пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
16 вересня 2025 року Справа № 903/717/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу № 903/717/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Поле Трейд сервіс-Агро», с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин, Горохівський район, Волинська область
про стягнення 79533,50 грн.,
11.07.2025 сформовано в системі “Електронний суд» та зареєстровано у Господарському суді Волинської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Поле трейд сервіс-Агро» до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 79533,50 грн., з них: 56285,40 грн. заборгованості за надані послуги, 18400,10 збитків, завданих інфляцією, за період з вересня 2022 року по червень 2025 року, 4848,00 грн. процентів річних за період з 26.08.2022 по 09.07.2025.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із 3028,00 грн. судового збору.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив повністю оплату за суборенду зернозбирального комбайну.
Ухвалою суду від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.
Ухвалу суду від 16.07.2025 про відкриття провадження у справі було надіслано сторонам до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від є17.07.2025.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступні обставини.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поле Трейд Сервіс-Агро», як виконавцем, та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка, як суборендарем, було досягнуто згоди про суборенду комбайну зернозбирального та надання послуг з обмолоту зерна.
Договору, підписаного сторонами у письмовій формі, до матеріалів справи не додано, позивач у позовній заяві зазначає, що у письмовій формі договір не укладався.
Згідно з рахунком на оплату № 22 від 11.07.2025 (а.с. 10) вартість суборенди становить 206300,64 грн. (а.с. 10).
11.07.2025 відповідач оплатив позивачу 100015,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2292 від 11.07.2022 зазначивши у призначенні платежу: «Оплата за послуги обмолоту зерн. культур зг. рах 13 від 11.07.2022, дог 1 від 01.07.2022».
09.08.2022 між сторонами було підписано акт надання послуг № 17, в якому зазначено, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): суборенда комбайна зернозбирального Fend 6250Е, кількість 10, од. дн, ціна -206300,64 грн. (а.с. 12).
Як стверджує позивач у позовній заяві, 26.08.2022 позивач направив на електронну адресу відповідача лист з вимогою оплати решти суми боргу в розмірі 106285,40 грн.
У відповідь на вимогу 09.09.2022 відповідач сплатив ще 50000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 337 від 09.09.2022, пославшись при цьому у призначенні платежу на виставлений позивачем рахунок: «Оплата за послуги з суборенди зг. рах. 22 від 11.07.2022, договір 1 від 01.07.2022» (а.с. 16).
Як стверджує позивач, решту суми у розмірі 56285,40 грн. відповідач сплачувати відмовився, пояснюючи відсутністю коштів. Позивач зазначає у позовній заяві, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплати суми боргу, однак на дату звернення до суду заборгованість залишається не оплаченою відповідачем, уповноважені представники відповідача на телефонні дзвінки та електронні листи не відповідають.
26.10.2022 між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким станом на 26.10.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 56285,40 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості послуг зумовила звернення позивача з позовом до суду.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 56285,40 грн.
Доказів, які б спростовували заборгованість у розмірі 56285,40 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із викладених у позовній заяві обставин вбачається, що сторони уклали договір суборенди рухомого майна - комбайну й надання позивачем послуг обмолоту зерна у спрощений спосіб.
Згідно зі ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, однак статтею 218 Цивільного кодексу України встановлено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Станом на день розгляду справи відповідач не надіслав заперечень щодо укладення договору суборенди комбайна і надання послуг обмолоту зерна.
З наведеного вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо суборенди транспортного засобу - комбайна і надання послуг з обмолоту зерна.
Відповідно до ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. . Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Сторонами не було укладено письмовий договір із зазначення строків і порядку оплати суборенди транспортного засобу та наданих послуг, а тому відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України обов'язок виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати наданих послуг та суборенди комбайна виникає у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.
26.08.2022 позивач направив на електронну адресу відповідача лист з вимогою оплатити залишок суми боргу у розмірі 106285,40 грн.
Відповідач отримав вимогу про сплату заборгованості 26.08.2022 (а.с. 9), проте коштів не сплатив.
Частиною 1 ст.96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.
Лист позивача з вимогою оплатити вартість виконаних робіт є електронним доказом у паперовій формі, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст.86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, які свідчать про виникнення та існування між сторонами у справі правовідносин щодо суборенди транспортного засобу - комбайна і надання послуг з обмолоту зерна.
Лист позивача від 26.08.2022 свідчить про пред'явлення позивачем вимоги до відповідача про оплату.
Отже, із 10.09.2022, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем, у відповідача виник обов'язок сплатити решту суми коштів у розмірі 56 285,40 грн. (206300,64 грн. - 150015,24 грн.) за послуги обмолоту й суборенду транспортного засобу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо сплати всієї вартості наданих послуг та суборенди, як і будь-якого контррозрахунку, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги й суборенду транспортного засобу у розмірі 56 285,40 грн.
Також у позовні заяві позивач просить стягнути з відповідача 18400,10 збитків, завданих інфляцією, за період з вересня 2022 року по червень 2025 року, 4848,00 грн. процентів річних за період з 26.08.2022 по 09.07.2025.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
При перевірці розрахунку процентів річних та збитків, завданих інфляцією встановлено, що позивач невірно визначив початок строку нарахування процентів річних та збитків, завданих інфляцією, оскільки у відповідача виник обов'язок сплатити заборгованість в розмірі 56 285,40 за отримані послуги обмолоту й суборенду транспортного засобу із 10.09.2022, а не із 26.08.2022, як зазначив позивач.
Неправильне визначення позивачем початку строку порушення відповідачем виконання зобов'язання не впливає на нарахування збитків, завданих інфляцією.
А тому підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляцією, за період з вересня 2022 року по червень 2025 року в розмірі 18400,10 грн. (розрахунок збитків, завданих інфляцією знаходиться в матеріалах справи) та 4778,86 грн. процентів річних за період з 10.09.2022 по 09.07.2025, виходячи із розрахунку:
- за період з 10.09.2022 до 31.12.2023 сума боргу 56 285,40 грн. x 3 % x 478 : 365 : 100 = 2 211,32 грн.
- за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 сума боргу56 285,40 грн. x 3 % x 366 : 366 : 100 = 1 688,56 грн.
- за період з 01.01.2025 до 09.07.2025 сума боргу 56 285,40 грн. x 3 % x 190 : 365 : 100 = 878,98 грн.
У задоволенні позову про стягнення 69,14 грн. процентів річних (4848,00 грн. - 4778,86 грн.) слід відмовити як нарахованих безпідставно.
Розрахунки перевірено за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон".
У зв'язку із частковим задоволенням позову на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти витрати позивача, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 3025,27 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (Волинська обл., Горохівський район, с. Губин Перший ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поле трейд сервіс-АГРО" (Житомирська обл., Житомирсткий район, с. Оліївка, вул. Садова, буд. 8 ЄДРПОУ 43656754):
- 56285 грн. 40 коп. заборгованості;
- 18400 грн. 10 коп. збитків, завданих інфляцією;
- 4778 грн. 86 коп. процентів річних;
- 3025 грн. 27 коп витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
3. У задоволенні позову про стягнення 69 грн. 14 коп. процентів річних відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16.09.2025
Суддя І. О. Якушева