04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/542/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М .,
позивача 1, ОСОБА_1 ,
позивача 2, ОСОБА_2 ,
інших,не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача , (вх. № 1093 П/1), на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 у справі №917/542/22 ( повний текст складено 18.04.25, суддя Киричук О. А. ),
за позовом:
1. ОСОБА_1 , м. Київ,
2. ОСОБА_2 , м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Горішні Плавні Полтавської області,
про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн заборгованості та на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн заборгованості
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ПрАТ "Полтавський ГЗК") та Ferrexpo plc про:
- визнання недійсним повідомлення компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ "Полтавський ГЗК" на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій від 01.04.2019;
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК", оформленого протоколом №6 від 03.05.2019;
- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" від 17.05.2019;
- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 311 049,19 грн - три проценти річних, 11 561 569,33 грн - інфляційна складова заборгованості;
- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн, з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 5 403 150,04грн - три проценти річних, 18 866 797,27 грн. - інфляційна складова заборгованості.
19.09.2023 ухвалою Господарського суду Полтавської області, задоволена заява позивачів про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) ; залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із залишенням без розгляду ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 позову в частині позовних вимог до Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) суд розглядав позовні вимоги до відповідача - ПрАТ "Полтавський ГЗК".
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 21.02.2024, позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 311 049,19 грн - 3% річних, 11 561 569,33 грн - інфляційні, 775 435,24 грн витрати по сплаті судового збору; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн, з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 5 403 150,04 грн - 3% річних, 18 866 797,27 грн - інфляційні, 868 350,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Господарський суд Полтавської області додатковим рішенням від 12.10.2023 частково задовольнив заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо понесених позивачами судових витрат у справі №917/542/22. Стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_1 569 000,00 грн судових витрат; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ОСОБА_2 1 007 684, 00 грн судових витрат; у задоволенні заяви в іншій частині відмовив.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2023 у справі №917/542/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03.06.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023, а також постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2023 у справі №917/542/22 було скасовано. Справу №917/542/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
За наслідками нового розгляду Господарським судом Полтавської області у справі № 917/542/22 від 10.04.2025 р. було прийнято рішення про повне задоволення позовних вимог.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 51 695 682,34 грн, з яких: 36 823 063,82 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 311 049,19 грн. - 3% річних, 11 561 569,33 грн - інфляційні нарахування, 775 435,24 грн. витрат по сплаті судового збору.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_2 84 359 824,38 грн., з яких 60 089 877,07 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 5 403 150,04 грн - 3% річних, 18 866 797,27 грн - інфляційні нарахування, 868 350 грн. витрат по сплаті судового збору,
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Приватне акціонерне товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив: поновити відповідачу процесуальний строк на подання доказу до матеріалів справи № 917/542/22 - Звіту з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 р. ТОВ «Київська оціночна компанія» щодо вартості 1 ( однієї) акції відповідача станом на 01.04.2019 р. у розмірі 34грн 10 коп.; долучити до матеріалів справи Звіт з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 р. ТОВ «Київська оціночна компанія» щодо вартості 1 акції відповідача станом на 01.04.2019 р. у розмірі 34.10. грн та провести розгляд справи з врахуванням цього Звіту; поновити відповідачу процесуальний строк на заявлення клопотання про призначення експертизи у справі №917/542/22 та призначити у справі економічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Для проведення експертизи надати експерту матеріали справи. На вирішення експерту поставити питання: яка ринкова вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» станом на 01.04.2019 р. Оплату проведення судової експертизи покласти на ПрАТ «Полтавський ГЗК»
Скасувати повністю рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 у справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв за основу для стягнення грошових коштів максимальну вартість, яка визначена у Висновку експертів № 1045/647/01. Посилається на недоліки цього Висновку, на які суд першої інстанції не звернув увагу. Наполягає, що Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 було зроблено висновок про неможливість подання акціонерами колективних позовів. Крім того, при прийнятті рішення по справі судом першої інстанції було порушено вимоги статті 99 Господарського процесуального кодексу України та безпідставно не задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи. Крім того, судом першої інстанції також безпідставно було відмовлено у задоволенні усіх клопотань відповідача, які стосувалися суті спору, а саме: ухвалою від 29.10.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про роз'єднання позовних вимог; відмовлено у задоволенні клопотання про залучення Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та залишено без розгляду докази, які було подано відповідачем до письмових пояснень. Крім того, ухвалою від 10.04.2025 р. було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про призначення економічної експертизи; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказу; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотань про виклик експертів до судового засідання для надання роз'яснень; відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про повернення на стадію розгляду справи № 917/542/22 - підготовче провадження; відмовлено у задоволенні клопотання про роз'єднання позовних вимог.
Зазначені дії суду вважає такими, що не відповідають приписам процесуального права, які, в свою чергу, призвели до прийняття не правильного рішення по справі.
Крім того, вважає безпідставним не залучення до розгляду справи компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) , оскільки рішення по цій справі вплине на права та обов'язки цієї компанії.
Також наполягає, що рішення суду першої інстанції було прийнято без участі представника відповідача, який в той час приймав участь у іншому судовому засіданні.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А.. суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ( вх.№1093 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 у справі № 917/542/22, встановлено учасникам справи строк до 30.05.2025 р. включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання ( доданих документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи № 917/542/22 з Господарського суду Полтавської області.
15.05.2025 р. через систему Електронний суд від відповідача по справі надійшло клопотання про направлення матеріалів справи № 917/65/22 до Господарського суду Полтавської області для вирішення заяви про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 р. та клопотання про застосування вимог частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
26.05.2025 Східним апеляційним господарським судом матеріали справи було надіслано на адресу Верховного Суду за його запитом.
17.06.2025 р. Верховний Суд справу № 917/542/22 направив на адресу Господарського суду Полтавської області.
01.07.2025 р. Господарський суд Полтавської області матеріали справи № 917/542/22 повернув до Східного апеляційного господарського суду.
З огляду на те, що матеріали справи Верховним Судом було повернуто саме до Господарського суду Полтавської області, який в подальшому повернув ці матеріали до Східного апеляційного господарського суду, судова колегія відмовила у задоволенні клопотання відповідача про повернення матеріалів справи до суду першої інстанції з метою розгляду його клопотання про виправлення описки, оскільки Верховним Судом і так матеріали справи було повернуто до суду першої інстанції, який мав час для розгляду цього клопотання.
02.06.2025 р. через систему Електронний суд від представника ОСОБА_2 ( другий позивач) надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, у відзиві наявне клопотання про поновлення процесуального строку для подачі висновку експерта №Е- 4 від 26.05.2025 р. та долучення цього Висновку до апеляційного провадження.
Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання висновку Експерта та долучення його до матеріалів апеляційного провадження з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи рішення Господарським судом Полтавської області у справі № 917/542/22 було прийнято 10.04.2025 р.
Висновок Експерта, який просить долучити представник другого позивача, датований 26.05.2025 р.
Тобто зазначений доказ не існував, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час прийняття рішення по цій справі.
З огляду на наведене, Висновок експерта № Е-4 від 26.05.2025 р. є новим доказом по справі, який з'явився вже після прийняття рішення по справі.
Відповідно до приписів частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. ( ч.3 ст.269 ГПК України)
З огляду на наведене, клопотання представника другого позивача щодо залучення Висновку експерта № Е-4 від 26.05.2025 р. до апеляційного провадження не підлягає задоволенню.
02.06.2025 через систему Електронний суд від першого позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
19,06.2025 р. від відповідача по справі через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення щодо відзивів позивачів на апеляційну скаргу
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Хачатрян В.С. яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І. суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 р. розгляд справи призначено на 21.07.2025 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2025 р. приймали участь позивачі та представник відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.09.2025 р.
26.08.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача Лазебного Дмитра Володимировича надійшли додаткові пояснення , згідно яких він наполягає, що сума грошових коштів на правову допомогу у розмірі 300 000 грн, яке було заявлено представником другого позивача не може бути стягнута з відповідача по цій справі.
Судова колегія наголошує, що предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 р., яким питання про стягнення з відповідача грошових коштів на правову допомогу не вирішувалося, а тому зазначені пояснення судовою колегією не розглядаються.
27.08.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача Коноплі Андрія Михайловича надійшли письмові пояснення щодо правової позиції ОСОБА_1
27.08.2025 р. через систему Електронний суд від представника відповідача Коноплі Андрія Михайловича надійшло клопотання про застосування до Шила П.М. заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами, в якому він просив, зокрема покласти на Шила П.М. судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.
29.08.2025 від представника відповідача Коноплі Андрія Михайловича через систему Електронний суд надійшло клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи та доручити її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставити питання: яка ринкова вартість 1 ( однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» станом на 01.04.2019 р.
04.09.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача Лупол Ірини Василівни надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з поганим самопочуттям та наявності тесту на СОVID-19.
04.09.2025 р від представника відповідача ОСОБА_3 через систему Електронний суд надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з тим, що він є єдиним представником відповідача, про те захворів на СОVID-19 та не має можливості прийняти участь у судовому засіданні.
У судовому засіданні, яке було призначене на 04.09.2025 р. приймали участь позивачі по справі, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Проти задоволення клопотання представників відповідача про відкладання розгляду справи заперечували, посилаючись, що у судовому засіданні сторони по справі висловили свої позиції, а явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з наступних підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
З заявлених представниками відповідача клопотань убачається, що підставами для відкладання розгляду справи стало їх посилання на те, що вони є єдиними представниками відповідача по цій справі та на цей час хворіють на СОVID-19
Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання представників відповідача про відкладання розгляду справи, оскільки посилання представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що кожний із них є єдиним представником відповідача спростовуються матеріалами справи. Так, в матеріалах справи наявні клопотання та пояснення представника відповідача Коноплі Андрія Михайловича. Таким чином відповідач не був позбавлений можливості участі у судовому засіданні через свого представника - ОСОБА_5 .
Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2025 р. сторони у справі висловили свої позиції щодо оскаржуваного рішення. Суд оголошував перерву для додаткового вивчення матеріалів справи. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов'язковою.
Зважаючи на вищевикладене, підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні визначених у частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією не встановлено.
Щодо клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи, проведення якої він просив доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта просив поставити питання: яка ринкова вартість 1 ( однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» станом на 01.04.2019 р.
Відповідно до приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
В даному випадку, в матеріалах справи наявні декілька експертиз, висновки яких проаналізовано судом першої інстанції.
Судова колегія також враховує, що з аналогічним клопотанням відповідач звертався до суду першої інстанції. Проте, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.10.2025 у задоволенні клопотання було відмовлено .
Крім того, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 відмовлено у поновлення строків на подання нового доказу. Зазначена ухвала була залишена без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 .
Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки висновок експерта є доказом, долучення його до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду регулюється наведеною вище нормою.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачу у суді першої інстанції було відмовлено у призначенні відповідної експертизи. За таких обставин, подані відповідачем клопотання про призначення експертизи на стадії апеляційного перегляду справи не підлягає задоволенню, адже фактично, у такому випадку вирішується питання щодо долучення до матеріалів справи нового доказу.
Щодо клопотання відповідача про застосування до ОСОБА_2 заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами та покладання на ОСОБА_2 усіх судових витрат повністю незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно до приписів статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
З обставин, які викладає відповідач у своєму клопотанні не вбачається, що ОСОБА_2 під час розгляду цієї справи зловживав своїми процесуальними правами.
З огляду на наведене судова колегія відмовляє у задоволенні вище зазначеного клопотання.
Щодо клопотання відповідача ( заявника апеляційної скарги) про поновлення відповідачу процесуального строку на подання доказу до матеріалів справи № 917/542/22 - Звіту з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 р. ТОВ «Київська оціночна компанія» щодо вартості 1 ( однієї) акції відповідача станом на 01.04.2019 р. у розмірі 34грн 10 коп. та долучення до матеріалів справи Звіт з оцінки майна, який підготовлено 29.10.2024 р. ТОВ «Київська оціночна компанія» щодо вартості 1 акції відповідача станом на 01.04.2019 р. у розмірі 34.10. грн та проведення розгляду справи з врахуванням цього Звіту.
Як зазначалося вище, відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки висновок експерта є доказом, долучення його до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду регулюється наведеною вище нормою.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач з аналогічним клопотанням звертався до суду першої інстанції. Суд першої інстанції залишив клопотання без розгляду та відмовив ухвалою від 10.04.2025 у поновленні строку на його подання, оскільки клопотанням (вх.№312 від 13.01.25) було подано після призначення справи до судового розгляду по суті. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 р. ухвала суду першої інстанції від 10.04.2025 р. залишена без змін.
За таких обставин, подане відповідачем клопотання про залучення нового доказу на стадії апеляційного перегляду справи не підлягає задоволенню, оскільки суперечить приписам статті 269 Господарського процесуального кодексу України,
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачі зазначали, що 22.02.2018 Наглядова рада Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПрАТ "Полтавський ГЗК") своїм протоколом № 1 прийняла рішення про продаж товариством 1250 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК» компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo АG).
В 1 кварталі 2018 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ «Полтавський ГЗК» 1250 акцій ПрАТ « Полтавський ГЗК», що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2017 року та на 1 квартал 2018 року.
26.12.2018 Наглядова рада ПрАТ «Полтавський ГЗК» своїм Протоколом № 8 прийняла рішення про продаж Товариством 14 148 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo АG).
В 1 кварталі 2019 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ «Полтавський ГЗК» 14 148 акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2018 року та на 1 квартал 2019 року.
01.04.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) подала ПрАТ «Полтавський ГЗК» повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ «Полтавський ГЗК» на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій (надалі - Повідомлення про намір).
02.04.2019 Наглядова рада ПрАТ « Полтавський ГЗК» прийняла рішення обрати суб'єктом оціночної діяльності Українську універсальну біржу, уповноважити Заступника Голови Правління з фінансових питань підписати з Українська універсальна біржа відповідний договір (Протокол № 3 засідання Наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК" від 02.04.2019).
25.04.2019 відбулися чергові Загальні збори акціонерів ПрАТ «Полтавський ГЗК», на яких були обрані всі Члени Наглядової ради ПрАТ «Полтавський ГЗК», запропоновані мажоритарним акціонером Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) , на яких ОСОБА_1 (1-ий позивач) - голосував проти прийняття рішення про вчинення (затвердження) значних правочинів.
03.05.2019 Наглядова рада ПрАТ «Полтавський ГЗК» рішенням, оформленим протоколом № 6 засідання Наглядової ради ПрАТ «Полтавський ГЗК», затвердила ринкову вартість 1 (однієї) акції ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ціну обов'язкового продажу 1 (однієї) акції ПрАТ «Полтавський ГЗК» в розмірі 34,24 грн на підставі звіту з оцінки майна № ЦП/753.
17.05.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) надала ПрАТ «Полтавський ГЗК» Публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК» (надалі ПБВ).
Позивачі зазначали, що 05.06.2019 вони отримали грошові кошти за акції ПрАТ «Полтавський ГЗК», а 06.06.2019 закінчився термін, в який ПрАТ «Полтавський ГЗК» повинен був викупити у ОСОБА_1 власні акції на підставі вимоги про обов'язковий викуп акцій від 02.05.2019.
11.06.2019 у ОСОБА_1 було списано 165 114 акцій, а у ОСОБА_2 було списано 269 442 акцій ПрАТ « Полтавський ГЗК» на підставі Публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) від 17.05.2019, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за 11.06.2019.
Позов подано з метою захисту та відновлення порушених прав позивачів на отримання повної та справедливої вартості акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», яких вони були позбавлені внаслідок реалізації процедури обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій в порядку статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» за заниженою ціною акцій.
Судом першої інстанції також було встановлено, що з метою визначення справедливої вартості акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, 19.09.2019 ОСОБА_1 подав звіт з оцінки майна № ЦП/753 на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів, який 21.10.2019 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією №100-ЕР від 21.10.2019 визнала таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
В подальшому, 01.11.2019 ОСОБА_1 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 року у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «КК Острів».
Також, другий позивач - ОСОБА_2 01.11.2019 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», що становить 100% статутного капіталу ПрАТ «Полтавський ГЗК», станом на 01.04.2019 у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Увекон-Харків».
Крім того, 14.01.2022 ОСОБА_2 відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України замовив проведення судово-економічної експертизи для подання до суду з таких питань:
- яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 гривень за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019?
- чи підтверджується документально ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 гривень за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019 у розмірі 34 грн. 24 коп., зазначена у звіті з оцінки майна від 30.04.2019 № ЦП/753, складеному оцінювачем Борсуком О.В., та у п.4 Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019?
- яким є розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?.
23.05.2022 ОСОБА_1 отриманий звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», що становить 100% статутного капіталу ПрАТ «Полтавський ГЗК», який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «КК Острів» направив на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів.
30.05.2022 ОСОБА_2 отриманий звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ «Полтавський ГЗК» у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Увекон-Харків» направив на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів.
01.06.2022 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 18-ЕР від 01.06.2022 визнала звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», що становить 100% статутного капіталу ПрАТ «Полтавський ГЗК», який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «КК Острів» таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
02.06.2022 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об'єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 19-ЕР від 02.06.2022 року визнала звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ «Полтавський ГЗК» у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб'єкт оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
07.07.2022 Шило П.М. отримав від ТОВ Експертна група «ЕС енд ДІ» лист №101/0707/2202 від 07 липня 2022 року в якому було зазначено, що у разі надання експертам на дослідження документів, що містять інформацію про фінансовий стан подібних ПрАТ « Полтавський ГЗК» підприємств та ринковий курс їх акцій на визнаних світових фондових біржах, можливо проведення додаткової експертизи з визначення ринкової вартості 1 простої іменної акції ПрАТ «Полтавський ГЗК » порівняльним підходом.
Крім того, ОСОБА_2 , зазначав, що в публічному доступі знайшов фінансову звітність за 2018 рік та ринковий курс акцій станом на 01 квітня 2019 року наступних публічних компаній акцій: BHP (BHP Billiton), Rio Tinto та Vale (Companhia Vale do Rio Doce), які займаються видобутком залізної руди та окатів.
У зв'язку із вказаними обставинами, ОСОБА_2 було замовлено проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої поставлено наступні запитання:
1. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням доходного підходу?
2. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням порівняльного підходу?
3. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), станом на 01.04.2019 у 100% пакеті акцій, визначена із застосуванням майнового підходу (методом накопичення активів або методом поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна)?
4. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 Визначення вартості акцій за балансовим методом)?
5. З урахуванням відповідей на перше четверте питання, яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій?
6. Чи підтверджується документально ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019 у розмірі 34 грн 24 коп., зазначена у звіті з оцінки майна від 30.04.2019 № ЦП/753, складеному оцінювачем Борсуком О.В., та у п. 4 Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019?
7. Яким є розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?
22.06.2022 за результатами комісійної судово-економічної експертизи ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" було складено висновок експертів № 1041/63401.
Відповідно до змісту вказаної експертизи, експертами було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:
- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;
- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;
- 53,45 грн - із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 Визначення вартості акцій за балансовим методом).
Таким чином, за твердженням позивачів, найбільша визначена експертами ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019 дорівнює 153,81 грн.
Експертизою визначене розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019, яке складає 274,43%, тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 складає 274,43% справедливої (біржової) вартості 1 акції Ferrexpo plc, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.
Ціна останньої угоди на Лондонській біржі 01.04.2019 року по акціям компанії Ferrexpo plc становила 2,632 фунта-стерлінга Великобританії за одну акцію, а офіційний курс фунта-стерлінга 01.04.2019 року становив 35,61625 грн.
Отже вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, із застосуванням методу прямої залежності, дорівнює 2,632 * 35,61625 * 2,7443 = 257,256 грн.
Експертизою також було визначено розрахункове значення справедливої вартості однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019, яке дорівнює 257,26 грн.
Згідно частини 3 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.
Таким чином, наглядова рада має право збільшити ринкову вартість акцій на 10% від визначеної вартості оцінювачем.
При визначенні оцінювачем правильної ринкової вартості однієї акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 він би отримав значення 234,579 грн., отже, наглядова рада могла затвердити ціну викупу однієї акції в розмірі:
234,579 * 10% + 234,579 = 258,0369 грн. (що є більше 257,256)
Виходячи з наведеного вище, позивачі вважали, що справедлива ціна обов'язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.
Враховуючи кількість акцій, що належала позивачам, та ціну акцій, яку компанія Ferrexpo AG фактично за них сплатила, розмір доплати розраховується наступним чином:
- ОСОБА_1 - справедлива вартість пакету акцій 42 476 567,18 грн (165 114 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 5 653 503,36 грн = 36 823 063,82 грн;
- ОСОБА_2 - справедлива вартість пакету акцій 69 315 571,15 грн (269 442 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 9 225 694,08 грн = 60 089 877,07 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача 36823063,82грн. доплати, а ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача 60089877,07грн. доплати.
Крім цього, позивачами було нараховано до сплати відповідачу 3 % річних та інфляційні на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України з 06.06.2019, тобто з наступного дня за днем, коли зобов'язання із сплати позивачам вартості їхніх акцій мало бути виконане в повному обсязі, по 04.06.2022 (день звернення з цим позовом до суду).
А саме: ОСОБА_1 нараховано 3311049,19грн. 3% річних та 11561569,33грн. інфляційних; ОСОБА_2 нараховано 5403150,04грн. 3% річних та 18 866 797,27 грн інфляційних, вказані обставини і стали підставою для звернення позивачів до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.
Процедура обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій ("сквіз-аут") запроваджена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII (далі - Закон №1983-VIII).
Законом №1983-VIII статтю 65 Закону України "Про акціонерні товариства" доповнено статтею 65-2, яка встановлює порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій.
У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.
Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов'язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Товариство зобов'язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.
Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов'язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.
Для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій є:
щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржою за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;
щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.
Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов'язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
Як установлено судом першої інстанції 01.04.2019 Компанія Ferrexpo АG станом на дату набрання чинності Законом №1983-VIII володіла домінуючим контрольним пакетом акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" та направила Товариству повідомлення про намір скористатися правом на обов'язковий продаж акцій.
З огляду на викладене, у спірних правовідносинах визначення ціни продажу акцій регулюється пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII
Визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій) встановлений у статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства".
Частинами першою, другою статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається: 1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржою за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.
Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (частина третя статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до висновку , який викладено у пункті 154 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, при «сквіз-ауті» ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
Наведені висновки були сформовані Верховним Судом щодо правозастосування положень частини п'ятої статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", яка (норма), містить посилання на необхідність обрання найвищої вартості акцій з запропонованих саме цією статтею трьох методів її визначення.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства» ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Тобто ця стаття передбачала одночасне застосування трьох різних методів визначення ціни обов'язкового продажу і вказувала, яким чином визначити ціну у разі, якщо ціна, визначена за допомогою кожного з методів, не буде однаковою (обирається найбільша).
Проте, відповідно до перехідних положень ціна обов'язкового продажу мала визначатися лише одним методом, при чому для акціонерних товариств, включених до біржового реєстру - це середній біржовий курс таких акцій на фондовій біржі, розрахований за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством повідомлення. Для всіх інших товариств - це ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством повідомлення.
Оскільки, як стаття 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", так і пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII передбачають визначення вартості акцій у процедурі «сквіз-аут» за методом визначення ринкової вартості акцій, який здійснюється суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Інший підхід до тлумачення Перехідних положень призвів би до невиправданої дискримінації міноритарних акціонерів, щодо яких «сквіз-аут» здійснювався за Перехідними положеннями, а не за приписами ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства".
Таким чином, до цієї справи є релевантними висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 про те, що визначена суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість акцій має відповідати справедливій ціні, а також щодо необхідності врахування спеціальних положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність для визначення ринкової ціни акцій.
Так, у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 міститься посилання на те, що оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу, відповідно, що така оцінка має здійснюватися саме з урахуванням положень Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1) та Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655 (далі - Національний стандарт №3).
Відповідно до пункту 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).
Усуваючи розбіжності у судовій практиці, Верховний Суд у справі №905/671/19 уточнив правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:
- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті,
- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методики проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);
- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;
- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.
У пункті 152 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначено, що для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Палата уточнює висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначає, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб'єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб'єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.
Скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 по даній справі та передаючи справу на новий розгляд, в постанові Верховного Суду від 03.06.24 зазначено, що судами під час вирішення спору не перевірялись обставини того, що наведена ціна акцій була визначена порівняльним підходом методом ринку капіталу, передбаченим пунктом 28 Національного стандарту №3 (п.5.46 постанови).
Під час нового розгляду судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до п.28 Національного стандарту № 3 метод ринку капіталу ґрунтується на припущенні про рівноцінність ринкової вартості цілісного майнового комплексу його ринковій капіталізації або можливій ринковій капіталізації з урахуванням вартості прав контролю.
Ринкова капіталізація цілісного майнового комплексу визначається як добуток ринкового курсу однієї акції акціонерного товариства, що існує або може бути створене на базі оцінюваного цілісного майнового комплексу, на загальну кількість акцій такого товариства.
Ринковий курс однієї акції визначається виходячи з даних про продаж (пропонування) акцій акціонерного товариства на фондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах.
Ринковий курс однієї акції за даними про продаж визначається з використанням інформації про останню угоду, укладену в день, що визначений як дата оцінки, а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс, з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання такої інформації.
Ринковий курс однієї акції за даними про пропонування (максимальна ціна, яка пропонується покупцем, або мінімальна ціна, яка пропонується продавцем) визначається за цінами пропонування, дійсними на дату, на яку визначається такий курс. У разі відсутності пропонування на дату оцінки ринковий курс однієї акції за даними про пропонування визначається за цінами пропонування, дійсними на найближчу дату, що передувала даті оцінки, на яку визначається курс, з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання таких даних.
З метою визначення ринкового курсу однієї акції використовується лише інформація про ціну продажу останньої угоди (угод) або ціни пропонування, які є репрезентативними. Обґрунтування відхилення даних про ціну продажу або ціни пропонування повинно міститися у звіті про оцінку цілісних майнових комплексів.
Урахування вартості прав контролю здійснюється шляхом застосування контрольної надбавки.
Можлива ринкова капіталізація цілісного майнового комплексу дорівнює добутку фінансово-економічних показників діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, на відповідні мультиплікатори, визначені на підставі інформації про подібні підприємства, виходячи з цін продажу (пропонування) їх цілісних майнових комплексів.
У разі проведення оцінки цілісного майнового комплексу на підставі його можливої капіталізації ринкова вартість такого майнового комплексу визначається шляхом узагальнення отриманих результатів проведення розрахунку його можливої ринкової капіталізації, урахування вартості прав контролю та внесення у разі потреби інших поправок.
В Експертному дослідженні № 1045/64701 зазначено, що відповідно до абз. 2 п. 33 Національного стандарту № 1, п. 27, абз. 3 і 4 п. 28 Національного стандарту № 3, справедлива вартість 1 акції Реггехро рlс дорівнює 100 % її біржової вартості за даними про останню угоду, укладену в день, що визначений як дата оцінки, а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс (т.7 а.с.216).
Дослідженням встановлено наявність можливості визначення ринкової вартості акцій ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» у порядку, встановленому Національними стандартами № 1 та №3.
Відтак, справедлива вартість акцій Реггехро рlс та ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» дорівнює їх ринковій вартості, визначеній у порядку, встановленому Національним стандартом № 1 та Національним стандартом № 3.
Виходячи з результатів дослідження, визначення розрахункового співвідношення між справедливою вартістю акцій Реггехро рlс та ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04.2019 здійснюється шляхом множення:
-розрахункової частки ринкової вартості акцій Реггехро рlс, яка формується за рахунок очікувань потенційних інвесторів щодо діяльності ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК», яка складає 85,37%;
-показника кількісного співвідношення між акціями ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» та акціями Реггехро ріс, що складає 3,2 акції Реггехро рlс до 1 акції ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» (613 967 959 / 190 994498).
Так, згідно з відомостями, оприлюдненими інтернет-провайдером фінансової інформації «finance.yahoo.com», роздруківка яких надана на дослідження, станом на 01.04.2019 біржовий курс 1 акції Реггехро рlс складав 263,20 пенсів або 2,632 фунтів стерлінгів Великобританії. Офіційний курс гривні до фунту стерлінгу станом на 01.04.2019 року становив 35,61625 грн. Відповідно, розрахункове значення справедливої вартості 1 акції ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04.2019, виходячи з інформації про біржовий курс 1 акції Реггехро рlс станом на 01.04.2019 складало 257,26 грн. (2,632 * 35,61625 * 274,43%).
Виходячи з викладеного, розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Реггехро рlс та ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04.2019 складає 274,43% (85,37% * 3,2), тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК» станом на 01.04,2019 складає274,43% справедливої (біржової вартості 1 акції Реггехро рlс, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.
Таким чином, вартість акції ПрАТ "Полтавський ГЗК" у сумі 257,26 грн була розрахована порівняльним підходом методом ринку капіталу, передбаченим пунктом 28 Національного стандарту №3.
З огляду на вищевикладене, судова колегія також приходить до висновку, що позивачі мають право на отримання компенсації за 1 акцію у розмірі 257,26 грн.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ( ч.1 ст.612 ЦК України)
Дія положень статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на усі грошові правовідносини, якими є зобов'язання виражене у грошових одиницях (ст. 524, 533-535, 625 ЦК України) (постанова ВП ВС від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15, постанова ВП ВС від 19.06.2019 року №703/2718/16, постанова ВП ВС від 04.02.2020 року №912/1120/16).
Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань (постанова ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15).
За змістом частини 9 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів). Заявник вимоги відкриває такий рахунок умовного зберігання (ескроу) не пізніше дати надсилання публічної безвідкличної вимоги.
Як встановлено судом першої інстанції, строк, в який ПрАТ "Полтавський ГЗК" повинен був викупити у позивачів власні акції на підставі вимоги про обов'язковий викуп акцій від 02.05.2019, закінчився 06.06.2019. При цьому обов'язковий викуп акцій повинен був здійснюватися за справедливою вартістю акцій, розмір якої становить 257,256. Тобто, зобов'язання з виплати позивачам було прострочено з 06.06.2019.
Враховуючи викладене, позивачі правомірно нарахували відповідачу 3% річних та інфляційні витрати на суми невиконаних зобов'язань за період з 06.06.2019 по 04.06.2022 (день звернення з позовом до суду), а доводи заявника апеляційної скарги з цього приводу судовою колегію відхиляються з огляду на вище наведене.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції перевірено надані позивачами розрахунки 3% річних та інфляційних збитків і встановлено їхню правильність.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 3 311 049,19 грн - 3% річних і 11 561 569,33 грн - інфляційних нарахувань, а також вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 5 403 15004 грн - 3% річних і 18 866 797,27 грн - інфляційних нарахувань, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо не залучення до справи ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача .
Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Предметом спору у даній справі є спір щодо стягнення заборгованості з відповідача на користь позивачів.
При цьому, у клопотанні відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG) не було доведено наявність у останньої прав чи обов'язків до предмету позову, а також того, що в майбутньому в неї виникнуть права на позов.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача справи ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG).
Щодо клопотання ФЕРРЕКСПО АГ (Ferrexpo AG) про залучення його до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, то означене клопотання було подано з порушенням процесуальних строків (після завершення підготовчого провадження по справі). Судом першої інстанції не було встановлено підстав для поновлення строку на звернення з таким клопотанням. З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції у постанові від 10.07.2025 р. по цій справі.
З огляду на наведене посилання заявника апеляційної скарги з цього приводу судовою колегією відхиляються.
Щодо доводів про безпідставність відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про призначення експертизи.
Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Судова колегія зазначає, що намір звернутись з клопотанням про призначення експертизи ПрАТ "Полтавський ГЗК" висловив ще у відзиві, який надійшов до суду 25.08.2022 під час первісного розгляду справи (т.8 а.с.73-80), та заявив відповідне клопотання лише 18.09.2023 (т.10 а.с. 19-20) після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Після повернення справи на новий розгляд, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.09.2024 р. підготовче провадження у справі було призначено на 01.10.2024 р.
01.10.2024 р. ухвалою Господарського суду Полтавської області підготовче засідання було відкладено на 17.10.2024 р.
Клопотання щодо призначення експертизи було заявлено представником відповідача 17.10.2024 р. та розглянуто 29.10.2024 р. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд першої інстанції зазначив про те, що ним прийнято до уваги постанову Верховного Суду від 03.06.2023 р. по цій справ, в якій зазначено підстави скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 р. та направлення справи на новий розгляд. Суд касаційної інстанції, переглянувши у касаційному порядку зазначені судові рішення не зазначив про те, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права щодо необхідності призначення експертизи судом.
Щодо не задоволення судом першої інстанції клопотання про роз'єднання позовних вимог.
Апелянт вважає, що у даній справі слід роз'єднати позовні вимоги Позивача 1 та Позивача 2 та розглядати їх в окремих провадженнях, оскільки сумісний розгляд вимог Позивача 1 та Позивача 2 перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки для встановлення всіх обставин справи суд повинен буде окремо дослідити та встановити наявність спірних правовідносин між Позивачем 1 та Відповідачем та Позивачем 2 та Відповідачем, окрім цього необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого із заявлених предметів позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів, що, з огляду на кількість Позивачів і відмінність доказів, значно утруднює вирішення спору. Крім того, кожний Позивач має доводити суду обґрунтованість своїх позовних вимог різними доказами, в свою чергу, суд не має права враховувати докази надані Позивачем 1 при розгляді позовних вимог Позивача 2 і навпаки докази надані Позивачем 2 не можуть бути враховані судом при розгляді позовних вимог Позивача 2. При цьому, апелянт вказав на необхідність врахування обов'язкових до застосування висновків щодо застосування норм права, викладені в Постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.
Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Таким чином, роз'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Судом першої інстанції було досліджено матеріали справи та зроблено висновок про те, що в даному випадку роз'єднання позовних вимог не буде сприятиме завданням господарського судочинства.
Щодо твердження апелянта про не врахування судом першої інстанції висновків, які викладено у постанові Верховного Суду від у справі № №905/671/19 від 15.06.2024 р., а саме пункту 89 постанови в якому зазначено, що чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб'єктний склад).
Про те, зазначений висновок було зроблено Верховним Судом при розгляді питання щодо можливості застосування преюдиції у таких справах. Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спори щодо одного й того самого сквіз-ауту, щодо одного й того ж емітента, щодо тих самих рішень його органів, але за позовами різних акціонерів (доводи яких є майже ідентичними, різняться лише позовні вимоги), суди мають враховувати висновки Верховного Суду щодо правомірності рішень щодо затвердження ринкової вартості акцій. І якщо Верховний Суд дійшов висновку про істотне заниження ринкової ціни акцій ПрАТ "АКХЗ", затвердженої рішенням наглядової ради від 04.05.2018 (протокол №211), то суд апеляційної інстанції у іншій справі не може зробити протилежний висновок про те, що ринкова ціна, встановлена тим самим рішенням наглядової ради, є справедливою для іншого міноритарного акціонера, адже це суперечитиме принципу правової визначеності та верховенству права, порушуватиме принцип однакового ставлення до акціонерів товариства. (п.91 постанови)
Ухвалення судами у подібних справах щодо одного й того самого питання судових рішень із діаметрально протилежними правовими висновками (правовою оцінкою фактів) є неприпустимим у правовій державі. ( п.92 постанови)
Таким чином, вище зазначений висновок Верховного Суду жодним чином не стосується питання щодо обов'язкового роз'єднання позовних вимог за відповідними позовами, а тому і не був врахований судом першої інстанції при розгляді клопотання відповідача про роз'єднання позовних вимог.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що Висновок експертів №1045/64701 містить деякі неточності вихідних даних , допущених експертами в регламентованих ними формулах .
Відповідно до приписів ч.4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З матеріалів справи убачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач не посилався на незгоду з розрахунками , які зазначено у Експертному висновку.
З огляду на наведене , судова колегія погоджується зі ствердженням представника другого позивача про те , що з огляду на приписи ч.4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідач позбавляється права заперечувати проти наведених розрахунків через рік , після ознайомлення з ними , та посилається на ці обставини під час апеляційного провадження .
Щодо твердження апелянта про безпідставне відхилення судом першої інстанції його клопотань про призначення економічної експертизи у господарській справі ( вх. №. 311 від 13.01.25); про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №. 312 від 13.01.25); про витребування доказів у господарській справі (вх. №. 316 від 13.01.25). про виклик експертів до судового засідання для надання роз'яснень (виклик експертів ТОВ "КК "Острів", виклик експертів ТОВ "Увеком-Харків", виклик експертів ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" щодо Висновку експертів від 22.06.2022, виклик експертів ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" щодо Висновку експертів від 29.07.2022) (вх. №. 4226 від 31.03.25, вх. №.4229 від 31.03.25, вх. №. 4230 від 31.03.25). Згідно вказаних клопотань заявник просив повернутися на стадію розгляду справи № 917/542/22: "Підготовче провадження".
Як убачається з матеріалів справи означені клопотання було заявлено відповідачем після закриття підготовчого провадження.
За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Водночас, згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення процесуального строку, встановленого законом.
Судом першої інстанції не було встановлено поважності причин щодо поновлення строків на їх подання. З зазначеним висновком погодився суд апеляційної інстанції (Постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 р.)
Щодо інших аргументів апеляційної скарги то судовою колегією вони були досліджені під час судових засідань, проте не наводяться у даній постанові з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку судом першої інстанції рішення пор справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 у справі № 917/542/22 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2025 у справі №917/542/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 15.09.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов