ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 вересня 2025 року Справа № 902/255/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі №902/255/25 (суддя Маслій І.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
до Фізичної особи-підприємця Розвадовської Тетяни Станіславівни
про стягнення вартості необлікованої енергетичної енергії в сумі 110 189, 97 грн
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Розвадовської Тетяни Станіславівни
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
про скасування рішення комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ
за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом) - Коцулин П.В.;
відповідача (за первісним позовом) - Якименко О.О.;
Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - позивач (за первісним позовом), АТ "Вінницяобленерго") звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Фізичної особи - підприємця Розвадовської Тетяни Станіславівни (далі - відповідач (за первісним позовом), ФОП Розвадовська Т.С.) про стягнення вартості необлікованої енергетичної енергії в сумі 72 477, 42 грн та відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 37 712, 55 грн.
Позовні вимоги мотивовані несплатою в добровільному порядку ФОП Розвадовською Т.С. суми вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої по акту про порушення № 3720 від 11.06.2024.
Також ФОП Розвадовська Т.С. (далі - відповідач (за первісним позовом), ФОП Розвадовська Т.С.) звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом до АТ "Вінницяобленерго" (далі - позивач (за первісним позовом), АТ "Вінницяобленерго") про скасування рішення комісії структурної одиниці "Хмільницькі електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго", оформленого протоколом № 170 від 21.11.2024 з розгляду акту про порушення № 3720 від 11.06.2024.
Зустрічний позов мотивований тим, що працівниками АТ "Вінницяобленерго" не було зафіксовано порушення, пов'язаного із пломбами (останні не вилучалися, не укладалися в сейф-пакет та не направлялися на експертизу). Позивач зазначає, що розписка від 11.06.2024 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складання окремого документу як розписки - не передбачено Павилами, розписка писалася пізніше, а не під час складання акту про порушення. В акті про порушення № 3720 Гуменюк Т.В. вказується як представник споживача, проте згідно письмової заяви свідка Гуменюк Т.В. від 27.03.2024 остання не має ніякого відношення до ФОП Розвадовської Т.С. У висновках експертів Рогалевича О.А. та Абази Г.П. існують вагомі суперечності; висновки не відповідають вимогам ч. 5 ст. 101 ГПК України, оскільки у них не вказано, що вони підготовлені для подання до суду, а також такі висновки експертів не містять підписів таких експертів під вказівкою, що вони обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено; скасовано рішення комісії АТ "Вінницяобленерго" з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 3720 від 11.06.2024, що оформлене протоколом № 170 від 21.11.2024.
Суд першої інстанції, з'ясувавши обставини у справі, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, дійшов висновку про відсутність доказів порушення ФОП Розвадовською Т.С. вимог Правил, а нарахування АТ "Вінницяобленерго" вартості необлікованої електричної енергії за відсутності факту порушення Правил тягне за собою неправомірність здійснення таких нарахувань і ,як наслідок, відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 стягнуто з АТ "Вінницяобленерго" на користь ФОП Розвадовської Т.С. 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/255/25 від 07.07.2025, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задоволити вимоги первісного позову, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- при проведенні перевірки встановлено, що споживач не забезпечив належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок та електроприладів, згідно з вимогами нормативно-правових актів України. Не забезпечив збереження і цілісності установлених на його території розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб відповідно до акту про пломбування. Виявлено механічні пошкодження, тріщини на корпусі приладу обліку в місцях кріплення гвинтів держповірки;
- позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що процедура вилучення засобу обліку проведена із істотними порушеннями, що унеможливлює покладення в основу рішення доказів, отриманих внаслідок таких дій;
- позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки експертних досліджень, подані позивачем (за первісним позовом), не є належними доказами у розумінні статті 76 ГПК України, а тому судом до уваги не приймаються;
- в матеріалах справи зібрано достатня доказова база для підтвердження того, що рішення прийняте комісією СО "Хмільницькі ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом № 170 від 21.11.2024 є законним і таким, що прийнято з дотриманням всіх вимог чинного законодавства;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається лише зі сплаченого апелянтом судового збору, інших витрат позивач понести не планує.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Вінницяобленерго" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі № 902/255/25, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити клопотання представника відповідача (за первісним позовом) та стягнути 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- будь-якого попереднього (орієнтовного) розрахунку відповідачем (за первісним позовом) наведено не було, також не зазначено про неможливість його надання;
- предмет договору про надання правничих послуг, а саме виключно представництво інтересів клієнта в суді, не в повній мірі кореспондується із наданими адвокатом послугами. Не зважаючи на те, що про таку не відповідність було зазначено у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу від 15.07.2025, суд першої інстанції оцінив дане твердження критично, практично не дослідивши його;
- заявлена до стягнення сума витрат на професійну правову допомогу у розмірі 20 000 грн неспівмірна з реальним обсягом такої допомоги у суді першої інстанції, часом витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді та тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат;
- виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, скаржник вважає, що вартість послуг за надану професійну правничу допомогу на суму 20 000 грн є завищеною та такою, що підлягає обмеженню певною сумою, визначеною судом.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/255/25 у складі головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.08.2025 № 01-05/631, у зв'язку із перебуванням у відпустці колегії суддів у даній справі, було здійснено повторний розподіл справи та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі № 902/255/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "Вінницяобленерго" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі № 902/255/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2025 о 14:30 год. Об'єднано для спільного розгляду апеляційні скарги АТ "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі № 902/255/25.
ФОП Розвадовська Т.С. надіслала до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити їх без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції без змін. Стягнути з АТ "Вінницяобленерго" на користь ФОП Розвадовської Т.С. судові витрати в розмірі 10000 грн. Відповідач (за первісним позовом) зазначає наступне:
- доводи апеляційної скарги про те, що процедура вилучення засобу обліку та пломб проведена ОСР без істотних порушень є такими, що суперечать фактичним обставинам справи;
- в акті про порушення № 3720 від 11.06.2024 обставини і суть порушення не пов'язуються з цілісністю установлених пломб, а щодо не цілісності розрахункового засобу комерційного обліку електричної енергії;
- суд першої інстанції правильно зазначив, що висновком експертного електротехнічного дослідження не встановлено жодного втручання в лічильник сторонніми пристроями чи елементами, що не передбачені заводом виробником;
- у висновках експертного електротехнічного дослідження не вказано, що вони підготовлені для подання до суду. Згідно постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, якщо у висновку експертного дослідження не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, то він не є належним та допустимим доказом;
- підпис під попередженням експерта про кримінальну відповідальність у висновку експерта - відсутній. Попередження про кримінальну відповідальність не надана на окремому аркуші з відповідним електронним підписом. Так, у висновку експерта вказано: "Додаток: ілюстративна таблиця на 5 арк. в 1 прим.;
- існують вагомі суперечності між двома висновками експерта - експерт Рогалевич О.А. отримав сейф-пакет № 10081078, пересвідчився в його цілісності та відкрив його. Водночас, інший експерт Абаза Г.П. окремо отримав це й же сейф-пакет № 10081078, пересвідчився в його цілісності та відкрив його. При цьому експерти діяли окремо та в різний час, але таке неможливо, оскільки сейф-пакет один;
- пошкодження пломб, які можна було спостерігати візуально після перевірки 11.06.2024, очевидно, що отримані після перевірки, коли вони знаходилися у перевіряючих;
- доводи апелянта щодо додаткового рішення господарського суду, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ФОП Розвадовська Т.С. очікує понести в зв'язку із розглядом справи - витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Дана обставина підтверджується договором про надання правничої допомоги від 25.08.2025 та актом виконаних робіт від 02.09.2025.
Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 10.09.2025 підтримав доводи апеляційних скарг, просить задоволити їх вимоги.
Представник відповідача (за первісним позовом) заперечив доводи апеляційних скарг, просить відмовити в їх задоволенні; здійснити розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, з квітня 2024 ФОП Розвадовська Т.С. є споживачем послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 11.04.2023 № ХМ-512100, який укладений з АТ "Вінницяобленерго" на підставі заяви-приєднання (додаток № 1 до договору № ХМ-512100).
В заяві-приєднанні до договору № ХМ-512100 від 11.04.2023 визначено, що оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії за адресою вул. Курортна, буд.2Б, м. Хмільник, Вінницька область.
11.06.2024 представниками АТ "Вінницяобленерго" - інженерами з технічного аудиту СО "Хмільницькі електричні мережі" Шпильовим О.О., Ластівка Б.О., Тимошенко О.Л., Качановецьким М.С. в присутності Гуменюк Т.В., яка допустила на об'єкт за адресою: вул. Курортна, буд. 2Б, м. Хмільник, Вінницька область для перевірки, було здійснене обстеження електроустановок та перевірена схема обліку електричної енергії ФОП Розвадовської Т.С.
При проведенні перевірки представниками АТ "Вінницяобленерго" встановлено, що споживачем було порушено норми Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що був складений акт про порушення ПРРЕЕ № 3720 від 11.06.2024, яким зафіксовано порушення споживачем підпунктів 6, 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: не забезпечено належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-правових актів України. Не забезпечення збереження і цілісності установлених на території (в приміщенні) споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акту про пломбування. При проведенні технічної перевірки вимірювального комплексу виявлено механічні пошкодження, тріщини на корпусі приладу обліку в місцях кріплення гвинтів держповірки. Порушення продемонстровано споживачеві.
Прилад обліку електричної енергії типу NIК 2303 №0303694 разом з пломбами ОСР №С68093703 ВОЕ, №С680933704 ВОЕ в присутності представника Гуменюк Т.В. були вилучені представниками АТ "Вінницяобленерго" та укладені в прозорий сейф-пакет, який опломбований пломбою № 10081078, про що зроблений запис у пункті 10 акту про порушення.
ФОП Розвадовську Т.С. було запрошено на 27.06.2024 на засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, про що зроблено відповідний запис в п. 11 акту. зауваження до складеного акту про порушення відсутні.
27.06.2024 засідання комісії СО "Хмільницькі ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ відбулося за участі споживача Розвадовської Т.С., був розглянутий акт про порушення № 3720 від 11.06.2024. При розгляді акту споживач Розвадовська Т.С. зазначила, що порушення не визнає, втручання в роботу лічильника не здійснювалось, наполягала на проведенні експертизи.
За результатами розгляду акту про порушення комісія прийняла рішення направити засіб обліку та встановлені на ньому пломби ОСР, які були вилучені при складанні акту про порушення № 3720 та знаходяться в сейф-пакеті № 10081078, на незалежну експертизу до спеціалізованої організації, яка має право на її проведення відповідно до законодавства.
АТ "Вінницяобленерго" отримало від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок експерта № 24-3923 експертного електротехнічного дослідження, та висновок експерта № 24-3293/2 трасологічного експертного дослідження приладу обліку електричної енергії та пломб.
Як встановлено апеляційним судом, на вирішення експертного дослідження були поставлені питання:
1) Чи відповідає технічний стан та метрологічні характеристики приладу обліку електричної енергії зав. № 0303694 типу НІК 2303 АП1Т, що був запакований в сейф-пакет №10081078, нормам, що встановлені стандартами України ?
2) Чи здійснювалось відкриття та повторне навішування одноразових пломб ОСР за №С68093703, С680937704, 0914783 після їх установки ?
3) Чи порушена цілісність голографічної наліпки за №2016058 ?
4) Чи здійснювалось відкриття та повторне навішування свинцевої пломби про повірку лічильника та свинцевої пломби заводу виробника ?
5) Чи має корпус зазначеного електричного лічильника та його зовнішні і внутрішні елементи сліди відкриття або пошкодження?
6) Чи наявні сторонні пристрої та елементи на друкованій платі та інших складових зазначеного лічильника електроенергії, що не передбачені заводом-виробником ? При наявності сторонніх пристроїв та елементів встановити, яким чином вони впливають на працездатність лічильника та на його покази.
Згідно висновку експерта № 24-3923, експертом надано відповідь на 1, 6 питання, а саме зазначено: "1. Технічний стан електролічильника НІК 2303 АП1Т, зав. № 0303694, щодо обліку спожитої електричної енергії, на момент проведення експертного дослідження відповідає вимогам пунктів 10.1, 10.3-10.7 ДСТУ 6100:2009 та п. 1.5.15 Правил улаштування електроустановок" 6. Сторонні пристрої та елементи, що не передбачені заводом-виробником в корпусі, на друкованій платі та інших складових лічильника НІК 2303 АП1Т, зав. № .0303694 відсутні.".
До даного висновку додано висновок № 47-21-50-РМП від 09.09.2024 за результатами експертної повірки ДП "Одесастандартметрологія".
Згідно висновку експерта № 24-3923/2 експертом надано відповідь на 2-5 питання, а саме зазначено: "2. На поверхнях корпусів та якорях (замикаючих частинах) одноразових номерних полімерних пломб з реквізитами: С68093703, С68093704, які надійшли на дослідження у сейф-пакеті № 10081078, наявні пошкодження, локалізація, характер та механізм утворення яких наведені вище. Сукупність виявлених ознак дозволяє зробити висновок щодо розкриття та повторного встановлення досліджуваних пломб. Одноразова полімерна контрольна пломба з реквізитами NIK 0914783, яка на момент проведення дослідження, встановлена на лічильнику електроенергії НІК 2303 АП1Т. зав. № 0303694 2015 не розкривалась та повторно не встановлювалась. 3. Цілісність пломби - наклейки з реквізитами НІК 2016058, яка на момент проведення дослідження встановлена на лічильнику електроенергії НІК 2303 АП1Т зав. №0303694 2015 р., не порушена. 4. Пломба з пластичного металу заводу виробника та пломба з пластичного металу про повірку засобу обліку електричної енергії, які на момент проведення дослідження, встановлені на лічильнику електроенергії НІК 2303 АП1Т зав. № 0303694 2015 р., не розкривались та повторно не встановлювались. 5. На поверхнях корпусу лічильника електроенергії НІК 2303 АП1Т, зав. № 0303694 2015 р., його зовнішніх та внутрішніх елементах кріплення цоколя з кожухом та внутрішніх конструктивних елементах, будь-яких характерних трасологічних слідів, що свідчать про його розбирання (спробу розбирання) немає.
АТ "Вінницяобленерго" листом від 30.19.2024 № СО-72-181 ОСР запросив споживача на засідання комісії на 21.11.2024 на 10:00 год.
21.11.2024 комісія СО "Хмільницькі електричні мережі" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ розглянула акт про порушення № 3720 від 11.06.2024. За результатами розгляду акту комісією прийняте рішення, оформлене протоколом № 170, яким здійснено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії по акту про порушення ПРРЕЕ № 3720 відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії з 29.04.2024 по 11.06.2024. Рішення комісії оформлене протоколом засідання комісії № 170 від 21.11.2024.
Згідно проведеного розрахунку, вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення первісним відповідачем ПРРЕЕ складає 72477,42 грн за 11404 кВт*год. необлікованої електричної енергії.
АТ "Вінницяобленерго" листом від 27.11.2024 № СО-72-1310 направив ФОП Розвадовській Т.С. копію протоколу № 170 від 21.11.2024 засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 3072, копію розрахунку по акту про порушення № 3072, рахунок на оплату вартості необлікованої електроенергії в сумі 72477,42 грн та рахунки на відшкодування вартості сплаченої за проведення експертизи.
Предметом первісного позову є вимоги про стягнення вартості необлікованої енергетичної енергії в сумі 72 477, 42 грн та відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 37 712, 55 грн.
В той же час, предметом зустрічного позову є вимоги про скасування рішення комісії структурної одиниці "Хмільницькі електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго", оформленого протоколом № 170 від 21.11.2024 з розгляду акту про порушення № 3720 від 11.06.2024.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець, взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 терміни вживаються у такому значені: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил; експертиза засобу комерційного обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
У п. 5.5.5.Правил визначені обов'язки споживача електричної енергії, серед яких останній зобов'язаний, зокрема: 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування тощо.
Пунктами 8.2.4., 8.2.5. Правил врегульовано, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у п. 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки. У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис.
У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Згідно з підп.7 п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, ФОП Розвадовська Т.С. є споживачем послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 11.04.2023 № ХМ-512100, який укладений з АТ "Вінницяобленерго" на підставі заяви-приєднання (додаток № 1 до договору № ХМ-512100).
У заяві-приєднанні до договору № ХМ-512100 від 11.04.2023 визначено, що оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії за адресою: вул. Курортна, буд. 2Б, м. Хмільник, Вінницька область.
Так, 11.06.2024 представниками АТ "Вінницяобленерго" було здійснене обстеження електроустановок та перевірена схема обліку електричної енергії ФОП Розвадовської Т.С. за адресою: вул. Курортна, буд. 2Б, м. Хмільник, Вінницька область.
За результатами перевірки складено акт про порушення Правил № 3720 від 11.06.2024, яким зафіксовано порушення споживачем підпунктів 6, 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: не забезпечено належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-правових актів. При цьому в акті про порушення вказано, що порушення пов'язано з приладом обліку: "виявлено механічні пошкодження, тріщини на корпусі приладу в місцях кріплення гвинтів держповірки. Порушення продемонстровано споживачеві".
Таким чином, в акті про порушення обставини і суть порушення не пов'язуються з цілісністю установлених пломб, а конкретизовано інше - щодо не цілісності установленого розрахункового засобу комерційного обліку електричної енергії.
Із матеріалів справи слідує, що лічильник було вилучено, а також здійснено його заміну. Водночас, в акті вилучення не зазначено жодної інформації щодо демонтажу пломб, їх серійних номерів, кількості, місця встановлення та стану на момент зняття. Натомість відповідна інформація міститься лише у розписці, складеній окремо від акту, що, на думку суду, не відповідає вимогам щодо належності та допустимості доказів у розумінні ст. 74, 76 ГПК України.
Суд звертає увагу, що порядок дій при вилученні лічильника та пломб регулюється положеннями п. 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, відповідно до яких засоби обліку та пломби мають вилучатися, пакуватися та опечатуватися одночасно з відображенням усіх відповідних даних в акті.
Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, пломби та лічильник не були поміщені одночасно в сейф-пакет, як цього вимагає чинне законодавство. Відсутність зазначення факту вилучення пломб у акті, а також роздільне пакування є порушенням процедури та викликає сумніви в достовірності отриманих результатів перевірки.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що при проведенні перевірки оформляється акт про порушення згідно з формою наведеною в додатку 9 до цих Правил. Згідно даного додатку передбачено графа 10 "Перелік вилучених та укладених у пакет засобів вимірювання електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів: __. Пакет опломбований пломбою № __ та вручений споживачу або вилучений представниками оператора системи (необхідне підкреслити). Акт про пломбування від "__" ______ 20__ року № __________". Тобто складання окремого документу як розписки - не передбачено Правилами.
Із урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що процедура вилучення засобу обліку проведена із істотними порушеннями, що унеможливлює покладення в основу рішення доказів, отриманих внаслідок таких дій. Розписка, складена окремо, не може бути розцінена як належний доказ у розумінні процесуального закону.
В той же час, суд звертає увагу на п. 8.4.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Отже, визначене актом порушення має бути підтверджено експертним висновком.
Згідно з ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні два висновки Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (№ 24-3923 експертного електротехнічного дослідження та № 24-3923/2 трасологічного експертного дослідження приладу обліку електричної енергії та пломб).
Так, згідно з висновком № 24-3923, експертом надано відповідь на питання 1 та 6, а саме зазначено: 1. Технічний стан електролічильника НІК 2303 АП1Т, зав. № 0303694 щодо обліку спожитої електричної енергії, на момент проведення експертного дослідження відповідає вимогам пунктів 10.1, 10.3-10.7 ДСТУ 6100:2009 та п. 1.5.15 Правил улаштування електроустановок. 6. Сторонні пристрої та елементи, що не передбачені заводом-виробником в корпусі, на друкованій платі та інших складових лічильника НІК 2303 АП1Т, зав. № 0303694 відсутні.
Також згідно з висновком № 24-3923/2, експертом надано відповідь на питання 2-5, а саме зазначено: 2. На поверхнях корпусів та якорях (замикаючих частинах) одноразових номерних полімерних пломб з реквізитами: С68093703, С68093704, які надійшли на дослідження у сейф-пакеті № 10081078, наявні пошкодження, локалізація, характер та механізм утворення яких наведені вище. Сукупність виявлених ознак дозволяє зробити висновок щодо розкриття та повторного встановлення досліджуваних пломб. Одноразова полімерна контрольна пломба з реквізитами NIK 0914783, яка на момент проведення дослідження, встановлена на лічильнику електроенергії НІК 2303 АП1Т зав. № 0303694 2015 року не розкривалась та повторно не встановлювалась. 3. Цілісність пломби - наклейки з реквізитами НІК 2016058, яка на момент проведення дослідження встановлена на лічильнику електроенергії НІК 2303 АП1Т зав. №0303694 2015 р., не порушена. 4. Пломба з пластичного металу заводу виробника та пломба з пластичного металу про повірку засобу обліку електричної енергії, які на момент проведення дослідження, встановлені на лічильнику електроенергії НІК 2303 АП1Т зав. №0303694 2015р., не розкривались та повторно не встановлювались. 5. На поверхнях корпусу лічильника електроенергії НІК 2303 АП1Т, зав. № 0303694 2015 р., його зовнішніх та внутрішніх елементах кріплення цоколя з кожухом та внутрішніх конструктивних елементах, будь-яких характерних трасологічних слідів, що свідчать про його розбирання (спробу розбирання) немає.
Отже, висновком експертного електротехнічного дослідження не встановлено жодного втручання в лічильник сторонніми пристроями чи елементами, що не передбачені заводом виробником.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Водночас суд звертає увагу на те, що висновки експертних досліджень не містять посилання, що вони підготовлені для подання до суду. Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, що якщо у висновку експертного дослідження не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, то він не є належним та допустимим доказом.
Також суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до п. 8.4.4. яких факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. Тобто проведення експертизи у подібних правовідносинах є обов'язковою вимогою закону, а не проводиться за бажанням сторони спору для подання до суду.
З огляду на викладене, у зв'язку із тим, що виявлені в акті № 3720 від 11.06.2024 порушення не доведені належними та допустимими доказами, а вимоги позивача (за первісним позовом) ґрунтуються на даному акті та розраховані на підставі висновків експертів, які не приймаються судом як належний доказ, первісні позовні вимоги про стягнення вартості необлікованої енергетичної енергії в сумі 72 477, 42 грн та відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 37 712, 55 грн задоволенню не підлягають.
В той же час, ч. 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Вимога про скасування рішення комісії оператора системи про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19).
Із урахуванням встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність доказів порушення відповідачем (за первісним позовом) Правил, а нарахування вартості необлікованої електричної енергії за відсутності факту порушення Правил тягне за собою неправомірність здійснення таких нарахувань і як наслідок задоволення зустрічних позовних вимог про скасування рішення комісії структурної одиниці "Хмільницькі електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго", оформленого протоколом № 170 від 21.11.2024 з розгляду акту про порушення № 3720 від 11.06.2024.
Подібна правова позиція знайшла своє відображення в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №905/2287/19, № 923/832/17 та №908/859/19.
Апелянтом, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ "Вінницяобленерго" - без задоволення.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі №902/255/25, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Водночас п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає гонорар як форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Колегія суддів зазначає, що у зустрічній позовній заяві та відзиві на позовну заяву представником відповідача (за первісним позовом) зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс i які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу - 20 000 грн.
Також, користуючись своїм правом, передбаченим ч. 8 ст. 129 ГПК України, представник відповідача в судовому засіданні суду першої істанції 25.06.2025 заявив усне клопотання про намір надати до суду додаткові докази понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Після прийняття судового рішення, 07.07.2025, у строк визначений п. 8 ст. 129 ГПК України, до суду надійшла заява відповідача (за первісним позовом) про стягнення з позивача (за первісним позовом) 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як встановлено апеляційним судом, 09.07.2025 від представника відповідача (за первісним позовом) надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, у якій зазначено, що раніше докази не могли бути подані у зв'язку з тим, що лише 08.07.2025 було складено акт виконаних робіт. До вказаної заяви долучено докази, що підтверджують витрати відповідача (за первісним позовом) на професійну правничу допомогу, а саме: копія договору про надання правової допомоги від 18.03.2025; акт виконаних робіт від 08.07.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1191665 від 14.03.2025, відповідно до якого на підставі договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025 Якименко О.О. надає правову допомогу ФОП Розвадовській Т.С.
Із поданого представником відповідача (за первісним позовом) договору про надання правової допомоги від 18.03.2025 судом встановлено, що ФОП Розвадовська Т.С. та адвокат Якименко О.О уклали цей договір про наступне: адвокат приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим договором, а саме: представлення інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області у справі № 9002/255/25 за позовом АТ "Вінницяобленерго" до Розвадовської Т.С. про стягнення вартості необлікової елект. енергії (п. 1.1. договору).
Пункт 2.1 даного договору містить вартість допомоги (гонорар) за цим договором, який становить 20 000 грн.
З огляду на те, що сума витрат ФОП Розвадовської Т.С. на правничу допомогу підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що позивачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність покладення зазначених витрат на АТ "Вінницяобленерго" відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
На думку суду апеляційної інстанції зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді першої інстанції.
Судом враховується, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів ФОП Розвадовської Т.С. у цій справі витрати в сумі 20 000 грн в частині послуг, наданих на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, відповідають критеріям реальності та розумності, та не спростовані АТ "Вінницяобленерго".
Апеляційним господарським судом не встановлено обставин того, що дана сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не відповідає критеріям необхідності, обґрунтованості та розумності.
Щодо заяви представника ФОП Розвадовської Т.С. про стягнення з АТ "Вінницяобленерго" 10 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, то суд зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що представник ФОП Розвадовської Т.С. у відзиві на апеляційну скаргу вказував, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу становить 10 000 грн. До відзиву долучено докази, що підтверджують витрати відповідача (за первісним позовом) на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а саме: копія договору про надання правової допомоги від 25.08.2025; акт виконаних робіт від 02.09.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1191674 від 02.09.2025, відповідно до якого на підставі договору про надання правничої допомоги від 25.08.2025 Якименко О.О. надає правову допомогу ФОП Розвадовській Т.С.
Із поданого представником відповідача (за первісним позовом) договору про надання правової допомоги від 25.08.2025 судом встановлено, що ФОП Розвадовська Т.С. та адвокат Якименко О.О уклали цей договір про наступне: адвокат приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим договором, а саме: представлення інтересів клієнта у Північно-західному апеляційному господарському суді по справі № 9002/255/25 (п. 1.1. договору).
Пункт 2.1 даного договору містить вартість допомоги (гонорар) за цим договором, який становить 10 000 грн.
Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
З огляду на викладене, оцінивши доводи представника ФОП Розвадовської Т.С., виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки, суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. ст. 126, 129 ГПК України, дійшов висновку про обґрунтованість витрат ФОП Розвадовської Т.С. на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн, оскільки зазначена сума витрат є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025 у справі №902/255/25 - залишити без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Фізичної особи-підприємця Розвадовської Тетяни Станіславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складено 16 вересня 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.