вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа№ 904/5409/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
секретар судового засідання Медведєва К.І.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного виробничого підприємства «ДВН» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 904/5409/24 (суддя Колесник Р.М.)
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
до Приватного виробничого підприємства «ДВН»
про стягнення 329 614,98 грн,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного виробничого підприємства «ДВН» про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 329 614,98 грн, з яких: 137 095,64 грн пені за порушення строків виконання робіт за договором від 02.08.2024 № 69/3132, 192 519,34 грн штрафу за прострочення строків виконання робіт понад тридцять днів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як підрядником умов вказаного договору щодо строків виконання робіт, що стало підставою для нарахування та вимог до підрядника про стягнення вказаних штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою від 23.01.2025 справу № 904/5409/24 прийнято до провадження Господарським судом Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 904/5409/24 позов задоволено повністю.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання за договором від 02.08.2024 № 69/3132, у визначений сторонами строк не виконав підрядні роботи, вартістю 5 101 268,42 грн., тож має ,крім виконання зобов'язань в натурі, нести відповідальність у вигляді сплати пені та штрафу у розмірі , заявленому позивачем.
Не погоджуючись із висновками суду та мотивами, якими суд керувався при прийнятті рішення, Приватне виробниче підприємство «ДВН» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 по справі № 904/5409/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також застосував правові висновки, які не підлягають застосуванню. На думку апелянта, судом не надано належної оцінки усім обставинам справи та наданим відповідачем доказам у сукупності з умовами Договору, у тому числі тими , які передбачають обов'язок підрядника зупинити виконання додаткових робіт до прийняття рішення замовником; не з'ясовано виконання замовником зобов'язань із забезпеченням здійснення технічного та авторського нагляду протягом усього періоду виконання робіт. Крім того, до матеріалів справи додано докази надсилання листів щодо мотивування порушення строків виконання робіт та їхнього продовження.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 матеріали апеляційної скарги Приватного виробничого підприємства «ДВН» у судовій справі № 904/5409/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 03.09.2025.
01.07.2025 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції без змін. При цьому зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання робіт.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та повідомлено учасників справи, що судове засідання 03.09.2025 відбудеться в режимі відеоконференції.
У судове засідання 03.09.2025 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, однак через підсистему «Електронний суд» 03.09.2025 ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Мотивуючи своє клопотання, представник відповідача зазначає про неможливість взяти участь у судовому засіданні у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення судового засідання, колегія залишила його без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, тобто строки її розгляду є обмеженими. З огляду на необхідність дотримання визначених законом процесуальних строків та з метою недопущення їх порушення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Колегія суддів також зазначає, що явка сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою, а вимоги та доводи представника відповідача вже викладені в його апеляційній скарзі та поданих до суду письмових поясненнях.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір про закупівлю послуг від 02.08.2024 № 69/3132 (надалі договір) на проведення будівельно-монтажних робіт за об'єктом «Капітальний ремонт фасаду частини адміністративної будівлі літ. Б-7, Б'-5 Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Короленка, 4 на загальну суму - 7174538,22 грн.
Відповідно до умов договору:
- замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки виконувати роботи з капітального ремонту, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкта: Капітальний ремонт фасаду частини адміністративної будівлі літ. Б-7, Б1-5 Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Короленка, 4 (код за ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні роботи) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці (п. 1.1.);
- строк виконання робіт встановлюється згідно з Графіком, а саме: початок робіт - 15 серпня 2024 року, закінчення робіт - 31 жовтня 2024 року (п. 4.2.);
- сторони мають право ставити питання про зміну строків виконання робіт по цьому договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили такі зміни, у тому числі форс-мажорних, затримки фінансування за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 4.4);
- при виникненні необхідності внесення змін до раніше узгоджених сторонами строків виконання робіт, сторона, що ініціює таку зміну, повідомляє іншу сторону протягом 3-х днів з моменту виникнення відповідних обставин. При досягненні сторонами згоди щодо такої зміни, сторонами укладається додаткова угода до цього договору, якою затверджуються зміни до Графіку або нова редакція Графіка або додатковий Графік виконання робіт (п. 4.5.);
- фактичний термін закінчення робіт визначається датою підписання Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт форми № К5-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість виконаних робіт та витрат форми КБ-3 (п. 4.7.);
- підрядник зобов'язаний: - виконати роботи відповідно до вимог графіку виконання робіт, договірної ціни і кошторисів (п. 5.3.1.); - інформувати замовника в письмовій формі про початок та закінчення робіт (п. 5.3.3.); - надати замовнику (у трьох примірниках) акти КБ-26, довідки КБ-3 протягом 3х робочих днів з моменту закінчення робіт або окремих етапів (об'ємів) робіт (п. 5.3.9.);
- здача-приймання робіт, після їх закінчення оформлюється актом приймання виконаних робіт та сертифікатом відповідності закінченого об'єкта (п. 8.1.);
- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання при виконанні робіт підрядник сплачує замовнику штрафні санкції, а саме: - за порушення строків виконання робіт замовник вправі нарахувати підряднику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення; - за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% цієї вартості (п. 9.2.);
- договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31 грудня 2024 року (п. 13.1);
Додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 13.1. договору, зокрема продовжили строк його дії до 30.04.2025.
Станом на 03.12.2024 сторонами складено та підписано акти приймання виконання будівельних робіт на загальну суму 4 424 262,00 грн, з яких акт № 1 від 26.09.2024 за вересень на суму 463 835,84 грн, акт № 2 від 30.10.2024 на суму 1 609 433,96 грн, акт № 3 від 19.11.2024 за листопад на суму 1 384 004,38 грн, акт № 4 від 26.11.2024 за листопад-2 на суму 966 987,82 грн.
Як стверджує позивач, відповідач не виконав роботи у строк визначений п. 4.2. договору (до 30.10.2024) станом на 03.12.2024 на загальну суму 2 750 276,22 грн, що стало підставою для звернення до суду і позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу у загальному розмірі 329614,98 грн, з яких: 137 095,64 грн пені та 192 519,34 грн штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що в строк визначений п. 4.2. договору (до 30.10.2024) відповідач роботи у повному обсязі не виконав. Відомостей про продовження строку виконання робіт, зміни договірної ціни та обсягів виконання робіт матеріали справи не містять. Натомість 30.12.2024 сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 13.1. договору, зокрема продовжили строк його дії до 30.04.2025, що не є тотожним зміні строків виконання робіт.
Отже станом на 01.11.2024, згідно наявних у матеріалах справи актів відповідачем було виконано робіт на загальну суму 2 073 269,8 грн, відповідно невиконана частина робіт станом на дату закінчення строку їх виконання, визначену у п. 4.2. договору (30.10.2024) становить 5 101 268,42 грн, станом на 19.11.2024 невиконана частина робіт становила 3 717 264,04 грн, а станом на 26.11.2024 невиконана частина робіт становила 2 750 276,22 грн.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо обставини, які на його думку свідчать або про наявність вини самого позивача у простроченні виконання робіт, внаслідок незабезпечення належних умов їх виконання, або про існування інших обставин, що об'єктивно унеможливлювали виконання робіт у визначений договором строк, оскільки відповідачем не ініційоване внесення змін до раніше узгоджених сторонами строків виконання робіт, як прямо передбачено пунктом 4.5 договору.
Водночас колегія суддів не приймає нові докази, надані відповідачем до суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
До апеляційної скарги відповідачем додано докази направлення долучених відповідачем до матеріалів справи листів, адресованих позивачу та датованих до завершення строку виконання робіт, тобто до 30.10.2024, зокрема:
листа № 030824-1 від 03.08.2024 щодо ускладнень з отриманням утеплювача;
листа № 290824-1 від 29.08.2024 щодо призупинення заводом виробником випуску продукції, зокрема утеплювача;
листа № 071024-1 від 07.10.2024 із прохання відтермінування кінцевої дати строку виконання робіт у зв'язку зі складностями, обумовленими воєнним станом та іншими причинами;
листа № 17 від 21.10.2024, в якому перераховано перелік об'єктивних причин неможливості виконати роботи (який, зокрема, не містив посилань на незабезпечення позивачем належних умов, необхідних для проведення робіт).
За змістом частин 4 та 8 статті 80 ГПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що на залежали від неї.
Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до висновку щодо застування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасність вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи ( у даному випадку - відповідача).
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмо обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Відповідач в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 80, пункту 6 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 ГПК України взагалі не заявляв про долучення додаткових доказів, не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача. Апелянт лише зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутність доказів направлення вищезазначених листів позивачу, оскільки вони направлялися на електронну пошту позивача, засобом поштового зв'язку та безпосередньо через канцелярію позивача. Однак, це не є вмотивованим клопотанням про долучення таких доказів до справи в суді апеляційної інстанції в розумінні норм ГПК України.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, сторона несе ризик невчинення або несвоєчасного вчинення процесуальної дії під час розгляду справи, оскільки забезпечення своєчасного здійснення процесуальних прав покладається на саму сторону.
Таким чином, відповідач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За умовами п. 9.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання при виконанні робіт підрядник сплачує замовнику штрафні санкції, а саме: - за порушення строків виконання робіт замовник вправі нарахувати підряднику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення; - за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% цієї вартості.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач порушив умови договору про закупівлю послуг від 02.08.2024 № 69/3132 в частині строків виконання робіт, а тому він повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення та за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% цієї вартості.
Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів зазначає, що такий є арифметично вірним.
Стосовно підсудності даної справи Господарському суду Київської області колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України до виключної підсудності належать спори, що виникають з приводу нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини, а також інші випадки, передбачені законом.
Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем умов договору щодо строків виконання робіт, що стало підставою для нарахування та вимог стягнення відповідних штрафних санкцій. Предметом судового розгляду є встановлення наявності або відсутності порушення відповідачем строків виконання робіт за договором та визначення правомірності нарахування зазначених санкцій.
Отже, даний спір є договірним і не порушує жодного питання про права чи обов'язки щодо нерухомого майна, а тому підлягає розгляду за правилами загальної підсудності, що підтверджує правильність визначення підсудності справи Господарському суду Київської області (за місцезнаходженням відповідача).
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства «ДВН» на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 904/5409/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 904/5409/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 904/5409/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.09.2025.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук