ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 вересня 2025 року Справа № 924/399/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Юрчук М.І.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року (повний текст складено 20.06.2025) у справі №924/399/25 (суддя Кочергіна В.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"
про стягнення 1 540 286,30 грн 3% річних, 6 167 514,66 грн інфляційних втрат
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2025 у справі №924/399/25 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про стягнення 1 540 286,30 грн 3% річних, 6 167 514,66 грн інфляційних втрат, задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 540 286,30 грн 3% річних, 6 165 489,11 грн інфляційних втрат, 92 465,87 грн витрат зі сплати судового збору. В решті суми у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/399/25 у складі: головуюча суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2025 у справі №924/399/25 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати докази сплати 3633,6 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
04.08.2025 від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Розпорядженням керівника апарату суду від 05.05.2025 №01-05/566 у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Миханюк М.В. у період з 04.08.2025 по 01.09.2025 включно, а також судді - члена колегії Тимошенка О.М. у період з 04.08.2025 по 05.09.2025 включно, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/399/25 .
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №924/399/25 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року у справі №924/399/25. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 10 (десяти) днів з дня отримання даної ухвали, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Приписами частини 5 статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також беручи до уваги категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказують на незначну складність даної справи та з огляду на оскарження рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 2025,55 грн, колегія суддів вирішила розглядати справу №924/399/25 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Між приватним акціонерним товариством ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' (оператор системи передачі, далі ОСП) та товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024-ПП шляхом подання відповідної заяви-приєднання до такого договору та акцептування ПАТ ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' вказаної заяви 01.01.2024р. (в редакціях, визначених наказами №549 від 03.10.2023р. та №343 від 07.06.2024р.).
Відповідно до п. 2.1 договору оператор системи передачі безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 6.1. договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.4. договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих оператором системи передачі, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно), або акта приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді оператор системи передачі направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
Згідно з пп. 1) п. 7.1., пп. 2) п. 9.3. договору позивач має право отримувати від відповідача своєчасну оплату за послугу, а відповідач користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.7. договору за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів користувач сплачує пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості.
У період вересень 2024 року - листопад 2024 року позивач надавав відповідачу послуги з передачі електроенергії і надсилав відповідні рахунки для оплати, зокрема для поетапної оплати планової вартості послуги за місяць згідно з п. 6.2 договору.
Надалі, після закінчення відповідного розрахункового місяця позивач надсилав акти приймання-передачі послуги, із зазначенням її фактичної вартості, а також акти коригування до актів приймання-передачі послуги.
Позивачем виставлялись також відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг з передачі електричної енергії.
Зазначені рахунки-фактури, підписані позивачем; акти приймання-передачі послуги, підписані позивачем і відповідачем та містяться в матеріалах справи. Рахунки та акти доставлялись відповідачу через систему електронного документообігу.
Надання та отримання послуг з передачі електроенергії в зазначених обсягах та вартості не заперечується відповідачем.
Однак відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, надані послуги за вказаний період оплачував несвоєчасно.
Зокрема, відповідачем було сплачено позивачу за послуги з передачі електричної енергії за 2024 рік згідно платіжних інструкцій, а саме: від 15.01.2025 на суму 10000000,00 грн; від 17.01.2025 на суму 3700000,00 грн; від 17.01.2025 на суму 6300000,00 грн; від 20.01.2025 на суму 14000000,00 грн; від 24.01.2025 на суму 14000000,00 грн; від 28.01.2025 на суму 21200000,00 грн; від 06.02.2025 на суму 20000000,00 грн; від 07.02.2025 на суму 11500000,00 грн; від 10.02.2025 на суму 7000000,00 грн; від 24.02.2025 на суму 10000000,00 грн; від 25.02.2025 на суму 10000000,00 грн; від 26.02.2025 на суму 10000000,00 грн; від 27.02.2025 на суму 4326900,92 грн; від 28.02.2025 на суму 37274224,46 грн.
Також з проведеної відповідачем 31.12.2024 оплати в сумі 24000000 грн в рахунок оплати послуг за вересень 2024р. було зараховано 23328896,00 грн.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" 1540286,30 грн 3% річних та 6167514,66 грн інфляційних втрат.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, дійшов висновку, що арифметично вірним нарахування інфляційних втрат за заявлені періоди є 6 165 489,11 грн, у решті заявлених до стягнення інфляційних втрат відмовив, оскільки їх нараховано та, відповідно, пред'явлено до стягнення безпідставно.
Натомість, з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
У відповідності до ч. 55 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Колегією суддів, з огляду на доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо невірного перерахунку інфляційних втрат, здійснено їх перерахунок та встановлено наступне.
Так, у пунктах 25 та 26 постанови Об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 викладені такі правові висновки: сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
Також, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та Верховний Суд у постановах від 25.08.2020 у справі №924/534/19 та від 23.09.2021 у справі №924/2/21 виклали наступну правову позицію:
"Верховний Суд приймає до уваги, що при розрахунку інфляційних втрат, у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, і Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається "послідовність, утворена за певною закономірністю".
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке касаційний суд вважає за доцільне роз'яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн.) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу, " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.)
Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ",
де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, і від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100 %.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Суд зазначає, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.
Отже, при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Разом з тим, Верховний Суд не погоджується з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції), який має заокруглюватися до десяткового числа після коми.
Так, зокрема, за період з червня по жовтень 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100 %, а не 99,99 % (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня по жовтень 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2 %, а не 101,19 % - оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України".
Враховуючи викладене, колегія суддів здійснила розрахунок інфляційних втрат за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду за наступною формулою:
Сума боргу * сукупний індекс інфляції (за період прострочення виконання зобов'язання) - сума боргу.
Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІ6 : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ... ІІ6 - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
1) Період надання послуги - вересень 2024 року (відповідно до п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії, кінцевий термін оплати 15.10.2024):
Індекс інфляції за період з жовтня по грудень 2024 року:
у жовтні 2024 року - 101,8;
у листопаді 2024 року - 101,9;
у грудні 2024 року - 101,4.
Отже, сукупний індекс інфляції згідно розрахунку становить 105,186479 % (1,05186479) = (101,8 : 100) x (101,9 : 100) x (101,4 : 100), який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, та становить за період жовтень - грудень 2024 року 105,2% (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).
При цьому, застосовується індекс інфляції за жовтень 2024 року, оскільки прострочення виконання зобов'язання Відповідача у жовтні складає більше півмісяця - 16 днів (з 16 по 31 число) та відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 приймається за один місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу.
Колегія суддів зазначає, що при розрахунку суми інфляційних втрат, сукупний індекс інфляції має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Проте, суд першої інстанції провівши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат за період з жовтня по грудень 2024 року за надані послуги - вересень 2024 року, при розрахунку використав сукупний індекс інфляції 105,186479% (1,05186479*100%), що суперечить правилу про заокруглення до десяткового числа після коми.
При цьому, колегія суддів зазначає, що допустимість використання ІПС "Ліга-Закон" як належного інструменту при здійсненні розрахунків підтверджується численною практикою Верховного Суду та правовими висновками, наведеними у постановах касаційної інстанції за наслідками перегляду позовних вимог, пов'язаних зі здійсненням розрахунків, зокрема, пені, процентів річних та втрат від інфляції.
Із розрахунків ІПС "Ліга-Закон" вбачається таке: IIc = (101,80000000 : 100) x (101,90000000 : 100) x (101,40000000 : 100) = 1,05186479.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов'язаний враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Такий обов'язок поширюється на всі суди незалежно від інстанції та є гарантією єдності судової практики та правової визначеності.
Як зазначалося вище, у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, а також у низці інших рішень (зокрема, у постановах від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 11.12.2024 у справі №914/2587/21, від 22.01.2025 у справі №910/18572/23), Верховний Суд сформулював чіткий правовий висновок щодо порядку визначення сукупного індексу інфляції. Згідно з цим висновком, величина приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) має заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме такий підхід застосовується Державною службою статистики України при визначенні місячних та річних індексів споживчих цін.
Отже, навіть у разі використання програмних засобів, зокрема ІПС "Ліга-Закон", при здійсненні розрахунків інфляційних втрат, суд зобов'язаний перевірити, чи відповідає застосований при розрахунку індекс інфляції вимогам, визначеним правовою позицією Верховного Суду. У випадку, якщо такий індекс не заокруглений до десяткового числа після коми, суд має здійснити власний перерахунок відповідно до зазначених приписів та практики Верховного Суду.
Таким чином, заокруглений сукупний індекс інфляції до десяткового числа після коми за період з жовтня по грудень 2024 року становитиме 105,2%.
Відповідно, інфляційні втрати за період з жовтня по грудень 2024 року складають 57524133,77 x 105,2% - 57524133,77 = 2 991 255,73 грн.
2) Період надання послуги - жовтень 2024 року (відповідно до п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії, кінцевий термін оплати 15.11.2024 року): Індекс інфляції у грудні 2024 року - 101,4; у січні 2025 року - 101,2. Так, інфляційні втрати за період з грудня 2024 року по січень 2025 року складають 1 779 474,32 грн = (68 542 732,74 грн * 101,4% (грудень 2024) - 68 542 732,74 грн) + (68 323 005,35 грн * 101,2% (січень 2025) - 68 323 005,35 грн)).
3) Період надання послуги - листопад 2024 року (відповідно до п. 6.4 договору про надання послуг з передачі електричної енергії, кінцевий термін оплати 15.12.2024): Індекс інфляції у січні 2025 року - 101,2, у лютому 2025 року - 100,8.
Так, інфляційні втрати за період з січня по лютий 2025 року складають 1 402 537,79 грн = (72 199 382,54 грн * 101,2% (січень 2025) - 72 199 382,54 грн) + (67 018 150,12 грн * 100,8% (лютий 2025) - 67 018 150,12 грн)).
Всього інфляційних втрат: 6 173 267,84 грн (2 991 255,73 + 1 779 474,32 + 1 402 537,79).
Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 167 514,66 грн інфляційних втрат.
Оскільки, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, при цьому, належна до стягнення сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлено позивачем, однак суд у відповідності до ч.2 ст.237 ГПК України не вправі виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків річних, а також в частині розгляду клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та відсотків річних, то апеляційний суд зазначає, що скаржник не навів в апеляційній скарзі доводів щодо незгоди із рішенням суду в цій частині, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України, переглянув рішення суду першої інстанції лише в оскаржуваній частині.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області в частині відмови в задоволення позовних вимог прийняте з порушенням норм процесуального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.
З огляду на це, апеляційну скаргу позивача слід задоволити, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволення позовних вимог - скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.
При цьому, судові витрати, передбачені ст. 123 ГПК України, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року у справі №924/399/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 2025,55 грн скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
"Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, 1/1, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 1 540 286,30 грн (один мільйон п'ятсот сорок тисяч двісті вісімдесят шість гривень 30 копійок) 3% річних, 6 167 514,66 грн (шість мільйонів сто шістдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 66 копійок) інфляційних втрат, 92 493,62 грн (дев'яносто дві тисячі чотириста дев'яносто три гривні 62 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ."
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, 1/1, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Юрчук М.І.