ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 вересня 2025 року Справа № 906/73/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Кравець М.А.
від відповідача 3 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25 (повний текст складено 20 травня 2025 року, суддя Машевська О.П.)
за позовом фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича
до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (відповідач 1)
до фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича (відповідач 2)
та до фізичної особи-підприємця Рибака Віталія Олександровича (відповідач 3)
про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 20 вересня 2024 року №336, визнання недійсним договору від 20 вересня 2024 року
Фізична особа-підприємець Мамчик Василь Петрович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича та до фізичної особи-підприємця Рибака Віталія Олександровича про:
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 20 вересня 2024 року №336 "Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії на проведення конкурсу з визначення виконавців послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів";
- визнання недійсним договору на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів від 20 вересня 2024 року, який укладений між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради та фізичною особою-підприємцем Вітюком Юрієм Володимировичем.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, до фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича та до фізичної особи-підприємця Рибака Віталія Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 20 вересня 2024 року №336, визнання недійсним договору від 20 вересня 2024 року.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що у цій справі підлягає застосуванню правова позиція Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскарженню підлягає саме цей договір, тоді як вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту; при цьому процедура закупівлі вважається завершеною з моменту укладення договору, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене протоколом, вичерпує свою дію фактом такого укладення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №924/1288/21), у зв'язку з чим позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення виконкому №336 від 20 вересня 2024 року задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції, пославшись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19 та від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20, дійшов висновку про те, що визнання правочину недійсним не може переслідувати мету створення преюдиційних підстав чи слугувати способом для подальшого звернення з іншим позовом, оскільки це суперечить завданням господарського судочинства, визначеним частиною першою статті 2 ГПК України. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення має забезпечувати відновлення порушеного права або інтересу позивача та не створювати стану правової невизначеності у відносинах сторін. Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним договору від 20 вересня 2024 року на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Мамчик В.П. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції вказав, що оскарження рішення виконавчого органу є неефективним способом захисту згідно висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 02 серпня 2023 року у справі №924/1288/21. У справі №924/1288/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту (пункт 137). Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що вимога про визнання недійсним договору також неефективний спосіб захисту, тому що реституція не поновлює права позивача. Неприйнятними є посилання суду першої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19, яка стосувалася справи про банкрутство та висновку про необхідність подання позову про витребування майна, а також в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20, яка стосувалася спору про поділ майна подружжя.
На переконання апелянта, суд першої інстанції самоусунувся від вирішення юридичного спору, відмовляючи в задоволенні позову з підстав неефективного способу захисту та не вказуючи, який же спосіб захисту є ефективним. Правопорядок не може допускати ситуації, коли всі способи захисту визнаються неефективними, адже це є порушенням права на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 ЄКПЛ.
Скаржник зазначає, що під час проведення та визначення результатів конкурсу було допущено наступні порушення:
- переможцем має бути визначений учасник конкурсу, який запропонував найнижчий розрахунковий тариф. Переможцем конкурсу по об'єкту №3 визначено ФОП Вітюк Ю.В., який запропонував найбільший тариф, що не відповідає основним цілям державної політики у сфері запобігання утворенню та управління відходами - формування конкурентного середовища у сфері управління відходами. Отже, результати конкурсу суперечать Закону України "Про управління відходами", Порядку та Положенню. Жоден нормативний документ та протокол засідання конкурсної комісії не містить порядку розподілу об'єктів між переможцями конкурсу;
- бальна система, яка була застосована під час проведення конкурсу не передбачена законом. Використана конкурсною комісією бальна система суперечить принципу надання переваг за найнижчим розрахунковим тарифом та основними кваліфікаційними вимогами. Комісія фактично спотворила критерії оцінювання, які визначенні КМУ в Порядку, а наслідки такого оцінювання змінюють результат конкурсу;
- нарахування балів учасникам конкурсу по кваліфікаційним вимогам наведено Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області у листі від 24 грудня 2024 року №Д-2118. Однак, на переконання апелянта, навіть якщо враховувати бали, то вони були нараховані учасникам конкурсу неправильно. Позивач має перевагу по кваліфікаційним вимогам №1, №6, №7 та №8 перед іншими учасниками. Інші учасники конкурсу не мають жодних переваг по кваліфікаційним вимогам;
- ФОП Вітюк Ю.В. та ФОП Рибак В.О. надали недостовірну інформацію, що є підставою для відхилення конкурсної пропозиції.
В апеляційній скарзі також заявлено клопотання про витребування у Головного управління ДПС у Житомирській області копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за ІІІ квартал 2024 року фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича.
Листом №906/73/25/3134/25 від 09 червня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
17 червня 2025 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/73/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року у справі №906/73/25 залишено без руху апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1453,2 грн.
24 червня 2025 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 24 червня 2025 року про сплату 1453,20 грн. судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2025 року у справі №906/73/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "30" липня 2025 р. об 10:45 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
04 липня 2025 року від представника фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. При цьому зазначає, що позивач не погоджується з оцінкою конкурсних пропозицій учасників та результатами конкурсу. Однак, позивач не оспорює рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом від 12 вересня 2024 року та не оспорює рішення виконкому від 07 серпня 2024 року № 286 "Про організацію та проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів на території Бердичівської МТГ", яким запроваджено бальну систему до критеріїв відповідності. Водночас, позивачем не надано жодного аргументу в обґрунтування вимоги про протиправність оскаржуваного рішення, жодного посилання на норми матеріального права, яким таке рішення виконавчого комітету не відповідає або суперечить.
На переконання заявника, скаржник не вказав, в чому полягає порушення його прав оспорюваним рішенням та договором. Як і не надано підтвердження тому, що скасування оскаржуваних рішення та договору відновить його права (стан) і не вимагатиме від позивача та відповідачів подальшого вчинення узгоджених дій. Навпаки, скаржник зауважує, що його справжня ціль - проведення нового конкурсу.
Крім того, відповідач 2 зауважує, що відповідно до преамбули договору на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів від 20 вересня 2024 року вказаний договір укладено відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії від 12 вересня 2024 року та рішень виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 20 вересня 2024 року №336, від 25 червня 2019 року №190. Отже, оспорюваний договір укладено відповідно до двох факторів: протоколу засідання конкурсної комісії від 12 вересня 2024 року та рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 20 вересня 2024 року №336. Таким чином, скасування рішення від 20 вересня 2024 року №336 не впливає на чинність договору, оскільки не є єдиною підставою для укладання такого, а рішення конкурсної комісії позивачем не оскаржується.
04 липня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича - Кравець Миколи Анатолійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/73/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 липня 2025 року у справі №906/73/25 задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця Вітюка Юрія Володимировича - адвоката Кравець Миколи Анатолійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №906/73/25.
14 липня 2025 року від Виконавчого комітету Бердичівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
Відповідач 1 зазначає, що ні у змісті позовної заяви, ні з пояснень, які надавались представником скаржника протягом судових засідань не вказано, яку саме законодавчу норму порушив виконавчий комітет Бердичівської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення, лише його суб'єктивна незгода з результатами конкурсу та визначеними критеріями відповідності (при цьому рішення виконавчого комітету від 07 серпня 2024 року №286 (зі змінами), яким встановлені критерії відповідності не оскаржувалося). Крім того, ні з дати оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, ні при подачі документів для участі у конкурсі, ні під час проведення самого конкурсу у позивача не виникало сумнівів щодо незаконності чи протиправності визначених виконавчим комітетом Бердичівської міської ради критеріїв відповідності, до того ж можна стверджувати, що скаржник їх визнав погодившись на підписання та виконання договору від 20 вересня 2024 року.
24 липня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича - адвоката Давиденка Віктора Віталійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/73/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 липня 2025 року у справі №906/73/25 задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича - адвоката Давиденка Віктора Віталійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №906/73/25.
29 липня 2025 року від представника фізичної особи-підприємця Вітюка Ю.В. - адвоката Кравця М.А. надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 липня 2025 року у справі №906/73/25 відмовлено в задоволенні клопотання ФОП Мамчика В.П. про витребування доказів. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 10 вересня 2025 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
31 липня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Виконавчого комітету Бердичівської міської ради - Окунь Оксани Михайлівни надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/73/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 серпня 2025 року у справі №906/73/25 задоволено заяву представника Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Окунь Оксани Михайлівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №906/73/25.
В судовому засіданні 10 вересня 2025 року, яке проводилось в режимі відеоконференції було заслухано пояснення представника відповідача 2.
Представники позивача, відповідача 1 та відповідача 3 в судове засідання 10 вересня 2025 року не з'явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
09 вересня 2025 року від представника фізичної особи-підприємця Мамчика В.П. - адвоката Давиденка В.В. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке обгрунтоване участю у складанні тестування когнівтивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду суддів місцевого суду.
Також, 09 вересня 2025 року від представника Виконавчого комітету Бердичівської міської ради надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов'язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов'язкову і в ухвалі про призначення судового засідання.
Колегія суддів зауважує, що Виконавчний комітет Бердичівської міської ради та представник фізичної особи-підприємця Мамчика В.П. були завчасно повідомлені про судове засідання, процесуальна позиція апелянта та відповідача 1 викладена у апеляційній скарзі та у відзиві на неї. У судовому засіданні 30 липня 2025 року було заслухано пояснення представників заявників клопотань про відкладення. Як апелянт, так і відповідач 1 не були позбавлені можливості забезпечити участь у судовому засіданні інших представників, які мали можливість явитися у судове засідання.
Відповідно до частини 1 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Судове засідання на 10 вересня 2025 року призначене поза межами строку передбаченого статтею 273 ГПК України у межах розумного строку, про що вказано в ухвалі від 30 липня 2025 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачу та відповідачу 1 було створено належні умови для реалізації наданих процесуальним законодавством прав, вони не були позбавлені можливості забезпечити явку представників в судове засідання.
Отже, з огляду на викладене, судом відмовлено у задоволені клопотань про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням 48 сесії 8 скликання Бердичівської міської ради №1333 від 08 травня 2024 року затверджено Положення про порядок проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території Бердичівської міської територіальної громади та проєкти договору (далі - Положення №1333).
Зазначене рішення прийняте на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про управління відходами", постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2023 року №918 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення виконавця послуг з управління побутовими відходами" та від 08 серпня 2023 року №835 "Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання такої послуги".
Метою проведення конкурсу, відповідно до Положення №1333, є розвиток ринкових відносин, ліквідація монополії у сфері управління побутовими відходами та створення конкурентного середовища (пункт 1.3 Положення №1333). Принципи конкурсу - відкритість, доступність інформації, об'єктивність та інформування громадян (пункт 1.4 Положення №1333).
Згідно з пунктом 2.1 Положення №1333 організація і проведення конкурсу здійснюється управлінням житлово-комунального господарства Бердичівської міської ради (далі - організатор конкурсу).
Конкурсна документація, яку готує організатор конкурсу, повинна містити, серед іншого, основні вимоги до учасників конкурсу з урахуванням кваліфікаційних вимог, характеристику об'єкту конкурсу з інформацією про вид побутових відходів, обсяг збирання та перевезення побутових відходів, розміри та межі території, на якій здійснюватиметься операція із збирання та перевезення таких відходів, характеристику об'єктів утворення побутових відходів за джерелами утворення: багатоквартирні житлові будинки, одноквартирні (садибні) житлові будинки, підприємства тощо (пункт 2.2 Положення №1333).
Для прийняття рішення про визначення переможця (переможців) конкурсу організатор конкурсу утворює конкурсну комісію. Персональний склад конкурсної комісії та положення про комісію затверджується рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради (пункти 2.4, 2.6 Положення №1333).
Рішення конкурсної комісії оформлюються протоколом та подається організатором конкурсу на затвердження виконавчому комітету Бердичівської міської ради. Останній протягом 10 робочих днів приймає рішення про затвердження рішення конкурсної комісії та визначення переможця (переможців) конкурсу (пункти 2.4, 5.3, 5.4 Положення №1333).
Переможцем (переможцями) конкурсу визначається його учасник або декілька учасників, що відповідає (відповідають) кваліфікаційним вимогам, за результатами розгляду конкурсних пропозицій (пункт 5.1 Положення №1333).
Якщо декілька учасників конкурсу, які відповідають кваліфікаційним вимогам, мають однакові найменші запропоновані розрахункові тарифи на збирання та перевезення побутових відходів, переможцем визначається учасник конкурсу, який має більше переваг за основними кваліфікаційними вимогами (пункт 5.2 Положення №1333).
Додатками до Положення №1333 затверджено Критерії відповідності конкурсних пропозицій кваліфікаційним вимогам з диференціацією на основні та додаткові та проєкти договорів на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких та твердих побутових відходів.
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №286 від 07 серпня 2024 року затверджено склад конкурсної комісії на проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів на території Бердичівської МТГ, Положення про конкурсну комісію та конкурсну документацію щодо об'єктів конкурсу (далі - Положення про конкурсну комісію №286 та Конкурсна документація щодо об'єктів конкурсу №286).
Комісія визначена колегіальним органом, що діє на принципах законності, колегіальності, рівності претендентів та професійності (пункт 2 Положення про конкурсну комісію №286).
Згідно пункту 9 Положення про конкурсну комісію №286 протокол засідання конкурсної комісії повинен містити інформацію, серед іншого, про номер та назву об'єкта конкурсу, перелік учасників конкурсу із зазначенням критеріїв відповідності їх конкурсних пропозицій кваліфікаційним вимогам (основним та у разі необхідності додатковим) та наявні переваги за ними, запропоновані учасниками конкурсу тарифи на збирання та перевезення рідких побутових відходів.
Конкурсна документація щодо об'єктів конкурсу №286 містить критерії відповідності конкурсних пропозицій кваліфікаційним вимогам з диференціацією на основні та додаткові з їх доповненням бальною системою оцінювання переваг учасників конкурсу, а також вимоги до конкурсних пропозицій учасників конкурсу та перелік необхідних документів.
Відповідно до Конкурсної документації, пропозиції учасників оцінювалися за основними та додатковими кваліфікаційними вимогами, які доповнені бальною системою оцінювання переваг учасників (додаток до рішення №286). Зокрема, власний транспортний засіб спеціального призначення оцінювався у 5 балів, орендований - у 2, відсутність - у 0 (додаток 1 до рішення №286).
Складовою Конкурсної документації щодо об'єктів конкурсу №286 є перелік розміщених у межах території об'єктів утворення рідких побутових відходів, а саме:
- об'єкт №1 (Загребелля, Новосілки) включає 2058 приватні житлові будинки та 5383 мешканці;
- об'єкт №2 (Цукрорафінадний завод, Коніловка, Газопровід) включає 750 приватні житлові будинки та 1858 мешканці;
- об'єкт №3 (Центр міста, Червона Гора) включає 2481 приватні житлові будинки та 7450 мешканці;
- об'єкт №4 (М'ясокомбінат) включає 493 приватні житлові будинки та 902 мешканці;
- об'єкт №5 (с. Скраглівка, с. Підгородне) включає 1423 приватні житлові будинки, навчальні заклади, амбулаторія та 1281 мешканець.
12 вересня 2024 року відбулось засідання конкурсної комісії, яке оформлене відповідним протоколом. Зі змісту останнього встановлено, що всього надійшло 12 пропозицій: по три конкурсних пропозиції на об'єкти конкурсу №1 (Загребелля, Новосілки), №3 (Центр міста, Червона Гора), та по дві конкурсні пропозиції на об'єкти конкурсу №2 (Цукрорафінадний завод, Коніловка, Газопровід), №4 (М'ясокомбінат), №5 (с. Скраглівка, с. Підгородне).
Участь у засіданні конкурсної комісії взяли ФОП Мамчик В.П., ФОП Вітюк Ю.В. та ФОП Рибак В.О.
Після обговорення конкурсних пропозицій оформлено результати оцінювання відповідності учасників кваліфікаційним вимогам за бальною системою, а саме: ФОП Рибак В.О. - 29 балів, ФОП Вітюк Ю.В. - 39 балів, ФОП Мамчик В.П. - 34 бали.
Переможцем конкурсу по об'єкту №1 (Загребелля, Новосілки) визнано ФОП Мамчика В.П., по об'єкту №3 (Центр міста, Червона Гора ) - ФОП Вітюка Ю.В., по об'єктах №2 (Цукрорафінадний завод, Коніловка, Газопровід), №4 (М'ясокомбінат), №5 (с. Скраглівка, с. Підгородне) - ФОП Рибака В.О.
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №336 від 20 вересня 2024 року затверджено протокол засідання конкурсної комісії на проведення конкурсу з визначення виконавця послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів на території Бердичівської МТГ (далі - Рішення виконкому №336).
Рішенням виконкому №336 визнано виконавцями послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів на території Бердичівської МТГ:
- ФОП Мамчика В.П. по об'єкту конкурсу №1 "Загребелля, Новосілка";
- ФОП Вітюка Ю.В. по об'єкту конкурсу №3 "Центр міста, Червона Гора";
- ФОП Рибака В.О. по об'єктам конкурсу №2 (Цукрорафінадний завод, Коніловка, Газопровід), №4 (М'ясокомбінат) №5 (с. Скраглівка, с. Підгородне).
На адвокатський запит від 18 грудня 2024 року виконавчий комітет Бердичівської міської ради листом від 24 грудня 2024 року №Д-2118 роз'яснив застосування бальної системи оцінювання за кваліфікаційними вимогами:
1) наявність транспортних засобів спеціального призначення для збирання та перевезення рідких побутових відходів - ФОП Рибак В.О., ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 5 балів кожному;
2) підтримання належного санітарного стану транспортних засобів - ФОП Рибак В.О., ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 2 бали кожному;
3) зберігання транспортних засобів - ФОП Рибак В.О. та ФОП Мамчик В.П. - по 3 бали, ФОП Вітюк Ю.В. - 5 балів;
4) щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів - ФОП Рибак В.О. та ФОП Мамчик В.П. - по 2 бали, ФОП Вітюк Ю.В. - 5 балів;
5) щоденний медичний огляд водіїв - ФОП Рибак В.О., ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 2 бали кожному;
6) наявність пристроїв автоматизованого геоінформаційного контролю та супроводу перевезення рідких побутових відходів - ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 5 балів кожному, ФОП Рибак В.О. - 0;
7) відповідність встановленому організатором конкурсу мінімальному рівню екологічних норм транспортних засобів - ФОП Рибак В.О., ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 5 балів кожному;
8) рік випуску транспортних засобів спеціального призначення - ФОП Рибак В.О., ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 5 балів кожному;
9) готовність учасника конкурсу до брендування логотипами спеціального одягу персоналу тощо - ФОП Рибак В.О., ФОП Вітюк Ю.В., ФОП Мамчик В.П. - по 5 балів кожному.
20 вересня 2024 року між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем Вітюком Ю.В. укладено договір на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів щодо об'єкта їх утворення "Центр міста, Червона Гора" строком до 2030 року.
Предметом спору у справі є визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 20 вересня 2024 року №336 "Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії на проведення конкурсу з визначення виконавців послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів" та визнання недійсним договору на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів від 20 вересня 2024 року, який укладений між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради та фізичною особою-підприємцем Вітюком Юрієм Володимировичем.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо позовної вимоги фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича про оскарження рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 20 вересня 2024 року №336 "Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії на проведення конкурсу з визначення виконавців послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів".
Фізична особа-підприємець Мамчик В.П. стверджує, що має право обслуговувати найбільші за кількістю мешканців об'єкти №3 та №1, тоді як переможцем конкурсу по об'єкту №3 визначено фізичну особу-підприємця Вітюка Ю.В., який запропонував тариф у розмірі 241,57 грн за 1 м.куб, тоді як позивач запропонував тариф у розмірі 235,49 грн за 1 м.куб, а також знижку у 20% для осіб з інвалідністю та військових, та у 10% для вивезення рідких відходів в обсягах більше ніж 1 машина. На переконання позивача, переможцем конкурсу визначено відповідача - 2, який запропонував найбільший тариф, що не відповідає основним цілям державної політики у сфері запобігання утворенню та управління відходами - формування конкурентного середовища у зазначеній сфері. До того ж, переможець конкурсу визначався шляхом нарахування балів, однак жоден нормативно-правовий акт не передбачає такого порядку визначення переможців, конкурс проведений з порушенням порядку його проведення та визначення переможців, а рішення виконкому №336 є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Спірні правовідносини стосуються збирання та перевезення рідких побутових відходів на території Бердичівської МТГ, до якої входять місто Бердичів та села Скраглівка та Підгородне.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з частиною 3 статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями тощо.
Підпунктами 6 та 15 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами.
09 липня 2023 року набрав чинності Закон України "Про управління відходами" від 20 червня 2022 року №2320-IX, яким в статті 30 збережено підхід про те, що органи місцевого самоврядування забезпечують управління побутовими відходами та забезпечують кожному утворювачу побутових відходів надання послуги з управління побутовими відходами (частина 1 цієї статті Закону).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, серед іншого, організацію збирання і видалення побутових відходів.
Зі змісту вищенаведених норм права вбачається, що місцеве самоврядування є гарантованим правом територіальних громад самостійно та через утворені органи місцевого самоврядування вирішувати усі питання місцевого значення, не вилученні з їх компетенції, під власну відповідальність. Для цього відповідна міська рада наділена повноваженнями самостійно приймати рішення про утворення, у межах затверджених нею структури і штатів, виконавчих органів та розподіл повноважень між цими органами. При цьому, саме на виконавчі органи відповідної міської ради покладається вирішення питань поводження з побутовими відходами, ліквідації сміттєзвалищ та вжиття інших заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки, а також ліквідації наслідків цього впливу на відповідних територіях.
Відповідно до частини 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення.
Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до розділу І Порядку проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2023 року №918 організатор конкурсу - виконавчий орган міської ради, учасник конкурсу - суб'єкт господарювання, який в установленому порядку подав заяву та конкурсну пропозицію для участі в конкурсі (далі - Порядок проведення конкурсу №918).
Переможцем (переможцями) конкурсу визначається його учасник або декілька учасників, що відповідає (відповідають) кваліфікаційним вимогам, за результатами розгляду конкурсних пропозицій (пункт 29 Порядку №918).
Якщо декілька учасників конкурсу, які відповідають кваліфікаційним вимогам, мають однакові найменші запропоновані розрахункові тарифи на збирання та перевезення побутових відходів, переможцем визначається учасник конкурсу, який має більше переваг за основними кваліфікаційними вимогами (абзац 2 пункту 30 Порядку №918).
Рішення про результати конкурсу та протокол засідання конкурсної комісії організатор конкурсу опубліковує на своєму офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення (абзац 2 пункту 32 Порядку №918).
Організатором конкурсу протягом 15 робочих днів після затвердження рішення про визначення переможця (переможців) конкурсу встановлюються запропоновані у його (їх) конкурсній пропозиції тарифи на збирання та перевезення побутових відходів та укладається договір на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів (пункт 34 Порядку №918).
Отже, конкурсна комісія розглядає пропозиції, які відповідають умовам та не мають підстав для відхилення, і оцінює їх відповідно до зазначених критеріїв в конкурсній документації. Оцінка може включати різні аспекти, такі як цінові пропозиції, технічні характеристики, строки виконання та інші параметри, що визначені в документації.
Згідно з пунктом 2.1 Положення №1333 організацію і проведення конкурсу Бердичівською міською радою покладено на управління житлово-комунального господарства Бердичівської міської ради (далі - організатор конкурсу).
Виконавчий комітет Бердичівської міської ради уповноважено затвердити рішенням персональний склад конкурсної комісії, положення про комісію та протокол конкурсної комісії для визначення переможця (переможців) конкурсу (пункти 2.4, 2.6. 5.3, 5.4 Положення №1333).
З дослідженого судами вбачається, що виконавчий комітет Бердичівської міської ради рішенням №286 від 07 серпня 2024 року затвердив склад конкурсної комісії на проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів на території Бердичівської МТГ, положення про конкурсну комісію та конкурсну документацію щодо об'єктів конкурсу (далі - Положення про конкурсну комісію №286 та Конкурсна документація щодо об'єктів конкурсу №286).
Конкурсна документація щодо об'єктів конкурсу №286 містить критерії відповідності конкурсних пропозицій кваліфікаційним вимогам з диференціацією на основні та додаткові, які визначені у додатку до Положення №1333, однак з їх доповненням бальною системою оцінювання переваг учасників конкурсу, яка відсутня у відповідному додатку до Положення №1333, а також вимоги до конкурсних пропозицій учасників конкурсу та перелік необхідних документів.
У пункті 5.1 Положення №1333, яке відповідає пункту 29 Порядку №918, переможцем (переможцями) конкурсу визначається його учасник або декілька учасників, що відповідає (відповідають) кваліфікаційним вимогам, за результатами розгляду конкурсних пропозицій.
Згідно пункту 5.2 Положення №1333, яке відповідає абзацу 2 пункту 30 Порядку №918, якщо декілька учасників конкурсу, які відповідають кваліфікаційним вимогам, мають однакові найменші запропоновані розрахункові тарифи на збирання та перевезення побутових відходів, переможцем визначається учасник конкурсу, який має більше переваг за основними кваліфікаційними вимогами.
Судами встановлено, що був організований один конкурс для визначення виконавців надання послуг із збирання та перевезення рідких побутових відходів у межах території об'єктів їх утворення, а саме:
- об'єкт №1 (Загребелля, Новосілки) включав 2058 приватні житлові будинки та 5383 мешканців;
- об'єкт №2 (Цукрорафінадний завод, Коніловка, Газопровід) включав 750 приватних житлових будинків та 1858 мешканців;
- об'єкт №3 (Центр міста, Червона Гора) включав 2481 приватних житлових будинків та 7450 мешканців;
- об'єкт №4 (М'ясокомбінат) включав 493 приватних житлових будинків та 902 мешканців;
- об'єкт №5 (с. Скраглівка, с. Підгородне) включав 1423 приватних житлових будинків, навчальні заклади, амбулаторію та 1281 мешканців.
Зміст пункту 5.1 Положення №1333 доводить, що переможцями конкурсу можуть бути декілька учасників, що відповідають кваліфікаційним вимогам, за результатами розгляду конкурсних пропозицій.
Зі змісту протоколу, яким оформлено прийняті конкурсною комісією 12 вересня 2024 року рішення, вбачається, що всього надійшло 12 пропозицій: по три конкурсних пропозиції на об'єкти конкурсу №1 (Загребелля, Новосілки), №3 (Центр міста, Червона Гора ), та по дві конкурсні пропозиції на об'єкти конкурсу №2 (Цукрорафінадний завод, Коніловка, Газопровід), №4 (М'ясокомбінат), №5 (с. Скраглівка, с. Підгородне).
Тобто, ФОП Мамчик В.П., ФОП Вітюк Ю.В. та ФОП Рибак В.О. подали конкурсні пропозиції на об'єкти конкурсу №1 (Загребелля, Новосілки) та №3 (Центр міста, Червона Гора), тобто всі три учасники конкурсу мали інтерес у визнанні їх переможцями за цими об'єктами.
В свою чергу, ФОП Мамчик В.П. фактично оспорює результати оцінювання конкурсної пропозиції ФОП Вітюка Ю.В. на об'єкт конкурсу №3 (Центр міста, Червона Гора), і жодним чином не відмовляється від визнання його переможцем з надання послуги по об'єкту конкурсу №1 (Загребелля, Новосілки) та виконавцем цієї послуги строком на наступні 7 років.
Позивач також не оспорює результати оцінювання конкурсної пропозиції ФОП Рибака В.О. на об'єкти конкурсу №2 "Цукрорафінадний завод, Корніловка, Газопровід" та № 4 "М'ясокомбінат", № 5 " с. Скраглівка, с. Підгородне".
Як встановлено судами, оспорюваним Рішенням виконкому №336 від 20 вересня 2024 року затверджено протокол засідання конкурсної комісії, яким оформлено результати оцінювання відповідності учасників кваліфікаційним вимогам за бальною системою, а саме: ФОП Рибак В.О. - 29 балів, ФОП Вітюк Ю.В. - 39 балів, ФОП Мамчик В.П. - 34 бали.
Цим рішенням визнано виконавцями послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів по об'єкту №3 "Центр міста-Червона Гора" фізичну особу-підприємця Вітюка Ю.В., який набрав найбільшу кількість балів, по об'єкту №1 "Загребелля, Новосілки" - позивача, який набрав середню кількість балів, та об'єктах №2 "Цукрорафінадний завод, Корніловка, Газопровід" та №4 "М'ясокомбінат", №5 "с. Скраглівка, с. Підгородне" - фізичну особу-підприємця Рибака В.О., який набрав найменшу кількість балів.
З листа виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 24 грудня 2024 року №Д-2118 щодо застосування бальної системи оцінювання конкурсних пропозицій судами встановлено, що за кваліфікаційною вимогою "зберігання транспортних засобів" ФОП Мамчик В.П. отримав 3 бали, а ФОП Вітюк Ю.В. - 5 балів; за кваліфікаційною вимогою "щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів" ФОП Мамчик В.П. набрав 2 бали, а ФОП Вітюк Ю.В. - 5 балів. За іншими кваліфікаційними вимогами всі три учасники конкурсу набрали рівну кількість балів або "5", або "2". В загальному конкурсну пропозицію ФОП Вітюка Ю.В. оцінено у 39 балів, а ФОП Мамчика В.П. - у 34 бали.
Як доречно зауважено місцевим господарським судом, вимагаючи визнання оспорюваного Рішення виконкому №336 від 20 вересня 2024 року протиправним в цілому, позивач не доводить зміст протиправності цього рішення відносно себе, адже він подавав конкурсну пропозицію по об'єкту №1 "Загребелля, Новосілки" і визнаний переможцем з надання послуги за цим об'єктом.
Доводи позову про протиправність Рішення виконкому №336 від 20 вересня 2024 року відносно ФОП Вітюка Ю.В., визнаного переможцем за об'єктом конкурсу №3, та який у своїй конкурсній пропозиції чітко зазначив, що має можливість обслуговувати всі райони міста Бердичева та села Скраглівку та Підгородне, підтверджуються поданою конкурсною пропозицією по об'єкту №1 "Загребелля, Новосілки", хоча як свідчить протокол засідання конкурсної комісії від 12 вересня 2024 року остання розглянула всі конкурсні пропозиції за об'єктами конкурсу №№ 2, 3, 4, 5, а отже і конкурсну пропозицію позивача по об'єкту №3 "Центр міста-Червона Гора".
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, зокрема у постанові від 02 липня 2019 року у справі №910/23000/17.
Разом з тим, способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц та від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18).
Відповідно до положень глави 53 Цивільного кодексу України укладення договорів на конкурсі, торгах є одним зі способів укладення господарських договорів.
Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, такий договір є оспорюваним та може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо його за нормами Закону України "Про публічні закупівлі" не віднесено до нікчемного.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №924/1288/21, постановах Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі №910/7318/23, від 22 жовтня 2024 року у справі №913/321/23, від 17 жовтня 2024 року у справі №914/1507/23.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові чи окремої позовної вимоги.
Системний аналіз положень частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини четвертої статті 236 та частини сьомої статті 301 ГПК України свідчить, що суд касаційної інстанції формує висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковими для судів першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення виконкому №336 від 20 вересня 2024 року.
Щодо позовної вимоги фізичної особи-підприємця Мамчика В.П. про визнання недійсним договору на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів від 20 вересня 2024 року, укладеного між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради та фізичною особою-підприємцем Вітюком Юрієм Володимировичем, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Вказана правова норма кореспондується з положеннями частини першої статті 626 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №904/3657/18).
Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17).
Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Належними відповідачами у справі за позовом про визнання недійсним договору є всі сторони оспорюваного правочину (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №641/5523/19, від 12 березня 2024 року у справі №927/1206/21).
Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція, яка в загальному вигляді передбачена абзацом другим частини першої статті 216 Цивільного кодексу України.
Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі №125/2157/19).
Однак визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19).
Колегія суддів звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі №48/340.
Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).
Суд повинен встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.
Із аналізу змісту та характеру заявлених позовних вимог та підстав позову у справі, вбачається, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом прагне визнати недійсним договір укладений Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради з фізичною особою-підприємцем Вітюком Ю.В. по об'єкту конкурсу №3 "Центр міста, Червона Гора". Тобто, фізична особа-підприємець Мамчик В.П. вважає, що він повинен був бути переможцем по даному об'єкту та стати виконавцем послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів по об'єкту №3.
З аналізу заявленої позовної вимоги ФОП Мамчика В.П. убачається, що він просить визнати недійсним договір від 20 вересня 2024 року, укладений між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради та ФОП Вітюком Ю.В. по об'єкту конкурсу №3 "Центр міста, Червона Гора".
Разом із тим, позивач не заявив вимоги про зобов'язання Виконавчого комітету укласти договір саме з ним, як із потенційним переможцем конкурсу по зазначеному об'єкту. Відтак, навіть у випадку задоволення вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору, правовий статус ФОП Мамчика В.П. не зміниться, і він не набуде права бути виконавцем послуг по об'єкту №3. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2025 року у справі №927/822/24.
Визнання недійсним договору, укладеного між Виконавчим комітетом та іншим суб'єктом господарювання (ФОП Вітюком Ю.В.), не призведе до відновлення прав чи інтересів ФОП Мамчика В.П., оскільки правові наслідки недійсності правочину (повернення сторін у первісний стан) не породжують для позивача права вимагати укладення договору з ним, а заявлені вимоги фактично спрямовані не на відновлення власного порушеного права, а на створення передумов для потенційного майбутнього спору, що суперечить завданню господарського судочинства (частина 1 статті 2 ГПК України).
Отже, обраний позивачем спосіб захисту про визнання недійсним договору не є ефективним, оскільки у випадку його застосування не відбудеться поновлення ймовірно порушеного права ФОП Мамчика В.П. бути виконавцем послуг на об'єкті конкурсу №3.
З врахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про визнання договору на здійснення операцій із збирання та перевезення рідких побутових відходів від 20 вересня 2024 року недійсним.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції фактично визнав усі способи захисту неефективними та самоусунувся від вирішення спору, не відповідають дійсності. Місцевий господарський суд, керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №924/1288/21, обґрунтовано зазначив, що після укладення договору рішення виконавчого органу, яким затверджено результати конкурсу, вичерпує свою дію фактом укладення договору, а відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення виконкому не є належним способом захисту. Разом з тим суд не залишив поза увагою і вимогу про визнання недійсним договору, проте дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки позивач не довів, яким чином оспорюваний правочин порушує його права чи законні інтереси, і які саме підстави недійсності договору передбачені статтею 215 ЦК України у даному випадку наявні. Таким чином, твердження апелянта про те, що суд визнав "усі способи захисту" неефективними, є помилковим, оскільки суд дослідив кожну заявлену позовну вимогу та навів мотиви відмови у їх задоволенні.
Посилання апелянта на те, що переможцем конкурсу мав бути визначений учасник із найнижчим тарифом, також не підтверджене матеріалами справи та суперечить нормативному регулюванню. Положення №1333 та Конкурсна документація №286, затверджені рішенням виконкому, передбачали оцінювання пропозицій учасників не лише за тарифом, а й за кваліфікаційними вимогами із застосуванням бальної системи. Така система узгоджується з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №918, який допускає врахування технічних, екологічних та інших параметрів, що виходять за межі виключно тарифної пропозиції. Позивач не оскаржував ані Положення №1333, ані рішення №286, якими було закріплено ці правила, та сам подав пропозицію і був визнаний переможцем по об'єкту №1, фактично погодившись із процедурою конкурсу. Його незгода виникла лише після того, як він не отримав перемогу по іншому об'єкту, що не може бути підставою для визнання всього рішення протиправним.
Так само безпідставним є посилання на порушення права на доступ до правосуддя. Апелянт реалізував своє право на звернення до суду, його доводи були досліджені і оцінені, суд навів мотиви відмови у задоволенні позову. Стаття 6 Конвенції гарантує право на доступ до суду, але не гарантує позитивний результат чи обов'язкове задоволення вимог. Відмова у позові з огляду на неналежність обраного способу захисту або недоведеність підстав не може тлумачитись як обмеження доступу до правосуддя.
З огляду на наведене, доводи апелянта про протиправність рішення виконкому та недійсність договору є необґрунтованими і спростовуються як встановленими у справі обставинами, так і чинним законодавством.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ФОП Рибак В.О. не є належним відповідачем за вимогою визнати протиправним та скасувати Рішення виконкому № 336, яке, вичерпало свою дію виконанням.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуване судові рішення місцевого господарського суду, за конкретних встановлених судами обставин справи, не суперечать загальним висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, від 02 серпня 2023 року у справі №924/1288/21, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів, на скільки це можливо.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мамчика Василя Петровича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року у справі №906/73/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/73/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "15" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.