ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 вересня 2025 року Справа № 924/753/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
скаржника : Щавінської Т.А. представника за довіреністю від 02.10.2024
заявника: Гуменюк О.С. адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ №1099025 від 13.06.2025
арбітражного керуючого: не з'явився
кредитора ОСОБА_1 : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 06.05.25р. суддею Заверухою С.В. о 10:41 у м.Хмельницькому, повний текст складено 06.05.25р. у справі № 924/753/24
за заявою ОСОБА_2 , м. Хмельницький
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2025 у справі №924/753/24 заяву керуючого реструктуризацією Матущака В.І. від 10.04.2025 про визнання безнадійним та списання податкового бору ОСОБА_2 у загальному розмірі 3300086,32 грн задоволено. Визнано податковий борг ОСОБА_2 перед Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області в загальному розмірі 3300086,32 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню.
Не погодившись із винесеною ухвалою, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.05.2025 по справі № 924/753/24, якою визнано податковий борг ОСОБА_2 перед ГУ ДПС у Хмельницькій області в загальному розмірі 3300086,32 грн. безнадійним та таким, що підлягає списанню. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви керуючого реструктуризацією Матущака В.І. від 10.04.2025 про визнання безнадійним та списання податкового бору ОСОБА_2 перед ГУ ДПС у Хмельницькій області у загальному розмірі 3300086,32 грн.
Вважає, що оскаржувана ухвала, якою визнано податковий борг ОСОБА_2 перед ГУ ДПС у Хмельницькій області в загальному розмірі 3300086,32 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню, винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви керуючого реструктуризацією Матущака В.І. від 10.04.2025 про визнання безнадійним та списання податкового бору ОСОБА_2 у загальному розмірі 3300086,32 грн, виходячи з наступного.
Не підлягають списанню та/або реструктуризації податковий борг та грошові зобов'язання платника податку з податку на доходи фізичних осіб та за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім штрафних санкцій та пені.
Відтак, станом на день звернення до суду із заявою з грошовими вимогами у боржника склалась заборгованість перед бюджетом в т.ч.:
по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на підставі:
-податкового повідомлення - рішення № 0002611303 від 13.11.2019 в сумі 1 236 965,97 грн (основний платіж - 989 572,68 грн, штрафних санкцій - 247 393,29 грн), а також пені в сумі 478 874,57 грн датою нарахування 23.02.2022, яка нарахована на підставі акта перевірки від 16.09.2019 №0022/22-02-33-03/ НОМЕР_1 ;
-податкового повідомлення - рішення № 0002681303 від 13.11.2019 в сумі 170,00 грн (штрафна санкція);
-нарахованої пені по податку датою нарахування 18.09.2024 у сумі 295 430,11 грн.
по єдиному внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі осіб, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, на підставі:
-рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002641303 від 13.11.2019 в сумі 46 464,00 грн;
-рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 00110835805 від 21.08.2020 в сумі 1 937,07 грн (штрафних санкцій - 1 801,93 грн, пеня - 135,14 грн).
Крім того, вважає, що податковий борг ОСОБА_2 в сумі 3300086,32 грн не відповідає критеріям безнадійності, оскільки не містить жодної з ознак безнадійної заборгованості визначених Податковим кодексом України, а саме п. 14.1.11 ст. 14 та які є вичерпними.
Також, на думку скаржника, підстави, передбачені пунктом 101.2 ПК України, для визнання податкового боргу ОСОБА_2 безнадійним - відсутні.
Разом з тим, зауважує, що оскільки податковий борг боржника стягувався за рішеннями суду, а тому строки стягнення даної заборгованості встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання такого боргу безнадійним.
Крім того, від скаржника надійшли додаткові пояснення у яких наводить додаткові підстави щодо незаконності оскарженої ухвали. Вважає, що податковий борг ОСОБА_2 у загальному розмірі 3 300 086,32 грн не є безнадійним, оскільки існують підстави для його стягнення, а саме: наявність майна боржника, інформація про яке не вказана ним у Декларації про майновий стан у справі про неплатоспроможність, та яке можна реалізувати в рахунок погашення податкового боргу (частка в статутному капіталі ТОВ «МІО-М»); арбітражний керуючий не врахував фактів, які свідчать про можливість погашення боргу або хоча б його часткове відшкодування; у разі визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника існує реальна можливість вжиття додаткових заходів, в результаті яких виявлені активи можуть бути використані для часткового чи повного погашення податкового боргу боржника. Просить задоволити вимоги апеляційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/753/24 від 06.05.2025 за позовом ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду. Просить у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій обл., на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2025 - відмовити, а ухвалу залишити в силі та без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Матущак В.І. наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду. Просить у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій обл., на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2025 - відмовити, а ухвалу залишити в силі та без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 06 травня 2025 року у справі №924/753/24- без змін.
Розглянувши подані додаткові пояснення до апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вони підлягають залишенню без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як убачається із матеріалів справи, оскаржена ухвала була винесена 06.05.2025, повний текст складено 06.05.2025, відповідно останнім днем на подачу апеляційної скарги та відповідно доповнень до неї було 16.05.2025.
Вказані додаткові пояснення були подані скаржником 21.08.2025. Будь - яких клопотань про поновлення строку на подачу вказаних додаткових пояснень до апеляційної скарги скаржником не подано.
Таким чином колегія суддів не бере до уваги та залишає без розгляду подані скаржником додаткові пояснення від 21.08.2025.
В судове засідання з'явився представник скаржника та боржника.
Від представника ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Матущака В.І. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про їх відхилення, з огляду на таке.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Згідно із ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зауважує, що представником ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Матущаком В.І. у відзивах була висловлена позиція з приводу поданої апеляційної скарги, явка обов'язковою не визнавалася, а тому подані клопотання є необґрунтованими, відповідно відсутні підстави для відкладення розгляду скарги.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Матущака В.І., належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задоволити.
Представник боржника заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників скаржника та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фізична особа, ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024 відкрито провадження у справі № 924/753/24 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі № 924/753/24 арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича; призначено попереднє засідання суду.
18.09.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 924/753/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 . Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено до 17.10.2024р. (протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність).
Ухвалою суду від 03.12.2024 заяву ОСОБА_1 від 11.10.2024 про грошові вимоги кредитора до боржника задоволено. Визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на суму 1500000,00 грн боргу. Витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн покладено на боржника, які підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів, як заборгованість перед державним бюджетом. Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024 про грошові вимоги кредитора до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 на суму 3300086,32 грн та 6056,00 грн судового збору. Решту вимог відхилено. Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.11.2024 про грошові вимоги кредитора до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 на суму 48401,07 грн та 6056,00 грн судового збору. Решту вимог відхилено.
Ухвалами суду від 04.03.2025, від 08.04.2025 продовжено строк процедури реструктуризації боргів боржника.
10.04.2025 на адресу суду надійшла заява керуючого реструктуризацією Матущака В.І., у якій просить суд прийняти вказану заяву до розгляду та визнати безнадійним та списати податковий борг ОСОБА_2 у загальному розмірі 3300086,32 грн. Обґрунтовуючи подану заяву арбітражний керуючий зазначає, що в силу положень ч. 2 ст. 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, правильним є висновок, що податковий борг ОСОБА_2 у розмірі 3300086,32 грн, що виник згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002591303, охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійним та підлягає списанню.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято заяву від 10.04.2025 керуючого реструктуризацією Матущака В.І. про визнання безнадійним та списання податкового борг ОСОБА_2 у загальному розмірі 3300086,32 грн, призначено заяву до розгляду.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2025 у справі №924/753/24 заяву керуючого реструктуризацією Матущака В.І. від 10.04.2025 про визнання безнадійним та списання податкового бору ОСОБА_2 у загальному розмірі 3300086,32 грн задоволено. Визнано податковий борг ОСОБА_2 перед Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області в загальному розмірі 3300086,32 грн безнадійним та таким, що підлягає списанню.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Отже, як убачається із матеріалів справи, підставою звернення арбітражного керуючого до суду із заявою від 10.04.2025 є ч. 2 ст. 125 КУзПБ, відповідно до якої податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
При цьому, визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т.ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.
Також системний аналіз ч. 1, ч. 3 ст. 125 КУзПБ свідчить про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Водночас ч. 2 ст. 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Такими наслідками, зокрема є визнання податкового боргу безнадійним та його списання. При цьому, Кодексом інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначеним Кодексом не передбачено.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
За змістом п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Положеннями п. 101.2 ст. 101 ПК України визначено, що під терміном "безнадійний" розуміється:
- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута (пп. 101.2.1);
- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (пп. 101.2.2);
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (пп. 101.2.3);
- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 101.2.4);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (пп. 101.2.5);
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (пп. 101.2.6).
Як зазначалося вище, Головне управління ДПС у Хмельницькій області визнано кредитором боржника - ОСОБА_2 на суму 3300086,32 грн згідно з ухвалою суду від 03.12.2024.
Підставою для визнання грошових вимог кредитора до боржника були рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 у справі № 560/4532/20, від 30 серпня 2022 у справі № 560/7989/22, якими позовні вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 були задоволенні та стягнуто з останнього податковий борг.
При цьому, як встановлено матеріалами справи та судовими рішеннями, податковий борг боржника у справі № 560/4532/20 виник на підставі:
1) по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 247562,82 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002611303 на суму 247393,29 грн, сплачено - 0,47 грн, залишок - 247392,82 грн; податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002681303 на суму 170,00 грн, сплачено - 0,00 грн, залишок - 170,00 грн;
2) по військовому збору в сумі 20616,11 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002671303 на суму 20616,11 грн, сплачено - 0,00 грн, залишок - 20616,11 грн;
3) по податку на додану вартість в сумі 905436,93 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002591303 на суму 524410,00 грн, сплачено - 0,00 грн, залишок - 524410,00 грн; податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002601303 на суму 211251,50 грн, сплачено - 0,00 грн, залишок - 211251,50 грн. Крім того сума пені складає 169823,07 грн;
4) по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 703,80 грн, згідно заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.12.2019 на суму 708,45 грн, сплачено - 4,65 грн, залишок - 703,80 грн. (дата нарахування 20.05.2020).
5) адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 235,72 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002691303 на суму 510,00 грн, сплачено - 274,28 грн, залишок - 235,72 грн.
Податковий борг боржника у справі № 560/7989/22 виник на підставі:
1) по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 43945,96 грн (пеня) згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 №0002591303;
2) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі на загальну суму 1468477,72 грн (989573,15 грн - основний платіж; 478874,57 грн - пеня) згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002611303;
3) по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 122370,63 грн (основний платіж - 82464,43 грн, пеня - 39906,20 грн) згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002671303;
4) адміністративні штрафи та інші санкції на загальну суму 235,72 грн (штрафна санкція із врахуванням переплати в сумі 274,28 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002691303.
Крім того, у зв'язку з несплатою боржником податкового зобов'язання кредитором було нараховано пеню в загальній сумі 495768,01 грн, яка в подальшому частково була сплачена боржником у розмірі 4297,58 грн (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025).
Колегія суддів зазначає, що як убачається із матеріалів справи, правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог до боржника, їх характер, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог був здійснений судом першої інстанції в ухвалі від 03.12.2024.
Отже, слід зазначити, що податковий борг боржника виник починаючи з 2019 року і зазначений борг зростав через нарахування штрафних санкцій та пені відповідно до закону протягом усього терміну від дня виникнення до дня відкриття 18.09.2024 справи про неплатоспроможність.
За наведеного, в силу положень частини другої статті 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюванні борги боржника охоплюються поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійними та підлягають списанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2023 року у cправі № 907/76/22, від 07 вересня 2023 року у cправі № 910/929/21, у постановах Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2025 року у справі № 902/333/24, Західного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2025 у справі № 914/1559/24.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, господарським судом зазначається, що процедура реструктуризації боргів боржника, в якій згідно ч. 2 ст. 125 КУзПБ здійснюється погашення податкових зобов'язань шляхом визнання безнадійними та списання, є судовою процедурою, яка вводиться і застосовується господарським судом щодо боржника - фізичної особи.
Визнання безнадійним та списання у процедурі реструктуризації боргів боржника податкового боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є передбаченим законом способом захисту інтересів фізичної особи.
Наведене вище спростовує доводи Головного управління ДПС у Хмельницькій області, викладених як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, що в даних спірних правовідносинах списання безнадійного податкового боргу регулюються Податковим кодексом України. При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Щодо доводів Головного управління ДПС у Хмельницькій області про те, що не підлягають списанню та/або реструктуризації податковий борг та грошові зобов'язання платника податку з податку на доходи фізичних осіб (абз. 9 п. 37 розділу ХХ ПК України), зокрема, що виник у спірних правовідносинах на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0002611303, від 13.11.2019 № 0002681303 та нарахованої пені по податку, то колегія суддів зауважує, що такі доводи контролюючого органу обґрунтовуються п. 37 розділу ХХ ПК України, у якому зазначено, що виконання контролюючими органами плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план реструктуризації), або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план санації), у разі визнання їх залученими кредиторами відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом (абз. 1 вказаного пункту). Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини не передбачають порядок списання та/або реструктуризацію податкового боргу в розрізі Закону України "Про фінансову реструктуризацію". При цьому, боржником згідно вказаного Закону є юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який має заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов'язаною з боржником особою, та ініціює проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до цього Закону, у тому числі комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ та казенних підприємств.
Крім того, слід вказати, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції від 21.10.2019) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Поряд з викладеним, з огляду на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 910/929/21 та від 13.06.2023 у справі № 907/76/22, які прийняті у подібних правовідносинах (в т.ч. правовідносинах щодо грошових вимог органу ДПС, які ґрунтуються на податкових зобов'язаннях і судовому рішенні про стягнення податкового боргу - справа № 910/929/21), апеляційний господарський суд звертає увагу сторін на наступне: інше тлумачення норми ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що підлягає списанню лише податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а податковий борг, що виник раніше цього періоду списанню не підлягає, суперечить головному завданню провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи - відновлення її платоспроможності.
Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги положення частини другої статті 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість поданої керуючим реструктуризацією Матущаком В.І. заяви про визнання безнадійним та списання податкового бору та наявність правових підстав для її задоволення.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області від 06.05.25 у справі № 924/753/24 прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.05.25 у справі № 924/753/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.05.25 у справі № 924/753/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Справу № 924/753/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "16" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.