ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2025справа №910/5689/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/5689/25
за позовом Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (вул. Петра Болбочана, буд. 6, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 05445267)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» (вул. Лейпцизька, буд. 3-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 34412917),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; вул. Велика Житомирська, буд. 15 А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 33695540),
про стягнення 76 192 303,23 грн,
за участю представників:
позивача - Кроллау О.В. (наказ від 14.02.2020 №15-к);
відповідача - Барили К.В. (довіреність від 25.08.2025 №б/н);
третьої особи - Авдєєвої О.І. (відповідно до положення та посадової інструкції).
1. Стислий виклад позовних вимог
Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (далі - Дирекція) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» (далі - Товариство): 64 897 775,37 грн авансу, перерахованого на виконання умов договору генпідряду від 24.10.2017 №24/10-2027 (далі - Договір); 1 991 310,92 грн 3% річних та 9 303 216,94 грн втрат від інфляції, а всього 76 192 303,23 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 24.10.2017 Дирекцією (замовник) і Товариством (генпідрядник) укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи за об'єктом «Реконструкція ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм» (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи)», відповідно до затвердженої проектної документації, чинних норм і стандартів здати у встановлені Договором строки об'єкт в експлуатацію замовнику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкту, а замовник зобов'язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх;
- позивачем було перераховано відповідачу за Договором по КПКВК 1217310 «Будівництво об'єктів житлово-комунального господарства» аванс на загальну суму 73 557 245,43 грн;
- з урахуванням усіх змін до Договору, якими сторони визначили в Договорі чіткі строки реалізації Товариством суми авансу, встановили певний порядок дій такої реалізації та механізм підтвердження їх виконання, та вимог чинного законодавства України відповідач мав повернути Дирекції 64 897 775,37 грн невідпрацьованих авансів до 26.04.2024 (включно);
- Товариством на виконання умов пункту 4.3 Договору лише частково було погашено 30.03.2024 наданий позивачем 24.04.2019 аванс у сумі 179 909,67 грн, а 31.05.2024 наданий позивачем 24.04.2019 аванс у сумі 1 467 006,86 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №3 (форма КБ-3) за травень 2024 року, 27.12.2024 наданий позивачем 24.04.2019 аванс у сумі 6 661 532,15 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за грудень 2024 року та 19.03.2025 у сумі 351 021,38 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №5 за березень 2025 року;
- станом на 06.05.2025 (дата підписання позову) відповідачем не надано Дирекції підтверджуючих документів, передбачених пунктом 4.3 Договору, на відпрацювання авансів, наданих позивачем 24.04.2019 на загальну суму 64 897 775,37 грн, а також не повернуто його Дирекції у строки, встановлені пунктами 4.3 та 4.12 Договору.
2. Стислий виклад пояснень третьої особи щодо предмета спору
Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) 24.06.2025 подав суду письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги Дирекції, та, зокрема, зазначив, що відповідачем порушено зобов'язання, передбачене Договором, а тому зобов'язаний повернути наданий йому позивачем у 2019 році аванс в сумі 64 897 775,37 грн.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 залучено до участі у справі Департамент як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 28.07.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2025.
У судовому засіданні 25.08.2025 суд розпочав розгляд справи по суті, представник відповідача наголосив на клопотанні про відкладення розгляд справи для формування правової позиції (письмових пояснень); суд задовольнив зазначене клопотання та надав час відповідачу для формування правової позивача та подання її суду до 08.09.2025; оголошено перерву у судовому засіданні до 15.09.2025.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2025 просив суд задовольнити клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, документами, які підтверджують повноваження представниць позивача і третьої особи.
Судом було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки судом було перевірено повноваження представниць позивача і третьої особи щодо обсягу їх повноважень для представлення інтересів позивача і третьої особи та допущено їх до участі у судових засіданнях, а у представника відповідача було достатньо часу до судового засідання для ознайомлення з такими документами у приміщенні суду.
Також представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2025 просив суд задовольнити подане 15.09.2025 клопотання про витребування у позивача для огляду і дослідження у судовому засіданні оригіналів письмових доказів, якими обґрунтовані позовні вимоги, та копії яких долучені до позовної заяви.
Представники позивача і третьої особи заперечили проти задоволення наведеного клопотання.
Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання та повідомив представнику відповідача про те, що оригінали документів було оглянуто судом у першому підготовчому засіданні, необхідності у повторному огляді немає.
Крім того відповідач 15.09.2025 подав суду заяву про надання можливості відповідачу примиритися (мирно врегулювати спір) з позивачем шляхом медіації, яку представник відповідача підтримав та просив задовольнити.
Представники позивача і третьої особи заперечили проти задоволення наведеної заяви.
Частиною сьомою статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про медіацію» медіація - це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.
Договір про проведення медіації - це угода про надання послуг з проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), укладена сторонами можливого або наявного конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у погодженій ними усній чи письмовій формі, яка відповідає вимогам закону.
Згідно з частинами першою і другою статті 3 Закону України «Про медіацію» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Законодавством можуть передбачатися особливості проведення медіації в окремих категоріях конфліктів (спорів).
Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про медіацію» передбачено, що медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.
Представник відповідача наголосив на тому, що у нього наявні сумніви щодо повноважень представниці позивача стосовно відмови від примирення сторін шляхом медіації.
Судом було досліджено посадову інструкцію заступника начальника юридичного відділу Дирекції Кроллау О.В. та встановлено, що відповідно до підпункту 4.1.10 пункту 4.10 заступник начальника юридичного відділу має право представляти інтересах Дирекції в усіх судах України з усі правами, які надано законом позивачу, окрім права відмови від позову.
Тобто представниця позивача має право відмовлятися від примирення сторін шляхом медіації.
Отже, оскільки примирення сторін шляхом медіації проводиться виключно за взаємною згодою сторін, а представниця позивача заперечує проти такого примирення, то суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні його заяви.
Представниця позивача у судовому засіданні 15.09.2025 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представниця третьої особи надала пояснення щодо предмета спору.
Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представник учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.09.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
24.10.2017 Дирекцією (замовник) і Товариством (генпідрядник) було укладено Договір, за умовами якого:
- замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи за об'єктом «Реконструкція ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм» (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи)», відповідно до затвердженої проектної документації, чинних норм і стандартів здати у встановлені Договором строки об'єкт в експлуатацію замовнику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкту, а замовник зобов'язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх (пункт 1.1 Договору);
- джерело фінансування робіт за договором: бюджетні кошти (пункт 1.4 Договору);
- договірна ціна робіт є динамічною, узгоджена сторонами та складає 430 410 629 грн, в тому числі ПДВ 20% - 71 735 104,83 грн; договірна ціна визначена додатком №1, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.1 Договору);
- розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3), затверджених ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, які враховуючи умову фінансування робіт за бюджетні кошти, приймаються виключно за фактичним надходженням коштів на рахунок замовника, проміжними платежами в міру виконання робіт, згідно з пунктом 4.4 Договору (пункт 4.1 Договору);
- відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України замовник проводить оплату генпідряднику за виконані роботи згідно з планом фінансування, у разі надходження бюджетних коштів; в разі відсутності фінансування, генпідрядник має право виконувати обсяги робіт в межах своїх (наявних) матеріальних та фінансових ресурсів (пункт 4.2 Договору);
- за належним чином оформленим рішенням головного розпорядника бюджетних коштів замовник може перерахувати генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 30% від річного обсягу робіт, узгодженого сторонами на поточний рік; аванс може надаватися частинами по мірі надходження бюджетного фінансування відповідного призначення; генпідрядник зобов'язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше трьох місяців з моменту одержання авансу, але в будь-якому випадку до закінчення поточного бюджетного року; підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється генпідрядником на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок за формою № КБ-3; якщо наданий аванс використано неповністю з вини генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума повертається генпідрядником протягом 3 (трьох) днів після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника (пункт 4.3 Договору);
- замовник проводить розрахунки з генпідрядником протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - «Актів приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в (далі - Акт виконаних робіт) та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/» за формою № КБ-3 (пункт 4.4 Договору);
- остаточні розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються в десятиденний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт та прийняття об'єкта в експлуатацію; замовник має право затримувати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з вини генпідрядника з недоробками/недоліками/дефектами, виявленими при прийманні об'єкта в експлуатацію, до їх усунення (пункт 4.5 Договору);
- у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт (пункт 4.6 Договору);
- строки виконання робіт встановлюються Договором, визначаються датою їх початку та закінчення; невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених Договором [додаток №3] (пункт 5.1 Договору);
- календарна дата початку робіт - 24.10.2017, кінцевий строк закінчення робіт - 23.10.2018 (пункт 5.2 Договору);
- строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у Договір шляхом укладання додаткових угод в разі: виникнення обставин непереборної сили; дії третіх осіб, які роблять неможливим належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії обумовлені залежними від генпідрядника обставинами; внесення змін до проектної документації; появи додаткових робіт; несвоєчасного фінансування робіт [призупинення, відсутність бюджетних коштів на фінансування робіт] (пункт 5.3 Договору);
- у разі якщо генпідрядник не береться своєчасно за виконання Договору або виконує роботи настільки повільно (відставання від календарного графіка більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів), що закінчення їх до строку стає явно неможливим, замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку і вимагати відшкодування збитків, оплативши фактично виконані генпідрядником роботи (пункт 5.4 Договору);
- після закінчення виконання робіт (етапу) генпідрядник передає замовнику Акт виконаних робіт у 4 (чотирьох) примірниках; акти виконаних робіт попередньо мають пройти експертизу в державній або комунальній експертній організації, узгодженій з замовником; генпідрядник укладає договір з такою експертною організацією на проведення перевірки актів виконаних робіт щодо обсягів виконаних робіт та на відповідність державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам, при цьому втрати на проведення експертизи покладаються на генпідрядника (пункт 11.1 Договору);
- надання актів виконаних робіт замовнику здійснюється генпідрядником станом на 25 число місяця, але не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення звітного місяця, з відміткою про проходження експертизи; акти виконаних робіт, подані генпідрядником після 25 числа звітного місяця, замовником не приймаються та вважаються неподаними, при цьому обсяги виконаних робіт переносяться до актів виконаних робіт наступного місяця (пункт 11.2 Договору);
- генпідрядник надає разом з актами виконаних робіт всі підтверджуючі документи (оригінали для ознайомлення та засвідчені належним чином їх копії) на матеріали, машини-механізми, а також акти на приховані роботи і виконавчу документацію, підписану генпідрядником та інші документи, передбачені чинними ДСТУ; у разі ненадання вказаних документів акти не приймаються на розгляд замовником (пункт 11.3 Договору);
- обсяги робіт перед замовником захищаються генпідрядником; при погодженні обсягів з замовником може бути залучено представника субпідрядної організації, у разі виконання робіт субпідрядником та за наявності згоди замовника; після 5 числа місяця, наступного за звітним, підтвердження обсягів робіт припиняється (пункт 11.4 Договору);
- не пізніше ніж за 5 днів генпідрядник інформує письмово (телефонограмою) замовника про готовність об'єкта до прийняття в експлуатацію (пункт 11.5 Договору);
- приймання-передача робіт за Договором здійснюється за проміжними актами виконаних робіт щомісяця та після закінчення всього комплексу робіт за актом про передачу робіт за Договором; оформлення проміжних актів виконаних робіт та кінцевого акта, а також додатків і необхідних документів до них, здійснюється генпідрядником (пункт 11.6 Договору);
- замовник зобов'язується розпочати приймання робіт за проміжними актами виконаних робіт та актом про передачу робіт за Договором негайно після отримання відповідного повідомлення генпідрядника; до повідомлення генпідрядника про готовність до передачі робіт прирівнюється надання замовнику оформленого Акта виконаних робіт або акта про передачу робіт за Договором; фінансування витрат на організацію приймання виконаних робіт покладається на генпідрядника (пункт 11.7 Договору);
- замовник забезпечує приймання робіт та підписання відповідного проміжного Акта виконаних робіт або акта про передачу робіт за Договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання повідомлення генпідрядника про готовність до передачі робіт; перелік документів, що оформляються при прийманні об'єкта в експлуатацію, відповідає чинним будівельним нормам, стандартам і правилам (пункт 11.8 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 21.1 Договору).
Головним розпорядником коштів за об'єктом у 2018 році був Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за КПКВК 1917310 «Будівництво об'єктів житлово-комунального господарства».
Починаючи з 2019 року головним розпорядником за об'єктом є Департамент за КПКВК 1217310 «Будівництво об'єктів житлово-комунального господарства».
На момент укладення Договору сторони керувалися положеннями Порядку державного фінансування капітального будівництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 №1764 (далі - Порядок №1764).
Пунктами 1 і 3 Порядку №1764 визначають механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів саме державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів та є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Крім того сторони керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова №117).
У період з 24.10.2017 по 30.05.2024 додатковими угодами №№ 1 - 23 до Договору сторонами були погоджені та внесені зміни, що стосувалися строків виконаних робіт, їх вартості, розмірів, порядку та строків відпрацювання авансів, наданих за рахунок бюджетних коштів та реквізитів сторін.
Так, у зв'язку із внесенням змін до Порядку №1764 та Постанови №117 сторонами додатковою угодою від 11.09.2018 №4 викладено пункт 4.3 Договору в такій редакції:
« 4.3. Відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів Замовник може перерахувати Генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 60 (шістдесяти) відсотків вартості робіт за Договором генпідряду на придбання матеріалів, конструкцій та виробів, необхідних для виконання робіт з реконструкції Об'єкту. Аванс може надаватися частинами по мірі надходження бюджетного фінансування відповідного призначення. Генпідрядник зобов'язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше 18 (вісімнадцяти) місяців з моменту одержання авансу. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється Генпідрядником на підставі Актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідок за формою №КБ-3. Якщо наданий аванс використано неповністю з вини Генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення строку, на який надавався аванс, повертається Генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника.».
Замовником було перераховано генпідряднику аванс за Договором 01.06.2018 у сумі 5 652 000 з ПДВ та 05.12.2018 у сумі 12 091 400 з ПДВ, які відповідачем були відпрацьовані, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» від 05.05.2025 №053/31-664.
Також позивачем було перераховано Товариству аванс за Договором 24.04.2019 у сумі 38 100 000 грн з ПДВ, 26.12.2019 у сумі 30 000 000 грн та 26.12.2019 у сумі 5 457 245,43 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.04.2019 №6, від 20.12.2019 №38 і від 19.12.2019 №35 та виписками з банківського рахунку Дирекції.
Відтак позивачем було перераховано відповідачу за Договором за КПКВК 1217310 «Будівництво об'єктів житлово-комунального господарства» аванс у загальній сумі 73 557 245,43 грн.
Пунктом 4.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 11.09.2018 №4), зокрема, передбачено, що Якщо наданий аванс використано неповністю з вини генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення строку, на який надавався аванс, повертається генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника.
Тобто Товариство мало повернути позивачу невикористану суму авансу відповідно до 27.10.2020 та до 29.06.2020 (включно).
У зв'язку із внесенням змін до Порядку №1764 та втратою чинності Постанови №117 з 01.01.2020, і на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова №1070) сторонами додатковою угодою від 01.07.2021 №16 викладено пункт 4.3 Договору в такій редакції:
« 4.3. Відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів Замовник може перерахувати Генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 60% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім'я Підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим Договором. Аванс може надаватися частинами по мірі надходження бюджетного фінансування відповідного призначення. Генпідрядник зобов'язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше 36 (тридцяти шести) календарних місяців з моменту одержання авансу. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється Генпідрядником на підставі Актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідок за формою №КБ-3. Якщо наданий аванс використано неповністю з вини Генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума протягом 3 (трьох) днів повертається Генпідрядником після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника. Розмір та строк, на який надається аванс можуть бути змінені в залежності від вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.».
Крім того, додатковою угодою від 01.07.2021 №16 Договір було доповнено пунктом 4.12 такого змісту: « 4.12. Використання Генпідрядником попередньої оплати, перерахованої Замовником у 2018-2019 роках, здійснюється протягом 36 (тридцяти шести) календарних місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів. Термін використання підрядником отриманої попередньої оплати від Замовника не повинен перевищувати строк виконання робіт за Договором.».
Враховуючи вимоги пунктів 4.3 і 4.12 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 01.07.2021 №16, у разі неповного використання авансу з вини генпідрядника та/або своєчасно ненаданих документів, які підтверджують виконання робіт, відповідач повинен був повернути невикористану суму авансу позивачу до 26.04.2024 (включно).
З метою приведення Договору у відповідність до Порядку №1764, Постанови №1070, з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21, сторони додатковою угодою від 14.10.2022 №17 дійшли згоди викласти пункти 4.3 і 4.12 Договору в таких редакціях:
« 4.3. Відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів Замовник може перерахувати Генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 60% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім'я Підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим Договором. Аванс може надаватися частинами по мірі надходження бюджетного фінансування відповідного призначення. Генпідрядник зобов'язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше 36 (тридцяти шести) календарних місяців з моменту одержання авансу. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється Генпідрядником на підставі Актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідок за формою №КБ-3. Якщо наданий аванс використано неповністю з вини Генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума протягом 3 (трьох) днів повертається Генпідрядником після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника.»;
« 4.12. Використання Генпідрядником попередньої оплати, перерахованої Замовником у 2018-2019 роках, здійснюється протягом 36 (тридцяти шести) календарних місяців починаючи 23 квітня 2021 року. Термін використання підрядником отриманої попередньої оплати від Замовника не повинен перевищувати строк виконання робіт за Договором.».
Таким чином, термін відпрацювання авансів, перерахованих Дирекцією Товариству за Договором настав 23.04.2024, які відповідач мав повернути позивачу до 26.04.2024 (включно).
Керуючись Порядком №1764 та Постановою №1070, враховуючи Положення про здійснення у 2024 році попередньої оплати за рахунок бюджетних коштів за Договором за об'єктом «Реконструкція ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм», затверджене наказом Департаменту від 07.03.2024 №31-ОД, сторони дійшли згоди викласти пункт 4.3 Договору в такій редакції:
« 4.3. Відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів Замовник може перерахувати Генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 60% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім'я Підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим Договором. Аванс може надаватися частинами по мірі надходження бюджетного фінансування відповідного призначення. Генпідрядник зобов'язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше 36 (тридцяти шести) календарних місяців з моменту одержання авансу. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється Генпідрядником на підставі Актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідок за формою №КБ-3. Якщо наданий аванс використано неповністю з вини Генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума протягом 3 (трьох) днів повертається Генпідрядником після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника. Розмір та строк, на який надається аванс можуть бути змінені в залежності від вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.».
Абзацом другим пункту 19 Порядку №764 передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Згідно з абзацом двадцять сьомим пункту 19 Порядку №764 для виконання робіт з будівництва та реконструкції колекторів загальною кошторисною вартістю більше ніж 300 000 тис. грн замовники у 2018-2024 роках можуть здійснювати попередню оплату у розмірі до 60 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як 36 місяців.
Тобто, з урахуванням усіх змін до Договору, якими сторони визначили у Договорі чіткі строки реалізації відповідачем суми авансу, встановили певний порядок дій такої реалізації та механізм підтвердження їх виконання, та вимог чинного законодавства, Товариство мало повернути Дирекції суму невідпрацьованих авансів на загальну суму 64 897 775,37 грн до 26.04.2024 (включно).
Однак, відповідачем на виконання умов пункту 4.3 Договору погашено лише частково 30.03.2024 у сумі 179 909,67 грн наданий йому позивачем 24.04.2019 аванс, 31.05.2024 у сумі 1 467 006,86 грн наданий йому Дирекцією 24.04.2019 аванс, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №3 (форма КБ-3) за травень 2024 року, 27.12.2024 у сумі 6 661 532,15 грн наданий йому позивачем 24.04.2019 аванс, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за грудень 2024 року та 19.03.2025 у сумі 351 021,38 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №5 за березень 2025 року.
Відтак, станом на поточну дату Товариством не надано підтвердних документів, передбачених пунктом 4.3 Договору, на відпрацювання авансів, наданих Дирекцією 24.04.2019 на суму 29 440 529,94 грн, на суму 30 000 000 грн та на суму 5 457 245,43 грн.
Отже, відповідачем так і не було надано підтвердних документів на відпрацювання авансу у загальній сумі 64 897 775,37 грн, а також не повернуто такі пошти Дирекції у строки, встановлені пунктами 4.3 і 4.12 Договору.
Вказана обставина також підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 25.04.2025 №08-17-06/4427 про надіслання позивачу розпорядження від 25.04.2025 №08-17-06/4410 про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Позивач неодноразово звертався до Товариства з претензіями від 29.05.2024 №053/31-947, від 24.07.2024 №053/31-1314, від 01.10.2024 №053/31-1711 і від 05.12.2024 №053/31-2116 щодо повернення невідпрацьованої суми авансу, проте відповідач відповіді на претензії не надіслав, грошові кошти не повернув.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до частин першої та другої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Частиною першою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до частини першої статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Так, оскільки відповідачем так і не було надано ні позивачу, ані суду підтверджуючих документів щодо використання перерахованого Товариству Дирекцією авансу у загальній сумі 64 897 775,37 грн, то позовні вимоги про стягнення з відповідача наведеної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми невикористаного авансу позивач просить стягнути з Товариства 1 991 310,92 грн 3% річних та 9 303 216,94 грн втрат від інфляції, нарахованих за період з 27.04.2024 по 05.05.2025.
Судом перевірено розрахунок сум 3% річних та втрат від інфляції і період їх нарахування, та встановлено, що строк нарахування визначений Дирекцією правильно, проте суми розраховані неправильно.
За перерахунком суду за наведений період сума 3% річних становить 1 994 939,83 грн, а втрат від інфляції - 10 793 989,07 грн.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відтак, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог Дирекції в частині стягнення з Товариства сум 3% річних і втрат від інфляції, то стягненню з відповідача підлягає 1 991 310,92 грн 3% річних та 9 303 216,94 грн втрат від інфляції за розрахунком позивача.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати 847 840 грн судового збору (1 059 800 грн * 0,8 [коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі]) слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (вул. Петра Болбочана, буд. 6, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 05445267) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» (вул. Лейпцизька, буд. 3-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 34412917), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; вул. Велика Житомирська, буд. 15 А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 33695540), про стягнення 76 192 303,23 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» (вул. Лейпцизька, буд. 3-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 34412917) на користь Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (вул. Петра Болбочана, буд. 6, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 05445267): 64 897 775 (шістдесят чотири мільйони вісімсот дев'яносто сім тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн 37 коп. невикористаного авансу; 1 991 310 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто одну тисячу триста десять) грн 92 коп. 3% річних; 9 303 216 (дев'ять мільйонів триста три тисячі двісті шістнадцять) грн 94 коп. втрат від інфляції та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.09.2025.
Суддя Оксана Марченко