
3.2. Аргументи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТЕПОВИК".
ОСББ «СТЕПОВИК» своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалося, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір, який виник між ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» та ОСББ «СТЕПОВИК» за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
13.10.2021 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТЕПОВИК», як Споживачем, укладено Договір №3671-НГТ-23 (далі - Договір) (а.с.17-25), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п.1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб або в якості сировини а не для перепродажу.
Пунктом 2.1. Договору, сторони визначили замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року по червень 2024 року, в кількості 75,150 тис.куб.метрів.
Пунктом 2.2 Договору, Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.
Відповідно до п.3.1. Договору, Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п.3.2. Договору, постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до реєстру Споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до п.3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пункт 3.5.1 Договору зобов'язує Споживача надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС за Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено поставку газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.
Згідно умовам п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ в кількості, на умовах даного Договору, своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, що передбачені Договором.
Згідно з п.7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 13.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30 червня 2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
Даний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.
28.12.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (а.с.28-29), в якій сторони визначили викласти розділ 2 Договору у відповідній редакції, а також доповнити пункт 13.1 розділу 13 Договору, решта умов Договору залишена незмінною і обов'язковою для виконання.
10.01.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №6 до Договору (а.с.29 на звороті), в якій сторони визначили викласти пункт 5.1 розділу 5 Договору у наступній редакції:
« 5.1. Оплата за природний газ за розрахунковий період здійсносться Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
5.1.1. Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий Постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу 1 (фіксованого), здійснюється Споживачем в повному об'ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;
5.1.2. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання- передачі природного газу Обсягу 1 (фіксованого) здійснюється Споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу. 5.1.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу 1 (фіксованого).
5.1.4. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору».
Решта умов Договору залишена незмінною і обов'язковою для виконання.
20.12.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №7 до Договору (а.с.30), в якій Постачальник та Споживач дійшли взаємної згоди призупинити постачання природного газу за Договором через шість календарних днів (на сьомий день) з дня підписання даної Додаткової угоди.
Відновлення постачання природного газу відбувається виключно після підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до даного Договору.
Зобов'язання Споживача щодо оплати переданого за Договором природного газу залишаються незмінними та обов'язковими для виконання відповідно до умов Договору.
Також в матеріалах справи наявні додатки до Договору, а саме:
- Додаток №1 до Договору - Вимоги до банківських гарантій (а.с. 25 на звороті);
- Додаток №1а до Договору - Банківська Гарантія, форма банківської гарантії виконання платіжних зобов'язань відповідно до пункту 5.2. Договору (а.с.26);
- Додаток №1b до Договору - Банківська Гарантія, форма банківської гарантії виконання платіжних зобов'язань відповідно до пункту 5.7. Договору (а.с.27).
Також як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, між ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником та ОСББ «СТЕПОВИК», як Споживачем укладено акти приймання-передачі до Договору (а.с.31-37 на звороті), а саме:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 споживачем було спожито у листопаді 2021 природного газу в обсязі 6,04700 тис.куб.м. на загальну вартість 45 859,78 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.12.2021 споживачем було спожито у грудні 2021 природного газу в обсязі 12,76400 тис.куб.м. на загальну вартість 96 800,73 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 споживачем було спожито у грудні 2021 природного газу в обсязі 2,05300 тис.куб.м. на загальну вартість 33 985,36 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 споживачем було спожито у січні 2022 природного газу в обсязі 14,0000 тис.куб.м. на загальну вартість 106 174,41 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 споживачем було спожито у січні 2022 природного газу в обсязі 2,83200 тис.куб.м. на загальну вартість 46 880,92 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 споживачем було спожито у лютому 2022 природного газу в обсязі 11,93900 тис.куб.м. на загальну вартість 90 544,03 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 споживачем було спожито у лютому 2022 природного газу в обсязі 0,45900 тис.куб.м. на загальну вартість 7 598,28 грн.;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 споживачем було спожито у березні 2022 природного газу в обсязі 9,46000 тис.куб.м. на загальну вартість 71 602,62 грн. (з урахуванням коригуючого акту приймання-передачі газу);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 споживачем було спожито у березні 2022 природного газу в обсязі 0,18400 тис.куб.м. на загальну вартість 6246,07 грн. (з урахуванням коригуючого акту приймання-передачі газу);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 споживачем було спожито у березні 2022 природного газу в обсязі 2,49400 тис.куб.м. на загальну вартість 41 247,51 грн. (з урахуванням коригуючого акту приймання-передачі газу);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 споживачем було спожито у листопаді 2022 природного газу в обсязі 1,68100 тис.куб.м. на загальну вартість 68 207,42 грн.
Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплено печатками, за виключенням акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2022.
Також з листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за №ТОВВИХ-25-7402 від 09.05.2025 (а.с.60-61) вбачається, що обсяг природного газу використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0000X8PHS00S (ОСББ «СТЕПОВИК») за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» та становить - 1681,00 куб.м.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки АБ «УКРГАЗБАНК» №15932/10555/2024 від 10.04.2024 (а.с.40) за період з 13.10.2021 року по 10.04.2024 року надходження грошових коштів на користь Товариства від ОСББ «СТЕПОВИК» склали 348 500,00 грн., а саме:
14.12.2021 - 11500,00 грн. призначення платежу - Оплата за природний газ зг.дог. в т.ч. ПДВ - 1916,67 грн.;
16.12.2021 - 150 000,00 грн. призначення платежу - Оплата за природний газ зг.дог. в т.ч. ПДВ - 25000,00 грн.;
14.01.2022 - 35 000,00 грн. призначення платежу - Оплата за природний газ зг.дог.№3671-НГТ-23 від 13.10.2021 в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.;
23.09.2022 - 50 000,00 грн. призначення платежу - Оплата за природний газ зг.дог.№3671-НГТ-23 від 13.10.2021 в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.;
21.11.2022 - 32 000,00 грн. призначення платежу - Оплата за природний газ зг.дог.№3671-НГТ-23 від 13.10.2021 в т.ч. ПДВ - 5333,33 грн.;
22.12.2022 - 70 000,00 грн. призначення платежу - Оплата за природний газ зг.дог.№1544-ПСО-23 від 20.12.2022 в т.ч. ПДВ - 11 666,67 грн.
Вказані оплати також вбачаються з реєстру документів за період 10.04.2024 по 07.05.2025 наданого позивачем, щодо надходжень грошових коштів від відповідача на банківський рахунок ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (а.с.41-56).
Таким чином, ОСББ «СТЕПОВИК» несвоєчасно проведено оплату вартості поставленого природного газу, у зв'язку з чим, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.11-14), позивачем здійснено нарахування пені на суму 90 922,56 грн., 3 % річних в сумі 14 066,08 грн. та інфляційних витрат в розмірі 65 379,94 грн.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Так, судом було встановлено, що 13.10.2021 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТЕПОВИК», як Споживачем, укладено Договір №3671-НГТ-23, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено поставку газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Суд, здійснивши перевірку здійснених розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму боргу відповідача за період січень 2022 - березень 2022, а також листопад 2022 року, вказує лише про часткову правомірність проведення таких нарахувань, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
За змістом ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Водночас суд зазначає, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти і станом на момент розгляду справи та ухвалення рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
Згідно ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Як було встановлено судом, відповідачем у даній справі є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТЕПОВИК», основним видом економічної діяльності якого є 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів (основний).
Так, статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що:
побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);
захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).
У постанові від 03.04.2025 по справі №916/1530/24 (пункти 81,88,89) Верховний Суд Касаційного господарського суду, зробив висновок: «відповідач, як юридична особа, що діє в інтересах фізичних осіб - побутових споживачів у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, об'єднання фізичних осіб, так і управителі багатоквартирного будинку, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність.
Як уже зазначалось, відповідач у спірних правовідносинах є колективним побутовим споживачем природного газу, що споживає такий виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб)».
Тому суд доходить висновку, що відповідач, отримуючи від позивача природний газ, використовує його для власних потреб або в якості сировини, а не для перепродажу, виступає у спірних відносинах саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір постачання газу укладений для забезпечення і сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Отже, враховуючи те, що на час проведення позивачем нарахувань пені (січень 2022 - березень 2022 та листопад 2022 року) на території України діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 нарахування позивачем пені в зазначений період не відповідає приписами законодавства.
Також, приписам законодавства не відповідає нарахування 3 % річних та інфляційних втрат (в період з 24.02.2022 по березень 2022 (включно) та листопад 2022), у зв'язку з введенням з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, воєнного стану, що діє станом на момент ухвалення рішення.
Відтак, керуючись положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 90 922,56 грн. А також в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в період з моменту введення воєнного стану на території України та включно з березнем 2022 року.
Водночас, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" в частині стягнення з ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» 3 % річних та інфляційних втрат за січень 2022 року (в розмірі 2 675,49 грн. та 20 187,27 грн. відповідно).
Між тим, оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, з 24.02.2022 та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, суд вважає обґрунтованим нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.02.2022 по 23.02.2022, тобто за 23 дні лютого 2022 року в таких розмірах, 3 % річних - 2064,94 грн., інфляційні втрати - 12 623,21 грн.
Також суд зазначає, що статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" про стягнення з ОК “УКРАЇНА-СЕРВІС» нарахованих за період січень 2022 та 23 дні лютого 2022 року 3 процентів річних у розмірі 4 740,43 грн. та інфляційних втрат в розмірі 32 810,48 грн., є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем під час розгляду справи, відтак, підлягають задоволенню, натомість в решті позову, суд відмовляє з підстав неправомірності здійснення таких нарахувань.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 533,92 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТЕПОВИК" (65005, м. Одеса, вул. Степова, 23/25; код ЄДРПОУ 33313640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) три проценти річних у розмірі 4 740/чотири тисячі сімсот сорок/грн 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 32 810/тридцять дві тисячі вісімсот десять/грн. 48 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 533/п'ятсот тридцять три/грн 92 коп.
3.В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення суду складено та підписано 15 вересня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська