вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2916/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. 09.09.2025 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулась ОСОБА_2 (далі - представниця), діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця), із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 08.09.2025 (вх. № 988/25 від 11.09.2025).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.
2.1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Частиною 2 ст. 115 КУзПБ визначено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо, зокрема:
боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (п. 2);
наявні ознаки загрози неплатоспроможності (п. 4).
Так, у поданій заяві, представниця ОСОБА_1 вказує на те, що у заявниці наявна заборгованість перед кредиторами в загальній сумі 789 965,81грн, що є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 та п. 4. ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Разом із цим, як зазначає Верховний Суд у своїй постанові від 18.01.2024 у справі №911/2308/23 «повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ)» - обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Загальне посилання представниці ОСОБА_1 на наявність заборгованості перед кредиторами в сумі 789 965,81грн, яку заявниця не в змозі погасити - не є такими обставинами, що свідчили б про наявність підстав для звернення до суду із заявою. Отже, заявницею не дотримано вимог п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
Суд також зауважує, що такої підстави для звернення до суду як «існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)», на момент подачі заяви, ч. 2 ст. 115 КУзПБ не містить.
2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених КУзПБ.
При цьому, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником (п. 1 ч. 3 ст. 116 КУзПБ).
Отже, провадження у справі про неплатоспроможність боржника може бути відкрито лише за заявою боржника, підписаної та поданої останнім або його представником.
Водночас представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
У свою чергу, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом п. п. 4, 7, 9 ч. 1 ст. 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Проаналізувавши зазначені положення можна зробити висновок, що представник заявника (боржника) має професійне право складати, підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посвідчувати відповідні копії документів, які долучаються до відповідної заяви.
Водночас суд вважає, що представник (адвокат) не може підписувати документи, які вимагають особистого підпису особи, яку він представляє, або для яких закон не передбачає можливості делегування повноважень, як-от деякі документи, які визначені ч.3 ст. 116 КУзПБ, оскільки останні подаються до суду в оригіналі, а наявна в них інформація у подальшому є підставою для відповідних висновків суду, у тому числі щодо добросовісності боржника, що є ключовим у справах про неплатоспроможність.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ в обов'язковому порядку суду надаються в оригіналі (оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій) та засвідчені підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів:
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників) (п. 3);
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (п. 4);
перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника (п. 6).
Із матеріалів заяви вбачається, що до останньої наданий опис майна боржника, який підписаний представницею, а не самою заявницею, а тому враховуючи вищенаведене, не може бути прийнятий судом до уваги.
Крім того, до заяви, всупереч п. п. 3, 6 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, не надані конкретизований список кредиторів і боржників, а також перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці).
2.3. Крім цього згідно вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
При цьому як у самій заяві так разом із заявою, суду не надано відомостей про наявність або відсутність у заявниці електронних гаманців в Україні та за кордоном, що свідчить про недотримання останньою вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
2.4. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
При цьому, згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника.
Із змісту наданого проекту плану реструктуризації боргів вбачається, що в якості обставин, які спричинили неплатоспроможність, заявниця вказує, зокрема: воєнну агресію Російської федерації; накопичення великої кількості зобов'язань, які не можуть бути виконані одночасно; зростання індексу інфляції та рівня споживчих цін; недостатність доходів для погашення заборгованості.
Проте зазначені обставини не можуть вважатися такими, що спричинили неплатоспроможність заявниці, оскільки конкретно не зазначено яким чином вони безпосередньо вплинули на її платоспроможність.
Відтак, поданий представницею ОСОБА_1 та погоджений заявницею проект плану реструктуризації боргів - не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання нею вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ.
2.5. Поряд із цим, п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Водночас, ч. 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, виходячи зі змісту зазначеного припису ч. 5 ст. 91 ГПК України, відповідність копій перелічених вище документів оригіналам таких документів повинна підтверджуватися підписом особи, в якої ці документи знаходяться.
Таким чином, відповідність копії трудової книжки її оригіналу повинна підтверджуватися підписом заявниці (як особи в якої такий документ знаходиться).
Водночас, долучена представницею до зави фотокопія трудової книжки - не засвідчена безпосередньо заявницею, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання останньою вимог п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ та ч. 5 ст. 91 ГПК України.
2.6. Також, до заяви додані копії паспортів (id-карток) заявниці, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копії паспортів та карток платників податків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також військового квитка самої заявниці, які у свою чергу, завірені представницею.
Ураховуючи зміст п. 2.5. цієї ухвали та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII, постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспортів та облікових карток заявниці, її батьків та доньок оригіналам таких документів, повинна підтверджуватися підписами осіб, в яких ці документи знаходяться.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що заявницею не дотримані вимоги ч. 5 ст. 91 ГПК України в частині надання належним чином завірених копій указаних документів.
Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд на виконання положень п. п. 9, 10 ч. 119 КУзПБ здійснює відповідні запити до державних установ. Задля отримання відповідей на такі запити, суду необхідна інформація щодо дати народження та реєстраційних номерів облікової картки платника податків інших членів сім'ї заявниці, що значиться в документах, які засвідчені в установленому порядку.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Абзацом 4 ч. 8 ст. 6 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Так, п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, зокрема, що позовна заява має містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Ураховуючи зазначене та те, що заяву ОСОБА_1 подано її представницею за допомогою засобів поштового зв'язку без використання електронного кабінету в системі «Електронний суд», то у заявниці наявний обов'язок зазначити відомості про наявность/відсутность у неї електронного кабінету.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявницею подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 76-78, 91, 162, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 37, 113, 115, 116, 117, 119 КУзПБ, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025 (вх. № 988/25 від 11.09.2025) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:
письмові пояснення, в яких зазначити обставин звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ;
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
опис майна заявниці (як рухомого так і нерухомого), що належить їй на праві власності (у тому числі спільної та/або спільної часткової власності), із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
перелік майна (як рухомого так і нерухомого), що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
відомості про всі наявні електронні гаманці заявниці, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях;
проєкт плану реструктуризації боргів, розробленого відповідно до ст. 124 КУзПБ;
належним чином завірену копію трудової книжки заявниці;
належним чином завірені копії документів, про які зазначено в п. 2.6 цієї ухвали;
відомості про наявність/відсутність у заявниці електронного кабінету.
3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 16.09.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 16.09.2025.