вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2897/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. 09.09.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_2 (далі - представник), діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця), із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останньої (вх. № 985/25).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.
2.1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Частиною 2 ст. 115 КУзПБ визначено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо, зокрема:
боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (п. 2);
наявні ознаки загрози неплатоспроможності (п. 4).
Так, у поданій заяві, представник ОСОБА_1 вказує на те, що у заявниці наявна заборгованість перед кредиторами в загальній сумі 647 391,59грн, що є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявниці на підставі п. 2 та п. 4. ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Разом із цим, як зазначає Верховний Суд у своїй постанові від 18.01.2024 у справі №911/2308/23 «повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ)» - обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Загальне посилання представника на наявність заборгованості у заявниці перед кредиторами в сумі 647 391,59грн, яку вона не в змозі погасити - не є такими обставинами, що свідчили б про наявність підстав для звернення до суду із заявою. Вказане свідчить про недотримання заявницею вимог п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених КУзПБ.
При цьому, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником (п. 1 ч. 3 ст. 116 КУзПБ).
Отже, провадження у справі про неплатоспроможність боржника може бути відкрито лише за заявою боржника, підписаної та поданої останнім або його представником.
Водночас представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
У свою чергу, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом п. п. 4, 7, 9 ч. 1 ст. 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Проаналізувавши зазначені положення можна зробити висновок, що представник заявника (боржника) має професійне право складати, підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посвідчувати відповідні копії документів, які долучаються до відповідної заяви.
Водночас суд вважає, що представник (адвокат) не може підписувати документи, які вимагають особистого підпису особи, яку він представляє, або для яких закон не передбачає можливості делегування повноважень, як-от деякі документи, які визначені ч.3 ст. 116 КУзПБ, оскільки останні подаються до суду в оригіналі, а наявна в них інформація у подальшому є підставою для відповідних висновків суду, у тому числі щодо добросовісності боржника, що є ключовим у справах про неплатоспроможність.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ в обов'язковому порядку суду надаються в оригіналі (оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій) та засвідчені підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів:
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників);
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника.
Із матеріалів справи вбачається, що зазначені документи хоча і долучені представником до заяви, проте останні не можуть братися судом до уваги, оскільки підписані не ОСОБА_1 , а її представником, що вказує на недотримання приписів ч.3 ст. 116 КУзПБ.
2.3. Крім цього згідно вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Так, представником у заяві зазначено про наявність у заявниці рахунку, відкритого у АТ КБ «Приватбанк», проте не зазначено відомостей про наявність або відсутність у заявниці відкритих рахунків за кордоном, а також електронних гаманців (як в Україні так і за кордоном).
Указане свідчить про недотримання заявницею вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
2.4. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
При цьому, згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника.
Із змісту наданого проекту плану реструктуризації боргів убачається, що в якості обставин, які спричинили неплатоспроможність, заявниця вказує, зокрема: несприятливу економічну ситуацію в країні, що спричинена воєнну агресію Російської федерації; накопичення великої кількості зобов'язань, які не можуть бути виконані одночасно; недостатність доходу та майна, яке може бути реалізоване заявницею з метою погашення заборгованості.
Проте зазначені обставини не можуть вважатися такими, що спричинили неплатоспроможність заявниці, оскільки конкретно не зазначено яким чином вони безпосередньо вплинули на її платоспроможність.
Відтак поданий представником та погоджений заявницею проект плану реструктуризації боргів - не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 124 КУзПБ, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання нею вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ.
2.5. Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 КУзПБ).
Водночас, із змісту поданих декларацій за 2022-2025 р.р. убачається, що останні не містять у собі відомостей щодо батьків заявниці. Відповідні відомості також відсутні і у заяві про відкриття провадження у справі. Зазначене у своїй сукупності вказує на не дотримання заявницею вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
2.6. Поряд із цим, п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Водночас, ч. 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, виходячи зі змісту зазначеного припису ч. 5 ст. 91 ГПК України, відповідність копій перелічених вище документів оригіналам таких документів повинна підтверджуватися підписом особи, в якої ці документи знаходяться.
Таким чином, відповідність копії трудової книжки її оригіналу повинна підтверджуватися підписом заявниці (як особи в якої такий документ знаходиться).
Водночас, долучена представником до зави фотокопія трудової книжки - не засвідчена ОСОБА_1 , що у свою чергу свідчить про неналежне виконання заявницею вимог п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ та ч. 5 ст. 91 ГПК України.
2.7. Також, до заяви представником ОСОБА_1 додані копії паспортів та карток платників податків заявниці та ОСОБА_3 (чоловіка заявниці), свідоцтва про шлюб, а також паспорта (id-картки) та свідоцтва про народження ОСОБА_4 (доньки заявниці), які у свою чергу, завірені представником Давидової А.Ю.
Ураховуючи зміст п.2.6 цієї ухвали та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII, постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспортів, облікових карток заявниці, її чоловіка та батьків оригіналам таких документів, повинна підтверджуватися підписами осіб, в яких ці документи знаходяться.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що заявницею не дотримані вимоги ч. 5 ст. 91 ГПК України в частині надання належним чином завірених копій указаних документів.
2.8. Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд на виконання положень п.п.9, 10 ч. 119 КУзПБ здійснює відповідні запити до державних установ. Задля отримання відповідей на такі запити, суду необхідна інформація щодо дати народження та реєстраційних номерів облікової картки платника податків інших членів сім'ї заявниці.
3. Додатково, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі.
Оскільки нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).
4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявницею подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 91, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 37, 113, 115, 116, 117, 119 КУзПБ, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 (№ 985/25) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:
письмові пояснення, в яких зазначити обставин звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ;
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
опис майна заявниці (як рухомого так і нерухомого), що належить їй на праві власності (у тому числі спільної та/або спільної часткової власності), із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
перелік майна (як рухомого так і нерухомого), що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці заявниці (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
проєкт плану реструктуризації боргів, розробленого відповідно до ст. 124 КУзПБ;
інформацію щодо батьків заявниці;
належним чином завірену копію трудової книжки заявниці;
належним чином завірені копії документів, які зазначені в п. 2.7 -2.8 цієї ухвали.
3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 16.09.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 16.09.2025.