14.08.2025 року м.Дніпро Справа № 912/363/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Шаповалов Д.В. (власні засоби);
від відповідача-1: Дев'ятко О.Г. (власні засоби);
інші учасники в судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2024 (суддя Закурін М.К., повний текст якого підписаний 21.11.2024) у справі № 912/363/22
за позовом ОСОБА_1 , м. Кропивницький
до:
відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівне Агро-Плюс» (до перейменування ТОВ “Чапаєва»),
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Кепітал Менеджмент»,
відповідача-3: ОСОБА_2 ,
відповідача-4: ОСОБА_3
про визначення розміру статутного капіталу,
16.02.2022 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ “Чапаєва», ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив суд визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ “Чапаєва», оформлене протоколом № 37 від 22.12.2021, а також визначити розмір статутного капіталу ТОВ “Чапаєва» та розмір часток його учасників у розмірі встановленому у редакції статуту ТОВ “Чапаєва» станом на 2018 рік, зокрема, що статутний капітал товариства складає 38442,00 грн, який розподілений між учасниками, а саме ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» належить частка у сумі 35937 грн, яка становить 77,5% статутного капіталу, ОСОБА_3 належить частка у сумі 4197,87 грн, яка становить 10,92% статутного капіталу, ОСОБА_2 належить частка у сумі 3678,90 грн, яка становить 9,57% статутного капіталу, ОСОБА_1 належить частка у сумі 772,68 грн, яка становить 2,01% статутного капіталу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що:
- він є учасником ТОВ “Рівне Агро-Плюс» (колишня назва - ТОВ “Чапаєва»), його частка у статутному капіталі складала 2,01 %;
- у лютому 2022 року він дізнався про проведені 22.12.2021 Загальні збори Товариства, які прийняли рішення, оформлене протоколом № 37, про розподіл часток учасників за наслідками збільшення статутного капіталу; це рішення прийняте за результатами попереднього рішення Загальних зборів від 22.11.2021, оформленого протоколом № 36, про збільшення статутного капіталу;
- Загальні збори 22.12.2021 проведені без його участі, про їх проведення Товариство не повідомило та проект нової редакції Статуту не направило;
- згідно з частиною 3 статті 34 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників з питання перерозподілу часток між учасниками товариства приймається одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань, проте у Товаристві перерозподіл часток відбувся без його участі;
- оскільки рішенням Загальних зборів від 22.11.2021 (протокол № 36) не вирішувалося питання розподілу та затвердження часток учасників, воно не впливає на захист його прав та інтересів обраним ним способом.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 суд задовольнив позовні вимоги: визнав недійсним рішення Загальних зборів ТОВ “Чапаєва», оформлене протоколом № 37 від 22.12.2021; визначив розмір статутного капіталу ТОВ “Чапаєва» та розміри часток учасників у розмірі, встановленому у редакції Статуту ТОВ “Чапаєва» станом на 2018 рік, а саме, статутний капітал дорівнює 38442 грн та він розподілений між учасниками, зокрема ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» належить 29792,55 грн, що становить 77,5 %, ОСОБА_3 - 4197,87 грн, що становить 10,92 %, ОСОБА_2 - 3678,90 грн, що становить 9,57 %, ОСОБА_1 - 772,68 грн, що становить 2,01%.
За результатами апеляційного перегляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.02.2023 рішення скасував у частині визнання недійсним рішення Загальних зборів ТОВ “Чапаєва», оформленого протоколом № 37 від 22.12.2021, зокрема, в цій частині у задоволенні позову відмовив, а в решті - залишив без змін.
У свою чергу, за наслідками касаційного перегляду ухвалених у справі судових рішень Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду їх скасував, а справу направив на новий розгляд. Так, у постанові від 21.08.2024 Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно:
- дослідити добросовісність поведінки позивача (наявності чи відсутності факту її суперечливості) та, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту і ухвалюючи рішення у цій справі, врахувати баланс інтересів учасників і самого товариства, які можуть не збігатися (пункт 87);
- встановити дійсний склад учасників Товариства з урахуванням, зокрема, виходу зі складу учасників ОСОБА_2 (пункт 110);
- встановити, чи посилався позивач у позовній заяві на обставину ненаправлення йому проекту запропонованих змін до статуту, тобто на порушення вимог саме частини 5 статті 32 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункт 10.14 Статуту ТОВ “Чапаєва» як на підставу позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів та визначення розміру статутного капіталу (пункт 147).
У подальшому заявою від 24.10.2024 ОСОБА_1 відмовився від частини позовних вимог, а саме від вимоги про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ “Чапаєва», оформленого протоколом № 37 від 22.12.2021, а також уточнив вимогу про визначення розміру статутного капіталу ТОВ “Рівне Агро-Плюс» та розміру частки, яка належить ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент». Так, за цією заявою ОСОБА_1 виключив згадування у позовній вимозі про “визначення розміру статутного капіталу та розміру часток його учасників у розмірі встановленому у редакції статуту ТОВ “Чапаєва» станом на 2018 рік», а також вказав, що розмір частки ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» складає 29792,55 грн, яка становить 77,5 % статутного капіталу.
При новому розгляді справи у підготовчому провадженні Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог та зміну підстав позову.
У зв'язку з наведеним предметом спору у справі є вимоги, за якими ОСОБА_1 просить суд визначити розмір статутного капіталу ТОВ “Чапаєва» та розмір часток його учасників, зокрема, що статутний капітал складає 38442 грн, який розподілений між учасниками, зокрема ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» належить частка у сумі 29792,55 грн, яка становить 77,5 % статутного капіталу, ОСОБА_3 належить частка у сумі 4197,87 грн, яка становить 10,92 % статутного капіталу, ОСОБА_2 належить частка у сумі 3678,90 грн, яка становить 9,57 % статутного капіталу, ОСОБА_1 належить частка у сумі 772,68 грн, яка становить 2,01 % статутного капіталу.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2024 у справі № 912/363/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 Кіровоградська область, м. Кропивницький на корить Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівне Агро-Плюс» Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне 17 367 грн компенсації по сплаті судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю, задовольнити позовні вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що обраний спосіб захисту у вигляді визначення розміру статутного капіталу та розміру часток всіх учасників (засновників) Товариства продиктований виключно правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не міг заявляти позовні вимоги виключно щодо визначення розміру своєї частки, як учасника (засновника) ТОВ "Чапаєва".
В той же час, визначення суб'єктного складу учасників у спірних правовідносинах не має жодного відношення до способів захисту, визначених законодавством.
В підготовчому засіданні, яке відбулося 30.10.2024, суд запитав у учасників справи чи не змінився склад учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" (ТОВ «Чапаєва») на дату судового засідання.
Представник ОСОБА_1 повідомив суду, що йому невідомо про зміну складу учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_4 ).
Натомість представник ТОВ "Рівне Агро Плюс" повідомив суд про те, що склад учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_4 ) залишився незмінним. В зв'язку з цим, суд призначив справу № 912/363/22 до судового розгляду на 20.11.2024.
Тобто, ТОВ "Рівне Агро Плюс" (Чапаєва), зловживаючи своїми процесуальними правами на стадії підготовчого засідання, повідомило суд, що склад учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_4 ) залишився незмінним.
В свою чергу, суд, вже після закриття підготовчого засідання, з власної ініціативи вдався до збирання доказів у справі, що суперечить ч. 3 ст. 74 ГПК України.
Більше того, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовними вимогами щодо захисту його порушених прав ще у 2022 році і просив суд визначити розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс» ( ОСОБА_4 ) та розміри часток учасників товариства в розмірах, встановлених в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік, тобто до порушення спричиненого прийняттям рішення загальними зборами учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" (Чапаєва") від 22.12.2021, оформленого протоколом № 37.
При цьому, на момент порушенням права ОСОБА_1 ОСОБА_5 не був учасником (засновником) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_4 ). Таким чином, відновлення порушеного права ОСОБА_1 жодним чином не стосується нового учасника товариства ОСОБА_5 .
Обов'язковість участі у розгляді справи № 912/363/22 вибувшого учасника (засновника) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_6 і необхідність вирішення питання про її права, підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у даній справі.
Наразі суд першої інстанції не встановив наявності або відсутності порушення прав ОСОБА_1 через прийняття незаконного рішення загальними зборами учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_4 ), яким зменшено його частку в статутному капіталі Товариства, і відмовив у задоволенні позовних вимог з формальних підстав.
Відповідач-1, Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівне Агро-Плюс», у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника; відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (пункт 112).
Також судом першої інстанції правильно застосовані до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду за результатами касаційного розгляду даної справи, наведені у постанові від 21.08.2024.
Суд установив, що колишній учасник ОСОБА_2 добровільного вийшла із товариства 24.01.2022, підтвердженням чому є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації стосовно ТОВ «Рівне Агро-Плюс». З огляду на викладене, розподіл частки щодо учасника ОСОБА_2 , яка вибула із товариства, також не є належним способом захисту порушених прав, оскільки її поновлення у складі учасників товариства законом не допускається.
Інші учасники справи правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 13.12.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
23.12.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2024 у справі №912/363/22; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 28.04.2025.
В судовому засіданні 28.04.2025 оголошено перерву до 14.08.2025.
В судовому засіданні 14.08.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
29.01.2004 на підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області №102-р зареєстровано ТОВ “Чапаєва» (код 32610639).
Згідно з розділом 7 Статуту ТОВ “Чапаєва» у редакції, затвердженій Загальними зборами учасників (протокол від 15.11.2018 № 23), статутний капітал товариства дорівнює 38442 грн.
Статутний капітал між учасниками розподіляється таким чином:
- ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» - 35 937 грн та становить 77,5% статутного капіталу;
- ОСОБА_3 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;
- ОСОБА_2 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;
- ОСОБА_1 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.
За змістом Статуту ТОВ “Чапаєва» у редакції 2018 року:
- учасники можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників; кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі; треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів; у рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (пункт 7.6).
- органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган (пункт 10.1);
- загальні збори учасників є вищим органом товариства (пункт 10.2);
- кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників; кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (пункт 10.3);
- перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників (підпункт 5 пункту 10.4);
- загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства; виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (пункт 10.13);
- повідомлення, визначене пунктом 10.13 статуту, надсилається простим поштовим відправленням; у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний; якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін; виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (пункт 10.14);
- рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених підпунктами 4, 5, 9, 10 пункту 10.4 статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань (пункт 10.27);
- виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (пункт 10.33).
15.11.2021 відбулися Загальні збори ТОВ “Чапаєва», які прийняли рішення, оформлені протоколом № 35, про затвердження Статуту ТОВ “Чапаєва» у новій редакції у зв'язку з помилкою в чинній редакції Статуту товариства, оскільки частка учасника ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» у грошовому виразі вказана невірно, та необхідності внесення інших змін і уточнень.
Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 Статуту ТОВ “Чапаєва» у редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол від 15.11.2021 № 35), статутний капітал товариства дорівнює 38 442 грн. Статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином:
- ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» - 29 792,55 грн та становить 77,5% статутного капіталу;
- ОСОБА_7 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;
- ОСОБА_2 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;
- ОСОБА_1 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.
22.11.2021 ТОВ “Чапаєва» на адресу ОСОБА_1 направило оголошення про проведення загальних зборів 22.12.2021. Згідно з описом вкладення та копії накладної Укрпошти від 22.11.2021 № 2800008301437 відправником є ТОВ “Чапаєва», одержувачем відправлення з оголошеною цінністю є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . При цьому, до повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства не додано проект запропонованих змін до статуту.
22.12.2021 відбулися загальні збори учасників ТОВ “Чапаєва», оформлені протоколом № 37, на яких прийняті такі рішення:
- затвердити результати внесення додаткових вкладів учасниками товариства у розмірі 5812496,71 грн, внесок до статутного капіталу вніс один учасник ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент»;
- затвердити з урахуванням фактично внесених учасником товариства додаткових вкладів розмір частки учасника ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», у грошовому еквіваленті складає 5 812 496,71 + 29 792,55 = 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;
- затвердити розмір статутного капіталу ТОВ “Чапаєва» з урахуванням фактично внесених учасником товариства додаткового вкладу, розмір статутного капіталу складає 5 850 938,71 грн;
- внести зміни до статуту товариства та затвердити статут ТОВ “Чапаєва» в новій редакції у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу; частки між учасниками розподіляються таким чином: ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» - 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 4 197,87 грн та становить 0,07% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 3 678,90 грн та становить 0,06% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 772,68 грн та становить 0,02% статутного капіталу.
За змістом протоколу від 22.12.2021 № 37 у Загальних зборах учасників взяли участь два учасники товариства: ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_3 .
На підставі вказаного рішення здійснені реєстраційні дії та відповідні зміни внесені до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як слідує з Відповіді № 900452 від 12.11.2024, отриманої на запит суду у межах провадження у цій справі, щодо наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації стосовно суб'єкта господарської діяльності з кодом 32610639, під таким кодом зареєстроване ТОВ “Рівне Агро-Плюс», яке є новою назвою ТОВ “Чапаєва». Учасниками ТОВ “Рівне Агро-Плюс» є:
- ОСОБА_1 , з розміром частки 772,68 грн;
- ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», з розміром частки 5 842 289,26 грн;
- ОСОБА_3 , з розміром частки 2 998,54 грн;
- та ОСОБА_5 , з розміром частки 1199,33 грн.
За змістом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 32610639 від 12.01.2024 зміна складу засновників в остаточному складі, який існує станом на час розгляду справи в суді, зареєстрована 22.03.2013 під реєстраційним номером 14351050010000613.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у складі учасників ТОВ “Рівне Агро-Плюс» відсутній колишній учасник - ОСОБА_2 та присутній новий учасник - ОСОБА_5 .
Проте, ОСОБА_1 позовні вимоги щодо визначення статутного капіталу та розміру часток учасників товариства спрямував до ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто визначив учасників, коло яких не відповідає наявним учасникам товариства. Запропоноване ним визначення статутного капіталу серед учасників, які не є учасниками товариства на час розгляду справи в суді, порушує права та законні інтереси безпосереднього учасника - ОСОБА_5 .
За таких обставини, незалучення ОСОБА_1 до участі у справі ОСОБА_5 , заявлення вимог про визначення статутного капіталу та розміру часток учасників без врахування факту набуття права на частку цією особою, є неналежним способом захисту.
Колишній учасник ОСОБА_2 добровільного вийшла із товариства 24.01.2022, а тому розподіл частки щодо неї станом на час розгляду справи в суді також не є належним способом захисту порушених прав.
Обрання ОСОБА_1 неналежного способу захисту є окремою підставою для відмови у позові.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі - Закон в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Згідно зі ст. 50 Закону товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
Частиною 2 ст.30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.
Відповідно до ч.1 ст. ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 ч.2 ст.30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.2 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 ч.2 ст.30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.4 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.5 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
У п.10.27 статуту ТОВ "Чапаєва" визначено, що рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пп.4, 5, 9, 10 п.10.4 статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань. У той же час, пп.5 п.10.4 статуту ТОВ "Чапаєва" передбачено, що перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників.
На підставі цього Позивач вважає, що спірні рішення загальних зборів були прийняті з порушенням зазначених норм, оскільки у голосуванні брали участь лише два учасника - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З огляду на положення етапі 4 ГПК України, і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням №18-рп/2004 від 01.12.2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що по заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Згідно із частинами першою, другою ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини другої ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний Позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права Позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний Позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
д)судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е)судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств; належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Отже, належний спосіб захисту у випадку заявлення позову про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства пов'язаний з колом учасників товариства, які можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Постановою від 21.08.2024 у цій справі Верховний Суд зобов'язав при новому розгляді справи встановити дійсний склад учасників товариства та у цьому контексті зазначив, що рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії та при ухваленні рішення суд має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, про внесення змін до статуту тощо) (пункти 109, 110).
Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що відновлення порушеного права ОСОБА_1 жодним чином не стосується нового учасника товариства ОСОБА_5 .
Водночас, у постанові від 31.08.2022 у справі № 924/700/21 Верховний Суд вказав, що позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 зазначила, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
У свою чергу, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 окреслив правові висновки стосовно учасників спору, який стосується визначення часток у статутному капіталі. Так, він зазначив, що:
- пунктом 4 частини третьої статті 162 ГПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, позивач зазначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (пункт 108);
- визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №686/20282/21 (провадження №14-102цс220)) (пункт 109);
- отже, за загальним правилом позивач звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах; в інтересах інших осіб позивач може звертатися виключно у випадках, встановлених законом; особа, яка подала позов, і особи, в інтересах яких подано позов, є позивачами; відповідачами є особи, які порушують, не визнають або оспорюють права та законні інтереси цих осіб (пункт 110);
- позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі №924/700/21) (пункт 111);
- позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника; відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (пункт 112).
Відтак, за наведеними висновками відповідачами за позовами про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є саме товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що визначення суб'єктного складу учасників у спірних правовідносинах не має жодного відношення до способів захисту визначених законодавством.
Також колегія суддів констатує, що викладені Позивачем позовні вимоги, а саме щодо захисту його порушених прав ще у 2022 році; вимога про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Рівне Агро Плюс» ( ОСОБА_4 ) та розмірів часток учасників товариства в розмірах, встановлених в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік, тобто до порушення спричиненого прийняттям рішення загальними зборами учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" (Чапаєва") від 22.12.2021, оформленого протоколом № 37, сформульовані без урахування змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після 22.12.2021, а також без урахування прав та інтересів всіх учасників Товариства.
У контексті наведених висновків колегія суддів установила, що на час розгляду справи в суді учасниками ТОВ “Рівне Агро-Плюс» є ОСОБА_1 , ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Ця обставина підтверджується Відповіддю № 900452 від 12.11.2024 щодо наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації стосовно ТОВ “Рівне Агро-Плюс». Зокрема, ОСОБА_2 вийшла із товариства 24.01.2022, а ОСОБА_5 набув частку у розмірі 1199,33 грн 22.03.2023.
Таким чином, у складі учасників ТОВ “Рівне Агро-Плюс» відсутній колишній учасник - ОСОБА_2 та присутній новий учасник - ОСОБА_5 .
У зв'язку з наявним складом учасників ТОВ “Рівне Агро-Плюс», позовні вимоги щодо визначення статутного капіталу та розміру часток учасників повинні спрямовуватися до товариства та його учасників, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Такими учасниками у спорі є ОСОБА_1 , ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Проте, ОСОБА_1 позовні вимоги щодо визначення статутного капіталу та розміру часток учасників товариства спрямував до ТОВ “Агро Кепітал Менеджмент», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто визначив учасників, коло яких не відповідає наявним учасникам товариства. Запропоноване ним визначення статутного капіталу серед учасників, які не є учасниками товариства на час розгляду справи в суді, порушує права та законні інтереси безпосереднього учасника - ОСОБА_5 .
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача (частина 1 статті 48 ГПК України). Після спливу цього строку суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина 3 статті 48 ГПК України).
Застосування цих правових положень щодо залучення співвідповідача можливе лише у випадку наявного клопотання позивача. Проте, ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді не заявив відповідного клопотання щодо залучення учасника ТОВ “Рівне Агро-Плюс» ОСОБА_5 до участі у справі у якості співвідповідача, а тому у суду відсутні підстави для самостійного залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості співвідповідача.
За таких обставини господарський суд прийшов до правильного висновку, що незалучення ОСОБА_1 до участі у справі ОСОБА_5 , заявлення вимог про визначення статутного капіталу та розміру часток учасників без врахування факту набуття права на частку цією особою, є неналежним способом захисту.
При цьому колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що ТОВ "Рівне Агро Плюс" (Чапаєва), зловживаючи своїми процесуальними правами, на стадії підготовчого засідання, повідомило суд, що склад учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" ( ОСОБА_4 ) залишився незмінним.
Так, 21.10.2024, тобто до підготовчого засідання, представником ТОВ «РІВНЕ АГРО-ПЛЮС» до суду першої інстанції був поданий відзив в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в якому, серед іншого, було зазначено наступне:
«В контексті наведеного, вважаю, що мають бути ураховані зміни у складі учасників, що відбулися після подання позову.
Так, за рахунок частини частки ОСОБА_3 до складу учасників Товариства увійшов ОСОБА_5 (громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Розмір частки засновника (учасника): 1199,33 грн), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (копія витягу додається).
Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Оскільки дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб являються відкрити та загальнодоступними, прошу визнати інформацію з реєстру загальновідомою».
Копія витягу з реєстру була додана до відзиву.
Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта про те, що ТОВ "Рівне Агро Плюс" (Чапаєва), зловживаючи своїми процесуальними правами, після повернення справи з Верховного Суду на стадії підготовчого засідання, не повідомило суд про зміну складу учасників (засновників) ТОВ "Рівне Агро Плюс" (Чапаєва).
Згідно з частинами 1, 5, 7 статті 24 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників; учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу; товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки; статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/7674/18 зробила висновки щодо застосування цих положень та зазначила, що:
- реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства; положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству (пункт 6.9.);
- вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником (пункт 6.11);
- такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов'язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк (пункт 6.12);
- відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником (пункт 6.13);
- у зв'язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (пункт 6.14).
Отож, у контексті спірних правовідносин поновлення у складі учасників товариства особи, яка добровільно вийшла з нього, є неможливим.
Так, колегія суддів встановила, що колишній учасник ОСОБА_2 добровільного вийшла із товариства 24.01.2022, підтвердженням чому є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації стосовно ТОВ “Рівне Агро-Плюс».
З огляду на викладене, розподіл частки щодо учасника ОСОБА_2 , яка вибула із товариства, також не є належним способом захисту порушених прав, оскільки її поновлення у складі учасників товариства законом не допускається.
Обрання Позивачем неналежного/неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам апеляційної скарги Позивача.
Подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20 ).
Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що Позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, господарський суд правомірно відмовив у задоволені позовних вимог.
Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справах № 924/645/18, 916/1253/19,911//1888/18, згідно якої при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність факту їх порушення або оспорювання, скаржник наголошує, що суд першої інстанції не встановив наявності або відсутності порушення прав ОСОБА_1 через прийняття незаконного рішення загальних зборів і відмовив у задоволені позовних вимог з формальних підстав.
При цьому скаржником не ураховано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52)).
Отже, доводи скарги в цій частині також не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2024 у справі №912/363/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2024 у справі №912/363/22 - залишити без змін.
Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана суддею Івановим О.Г. 11.09.2025, Верхогляд Т.А. 16.09.2025, суддею Парусніковим Ю.Б. ________________.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков