16 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/2896/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Пархоменко О.В.;
прокурора відділу Харківської обласної прокуратури: Панова М.С. (в залі суду) - посвідчення №081737 від 11.08.2025;
представника відповідача-2, -3: Замніус М.В. (в залі суду); в порядку самопредставництва, Витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ;
представника відповідача-4 ( ОСОБА_1 ): Слюсар А.М. (в залі суду); ордер серія АХ №1344547 від 05.03.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000775 від 24.12.2019);
представника відповідача-5 ( ОСОБА_2 ): Подус М.О. (в залі суду); ордер серія ХВ №2083 від 23.06.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1390 від 14.08.2006);
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх. №1308 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 (повний текст складено 21.05.2025) ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І. у справі №922/2896/20
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м. Харкова)
до:
1) Приватної фірми "Орієнтир-93", м. Харків,
2)Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
3) Харківської міської ради, м. Харків,
4) Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,
5) Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна,
Керівник Харківської місцевої прокуратури №4 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до Приватної фірми "Орієнтир-93 (далі - відповідач -1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - відповідач - 2), Харківської міської ради (далі - відповідач - 3), Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач - 4), Фізичної особи ОСОБА_2 (далі - відповідач - 5), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 41 додатку 1 до рішення 14-ої сесії 7-ого скликання Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова";
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 06.03.2018 №5560-В-С, укладений відповідачами 1, 2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №269;
- витребувати у фізичної особи ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-ого поверху №№1-:-19, 7а, 7б, площею 237,7 кв.м в нежитловій будівлі літ. "Б-1" за адресою: АДРЕСА_1
- витребувати у фізичної особи ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-ого поверху №№7-:-19, площею 174,9 кв.м та 2-ого поверху №20-:-33, площею 178,4 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: м.Харків, провулок Юр'ївський, 5.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято Харківською міською радою на порушення вимог законодавства, яке стало підставою для укладення оспорюваного правочину, тому порушені права власника, які підлягають захисту у судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.04.2021, позов задоволено частково, вимоги - 1, 2 задоволені, в іншій частині вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що спірне рішення прийнято відповідачем - 3 з порушенням вимог законодавства, тому воно є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим визнанню недійсним підлягає оспорюваний договір, який укладено на підставі цього рішення органу місцевого самоврядування. Відмовляючи у задоволенні вимог - 3, 4, суд виходив з того, що прокурор не є власником спірного майна та ним не заявлені вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.10.2018 №1459, за яким відповідачем - 4 придбано нерухоме майно та про визнання недійсним договору дарування від 01.10.2018 №1463, згідно якого, відповідач - 5 набув право власності на об'єкт нерухомого майна, тому вимоги - 3, 4 заявлені прокурором передчасно, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 вище вказане рішення суду скасовано в частині відмови у задоволенні вимог - 3, 4 та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що вимоги про витребування нежитлових приміщень у відповідачів - 4, 5 не змінюють правову природу юридичного спору та не є підставою для його вирішення в порядку цивільного судочинства, тому наявні правові підстави для витребування спірного нерухомого майна. В іншій частині, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції з огляду на правильність його висновків.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2025 постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 скасовано. В частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель прийнято нове рішення - у позові відмовлено, а в частині позовних вимог про витребування нежитлових будівель справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд зробив наступні висновки:
1) Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача - 3 від 20.09.2017 № 757/17 у відповідній частині:
З огляду на те, що спірне рішення органу місцевого самоврядування уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення спірного договору, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору та повернення набутого за договором або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення суд касаційної інстанції відмовив через неефективність обраного прокурором способу захисту прав.
Касаційний суд зазначив, що оскільки визнання незаконним та скасування зазначеного рішення не дозволить територіальній громаді міста Харкова ефективно відновити володіння спірним майном, така вимога не підлягає задоволенню.
2) Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель.
Власник, майно якого вибуло з його законного володіння, може захистити своє майнове право шляхом пред'явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).
Верховний Суд зазначив, що за встановлених у цій справі обставин, спрямованість заявлених позовних вимог на повернення майна територіальній громаді, заявлені вимоги про визнання недійсним договору є неефективним, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права, яке прокурор вважає порушеним, отже, у задоволенні таких вимог слід відмовити з підстав обрання прокурором неефективного способу захисту.
Касаційний господарський суд дійшов висновку, що, доводи заявників касаційних скарг у наведеній частині оскарження судових рішень знайшли своє підтвердження, а тому судові рішення попередніх інстанцій у наведеній частині підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
3) Щодо позовних вимог про витребування майна.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди обох інстанцій взагалі не досліджували питання добросовісності набуття нерухомого майна відповідачами 4 та 5; при цьому суд апеляційної інстанції обмежився лише дослідженням питання недобросовісності набуття майна відповідачем-1, а тому судові рішення у цій частині належить скасувати, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 за результатом нового розгляду справи в частині позовних вимог про витребування нежитлових будівель, суд ухвалив:
- в позові керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва Салтівська окружна прокуратура м. Харкова) до: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Приватної фірми "Орієнтир-93", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про: витребування у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху №№1-:-19, 7а, 7б площею 237,7 кв м в нежитловій будівлі літ. " Б-1 " за адресою: АДРЕСА_1 , та витребування у ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху №7-:-19 площею 174,9 кв м та 2-го поверху №20-:-33 площею 178,4 кв м в нежитловій будівлі літ "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити повністю.
Під час ухвалення рішення місцевий господарський суд керувався наступним:
- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , добросовісно покладалися на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та не знала і не мала знати про існування порушених прав територіальної громади м. Харкова, а також допущені порушення під час приватизації, а тому є добросовісними набувачами спірного майна;
- спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника за його волею - на підставі рішень 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17, 14 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17, прийнятих в межах виключних повноважень ради щодо затвердження місцевих програм приватизації та прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна;
- враховуючи наявність волі Харківської міської ради на передачу майна іншій особі, не вбачається підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України для витребування нерухомого майна з володіння добросовісних набувачів, а відтак вони набувають права власності на нього в силу ст. 330 ЦК України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
- 09.04.2025 набрав чинності Закон України від 12 березня 2025 року №4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", пунктом 3 розділу І якого доповнено статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту:
"5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади."
Проте прокурором не надано до матеріалів справи оцінку вартості спірного нерухомого майна, про витребування якого заявлений позов, зроблений у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", не внесена відповідна сума вартості такого майна на депозитний рахунок суду, що в силу приписів ст. 390 ЦК України унеможливлює задоволення позову та є окремою підставою для відмови в позові прокурора.
До Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" 06.06.2025 надійшла апеляційна скарга Харківської обласної прокуратури, в якій просить суд:
1) Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/2896/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора в частині позовних вимог щодо витребування у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірного майна.
2) Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №№1-:-19, 7а, 7б площею 237,7 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-1" за адресою: АДРЕСА_1 .
3) Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №7-:-19 площею 174,9 кв.м. та 2-го поверху №20-:-33 площею 178,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 .
4) Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, розрахунковий рахунок: UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800; призначення платежу: Повернення судового збору) за рахунок відповідачів.
5) Справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури. Про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним:
- підставами позову стало порушення процедури приватизації спірного майна шляхом викупу. Скасування або визнання недійсною Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 не складало предмет позову. Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем.
- воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Спірне майно вибуло не з волі власника - Харківської міської територіальної громади, укладення договору купівлі-продажу з ПП "Орієнтир-93", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суперечать інтересам громади як законного власника. Подальші дії з відчуження спірного нерухомого майна, за умови відсутності належних документів дійсності набуття права власності на спірні нежитлові приміщення, не можуть мати юридичних наслідків у формі набуття права власності зазначеними особами.
- можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно)
Отже, для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України є визначальним питання оплатності чи неоплатності набуття добросовісним набувачем такого майна, та враховуючи, що частина спірного майна, загальною площею 434,5 кв.м від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , перейшло відповідно договору дарування від 01.10.2018 безвідплатно, суд першої інстанції мав врахувати ці положення ЦК України. Таким чином, з огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування спірного майна у останніх набувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передчасні та не обґрунтовані.
- на момент придбання майна ОСОБА_1 мала пересвідчитись у законності набуття майна продавцем з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ігнорування факту набуття майна ПП "Орієнтир-93" за заниженою вартістю та перепродаж його через нетривалий час свідчать про недобросовісність ОСОБА_1 , яка на все це навмисно уваги не звернула, хоча мала це зробити, проявивши звичайну елементарну обачність.
Обставини порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця - ПП "Орієнтир-93", який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, свідчать про недобросовісність дій орендаря.
На думку апелянта, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як останні набувачі майна, з огляду на відомості Державних реєстрів та з урахуванням недобросовісності дій ОСОБА_3 , як пов'язаної з нею особою, що здійснила на її користь дарування спірного майна безвідплатно, достеменно знаючи, що спірне майно не має нещодавного ремонту та будь - яких поліпшень, мали розуміти протиправність вчинюваних дій та не можуть вважатися добросовісними набувачами.
- прокурор не є суб'єктом, наділеним правом на ініціювання оцінки майна, а чинність положень Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4292-ІХ щодо зворотної дії в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, не може бути застосована у цьому випадку з урахуванням відсутності механізму її реалізації (на цей час Кабанетом Міністрів України не врегульовано механізм реалізації нововведених норм Цивільного кодексу України).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 справу №922/2896/20 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2896/20 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/2896/20 до надходження матеріалів справи.
16.06.2025 справа №922/2896/20 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/2896/20; зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/2896/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3727/19.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/2896/20; призначено справу до розгляду на 02.09.2025 о 12:30 год за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132; запропоновано учасникам справи протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №922/3727/19 з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.
12.08.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача-5 ( ОСОБА_2 ) адвоката Подус М.О. надійшли письмові пояснення із викладенням позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №922/3727/19, які заявник просить врахувати під час розгляду даної справи; у задоволенні апеляційної скарги прокурора просить відмовити повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 просить залишити без змін.
28.08.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення, в яких серед іншого зазначено, що втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, у визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Харківська міська рада також посилається на те, що добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
02.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення з урахуванням правової позиції, сформованої у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 922/3727/19.
Прокурор зазначає, що у справі № 922/2896/20, що переглядається в апеляційному порядку, спірні правовідносини, що є предметом її розгляду, не є релевантними до тих, що були предметом розгляду у справі № 922/3727/19 оскільки предмет спору у даній справі є позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування спірного майна у недобросовісних набувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України. Заявлені позовні вимоги прокурором не обґрунтовувались застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 1 ст. 216 ЦК України, шляхом повернення спірного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , так як належним способом захисту права власності територіальної громади міста у цьому разі є витребування спірного майна.
Прокурор посилається на незаконне вибуття спірного майна з комунальної власності, поза волею Харківської територіальній громаді в особі Харківської міської ради, у зв'язку із чим наявні підстави для витребування майна з володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З урахуванням висновків Верховного Суду у справі № 922/3727/19, на думку прокурора, у справі № 922/2896/20 позивачем обґрунтовано пред'явлено вимогу про витребування спірного майна у останнього набувача.
Враховуючи наведене, прокуратура просить суд долучити письмові пояснення до матеріалів справи № 922/2896/20 та здійснити подальший розгляд справи з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.05.2025 у справі № 922/3727/19; апеляційну скаргу прокурора задовільнити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/2896/20 до 16.09.2025 до 16:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
16.09.2025 від апелянта надійшли додаткові пояснення з урахуванням правової позиції, сформованої у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 922/39/22, яку апелянт просить врахувати під час розгляду даної справи.
За доводами скаржника, у постанові від 05.08.2025 у справі № 922/39/22 Верховний Суд при розгляді спору з тотожних правовідносин дійшов висновків про можливість витребування майна як у недобросовісного, так і добросовісного набувача.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 16.09.2025 приймав участь прокурор, представник відповідача-2,-3; представник відповідача -4 та представник відповідача -5.
Представник відповідача -1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
Прокурор (апелянт) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав обґрунтування поданих 15.09.2025 додаткових пояснень.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача-4 та відповідача-5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових поясненнях; надали пояснення по суті спору; зауважували про добросовісність відповідачів (набувачів) та на невиконанні позивачем (прокуратурою) вимог Закону України № 4292-ІХ, який має на меті посилення захисту прав добросовісного набувача.
Представники відповідача -4, -5 зауважили, що норми статті 390 ЦК України носять імперативний характер, та ставлять можливість ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади у залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
Представниця відповідача -2, - 3 висловила ставлення до поданих апелянтом додаткових пояснень, зауважила на тому, що справа № 922/39/22, на яку посилається скаржник, не є подібною да даної справи. Поряд з цим зазначила, що Верховним судом 10.09.2025 під час розгляду справи №922/2555/21, яка є подібною до даної справи, було зупинено касаційне провадження у зв'язку з необхідністю передання на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №922/2555/21 з приводу суперечностей в застосуванні Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", а саме щодо необхідності внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Враховуючи надані пояснення заявила усне клопотання про зупинення апеляційного провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2551/21.
Представник відповідача -5 вказане клопотання підтримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами (ч. 3 ст. 216 ГПК України).
Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, а також для надання можливості відповідачу-1 скористатись своїми процесуальними правами, реалізації засад змагальності, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.09.2025 до 10:30 год.
Керуючись ст.ст. 216, 233, 234, 269 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Оголосити перерву у судовому засіданні у справі №922/2896/20 до "17" вересня 2025 р. до 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №131.
2. Явку представників учасників справи визнати необов'язковою.
3. Запропонувати учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін