16.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1367/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 (суддя Бєлік В.Г., повний текст якого підписаний 12.06.2025) у справі № 904/1367/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "КРИВИЙ РІГ ЦЕМЕНТ", м. Дніпро
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 179 341,65 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (далі - відповідач) грошові кошти у розмірі 179 341,65 грн, які складаються з наступних сум: 3% річних - 35 554,56 грн; інфляційні втрати - 143 787,09 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00292923/2020-001 від 30.03.2020, а саме в частині повноти та своєчасності розрахунків з оплати за користування вагонами. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі №904/2324/22, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 залишено без змін, позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 655 319,88 грн., яку своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період існування простроченої заборгованості.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 у справі №904/1367/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" м. Дніпро на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро 3% річних у розмірі 3 281,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 226,87 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 177,42 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 ГПК України, за якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт порушення Відповідачем зобов'язання за договором встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі №904/2324/22 і у справі, що розглядається, доведенню не підлягає.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі №904/2324/22 лише підтверджено, що обов'язок сплатити послуги виникає за результатами їх надання/споживання. Незгода Відповідача з обсягами таких послуг, їх вартістю не спростовує сам факт їх надання/споживання безпосередньо в спірний період.
Рішеннями у справі №904/2324/22 фактично підтверджено правомірність та обґрунтованість нарахування спірної плати за користування вагонами та встановлено порушення Відповідача у вигляді несплати належних залізниці платежів.
Оскільки рішення суду не породжує зобов'язання грошового характеру, захист порушеного права Позивача жодним чином не залежить від дати винесення рішення суду та набрання ним законної сили, а права та обов'язки Позивача та Відповідача виникають з умов укладеного між сторонами Договору.
09.09.2025 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач зазначає, що ні Договором, ні Правилами розрахунків за перевезення вантажів не визначено строк виконання обов'язку з оплати послуг у разі наявності спору щодо наданих послуг.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному кладу суду від 21.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 21.08.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/1367/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
04.07.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 у справі №904/1367/25; з урахуванням положень частин 1, 10 ст.270 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, зав, клопотань (протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
10.06.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Кривий Ріг Цемент" (далі - Власник колії, ПрАТ "Кривий Ріг Цемент", Відповідач) укладено Договір № ПР/М-21-288/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент", яка примикає до станції Батуринська регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - Договір).
Пунктом 1 Договору передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає через стрілку № 118 в парній горловині та через стрілку № 59 до колії № 15 в непарній горловині станції Батуринська регіональної філії "Придніпровська залізниця" і яка обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є сигнальні знаки “Межа під'їзної колії», які встановлені:
- в парній горловині - біля граничного стовпчика на відстані 53,88 метра від вістря пера стрілки № 118;
- в непарній горловині - біля граничного стовпчика на відстані 50,03 метра від вістря пера стрілки № 59.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 22 887,42 погонних метрів (п. 2 Договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору подача вагонів на під'їзну колію виконується за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються відповідальним працівником станції за телефоном відповідальному працівнику Власника колії, не пізніше, ніж за 2,0 години до подавання вагонів з реєстрацією в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
Згідно з п. 6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з сортувальних колій № 12, 13, 14, 15 станції Батуринська, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами в технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.
За умовами п. 7 Договору максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається Власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей), по вазі не більше 5000 тон.
Пунктом 8 Договору передбачено, що про готовність вагонів до забирання Власник колії повідомляє Залізницю. Повідомлення передає відповідальний працівник Власника колії відповідальному працівнику станції Батуринська за телефоном не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів, з подальшим наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці (п. 11 Договору).
За умовами п. 12 Договору для під'їзної колії встановлюється термін перебування на ній вагонів - 9,0 год.
Відстань для нарахування збору за забирання вагонів з виставочних колій № 16, 17 станції Заводська Власника колії 2,132 км в обидва кінці, у т.ч. 0,1006 км на балансі Залізниці (п. 14 Договору).
Відповідно до п. 15 Договору Власник колії сплачує Залізниці:
- плату за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- збір за забирання вагонів згідно зі Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) по ставкам таблиць № 1 і № 2 розділу 3;
- за зберігання вантажів у вагонах - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі земельного податку за 2021 рік у розмірі 104 490,75 грн. за рік без ПДВ.
Списання здійснюється з особового рахунку Власника колії. За наступний рік витрати на утримання смуги відведення стягуються одноразово у першій декаді січня.
Про зміну розміру витрат на утримання смуги відведення Залізниця письмово повідомляє Власника колії із вказанням суми витрат, дати введення її в дію та проводить розрахунок.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 16 Договору передбачено, що Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів, навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У п. 19 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.07.2021 до 30.06.2026 включно.
Крім того, відповідно до повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00292923/2020-001 від 30.03.2020 АТ "Українська залізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення цього Договору.
Таким чином, 30.03.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" укладено Договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір про надання послуг).
Відповідно до п. 12.1. Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.
Пунктом 1.1. цього Договору визначено, що предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 Договору).
Пунктом 2.1.4 Договору передбачено обов'язок Замовника сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника.
Відповідно до п. 2.1.7 Договору до обов'язків замовника, Відповідача у справі, віднесено зокрема підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, Перевізником відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів Перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Згідно з пунктом 5.1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Отже, оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання ним накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Звідси ненадання Відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений Договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
У серпні 2022 року Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - АТ “Українська залізниця», Позивач, Перевізник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Кривий Ріг Цемент» (далі - ПрАТ “Кривий Ріг Цемент», Відповідач, платник) про стягнення 655319,88грн. плати за користування спірними вагонами.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 по справі №904/2324/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 655319,88грн. плати за користування спірними вагонами,
В ході розгляду даної справи судами встановлено факт затримки вагонів з вини Відповідача та факт правомірного нарахування позивачем відповідачу за весь період затримки плати за користування вагонами по відомостям плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№21039004, 21039006,22039007,07049008, 18049010, 19049011, 16049009 у розмірі 655319,88грн. з ПДВ
Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідачем 31.01.2024 перераховано на рахунок залізниці грошові кошти у сумі 655319,88грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1611.
Оскільки Відповідач не визнав суми, що були нараховані на підставі відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, відмовився їх сплачувати, про що зазначив у зауваженнях до них, то відповідно до п. 2.1.7 Договору через два робочі дні після складення цих документів і пред'явлення на підпис, грошове зобов'язання Відповідача є простроченим, і з цього дня починається облік часу прострочення.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
З огляду на положення частини четвертої ст. 75 ГПК України рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі №904/2324/22 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені в судовому рішенні у справі №904/2324/22 не підлягають доказуванню в даній справі.
Зі змісту винесених по справі №904/2324/22 рішень слідує, що Відповідач, не маючи належних підстав, проставив заперечення на відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№21039004, 21039006, 22039007, 07049008, 18049010, 19049011, 16049009, чим у свою чергу, унеможливив списання залізницею належних їй коштів (655319,88 грн.) у строк, визначений Договором (не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами)).
Позивач стверджує, що неправомірні дії Відповідача призвели до порушення з його боку строку виконання грошового зобов'язання по Договору, а тому він має сплатити Позивачу 3% річних (35554,56 грн.) та інфляційні втрати (143787,09грн.).
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем не вірно визначено період прострочення виконання зобов'язання, в зв'язку з чим позов був задоволено частково.
При цьому суд встановив, що обов'язок з оплати спірних сум виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023 у справі №904/2324/22, тобто, обґрунтованим періодом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням меж позовних вимог, є період з 01.12.2023 по 30.01.2024.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 5 ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, за якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі № 904/2324/22, рішення, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46.
Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомостю плати за користування вагонами. При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 Договору обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 Договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Звідси, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений Договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Отже, посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на відсутність строку для оплати наданих послуг спростовується умовами укладеного між сторонами договору.
Оскільки оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки.
За порушення строків внесення плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов'язання, підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 у справі № 904/1367/25 необхідно скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги позивача, судові витрати, понесені у зв'язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 у справі № 904/1367/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 у справі № 904/1367/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15а, код ЄДРПОУ 00292923) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 3% річних - 35 554,56 грн; інфляційні втрати - 143 787,09 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15а, код ЄДРПОУ 00292923) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 3028, 00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 3633,60 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 16.09.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков