вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/152/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали", вул. Зарічна, буд. 1А, с. Мурафа, жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 43274357
до: Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, вул. Коцюбинського, буд. 23, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 04325495
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної служби геології та надр України, вул. Ежена Потьє, 16, м. Київ, 03057, код - 37536031
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Мурафський кар'єр", вул. Зарічна, 1а, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 00371943
про встановлення сервітуту
за участю представників:
позивача: Брилянт Ірина Олександрівна
відповідача: не з'явився
третьої особи (Державної служби геології та надр України): Гера Геннадій Геннадійович
третьої особи (ДП Державного підприємства "Мурафський кар'єр"): не з'явився
07.02.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від та без дати) (вх.канц. № 159/25 від 07.02.2025 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" строковий оплатний земельний сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 із площею сервітуту 29,8166 га (місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Клекотина) та земельну ділянку з кадастровим номером 0525381800:01:001:0638 із площею сервітуту 17,4282 га, (місце розташування; Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Мурафа) цільове призначення яких, згідно до відомостей Державного земельного кадастру - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на які поширюється право сервітуту виготовленого ФОП Жуковим Андрієм Михайловичем на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту), з оплатою 3 % від нормативної грошової оцінки частин земельних ділянок щодо яких встановлено сервітут за рік, з урахуванням особливостей оподаткування плати за землю, визначених пунктом 4 статті 284 Податкового кодексу У країни.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/152/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.03.2025 року.
05.03.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 05.03.2025 року) (вх.канц. № 01-34/2345/25).
10.03.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 10.03.2025 року) (вх.канц. № 01-34/2503/25).
У судовому засіданні 12.03.2025 року залучено до участі у справі Державне підприємство "Мурафський кар'єр", в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну службу геології та надр України.
18.03.2025 року від представника позивача надійшов супровідний лист (б/н від 18.03.2025 року (вх.канц. № 01-34/2832/25). Додатком до якого додано ряд документів.
25.03.2025 року до суду від Державної служби геології та надр України на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (б/н від 25.03.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3070/25).
27.03.2025 року від Державного підприємства "Мурафський кар'єр" надійшли письмові пояснення (б/н від 27.03.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3185/25).
03.04.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 03.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3462/25) про долучення доказів до матеріалів справи.
08.04.2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 08.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3622/25) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв'язку з хворобою та перебуванням на лікарняному.
Ухвалою суду від 08.04.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
15.04.2025 року до суду від представника позивача надійшов супровідний лист (вих. № 102/25 від 14.04.2025 року).
У судовому засіданні 24.04.2025 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
11.06.2025 року до суду від Державної служби геології та надр України на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (вх.канц. № 01-34/6342/25).
Ухвалою суду від 17.06.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
14.07.2025 року від Державної служби геології та надр України на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (вх.канц. № 01-34/7393/25).
23.07.2025 року від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 23.07.2025 року) (вх.канц. № 01-34/7758/25), про відкладення розгляду справи, в зв'язку з хворобою.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
31.07.2025 року до суду надійшли клопотання позивача про долучення доказів та про оголошення перерви у зв'язку з направленням відповідачу пропозицій стосовно укладення мирової угоди.
У судовому засіданні 31.07.2025 року задоволено клопотання представника позивача, поновлено процесуальний строк та долучено докази.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року, задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи до 28.08.2025 року.
28.08.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через погіршення стану здоров'я.
28.08.2025 року від представника третьої особи Державної служби геології та надр України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування уповноваженого представника у відпустці.
У судовому засіданні 28.08.2025 року згідно вимог ст. 217 ГПК України, судом оголошено про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, і перехід до стадії судових дебатів. З метою надання можливості обміну репліками, згідно з ч.ч.1, 3 ст. 216 ГПК України, судом відкладено розгляд справи на 03.09.2025 року.
Ухвалою суду від 28.08.2025 року повідомлено учасників про дату наступного судового засідання.
У судовому засіданні 03.09.2025 року прийняли участь представники позивача та третьої особи (Державної служби геології та надр України). Представники відповідача та третьої особи (ДП Державного підприємства "Мурафський кар'єр") правом участі у судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Щодо обізнаності про судове провадження відповідача та третьої особи (ДП Державного підприємства "Мурафський кар'єр") суд зазначає наступне.
Примірник ухвали суду від 28.08.2025 року у справі направлено відповідачу та третій особі (ДП "Мурафський кар'єр") до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Згідно довідок про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області, Ухвалу суду від 28.08.2025 року надіслано Мурафській сільській раді Жмеринського району Вінницької області та Державному підприємству "Мурафський кар'єр" та доставлено до електронних кабінетів.
Також, представника відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи під розписку.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача та третьої особи (ДП "Мурафський кар'єр").
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави позовних вимог, зазначає 05.03.2009 року Державною службою геології та надр України, за погодження Державного управління екобезпеки у Вінницькій області та Держнаглядом з охорони праці видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №4934 для видобування вапняку, придатного для виробництва вапна будівельного та борошна вапнякового для потреб підприємств сільськогосподарського призначення.
Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4934 виданий на видобування корисних копалин в межах об'єкту надрокористування - Жданівське родовище, яке має наступне місце розташування: Вінницька область. Жмеринський район, північно-західна околиця с. Мурафа. Площа об'єкту надрокористування - 12.7 гектарів. Вид корисної копалини - вапняк.
18.03.2024 року між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Нові мінерали" укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин
04.10.2023 року укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Мурафський кар'єр" за результатами електронного аукціону. За даним договором до ТОВ "БК "Нові мінерали" перейшов перелік нерухомого майна, транспортних засобів, які входили до складу об'єкта приватизації.
Разом з тим, земельна ділянка за кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 на якій розташований єдиний майновий комплекс ДП "Мурафський кар'єр", не була предметом купівлі-продажу.
ДП "Мурафський кар'єр" має право постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136. площею 29.8166 га та 0525381800:01:001:0638. площею 17.4282 га. Заявами засвідченими приватним нотаріусом Онопченко О.В. підтвердило факт того, що ДП "Мурафський кар'єр" не заперечує встановлення на вказаних земельних ділянках земельного сервітуту для видобування корисних копалин ТОВ "БК "Нові мінерали".
З твердженнями позивача, в контур ділянки надр спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року №4934 потрапляють земельні ділянки за кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136, площею 29.8166 га та 0525381800:01:001:0638 площею 17.4282 га.
17.09.2024 року ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" звернулось до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області із клопотанням щодо погодження технічної документації із землеустрою та укладання договору земельного сервітуту вих. №01/09 від 17.09.2024 р.
За результатами розгляду клопотань Мурафською сілською радою Жмеринського району Вінницької області відмовлено в укладенні договорів про встановлення сервітутів.
Як зазначає позивач, вказані дії Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області порушують права на використання земельних ділянок, тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду (т. 1 а.с. 1-17).
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, зазначаючи про наступне.
Відповідач стверджує, що у його розпорядженні відсутні будь-які відомості про те, у чиєму постійному користуванні знаходяться земельні ділянки за кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136 площею 29,8166 га (місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Клекотина) та 0525381800:01:001:0638 із площею 17,4282 га, (місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Мурафа).
При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.
Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року №4934, із змінами внесеними Державною службою геології та надр України (наказ від 11.03.2024 року) позивача визначено надрокористувачем та визначено що площа земельної ділянки для видобування корисних копалин становить 12,7 га, з координатами відображеними у відповідному спеціальному дозволі.
На противагу вказаного позивачем вимагається встановлення сервітуту на площі 47,2448 га = 17,4282 га + 29,8166 га, тобто на площу що в 3,7 рази перевищує площу визначену Дозволом №4934 і додатками до нього.
При цьому, в межах ділянки надр згідно Спеціального дозволу №4934 перебувають загальні площі 23,9832 га тобто 12,7286 га + 11,2546 га.
Дане є абсолютно суперечливим та неспівставним з площею надр, зазначеною у Спеціальному дозволі № 4934.
На думку відповідача, доводи викладені у позовній заяві свідчать, що позивачем обрано формальний підхід до процедури отримання сервітуту, який суперечить вимогам законодавства та інтересам власника земельної ділянки.
Відповідач зазначає, що саме по собі належним чином оформлення (на умовах сервітуту чи оренди) позивачу, як надрокористувачеві необхідних для реалізації його прав як надрокористувача та власника нерухомого майна, земельних ділянок узгоджується з вимогами чинного законодавства та інтересами учасників справи, однак має бути здійснено з безумовним дотриманням вимог чинного законодавства та врахуванням інтересів усіх сторін (т.1, а.с. 197-202).
У відповіді на відзив позивач зазначає, що процес добування корисних копалин з надр нерозривно пов'язаний з розкривними роботами, тобто, роботами щодо виймання та переміщення порід (розкриву), що покривають та/або вміщують корисну копалину. Саме по собі влаштування відвалів розкривних порід не є вилученням копалин з надр та, відповідно може здійснюватись за межами території, зазначеної у спеціальному дозволі, однак видобування корисних копалин в межах території згідно спеціального дозволу неможливе без влаштування відвалів розкривних порід. При цьому, земельні ділянки, на яких відбувається влаштування відвалів розкривних порід також використовуються для потреб, пов'язаних з користуваннями надрами.
У технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту за кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136 площею 29,8166 га (місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Клекотина) та 0525381800:01:001:0638 із площею 17,4282 га, (місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Мурафа), а саме у пояснювальній записці інженером-землевпорядником зазначені підстави та обґрунтування встановлення сервітуту саме у такій площі.
При видачі Спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року №4934 не в повній мірі були враховані потреби необхідні для провадження господарської діяльності, оскільки даний Спецдозвіл був отриманий ще у 2009 році.
Інших способів задовольнити потреби, окрім встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках не існує, враховуючи наявність Спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 р. №4934.
У контур ділянки надр потрапляють земельні ділянки за кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136, площею 29,8166 га та 0525381800:01:001:0638, площею 17,4282 га щодо яких позивач звернувся із клопотаннями про встановлення сервітуту до відповідача. Встановлення земельного сервітуту для позивача не призводить до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою (т. 1, а.с. 203-205).
У письмових поясненнях, третя особа Державна служба геології та надр України зазначає, що 05.03.2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища Державному підприємству «Мурафський кар'єр» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами.
В подальшому до служби надійшла заява з доданими до неї документами ТОВ «БК «Нові Мінерали» щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 № 4934 відповідно до пункту 15 статті 16-5 Кодексу України про надра (заява Товариства від 28.08.2024 № 24/8/28-2).
Відповідно до положень статті 16-5 Кодексу України про надра, у зв'язку із наявністю підстав для прийняття рішення про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 11.03.2024 № 2024-11) Державна служба геології та надр України прийняла наказ № 104 від 11.03.2024 року яким було погоджене ТОВ «БК «Нові Мінерали» внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4934 від 05.03.2009.
Для виконання мети та особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року надрокористувачу, може знадобитись ділянка значно більша за сам спецдозвіл з урахуванням проведення вищезазначених робіт.
Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області за результатами поданих заяв - клопотань Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові мінерали» зобов'язана була прийняти рішення про встановлення платного земельного сервітуту або надати вмотивовану відмову з посиланням норми діючого законодавства (т. 1, а.с. 222-226).
У поданих до суду письмових поясненнях третя особа Державне підприємство "Мурафський кар'єр" повідомляє, що у володінні Мурафського кар'єроуправління «Укрсахкамінь» на праві постійного користування перебувала земельна ділянка кадастровим номером 0525383000:01:002:0136, загальною площею 29,7 га, розташована на території Клекотинської сільської ради, Жмеринського району Вінницької області, що підтверджується актом Шаргородської районної Ради депутатів про право постійного користування земельною ділянкою від 25.01.1982 року, виданого Мурафському кар'єроуправлінню «Укрсахкамінь».
Право постійного користування відповідною земельною ділянкою підприємства припиниться лише з моменту його ліквідації у процедурі припинення своєї господарської діяльності, яка наразі триває внаслідок приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Мурафський кар'єр» Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові мінерали».
При цьому підприємство вважає за необхідне зазначити, що земельні ділянки кадастровим номером 0525383000:01:002:0136, площею 29,8166 га та кадастровим номером 0525381800:01:001:0638, площею 17,4282 га, на які позивач просить суд встановити сервітут, хоча за своєю площею й перевищують визначену у Спеціальному дозволі на користування надрами № 4934 від 05.03.2009 року площу земельної ділянки, однак їх загальна площа перебуває в історично сформованих межах кар'єру по розробці Жданівського родовища вапняку. На додатковій площі наведених земельних ділянок перебувають будівлі та споруди, пов'язані із видобуванням вапняку, а також влаштовані відвали розкривних порід, тобто ця площа на сьогодні використовується для потреб, пов'язаних з користуванням надрами (т. 2, а.с. 1-3).
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.01.1982 року Шаргородською районною Радою депутатів видано Акт на право постійного користування землею Мурафському кар'єроуправлінню «Укрсахкамінь» земельною ділянкою загальною площею 29,7 га, яка розташована на території Клекотинської сільської ради, Жмеринського району Вінницької області (т. 2 а.с. 5).
Державне підприємство "Мурафський кар'єр" є правонаступником Мурафського кар'єроуправління «Укрсахкамінь», що підтверджується Довідкою Державного реєстратора Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області №3 від 06.03.2007 року (т. 2 а.с. 5 зворот).
05.03.2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Державному підприємству «Мурафський кар'єр» виданий Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4934 для видобування вапняку, придатного для виробництва вапна будівельного та борошна вапнякового для потреб підприємств сільськогосподарського призначення (т. 2 а.с. 6).
Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4934 виданий на видобування корисних копалин в межах об'єкту надрокористування - Жданівське родовище, яке розташоване у Вінницькій області, Жмеринський район, північно-західна околиця с. Мурафа. Площа об'єкту надрокористування - 12.7 гектарів. Вид корисної копалини - вапняк.
04.10.2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар'єр" за результатами електронного аукціону з умовами (т. 1, а.с. 73-75).
Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Мурафський кар'єр", код за ЄДРПОУ: 00371943, місцезнаходження: 23530, Вінницька область, Жмеринський район, село Мурафа, вул. Зарічна, буд. 1а (Об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.
До підписання договору Покупець сплатив в повному обсязі ціну продажу Об'єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 30 000 364,80 грн.
Право власності на вище зазначене нерухоме майно, яке входить до складу Об'єкта приватизації зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За змістом п. 3.1 Договору сторонами погоджено відомості про земельну ділянку, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 0525383000:01:002:0136, площею 29,8166 га, місцезнаходження: 23530, Вінницька область, Жмеринський район, село Мурафа, вул. Зарічна, буд. 1а, з цільовим призначенням земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для обслуговування адмінбудівлі.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (у випадках передбачених законодавством України) (п. 15.2 Договору).
До укладеного договору сторонами погоджено ряд додатків, зокрема: Додаток № 1 "Перелік нерухомого майна, що входить до складу Об'єкта приватизації", Додаток № 2 "Перелік транспортних засобів. що входить до складу Об'єкта приватизації" (т. 1, а.с.76-77).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №349076862 власником закінченого будівництвом об'єкту загальною площею 1718.4 кв.м. за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н. с. Мурафа. вул. Зарічна, буд. 1 а є ТОВ "БК "Нові мінерали".
До складових частини об'єкта нерухомого майна входить: контора з виробничими приміщеннями. А загальна площа 428.1 кв.м., підвал. А1, ґанок, а. кузня. Б загальною площею 137.4 кв.м.; будівля електроцеху, В загальною площею 73.4 кв.м.: ґанок, в. гараж. Г загальною площею 377 кв.м.; прибудова. ТІ. склад ПММ. Д. загальною площею 35.6 кв.м.; їдальня. Е, загальною площею 214.8 кв.м.; цокольний поверх, Е1. ґанок, е, будівля санітарно-побутового корпусу, Ж. загальною площею 393.3 кв.м.; підвал, Ж1, ґанок, ж, ґанок, жі. вагова. З, загальною площею 35.1 кв.м.; прохідна, И. загальною площею 23.7 кв.м. (копія витягу з Державного реєстру речових прав №349076862 (т. 1, а.с.27-28).
11.03.2024 року Наказом Державної служби геології та надр України № 104 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» внесено зміни, у зв'язку із приватизацією державного підприємства відповідно до ЗУ «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» та ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» до Спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 р. № 4934 та визначено надрокористувачем ТОВ «БК «Нові мінерали» (т. 1, а.с. 123 (зворотна сторона-124).
18.03.2024 року між Державною службою геології та надр України (Держгеонадра) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Нові мінерали" (Надркористувач) укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (т. 1, а.с. 21- 24).
Відповідно п. 1.1 Угоди Держгеонадра надає Надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а Надрокористувач зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами законодавства.
Місце розташування ділянки надр: Вінницька область, Жмеринський район, північно-західна околиця с. Мурафа (п. 2.1 Угоди).
Просторові межі та географічні координати кутових точок ділянки надр (водозабірних споруд (для підземних вод), яка є предметом цієї Угоди, ступінь геологічного вивчення та освоєння об'єкта надрокористування, відомості про затвердження (апробацію) запасів корисної копалини, гірничо-геологічні, гідрогеологічні особливості ділянки надр, інформація про хімічний склад (якісні показники) підземних вод, відомості щодо діючого дозволу на спеціальне водокористування (у разі наявності), відомості щодо свердловин (номери у Державному реєстрі артезіанських свердловин, глибина, тощо), інформація про розрахунок зони санітарної охорони та спостережні свердловини (у разі наявності) (для підземних вод) та загальна кількість запасів/ресурсів на час надання/продовження строку дії/внесення змін до Дозволу вказуються Надрокористувачем у характеристиці ділянки надр, яка є Додатком 1 та невід'ємною частиною цієї Угоди (п. 2.2 Угоди).
Угода набирає чинності з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами (якщо інше не визначено законодавством), за винятком якщо в Дозволі не передбачено більш пізній строк, та припиняє свою дію з моменту припинення права користування надрами шляхом анулювання Дозволу або закінчення строку дії Дозволу, крім вимог пункту 5.3.16 цієї Угоди (п. 11.1 Угоди).
Також, до Угоди сторонами підписано Додаток № 1 "Характеристика Жданівського родовища" та Додаток № 2 "Програма робіт з видобування корисних копалин (неметалічні) вапняку Жданівського родовища" (т. 1, а.с. 25-26).
12.07.2024 року Рішеннями № №1542, 1558, 1559 Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136 площею 29.8166 га та 0525381800:01:001:0638 площею 17.4282 га, а також ставки місцевих податків та зборів, зокрема плату за землю (т. 1 а.с. 144-153).
16.09.2024 року ДП "Мурафський кар'єр". яке має право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136 площею 29.8166 га та 0525381800:01:001:0638 площею 17.4282 га, заявами, засвідченими приватним нотаріусом Онопченко О.В. підтвердило факт того, що державне6 підприємство не заперечує встановлення на вказаних земельних ділянках земельного сервітуту для видобування корисних копалин, зокрема вапняку, придатного для виробництва вапна будівельного та борошна вапнякового для потреб підприємства сільськогосподарського призначення з правом будівництва та розміщення споруд/об'єктів. пов'язаних із зазначенням видом діяльності на користь ТОВ "БК "Нові мінерали".
17.09.2024 року ТОВ "БК "Нові мінерали" звернулось до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області із клопотаннями, зокрема:
- (вих № 01/09), в якому просить погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту ТОВ "БК "Нові мінерали". Місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район. Мурафська сільська рада, за межами села Клекотина та надати згоду на встановлення земельного сервітуту, встановити земельний сервітут та забезпечити укладення договору про встановлення строкового земельного сервітут щодо земельної ділянки площею 29,8166 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0525383000:01:002:0136 до 13.03.2027 року із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами (т. 1, а.с.32-33).
- (вих №02/09), в якому просить погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту ТОВ "БК "Нові мінерали". Місце розташування: Вінницька область. Жмеринський район. Мурафська сільська рада, за межами села Мурафа та надати згоду на встановлення земельного сервітуту, встановити земельний сервітут та забезпечити укладення договору про встановлення строкового земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 17,4282 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0525381800:01:001:0638 до 13.03.2027 року із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами (т 1, а.с. 86-87).
До клопотань долучено проекти Договорів про встановлення земельного сервітуту (т. 1, а.с. 34-36, 88-90).
Мета встановлення сервітутів: для видобування вапняку, придатного для виробництва вапна будівельного та борошна вапнякового для потреб підприємства сільськогосподарського призначення. Вид права земельного сервітуту згідно ст. 99 Земельного кодексу України: право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об'єктів. пов'язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України. Код обмеження згідно з додатком 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року № 821. зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1077): 07.14. Площа земельного сервітуту: 29.8166 га та 17.4282 га.
Разом із клопотаннями позивач надав копії проектів договорів земельного сервітуту, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на земельних ділянках за кадастровими номерами 0525383000:01:002:0136 та 0525381800:01:001:0638, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.09.2024 року №НВ-9947638382024 та від 07.08.2024 №НВ- 9945555842024. витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.09.2024 р. №НВ-0500828632024 та від 13.09.2024 р. №НВ-0500835102024, письмові погодження землекористувача, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально, копія спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року №4934, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ "БК "НОВІ МІНЕРАЛИ" (т.1, а.с.34-130).
08.10.2024 року Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області надано листи-відповіді №06-07-877 та №06-07-876, за змістом яких повідомлено, що відповідно до ст.19 Земельного кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Відповідно до п.4 статті 66 надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Мурафська сільська рада зазначає, що у наданих документах подано письмове погодження користувача земельної ділянки, а саме ДП "Мурафський кар'єр" датовано 16.09.2024 року, проте на відповідний час земельна ділянка знаходилася у комунальній власності Мурафської сільської ради. Відповідно наданих витягів з державного земельного кадастру про земельні ділянки не вказано відомостей про перебування земельної ділянки у постійному користуванні ДП "Мурафський кар'єр".
Мурафська сільська рада наголошує, що акт про надання гірничого відводу, не був наданий. Площа земельної ділянки та площа ділянки спеціального дозволу на користування надрами не співпадає. Крім того, ТОВ "БК "Нові мінерали" не надана ліцензія на проведення відповідних робіт (т. 1, а.с. 139-140).
17.10.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист (вих. №02/17) у якому наголошено, що ним були надані усі необхідні документи у відповідності до вимог статті 124-1 Земельного кодексу України.
28.03.2025 року Рішеннями 51 сесії 8 скликання Мурафської селищної ради Жмеринського району Вінницької області №1848 та №1849 відмовлено у погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту ТОВ "НОВІ МІНЕРАЛИ" для видобування вапняку, а також - в наданні згоди на встановлення земельного сервітуту та укладення договорів про встановлення земельних сервітутів (т. 2 а.с. 12, (зворот)).
Відповідно до витягу Протоколу №47 від 27.03.2025 року засідання комісії з питань земельних відносин Мурафської селищної ради Жмеринського району Вінницької області підставами для внесення пропозицій щодо відмови у задоволенні клопотань стало перевищення у три рази площі земельних ділянок за визначену площу дозволом на спеціальне користування надрами; відсутність відомостей про державний акт на право постійного користування земельними ділянками, розмір плати не враховує специфіку діяльності з видобутку корисних копалин, можливу деградацію ґрунту та необхідність подальшої рекультивації (т. 2 а.с. 48, 49).
Надаючи правову кваліфікацію предмету спірних правовідносин, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту за своєю правовою природою регулюються як нормами земельного, так і цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками.
Частиною першою статті 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); видобування корисних копалин.
Відповідно до статті 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
Пунктом 1 частини 1 статті 24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр мають право здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.
Права та обов'язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення прав на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених Кодексом України про надра (частина 4 статті 24 Кодексу України про надра).
Відповідно до частин 1, 4 статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами).
Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.
Отже, законодавець закріпив можливість надання земельних ділянок у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку та видобування корисних копалин загальнодержавного значення, зокрема, і шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
Розширення меж таких ділянок надр допускається виключно для будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Право земельного сервітуту полягає в можливості обмеженого використання чужої суміжної (прилеглої) земельної ділянки (ділянок) в певних цілях.
Змістом сервітуту є обсяг прав і обов'язків його сторін щодо обмеженого користування чужою земельною ділянкою особою, на користь якої встановлено земельний сервітут.
Право сервітуарія породжує і його обов'язки перед власником обслуговуючої земельної ділянки, які у свою чергу, теж визначають зміст сервітуту, зокрема: використовувати об'єкт сервітуту в межах, необхідних для задоволення визначених господарських потреб; вносити власнику обслуговуючої земельної ділянки адекватну плату за її використання; використовувати сервітут способом, найменш обтяжливим для власника обслуговуючої ділянки тощо.
Так, відповідно статті 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).
Статтею 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (частина 1). Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (частина 2). Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина 3). Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (частина 5).
Згідно з статтею 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Відповідно до частини 1 статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (частини 2-4 статті 98 ЗК України).
Відповідно до статті 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, таких земельних сервітутів: право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; інші земельні сервітути.
Статтею 100 ЗК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Отже, зазначені вище норми, окрім іншого, встановлюють коло осіб (суб'єктний склад сервітутних відносин), між якими можуть виникнути сервітутні правовідносини та умови їх виникнення, без обмеження щодо того, хто має право ініціювання встановлення сервітутів та звернення до суду у випадку виникнення спору з цього питання.
Таким чином, власник (користувач) земельної ділянки має такі ж самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як і інша особа, яка має необхідність у використанні його земельної ділянки, за умови дотримання інших умов, передбачених законодавством, та конкретних обставин, які спонукали його до такого звернення.
Аналогійний висновок викладено у Постановах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 918/303/21, від 18.01.2022 у справі № 918/302/21, від 28.01.2025 у справі № 907/409/24.
У постанові КГС ВС від 02.08.2023 у справі № 926/3103/22 наголошено, що однією з основних характеристик сервітуту є те, що потреба у його встановленні може виникнути тоді, коли неможливо задовольнити відповідній особі власні потреби будь-яким іншим способом.
Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.
Обов'язковою умовою для встановлення сервітуту є вжиття особою (позивачем), яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту в добровільному порядку, а якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (Постанови Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 918/370/17, від 19.06.2019 у справі № 925/603/18, від 02.07.2025 року у справі № 909/459/24).
Оскільки, позивачем направлено до органу місцевого самоврядування проєкт договору про встановлення земельного сервітуту, підлягають також застосуванню норми законодавства, котрі визначають істотні умови такого договору.
В силу вимог ч. ч. 2, 3 ст. 100 ЗК України, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Істотними умовами договору про встановлення земельного сервітуту є:
- обсяг прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною);
- кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут;
- розмір та порядок внесення плати за встановлення сервітуту (крім випадків встановлення безоплатного сервітуту);
- строк дії сервітуту.
У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту (ч. 4 ст. 100 ЗК України).
Види прав земельного сервітуту визначені ч. 1 ст. 99 ЗК України та мають невичерпний перелік форм його встановлення.
Зміст сервітуту закріплено ст. 403 ЦК України, який охоплює:
- обсяг прав щодо користування особою чужим майном;
- можливість встановлення на певний строк або без визначення строку;
- обов'язок вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду;
- заборону відчуження сервітуту;
- неможливість позбавлення власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном;
- збереження чинності сервітуту у разі переходу до інших осіб права власності на майно;
- порядок відшкодування збитків, завданих власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом.
Отже, істотними умовами, які передбачено положеннями законодавства щодо встановлення сервітуту є:
- визначення площі земельної ділянки або її частини, на яку можливо встановити сервітут;
- формування земельної ділянки, в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту;
- присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру або його наявність у сформованої земельної ділянки;
- доведення обставин неможливості задоволення прав сервітуріарія у інший спосіб, ніж шляхом встановлення сервітуту;
- визначення виду права земельного сервітуту, з урахуванням положень ч. 1 ст. 99 ЗК України або норм спеціального законодавства;
- визначення обсягу прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною);
- строковість або безстроковість сервітуту;
- оплатність або безоплатність сервітуту.
Таким чином, вимоги позову про встановлення земельного сервітуту, а також судове рішення (у випадку його задоволення) повинні містити усі істотні для встановлення права сервітуту умови, визначені положеннями законодавства, а також спеціальними нормами щодо врегулювання прав та обов'язків сторін.
На підставі приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто, у випадку не доведення позивачем існування усіх істотних умов встановлення сервітуту, не зазначення у вимогах позову вимог, на основі яких можливо у судовому рішенні визначити передбачені нормами законодавства істотні умов прав сервітуту, суд не уповноважений самостійно виходити за межі предмету спору та самостійно визначати відповідні істотні умови.
З резолютивної частини позовної заяви судом встановлено, що позивач просить встановити строковий оплатний земельний сервітут на земельні ділянки, на які поширюється право сервітуту виготовленого ФОП Жуковим Андрієм Михайловичем на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року.
Отже, позивач просить визначити вид права сервітуту та обсяг прав сервітуріарія, виходячи зі змісту технічної документації із землеустрою обсягом 98 сторінок (т. 1 а.с. 37-85, 91-131).
При цьому, позивачем у прохальній частині позову не визначено конкретного обсягу прав сторін щодо використання земельної ділянки або способу реалізації права сервітуту.
Нормами законодавства не передбачено можливості визначення судовим рішенням виду права сервітуту та обсягу прав сервітуріарія, з посиланням на звіти інженерів-землевпорядників або технічну документацію значного обсягу, без визначення конкретного обсягу прав щодо використання земельної ділянки сервітуріарієм.
Відповідно до вимог п. "в(3)" ч. 1 ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу.
Однак, позовна заява не містять вимог щодо конкретного виду права земельного сервітуту, який просить позивач встановити у судовому порядку.
Суд звертає увагу, що до клопотань ТОВ "Будівельна компанія "Нові Мінерали" від 17.09.2024 року долучено проєкти Договорів про встановлення земельного сервітуту (т. 1 а.с. 32-36, 86-70), у якому дійсно визначено вид права земельного сервітуту, обсяг прав власника земельної ділянки та сервітуріарія, права та обов'язки сторін.
Водночас, предмет позову не містить вимог про визнання укладеним Договору №1 та Договору №2 про встановлення земельного сервітуту, у запропонованій позивачем редакції.
Таким чином, вимоги позову про встановлення земельного сервітуту не відповідають положенням ч. 1 ст. 403 ЦК України, ч. 1 ст. 99, ч. 3 ст. 100 ЗК України; суд не уповноважений вийти за межі позовних вимог та самостійно визначити у судовому рішенні вид права сервітуту, його зміст, обсяг прав сервітуріарія.
Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи відносно обмеженого користування чужим майном (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 325/329/19, від 29.01.2020 у справі № 304/873/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 539/1427/16-ц).
З досліджених матеріалів справи судом встановлено. що на спірних земельних ділянках розташовані об'єкти нерухомого майна, загальною площею 1 718,4 кв.м., за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Мурафа, вул. Зарічна, 1а, до складу яких входять контора з виробничими приміщеннями, підвали, ґанки, будівля електроцеху, гараж, будівля санітарно-побутового комплексу, вагова, прохідні, та ін.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №349076862 власником закінченого будівництвом об'єкту загальною площею 1718.4 кв.м. за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н. с. Мурафа. вул. Зарічна, буд. 1 є ТОВ "БК "Нові мінерали".
До складових частини об'єкта нерухомого майна входить: контора з виробничими приміщеннями. А загальна площа 428.1 кв.м., підвал. А1, ганок, а. кузня. Б загальною площею 137.4 кв.м.; будівля електроцеху, В загальною площею 73.4 кв.м.: ганок, в. гараж. Г загальною площею 377 кв.м.; прибудова. ТІ. склад ПММ. Д. загальною площею 35.6 кв.м.; їдальня. Е, загальною площею 214.8 кв.м.; цокольний поверх, Е1. ганок, е, будівля санітарно-побутового корпусу, Ж. загальною площею 393.3 кв.м.; підвал, Ж1, ганок, ж, ганок, жі. вагова. З, загальною площею 35.1 кв.м.; прохідна, И. загальною площею 23.7 кв.м. (копія витягу з Державного реєстру речових прав №349076862 (т. 1 а.с. 27, 28).
Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Мурафський кар'єр" від 24.10.2023 року підтверджується, що адресою його розташування є Вінницька обл., Жмеринський район, с. Мурафа, вул. Зарічна, 1 а за результатами електронного аукціону. За даним договором до ТОВ "БК "Нові мінерали" перейшов перелік нерухомого майна, транспортних засобів, які входили до складу об'єкта приватизації. Разом з тим, даним договором підтверджується, що на земельній ділянці за кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 розташований єдиний майновий комплекс ДП "Мурафський кар'єр"
Відповідно до п. 1.3. Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 04.10.2023 року, земельна ділянка, на якій розташований об'єкт приватизації, не була предметом договору.
Питання землекористування Покупець вирішує к порядку, визначеним чинним законодавством, після переходу права власності на Об'єкт приватизації (т. 1 а.с. 73-77).
З урахуванням положень ч. 11 ст. 120 ЗК України, якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Оформлення права постійного користування земельними ділянками під об'єктами нерухомого майна не передбачено для суб'єктів господарювання, яке не має державної форми власності (ч. 2 ст. 92 ЗК України).
Тому, у межах земельної ділянки, необхідної для використання та обслуговування набутого ТОВ "Будівельна компанія "Нові Мінерали" нерухомого майна існує спеціальний порядок оформлення прав, у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136, шляхом оформлення права оренди чи набуття права власності.
Встановлення земельного сервітуту власником нерухомого майна на земельну ділянку, яка необхідна для його використання та обслуговування цього ж нерухомого майна, не передбачена нормами законодавства та суперечить меті, підставам та змісту встановлення сервітуту, визначеним ст. ст. 401-403 ЦК України.
Матеріали розробленої технічної документації не містять відомостей про визначення меж земельної ділянки під об'єктами нерухомого майна.
Отже, позивач має можливість задовольнити потреби з оформлення прав на частину спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 у інший визначений законодавством спосіб.
Суд не уповноважений шляхом встановлення сервітуту самостійно визначити відповідні межі.
Тому, вимоги позову суперечать приписам ч. 1 ст. 401 ЦК України.
Закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому, позивачу слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 у справі №325/329/19, від 29 січня 2020 у справі №304/873/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі №539/1427/16-ц.
Встановлення земельного сервітуту не може призводити до позбавлення власника (землекористувача) земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, права володіння, користування та розпорядження нею.
Потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном шляхом встановлення сервітуту, повинні мати характер вимушених.
Враховуючи викладене, позивач має довести та надати суду докази того, що реалізація належного йому права є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.
Істотним для встановлення сервітуту є визначення площі земельної ділянки, необхідної для задоволення потреб сервітуріарія.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази (частина перша статті 73 ГПК України).
Відповідно до частин першої, третьої 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
01.08.2024 року між ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" (Замовник) та ФОП Жуковим Андрієм Михайловичем (Виконавець) укладено договір про надання послуг із землеустрою № 1/08-24(ПЗ) (т. 1, а.с.29-31).
За умовами договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій", в тому числі але не виключно - виготовлення технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТОВ "БК "Нові мінерали" для видобування вапняку, придатного для виробництва вапна будівельного та борошна вапнякового для потреб підприємства сільськогосподарського призначення, код обмеження 07.14 - право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності, за умови їло при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України на земельній ділянці площею 29.8166 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0525383000:01:002:0136 та на земельній ділянці площею 17.4282 га. кадастровий номер земельної ділянки: 0525381800:01:001:0638. розташованих на території Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (за межами населених пунктів).
Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на земельних ділянках за кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 при складанні технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТОВ "БК "Нові мінерали" було враховано межі спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року № 4934 та нанесено їх на кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту, географічних координат, що міститься в самому спеціальному дозволі. Таким чином, загальна площа сервітуту 29, 8166 га, що встановлюється за документацією, знаходиться в межах двох територій: територія площею 11,2546 га, що перебуває в межах ділянки надр зі Спеціального дозволу № 4934 від 05 березня 2009 року, наданого ТОВ "БК "Нові мінерали" та територія площею 18,5620 га, що перебуває за межами ділянки надр зі Спеціального дозволу № 4934 від 05.03.2009 року, наданого ТОВ "БК "Нові мінерали", але необхідна будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним від діяльності.
Видобування корисних копалин - це, безпосередньо, процес добування кори копалин з надр в результаті їхньої розробки. Тобто, видобування кори копалин - це фактичне вилучення корисних копалин з надр.
Нерозривно з видобування корисних копалин пов'язані розкривні роботи, тобто, роботи щодо виймання та переміщення порід (розкриву), що покривають та/або вміщують корисну копалину.
Саме по собі влаштування відвалів розкривних порід виду степням копалин з надр та, відповідно може здійснюватись за межами території, зазначеної у спеціальному дозволі, однак видобування корисних копалин в межах території згідно спеціального дозволу неможливе влаштування відвалів розкривних порід.
При цьому, земельні ділянки, на яких відбувається влаштування відвалів розкривних порід також використовують для потреб, пов'язаних з користуванням надрами (т. 1, а.с. 37-84).
Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на земельних ділянках за кадастровим номером 0525381800:01:001:0638 при складанні технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТОВ "БК "Нові мінерали" було враховано межі спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року № 4934 та нанесено їх на кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту, географічних координат, що міститься в самому спеціальному дозволі. Таким чином, загальна площа сервітуту 17,4282 га, що встановлюється за документацією, знаходиться в межах двох територій: територія площею 12,7286 га, що перебуває в межах ділянки надр зі Спеціального дозволу № 4934 від 05 березня 2009 року, наданого ТОВ "БК "Нові мінерали" та територія площею 4,6996 га, що перебуває за межами ділянки надр зі Спеціального дозволу № 4934 від 05.03.2009 року, наданого ТОВ "БК "Нові мінерали", але необхідна будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним від діяльності (т. 1, а.с. 91-130).
Інженером-землевпорядником аналогічним чином обґрунтовано доцільність оформлення прав земельного сервітуту на усю площу земельної ділянки, з метою облаштування відвалів.
Оцінюючи долучену до матеріалів справи технічну документацію щодо встановлення меж частини земельних ділянок, на які поширюється право земельного сервітуту, розроблену ФОП Жуковим А.М. судом встановлено, що інженером- землевпорядником визначено загальну площу сервітуту у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 площею 29,8166 га, з яких 11,2546 га, що перебуває у межах ділянки надр згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року; територія площею 18,5620 га перебуває поза межами ділянки надр, яка необхідна для будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності.
У технічній документації на земельну ділянку за кадастровим номером 0525381800:01:001:0638 площею 17,4282 га визначено територію яких 12,7286 га, що перебуває у межах ділянки надр згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року; територія площею 4,6996 га перебуває поза межами ділянки надр, яка необхідна для будівництва та розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності.
В обґрунтування площ земельних ділянок, які перебувають поза межами ділянки надр згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року, інженером-землевпорядником зазначено необхідність виконання розкривних робіт, влаштування відвалів розкривних порід.
Водночас, у наданій на дослідження технічній документації не наведено розрахунків необхідності використання під відвали саме встановленої ФОП Жуковим А.М. площі частини земельних ділянок, які перебувають поза межами ділянки надр згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року.
Відповідна площа визначена виключно арифметичним способом, шляхом віднімання ділянок видобутку від загальної площі сформованої земельної ділянки.
Висновки спеціаліста не можуть ґрунтуватись на припущеннях або імперативних твердженнях, доводах неможливості використання земельних ділянок третіми особами.
Питання визначення площі відвалів врегульовано нормативно-правовими актами, зокрема Гірничим законом України (ст. 34), Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.03.2010 року № 61 "Про затвердження Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом"; Наказом Міністерства промислової політики України №412 від 17.08.2004 року "Про затвердження Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування, відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар'єрах".
Однак, матеріали технічної документації не містять посилань на відповідні нормативно-правові акти, розрахунків необхідної площі відвалів, тому висновки інженера-землевпорядника щодо площ земельних ділянок, які перебувають поза межами ділянки надр згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року є необґрунтованими, не доведеними та оформлені шляхом співвіднесення необхідних меж ділянок сервітуту з площами сформованих земельних ділянок.
У процесі дослідження доказів судом встановлено, що Спеціальний дозвіл на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року містить, по-перше, координати розташування Жданівського родовища корисних копалин, по-друге, його площу - 12,7 га.
Площа сервітуту визначалась ФОП Жуковим А.М. шляхом перенесення координат зі Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року, які сформовані з використанням системи WGS-84 у сучасні системи топографо-геодезичних координат УСК-2000 та СК-63.
Відповідно до Листів ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" перерахунок географічних координат точок розташування у систему топографо-геодезичних координат Державної геодезичної референцної системи виконуються без похибок (т. 1 а.с. 229, т. 2 а.с. 72).
Однак, матеріали технічної документації щодо визначення меж сервітутів не містить табличних величин перетворення точок координат, які зазначені у Спеціальному дозволі на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року.
Інженером-землевпорядником включено до матеріалів документації виключно координати точок систем топографо-геодезичних координат УСК-2000 та СК-63, без визначення способу та механізму їх перенесення із системи WGS-84.
Суду не надано для огляду матеріали використаних програмних систем, які дозволяли здійснити відповідне перетворення або інших електронних доказів, котрі надавали б можливість співставити координати Жданівського родовища корисних копалин згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року із визначеними ФОП Жуковим А.М. координатами фактичного розташування земельних ділянок, необхідних для встановлення сервітуту.
Відсутність зазначених обчислень унеможливлює визначення дійсної площі сервітуту та можливість його встановлення у судовому рішенні.
Учасниками справи дійсно визнано, що площа Жданівського родовища корисних копалин, згідно Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року, визначена з неточностями.
Згідно наданого Протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.07.2025 року №5891, Експертного висновку (Додаток №3 до Протоколу) та Звіту з визначення технологічних та геопросторових меж Жданівського родовища вапняків у Жмеринському районі Вінницької області", затвердженого Виробничим кооперативом "ГЕОЛОГ" 26.06.2025 року, визначення геопросторових даних проводилось з метою їх уточнення (первинного встановлення) в системі WGS 84 для приведення контуру Спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2009 року №4934 у відповідність до контуру запасів, затверджених УкрТКЗ, а також технологічного контуру їх розробки.
Експертом Державної комісії України по запасах корисних копалин зазначено про невідповідність значення показника площі об'єму надрокористування, зазначеного в бланку спеціального дозволу на користування надрами №4934 (12,7 га), і площі на місцевості (30,2 га; визначена координатами надрокористування).
Експертом Державної комісії України по запасах корисних копалин перевірені геопросторові дані розміщення запасів вапняків родовища Жданівське, відповідно до Звіту з визначення технологічних та геопросторових меж Жданівського родовища вапняків у Жмеринському районі Вінницької області площа наданої ділянки надр за координатами кутових точок Спеціального дозволу від 05.03.2009 №4934 становить 30,18 га та охоплює площі Мурафського кар'єру і Жданівського родовища.
Контур спеціального дозволу має систематичне зміщення у західному напрямку приблизно на 75-80 м, відносно контуру затверджених запасів Жданівського родовища вапняків, відповідно до протоколу УкрТКЗ від 07.06.1988 №4719 (т. 2 а.с. 122-151).
Водночас, суд зауважує, що площа сервітуту у межах Спеціального дозволу обчислена ФОП Жуковим А.М. складає 11,2546 га у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 та 12,7286 га га у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0525381800:01:001:0638, загалом 23,9832 га, що не відповідає актуалізованій площі Жданівського родовища, обчисленій експертом Державної комісії України по запасах корисних копалин розміром 30,18 га.
Загальна площа сервітутів, з урахуванням відвалів, згідно наданої в якості доказу технічної документації землеустрою, на думку ФОП Жукова А.М., становить сукупно 47,2448 га, що також не відповідає актуалізованій площі Жданівського родовища корисних копалин, обчисленій експертом Державної комісії України по запасах корисних копалин.
Розрахунок площі сервітуту, наданого ФОП Жуковим А.М., виключно у межах земельних ділянок з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 та 0525381800:01:001:0638 спростовується Ситуаційним планом Жданівського родовища, наданим Державною службою геології та надр України, як додаток до Листа ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" №08/404-1973 від 11.06.2025 року (т. 2 а.с. 72 зворот,, т. 2 а.с. 83 зворот).
Згідно дослідженого судом ситуаційного плану, контур діючого Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року охоплює також межі інших земельних ділянок з кадастровими номера: 0525381800:01:001:0554, 0525381800:05:001:0019, 0525381800:05:001:0125, 0525381800:01:001:0650, 0525381800:01:001:0606, 0525381800:01:001:0627, 0525381800:01:001:0147, 0525381800:01:001:0617.
Однак, врахування площ зазначених земельних ділянок при виготовленні ФОП Жуковим А.М. технічної документації землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту, не здійснено.
Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Підсумовуючи, суд доходить висновку про недоведеність позивачем на основі допустимих доказів, розміру площі сервітуту, необхідної для видобутку надр у межах Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року, з урахуванням відсутності обчислень на основі нормативно-правових актів площі відвалів, а також контуру ділянок надр у межах спірних земельних ділянок.
Станом на момент розгляду справи зміни до Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року не внесено, тому суд вважає неможливим встановлення сервітуту на основі неактуальної площі Жданівського родовища корисних копалин.
Долучені до матеріалів справи документи стосовно складення експертного висновку, приведення визначених у спеціальному дозволі координат до вимог чинної системи координат, встановлення зменшеної площі Жданівського родовища корисних копалин та намагання її збільшити шляхом внесення змін до спеціального дозволу, не були предметом розгляду Мурафської сільської ради.
Рішення №1848, №1849 від 28.03.2025 року про відмову в наданні згоди на встановлення земельного сервітуту та укладенні договорів про встановлення земельного сервітуту винесені до складення зазначених документів.
На підставі ч. 3 ст. 402 ЦК України, лише у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Отже, суд не уповноважений розглядати спір на основі обставин, які не були предметом обговорення сторонами на стадії досягнення домовленостей з питань встановлення сервітуту.
Тому, задоволення позову на основі нових обставин, свідчитиме про вихід за межі підстав та предмету позову, що суперечить приписам ч. 1 ст. 14 ГПК України.
ТОВ "Будівельна компанія "НОВІ МІНЕРАЛИ" не позбавлено можливості після внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року звернутися з пропозицією до органу місцевого самоврядування укласти договір про встановлення сервітуту згідно актуальної площі Жданівського родовища корисних копалин.
Відповідно до ст. 16(5) Кодексу України про надра, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів, зокрема у разі:
1) зміни відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у тому числі щодо продовження строку дії такого спеціального дозволу на користування надрами на строк його зупинення та (або) припинення дії, визнаного незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили;
3) розширення меж не більш як на 50 відсотків початково наданої у користування площі (активного об'єму - для спеціальних дозволів на користування надрами, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин), за умови що просторові межі перспективних покладів (активний об'єм), виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин та на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон (електронні торги).
Враховуючи визначену у Спеціальному дозволі на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року площу Жданівського родовища корисних копалин (12,7 га), задоволення позовних вимог згідно виправленої площі на основі чинної системи топографо-геодезичних координат (30,18 га) або шляхом встановлення судом сервітуту з метою видобутку корисних копалин на земельних ділянках площею 47,2448 га, порушуватиме імперативні вимоги п. 3 ч. 1 ст. 16(5) Кодексу України про надра стосовно граничної межі розширення площі родовища, визначеної у спеціальному дозволі на користування надрами.
Питання внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії на підставі ст. 16(4) Кодексу України про надра віднесено до дискреційних повноважень Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб'єктів.
Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (Постанова КАС ВС від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18).
Таким чином, оформлення прав сервітуту площею, яка перевищує визначену у Спеціальному дозволі на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року площу Жданівського родовища корисних копалин, а також встановлення імперативного обов'язку його продовження (як зазначає позивач у предметі позовних вимог), обмежуватиме дискреційні повноваження уповноважених органів на прийняття відповідних рішень та суперечитиме п. 3 ч. 1 ст. 16(5) Кодексу України про надра.
Крім того, судом встановлено також не відповідність позовних вимог іншим нормам законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
На підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
При внесенні змін до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України законодавець застосував саме загальне поняття "плата за землю", яке включає як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності (аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного суду від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20).
Тобто, законодавцем передбачено застосування пільгової ставки оподаткування до розміру земельного податку або орендної плати, виключно у випадку надання земельних ділянок у користування у позасудовому порядку.
Застосування пільгової ставки оподаткування у випадку внесення плати за використання землі на підставі сервітуту не передбачено ПК України.
Пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України також визначено суб'єктний склад осіб щодо яких вона може бути застосована, а саме гірничодобувні підприємства.
У статті 1 Гірничого закону України від 06.10.1999, який визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій закріплено наступні визначення:
- гірнича (гірничодобувна) промисловість комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення;
- гірниче підприємство цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).
Відповідно до статті 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
Отже, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України можуть бути застосовані до підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід'ємною складовою їх статусу, і його дія поширюється не на всі земельні ділянки, які є в користуванні гірничодобувних підприємств, а лише на ті, що надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20).
За умови дотримання попередніх критеріїв особа має право на встановлення їй плати за надані їй земельні ділянки у законодавчо врегульованому розмірі 25 відсотків від податку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20, від 13.09.2023 у справі № 904/4380/21.
Однак, матеріали справи не містять Акту гірничого відводу та актуального станом на момент звернення до суду плану розвитку гірничих робіт, а також використання у повному обсязі спірних земельних ділянок для видобування корисних копалин.
Отже, вимоги позову в частині встановлення плати за користування сервітутом із визначенням у судовому рішенні пільгової ставки оподаткування, суперечать вимогам законодавства.
Підсумовуючи, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем. Позовна заява або інші матеріали не містять орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про надання додаткового часу для подачі доказів понесення судових витрат не заявлено, тому у суду відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст. ст. 2, 3,7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" (вул. Зарічна, буд. 1А, с. Мурафа, жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 43274357) до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Коцюбинського, буд. 23, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 04325495) про встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" строкового оплатного земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 0525383000:01:002:0136 із площею сервітуту 29,8166 га (місце розташування: Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Клекотина), цільове призначення згідно до відомостей Державного земельного кадастру - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на які поширюється право сервітуту виготовленого ФОП Жуковим Андрієм Михайловичем на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту), з оплатою 3 % від нормативної грошової оцінки частин земельних ділянок щодо яких встановлено сервітут за рік, з урахуванням особливостей оподаткування плати за землю, визначених пунктом 4 статті 284 Податкового кодексу У країни.
2. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" (вул. Зарічна, буд. 1А, с. Мурафа, жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 43274357) до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Коцюбинського, буд. 23, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530, код - 04325495) про встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" строкового оплатного земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 0525381800:01:001:0638 із площею сервітуту 17,4282 га, (місце розташування; Вінницька область, Жмеринський район, Мурафська сільська рада, за межами села Мурафа), цільове призначення згідно до відомостей Державного земельного кадастру - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на які поширюється право сервітуту виготовленого ФОП Жуковим Андрієм Михайловичем на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами №4934 від 05.03.2009 року із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту), з оплатою 3 % від нормативної грошової оцінки частин земельних ділянок щодо яких встановлено сервітут за рік, з урахуванням особливостей оподаткування плати за землю, визначених пунктом 4 статті 284 Податкового кодексу У країни.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 3 028,00 грн - залишити за позивачем.
4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та за електронними адресами: позивачу - info@novimineraly.com.ua, bryliant.iryna@gmail.com, відповідачу - murafa2016@ukr.net, Державній службі геології та надр України - geonadra@geomail.kiev.ua, ДП "Мурафський кар'єр" - DP_MURAFSKIY@ukr.net.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 15 вересня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( вул. Зарічна, буд. 1А, с. Мурафа, жмеринський район, Вінницька область, 23530)
3 - відповідачу (вул. Коцюбинського, буд. 23, с. Мурафа, Жмеринський район, Вінницька область, 23530)
4 - Державній службі геології та надр України (вул. Ежена Потьє, 16, м. Київ, 03057)
5 - ДП "Мурафський кар'єр" (вул. Зарічна, 1а, с. Мурафа, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23530)