Постанова від 28.08.2025 по справі 910/14367/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2025 р. Справа№ 910/14367/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Король Я.П.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 28.08.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОГІРСЬКЕ»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 (повний текст складено і підписано 18.04.2025)

у справі № 910/14367/24 (суддя А.І. Гладун)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОГІРСЬКЕ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР»

Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області

про визнання протиправними дій та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

21.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське» (далі - ТОВ «Красногірське», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/14367/24 від 25.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про забезпечення позову до подання позовної заяви передано за виключною територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

22.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» (далі - ТОВ «Державний земельний банк», відповідач), у якому просив:

- визнати незаконним і скасувати рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів за лотом № LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024, яким позивачу відмовлено у підписанні протоколу про результати земельних торгів;

- визнати незаконними (протиправними) дії відповідача щодо дискваліфікації позивача як учасника електронного аукціону № LRE001-UA-20240916-70691 та формування протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024, в частині визначення того, що земельні торги не відбулись;

- зобов'язати відповідача підписати протокол № LRE001-UA-20240916-70691 про результати земельних торгів лот № 3346 з визначенням переможцем торгів позивача та оприлюднити підписаний протокол в електронній торговій системі «Прозорро Продажі».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач прийняв рішення про дискваліфікацію позивача з торгів про передачу в суборенду земельної ділянки неправомірно, з порушенням вимог законодавства, посилаючись на те, що:

- відповідач, приймаючи 22.10.2024 рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів за лотом №LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024 з переможцем земельних торгів (позивачем), виходив з того, що:

1) відповідно до абзацу 3 додатку 2 до Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021№ 1013 (далі Вимоги № 1013), потенційні покупці мають надати також документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів), проте документи, що підтверджують громадянство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є учасниками позивача, переможцем земельних торгів не надано, що свідчить про те, що переможець торгів не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою статті 137 ЗК України для участі у спірному аукціоні;

2) пунктом 49 Вимог № 1013 визначено, що організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; не подав документи або відомості, обов'язковість яких встановлена частиною сьомою статті 137 Кодексу, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості: не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом;

- водночас в інформації про спірний аукціон відповідачем не було конкретизовано переліку документів, які учасники мали подати для участі в аукціоні, а лише зазначено посилання на нормативно-правові документи, які визначають такий перелік;

- Додатком 2 до Вимог № 1013 визначено перелік документів, що підтверджують відповідність потенційного покупця, який бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вимогам ст. 130 ЗК України (далі Перелік), у якому вказано про те, що відповідно до абз. 9 ч. 7 ст. 137 ЗК України потенційні покупці разом із заявою про участь в земельних торгах також подають копії документів, зокрема - документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа), проте не конкретизовано, яким саме документом позивач мав підтвердити громадянство учасників (акціонерів, членів, бенефіціарного власника);

- при цьому, наданий позивачем Витяг з ЄДРПОУ відносно ТОВ «Красногірське», містив інформацію про учасників та бенефіціарного власника позивача, а саме: ОСОБА_2 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника) 3500,00; ОСОБА_1 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника) 21000,00; КРАСНОГІРСЬКЕ, резидентство: Естонія, місцезнаходження: Естонія, 11415, Естонія 11415 ХАР'ЮСЬКИЙ ПОВІТ місто Таллінн Петербурі ТЕЕ 2С, розмір частки засновника (учасника) 4024473,00;

- вказаним документом підтверджується громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі У «Про державну реєстрацію») якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою;

- отже позивач у повній мірі виконав всій умови, необхідні для участі у земельних торгах, а також надав всі необхідні для цього документи;

- хоча позивач брав участь у торгах з продажу права користування (суборенди) землею сільськогосподарського призначення, проте надав відомості, які підтверджують його відповідність вимогам ст. 130 ЗК України для набуття такої землі у власність;

- 19.09.2024 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) надіслала Акціонерному товариству «Прозорро.продажі» лист №28-28-0.221-9751/2-24, у якому вказала, що при наданні в оренду на конкурентних засадах земельних ділянок сільськогосподарського призначення не потрібно додавати документи визначені у Додатку 2 до Вимог № 1013, проте організатор торгів - відповідач трактує ту саму норму права таким чином, що учасник аукціону з оренди земельної ділянки має відповідати вимогам, які ставляться для учасника, що бере участь в аукціоні щодо придбання земельної ділянки;

- позивач взагалі не мав обов'язку надавати документи, визначені Додатком 2 до Вимог № 1013, зокрема документи, що підтверджують громадянство учасника та бенефіціара;

- відповідач у особі керівника публічно визнає, що має місце неоднозначність у тлумаченні норми права (відображення публікації на веб-сайті «Latifundist.com», у якій містяться коментарі генерального директора відповідача щодо трактування статті 130 ЗК України), оскільки якщо погодитись з висновком відповідача, що учасники торгів з продажу права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення повинні відповідати вимогам ст. 130 ЗК України, яка визначає заборону для іноземців та юридичних осіб, учасниками яких є іноземні громадяни набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, тоді такі особи не мають права отримувати в оренду (користування) земельними ділянками сільськогосподарського призначення, проте законодавством України не встановлено заборон для іноземців набувати право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/14407/24 від 27.11.2024 матеріали справи № 910/14407/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» направлено за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 910/14407/24 від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 910/14367/24 від 23.12.2024 суд ухвалив справу № 910/14407/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер», Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, справу № 910/14367/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про забезпечення позову до подання позовної заяви об'єднано в одне провадження та постановлено здійснювати їх розгляд в межах справи № 910/14367/24.

У відзиві на позов відповідач проти його задоволення заперечив, пославшись на те, що:

- за змістом ч. 7 ст. 137 ЗК України, якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України;

- аналогічні положення містить і п. 29 Вимог № 1013, який визначає, що якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам ст. 130 Кодексу, згідно з додатком 2. В свою чергу у додатку 2 вказано про те, що потенційні покупці разом із заявою про участь в земельних торгах також подають, серед іншого, копії документів, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа);

- відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» документами, що підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України;

- документом, що підтверджує громадянство України згідно із ст. 5 Закону України «Про громадянство України» є, зокрема, паспорт громадянина України; відповідно до ч. ч. 1, 4 ст.24 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

- отже, позивач як потенційний покупець, що брав участь у земельних торгах з продажу прав суборенди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, зобов'язаний був надати повний перелік документів, який визначений діючим законодавством, в тому числі й документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа), проте в ході перевірки поданої переможцем земельних торгів заяви та документів для участі в земельних торгах до підписання протоколу земельних торгів відповідачем встановлено, що ТОВ «Красногірське» надано лише копію паспорта ОСОБА_3 , яка є кінцевим бенефіціарним власником та директором учасника, а документів, що підтверджують громадянство учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , надано не було;

- посилання позивача на те, що громадянство учасників товариства зазначене у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки витяг містить інформацію про юридичну особу та не відноситься до переліку документів, які підтверджують громадянство України відповідно до чинного законодавства;

- посилання позивача на лист Держгеокадастру №28-28-0.221-9751/2-24 від 19.09.2024, у якому надано роз'яснення щодо переліку документів, які подають учасники земельних торгів є безпідставними оскільки у Держгеокадастру відсутні повноваження щодо надання роз'яснень законодавства, а лист стосується правовідносин в галузі оренди земельних ділянок, проте позивач мав намір укласти договір суборенди земельної ділянки з відповідачем;

- вказане свідчить про те, що відповідач прийняв законне та вмотивоване рішення від 22.10.2024 про відмову у підписанні протоколу за результатами земельних торгів за лотом №LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024 з переможцем торгів, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують громадянство фізичних осіб, які є учасниками ТОВ «Красногірське»;

- гарантійний внесок у розмірі 190 786 грн. 85 коп., сплачений позивачем оператору торгів - ТОВ «Смарттендер» та відповідачу не перераховувався, оскільки переможець торгів не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена у ч. 7 ст. 137 ЗК України для участі в аукціоні щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 712158200:10:004:0001.

У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що:

- відповідач посилається на положення додатку 2 до Вимог № 1013, проте вказані положення стосуються саме потенційних покупців земельної ділянки, а, приймаючи участь в земельних торгах, учасник є потенційним покупцем лоту, в даному випадку - права користування земельної ділянки, проте учасник даного конкретного аукціону не є покупцем земельної ділянки, отже, не повинен відповідати вимогам статті 130 ЗК України;

- чинним законодавством України не встановлено заборону на оренду землі сільськогосподарського призначення особами, які не є громадянами України, або юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) яких є не громадяни України;

- позивач і не відповідає вимогам статті 130 ЗК України, оскільки серед його учасників є компанія Красногірське (реєстраційний код 14382560, нерезидент, країна реєстрації: Естонія), частка в статутному капіталі якої складає 99,394%. На підтвердження цього, позивач через особистий кабінет електронного майданчика разом з заявою на участь в земельних торгах подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, маючи в складі учасників юридичну особу - нерезидента, позивач не відповідає вимогам статті 130 ЗК України, проте, його не було дискваліфіковано відповідачем на цій підставі, що доводить, що такі вимоги на орендаря/суборендаря земельної ділянки не розповсюджуються;

- зважаючи на те, що позивач приймав участь в земельних торгах з передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а не придбання такої земельної ділянки у власність, надання підтвердження відповідності вимогам статті 130 ЗК України є дискримінаційною умовою та не може застосовуватися в даному випадку;

- посилання відповідача на те, що лист Держгеокадастру лист № 28-28-0.221-9751/2-24 від 19.09.2024 не стосується спірних правовідносин, оскільки стосується правовідносин в галузі оренди земельних ділянок, в той час як позивач мав намір укласти договір суборенди земельної ділянки з відповідачем, не витримує жодної критики, оскільки правовідносини суборенди є тотожними орендним правовідносинам з різницею лише в особі, яка передає в користування майно: власник при оренді, або орендар при суборенді. В усьому іншому в цих правовідносинах відмінності відсутні та такі відносини регулюються одними й тими ж нормами права;

- позивач повністю виконав всі умови, необхідні для участі у земельних торгах, а також надав всі необхідні документи для цього, включаючи документи, що підтверджують громадянство учасників та бенефіціарного власника позивача, а відтак рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів у зв'язку з неподанням позивачем документів що підтверджують громадянство його учасників є безпідставним.

Відповідач у запереченнях на відповідь відзив наголосив на тому, що:

- посилання позивача на те, що громадянство учасників зазначені у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки витяг містить інформацію про юридичну особу та не відноситься до переліку документів, які підтверджують громадянство України відповідно до чинного законодавства;

- абзацом третім пункту 29 Вимог № 1013 передбачено, що якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам статті 130 ЗК України, згідно з Додатком 2, зокрема, документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа).

Позивач подав до суду клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме відповідь Державної служби України з питань геодезії на адвокатський запит представника позивача, разом з якою позивачу надано копію листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №28-28-0.221-9751/2-24 від 19.09.2024, в якому зроблено висновок щодо переліку документів, необхідних для участі у земельних торгах з метою набуття права користування земельними ділянками (оренди, суборенди).

Відповідач подав до суду клопотання про долучення електронних доказів зі змісту яких вбачається наступне:

- 26.09.2024 на своїй офіційній сторінці https://www.facebook.com/LandBankofUkraine відповідач повідомив у публікації://ІНФОРМАЦІЯ_1, що Земельний банк разом з Фондом державного майна України провів вебінар;

- на офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_4/ ТОВ «Державний земельний банк» опублікував перелік документів необхідний для участі в торгах та вказав, що вже 1 жовтня 2024 року відбудуться перші торги з передачі в суборенду державних с/г земель. Організатор ТОВ «Державний земельний банк» нагадав, який перелік документів, необхідний для участі в торгах. Для цього через особистий кабінет в електронній торговій системі Prozorro.Продажі потрібно подати: заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим цифровим підписом; документи, передбачені ч. 1 ст. 137 ЗК України та додаток 2 до Вимог № 1013, затверджених постановою КМУ від 22.09.2021 №1013. Детальний перелік документів для громадян, ФОП та юридичних осіб - за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2. Звернув увагу, що умови участі в торгах «Земельного банку» мають свої особливості, тому просив ретельно перевіряти наявність усіх необхідних документів;

- в інформації про аукціон Земельний банк зазначив, зокрема: період уточнень до 16.10.2024 18:00, кінцевий строк подання цінових пропозицій 16.10.2024 20:00; дата проведення аукціону 17.10.2024 11:00; вимоги до документів: перелік документів, які подаються фізичними та юридичними особами для участі в земельних торгах у формі електронного аукціону визначається відповідно до п. 29 Вимог № 1013 та п. 7 ст. 137 ЗК України. Обов'язково надати інформацію про відсутність застосування санкцій, зразок заяви додається;

- 30.09.2024 на офіційній сторінці ТОВ «Державний земельний банк» ІНФОРМАЦІЯ_3/ здійснив публікацію на тему: «Що потрібно знати юридичним особам для участі в аукціонах Земельного банку?». Для участі в торгах з оренди держземель юридичним особам слід підготувати та подати через електронний кабінет такий перелік документів: Заяву про участь, підписану КЕП; Підтвердження сплати реєстраційного та гарантійного внесків; Документи про походження коштів; Підтвердження права власності на земельні ділянки с/г призначення (за наявності); Копії документів про реєстрацію юрособи та кінцевих бенефіціарів; Документи про структуру власності; Копію витягу з ЄДРПОУ; Інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичні особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу; Документи, що підтверджують громадянство учасників/бенефіціарів. Ці важливі моменти необхідно взяти до уваги для участі в земельних торгах. В іншому разі неподання всіх документів може призвести до відмови в підписанні протоколу та неповернення гарантійного платежу. Детальну інформацію щодо документів можна переглянути за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2.

21.02.2025 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про долучення електронних доказів, в якому послався на те, що:

- долучені електронні докази не спростовують твердження позивача щодо того, що відповідачем в переліку документів не конкретизовано, яким саме документом позивач мав підтвердити громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника;

- відповідач не врахував, що у Витягу з ЄДРПОУ підтверджена інформація щодо громадянства учасників та бенефіціарів позивача;

- у рішенні про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів за лотом №LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024 з позивачем, відповідач зазначив, що документи, що підтверджують громадянство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є учасниками ТОВ «Красногірське», переможець земельних торгів не надав;

- відповідач не зазначив, які саме документи мав надати позивач.

Крім того під час розгляду справи в суді першої інстанції:

- позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.02.2025 задоволено. Водночас постановою Північного апеляційного господарського суду 16.04.2025 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.02.2025 у справі № 910/14367/24 скасовано, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про забезпечення позову відмовлено.

- відповідачем подано заяву про зустрічне забезпечення, яку ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі від 07.03.2025 задоволено частково, зобов'язано позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області №UA668201720355259002000003675, відкритий у Державній казначейській службі України (м.Київ), 118 701 грн. 16 коп. протягом 5 днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24 у задоволенні позову відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що:

- у відповідача відсутній обов'язок з подання для участі у земельних торгах з набуття права користування земельною ділянкою документів, що підтверджують громадянство фізичних осіб його учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника з огляду на відмінність у правовому регулюванні умов набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність та у користування;

- на переконання суду, встановлений Кабінетом Міністрів України перелік документів, що подається учасниками для участі у земельних торгах, що проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення слід тлумачити диференційовано в залежності від об'єкта, що пропонується до продажу: продаж земельних ділянок чи продаж права користування ними (оренди, суборенди, емфітевзису), оскільки в протилежному випадку іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не відповідатимуть вимогам ст. 130 ЗК України та не подадуть усіх документів, перелік яких встановлений Кабінетом Міністрів України, у випадку їх наміру взяти участь у земельних торгах з придбання права користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;

- за таких обставин тлумачення змісту ст.ст. 130, 137 ЗК України, здійснене відповідачем при прийняття рішення про відмову у підписанні протоколу земельних торгів та рішення про дискваліфікацію позивача, є необґрунтованим, а ухвалені рішення такими, що не ґрунтуються на законі.

Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неефективний способів захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції зазначив про те, що:

- у цій справі позивач, наполягаючи на незаконності його дискваліфікації та заявляючи з цих підстав позовну вимогу про зобов'язання відповідача підписати протокол про результати земельних торгів та оприлюднити підписаний протокол в електронній торговій системі, прагне набути право суборенди земельної ділянки;

- 16.09.2024 наказом №9 відповідач затвердив проект договору суборенди землі, який мав намір укласти з переможцем земельних торгів;

- якщо, на думку позивача, порушення його права полягає у протиправних діях відповідача щодо дискваліфікації позивача чи відмови у підписанні протоколу земельних торгів, а за наслідками аукціону відповідач зобов'язаний укласти з позивачем договір суборенди земельної ділянки, то належному способу захисту права позивача відповідатиме вимога визнати укладеним договір суборенди земельної ділянки у редакції, що пропонувалася відповідачем учасникам відповідно до умов аукціону (земельних торгів);

- позивач обрав спосіб захисту, який не призведе до ефективного остаточного та повного захисту його порушеного права як учасника та переможця земельних торгів, змістом якого є набуття у користування на умовах суборенди земельної ділянки та спонукатиме позивача знову звертатися за захистом до суду;

- враховуючи особливості формування та підписання електронного протоколу земельних торгів, неможливість внесення змін до електронного протоколу після завершення торгів, задоволення позову відповідно до змісту позовних вимог сформованих позивачем в частині зобов'язання відповідача підписати та оприлюднити протокол торгів не матиме наслідком його виконання та не призведе до ефективного захисту порушеного права позивача і не забезпечить у такий спосіб досягнення мети правосуддя

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з: неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; недоведенням обставин, на які суд послався у рішенні; неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права; невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та зібраним доказам.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, а саме на те, що жоден нормативно-правовий акт, який регулює порядок участі юридичних осіб у земельних торгах, не містить імперативної вимоги щодо надання копій паспортів або інших документів, які виключно посвідчують громадянство, а також зауважив на тому, що:

- вимога подати саме паспорт громадянина України є юридично необґрунтованою, оскільки така вимога застосовується лише до громадян України, а не до іноземців або юридичних осіб з іноземною участю. Закон і підзаконні акти не встановлюють конкретної форми документу для підтвердження громадянства, отже Витяг з ЄДРПОУ, який містить відомості про громадянство, є належним доказом;

- суд першої інстанції у рішенні взагалі не надав оцінки доказу у вигляді Листа Держгеокадастру № 28-28-0.221-9751/2-24 від 19.09.2024, чим порушив вимоги статті 236 ГПК України щодо обов'язковості дослідження та правової оцінки усіх доказів у справі;

- результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію;

- відповідно до абз. 6 п. 16 ст. 137 ЗК України договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом двадцяти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів. Отже, підписання протоколу є процесуальною передумовою для подальшого укладення договору. Без належно підписаного протоколу неможливо розпочати перебіг строку для укладення договору суборенди земельної ділянки;

- рішення суду про визнання договору укладеним фактично підміняє обов'язкову стадію підписання протоколу та позбавляє відповідача встановленого законом 20-денного строку для укладення договору. Таке втручання у встановлену земельним законодавством процедуру грубо порушує принципи публічного адміністрування і дискреційні повноваження організатора торгів;

- відтак, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання підписати протокол про результати торгів є не лише належним, але й єдиним правомірним способом поновлення порушеного права у межах чинного нормативного регулювання;

- суд першої інстанції неправильно витлумачив як зміст, так і мету позовних вимог. Позовна вимога не полягала у внесенні змін до вже сформованого електронного протоколу або у зміні його змісту, а у визнанні неправомірною відмови у підписанні та затвердженні протоколу на підставі поданих позивачем документів та зобов'язанні відповідача здійснити підписання протоколу у відповідності до чинного законодавства та фактичних обставин справи.

29.04.2025 від апелянта надійшло клопотання про долучення документу, в додатках до якого міститься платіжна інструкція № 4402 від 29.04.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/14367/24.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 справа № 910/14367/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Кравчук Г.А.

З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 910/14367/24 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 910/14367/24; відкладено вирішення питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали 07.05.2025 матеріали справи № 910/14367/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24; справу № 910/14367/24 призначено до розгляду на 19.06.2025 о 10 год. 40 хв.

26.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, а також зауваживши на тому, що:

- в ході судового засідання в суді першої інстанції було встановлено, що скаржник для участі в земельних торгах по лоту № LRE001-UA-20240916-70691 подав документи, визначені ч. 7 ст. 137 ЗК України, а також більшість документів, обов'язковість подання яких визначено додатком 2 до Вимог № 1013. Вказані дії скаржника свідчать, що він ознайомився з вимогами діючого законодавства, які регламентують порядок проведення земельних торгів та документами, які є обов'язковими для подання потенційними покупцями;

- жодних запитань відповідачу, як організатору земельних торгів, з вимогами роз'яснення форми чи змісту документів, а також щодо їх належності чи допустимості в місячний період з дати оголошення земельних торгів та до дати їх проведення (від 16.09.2024 до 16.10.2024) від жодного з учасників в електронній торговій системі не надходило. Відповідно також не було звернення й на пошту чи електронну пошту відповідача;

- в дослідженій в ході судового розгляду заяві скаржника про участь у земельних торгах серед переліку додатків зазначено як пункт « 1) витяг з ЄДР», так і пункт « 5) документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника», що свідчить про обізнаність скаржника щодо необхідності подання окремих документів для підтвердження кожного з пунктів. В той же час, до завантажених в електронну торгову систему до моменту проведення земельних торгів документів скаржником було надано виключно копію паспорту кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Красногірське», але з невідомих причин не було додано копій паспортів чи інших документів, які посвідчують громадянство інших фізичних осіб-учасників позивача;

- єдиним можливим законодавчо визначеним способом судового оскарження результатів земельних торгів є визнання їх недійсними, а заявлення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача підписати протокол про результати земельних торгів та оприлюднити його в електронній торговій системі є неналежним способом захисту порушеного права, в тому числі в зв'язку з завершенням законодавчо встановлених строків (6 робочих днів з моменту формування протоколу) для вчинення таких дій;

- водночас, визначений Господарським судом Черкаської області в мотивувальній частині можливий спосіб захисту порушеного права як вимога щодо визнання укладеним договору суборенди землі, суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки враховуючи сплив визначеного ЗК України 20-денного строку на укладання договору за результатами земельних торгів відповідно до сформованого у день їх проведення протоколу у відповідача відсутні правові підстави для укладання відповідного договору суборенди з позивачем;

- наразі Електронною торговою системою «Прозоро.Продажі» відповідно до пункту «в» ч. 4 ст. 138 ЗК України та абз. 3 п.49 та п. 52 Вимог №1013 автоматично сформовано новий протокол про результати земельних торгів та присвоєно земельним торгам статус таких, що не відбулися;

- можливе задоволення позовної вимоги про визнання укладеним договору суборенди землі по лоту з урахування факту, що торги наразі визнані такими, що не відбулися, призведе до набуття права суборенди земельної ділянки державної форми власності поза процедурою, визначеною ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України. В такому разі дійсно буде підмінена публічно визначена процедура проведення земельних торгів, а також порушено дискреційні повноваження ТОВ «Державний земельний банк» як організатора земельних торгів, пов'язані з правом на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення щодо кваліфікації чи дискваліфікації учасника земельних торгів, а також підписання чи відмови у підписанні з ним протоколу та/чи договору за результатами земельних торгів, як це визначено законодавством, що регулює порядок проведення земельних торгів;

- скаржником невірно трактується законодавство в частині обрахунку строку підписання договору суборенди землі за результатами земельних торгів, адже, відлік часу розпочинається не з моменту підписання протоколу про результати земельних торгів, а з моменту його формування (дати проведення земельних торгів (ч.15 та абз. ч.16 ст.137 ЗК України, а також п.45 і п.46 Вимог №1013). Таким чином, прийняття судом рішення про зобов'язання підписати протокол земельних торгів поза межами відведеного законом строку на його підписання є прямими порушенням встановленого порядку проведення земельних торгів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2024 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у період з 09.06.2025 по 22.06.2025 у відпустці, відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, справу № 910/14367/24 призначено до розгляду на 10.07.2025 о 10 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, дотриманням принципів рівності та змагальності, забезпечення прав усіх учасників справи, для надання всім учасникам судового процесу можливості прийняти участь в судовому засіданні розгляд справи № 910/14367/24 відкладено на 28.08.2025 о 9 год. 30 хв.

05.08.2025 представник відповідача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні у справі № 910/14367/24, яке призначене на 28.08.2025 о 9 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке, з урахуванням того, що у період з 04.08.2025 по 22.08.2025 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці, ухвалою від 25.08.2025 задоволено.

28.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, в якому заявник, з посиланням на зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні, просить відкласти судовий розгляд на іншу дату та час.

Порадившись на місці, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданого позивачем клопотання про відкладення з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 28.08.2025 у цій справі уповноваженого представника позивача та зауважує відповідачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 28.08.2025 за відсутності уповноваженого представника позивача. Відсутність представника позивача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію позивача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов'язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Станом на 28.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду додаткових пояснень, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив

Під час розгляду справи відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представника учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню, з наступних підстав.

11.09.2024 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» (орендар) уклали договір оренди землі №3 (далі Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 05.09.2024 № 23-6/14-24-СГ «Про надання земельної ділянки в оренду» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 128,2723 га, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001, цільове призначення - 01.09 для дослідних і навчальних цілей, яка знаходиться за межами населених пунктів Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області.

У Договорі сторони домовились про наступне:

- в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 128,2723 га, з них: рілля - 124,4175 га, землі під дорогами, зокрема під ґрунтовими - 1,2172 га, з усіх лісів лісові насадження лінійного типу - 2,6376 га (п. 2.1 Договору оренди);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7121582000:10:004:0001 на дату укладення договору становить 5299634,70 грн (п'ять мільйонів двісті дев'яносто дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 70 копійок) і підлягає щорічній індексації (п. 2.3 Договору оренди).

16.09.2024 ТОВ «Державний земельний банк» видав наказ №9, яким наказав:

- провести земельні торги у формі електронного аукціону з передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до Переліку прав на земельні ділянки, які виставляються на земельні торги, окремими лотами згідно з додатком 1;

- затвердити умови земельних торгів;

- затвердити проект договору суборенди землі згідно з Додатком 2.

У додатку №1 до наказу 16.09.2024 №9 - Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права суборенди на які виставляються на електронні земельні торги окремими лотами, вказана, зокрема, спірна земельна ділянка кадастровий номер 7121582000:10:004:0001, місце розташування якої: за межами н.п. Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області, площею 128,2723 га, цільове призначення - 01.09 для дослідних і навчальних цілей, нормативна грошова оцінка якої становить 5 299 634 грн. 70 коп. із стартовим розміром річної суборендної плати 635 956 грн. 16 коп., з терміном суборенди 14 років.

19.09.2024 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру надіслала Акціонерному товариству «Прозоро.продажі» лист №28-28-0.221-9751/2-24, у якому вказала, що при наданні в оренду на конкурентних засадах земельних ділянок сільськогосподарського призначення не потрібно додавати документи визначені у Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 №1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)».

Позивач у даній справі - ТОВ «Красногірське» є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України. Учасниками товариства є фізичні особи громадяни України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та юридична особа нерезидент КРАСНОГІРСЬКЕ (Естонія).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2024 засновниками (учасниками) ТОВ «Красногірське» є ОСОБА_2 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника) 3500,00; ОСОБА_1 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника) 21000,00; КРАСНОГІРСЬКЕ, резидентство: Естонія, місцезнаходження: Естонія, 11415, Естонія 11415 ХАР'ЮСЬКИЙ ПОВІТ місто Таллінн Петербурі ТЕЕ 2С, розмір частки засновника (учасника) 4024473,00. У Інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи вказано ОСОБА_3 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голову 99,9. Керівником юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо є ОСОБА_3 .

Відповідач у даній справі - ТОВ «Державний земельний банк» є організатором земельних торгів №LRE001-UA-20240916-70691 з передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років, площею 128.2723 га, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001.

14.10.2024 ТОВ «Красногірське» звернулося до ТОВ «Смарттендер» із заявою про участь у земельних торгах №LRE001-UA-20240916-70691, а до заяви додало наступні документи:

1. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на ТОВ «Красногірське» від 26.06.2024, у переліку засновників (учасників) якого є: ОСОБА_2 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника) 3500,00; ОСОБА_1 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника) 21000,00; КРАСНОГІРСЬКЕ, резидентство: Естонія, місцезнаходження: Естонія, 11415, Естонія 11415 ХАР'ЮСЬКИЙ ПОВІТ місто Таллінн Петербурі ТЕЕ 2С, розмір частки засновника (учасника) 4024473,00. У Інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи вказано ОСОБА_3 , громадянство Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голову 99,9. Керівником юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо є ОСОБА_3 ;

2. Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності (лист з інформацією про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Красногірське» та розміром статутної частки;

3. Документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків) з рахунку особи, яка бажає взяти участь у торгах, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом) (платіжні інструкції №2338 від 14.10.2024 на суму 190 786 грн. 85 коп. з призначенням платежу: «гарантійний внесок за лот №LRE001-UA-20240916-70691, згідно рахунку №SO-2019-001/28461 від 14.10.2024 без ПДВ» та №2339 від 14.10.2024 на суму 710 грн. 00 коп. з призначенням платежу «реєстраційний внесок за лот №LRE001-UA-20240916-70691, згідно рахунку №SO-2019-001/28462 від 14.10.2024, в т.ч. ПДВ 118 грн. 33 коп.»;

4. Документи, які містять відомості про структуру власності (схематичне зображення структури власності ТОВ «Красногірське»;

5. Документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (копію паспорту громадянки України ОСОБА_3 та довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1338123-2023 від 24.03.2023 на ОСОБА_3 );

6. Документи, що підтверджують джерела походження коштів, зокрема: декларація про майновий стан і доходи; декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої па виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування; річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи - набувача, що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність юридичної особи - набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства; інші документи, що підтверджують джерела походження коштів (баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2023 ТОВ «Красногірське» та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 ТОВ «Красногірське».

15.10.2024 ТОВ «Красногірське» звернулося до ТОВ «Державний земельний банк» із заявою про непоширення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у якій підтвердило, що на ТОВ «Красногірське», його посадову особу ОСОБА_3 , його засновників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , його кінцевих бенефіціарних власників ОСОБА_3 не поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно із Законом України «Про санкції» та актами, прийнятими відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до протоколу про результати земельних торгів від 17.10.2024 №LRE001-UA-20240916-70691 з передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років, площею 128.2723 га, що розташована за межами населених пунктів Вознесенської сільської територіальної громади, Золотоніського району, Черкаської області, кадастровий номер 7121582000:10:004:0001, цільове призначення - 01.09 Для дослідних і навчальних цілей, організатором земельних торгів є ТОВ «Державний земельний банк», учасником, що подав найвищу пропозицію, переможцем земельних торгів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Красногірське».

Вказаний протокол не підписаний організатором та переможцем.

22.10.2024 ТОВ «Державний земельний банк» прийняло рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів за лотом №LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024 з переможцем земельних торгів ТОВ «Красногірське», яке обґрунтовано наступним:

1) відповідно до абзацу 3 додатку 2 до Вимог № 1013 потенційні покупці мають надати також документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів), проте документи, що підтверджують громадянство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є учасниками позивача, переможцем земельних торгів не надано, що свідчить про те, що переможець торгів не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою статті 137 ЗК України для участі у спірному аукціоні;

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суд з цим позовом, у якому просив:

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Позиції сторін детально викладені вище.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справ № 910/14367/24 у задоволенні позову відмовлено, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Правовідносини сторін у даній справі виникли у сфері продажу прав на земельну ділянку на конкурентних засадах, порядок здійснення якого врегульований главою 21 ЗК України та положеннями Вимог № 1013.

У ч. 1 ст. 134 ЗК України встановлено обов'язковість передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах), земельні ділянки державної чи комунальної власності передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У ст. 135 ЗК України визначені загальні положення щодо проведення земельних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 ЗК України порядок проведення земельних торгів, визначений цим Кодексом, є обов'язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюється, зокрема, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є визначений Кабінетом Міністрів України суб'єкт господарювання державного сектору економіки.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України. Для цілей цього Кодексу терміни «адміністратор електронної торгової системи», «електронний майданчик», «електронна торгова система», «оператор електронного майданчика», «центральна база даних» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Протокол про результати земельних торгів та договір, що укладається за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки), підписуються за допомогою кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.

Переможець земельних торгів - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п'ятої статті 138 цього Кодексу), у випадках, встановлених частиною сімнадцятою статті 137 цього Кодексу, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.

Організатором земельних торгів є: у разі продажу земельної ділянки - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі укладення договору оренди земельної ділянки - особа, яка відповідно до закону може виступати орендодавцем такої земельної ділянки; у разі укладення договору суборенди земельної ділянки - орендар земельної ділянки; у разі укладення договору суперфіцію або емфітевзису - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, або особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію; у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», - державний, приватний виконавець.

Для проведення земельних торгів організатор земельних торгів укладає з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи, договір про організацію та проведення земельних торгів.

Відповідно до ч. 6 ст. 135 ЗК України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та оператором електронного майданчика. Розмір, порядок сплати та повернення винагороди, що сплачується переможцем земельних торгів оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У ч. ч. 7, 8 ст. 135 ЗК України передбачено, що реєстраційний внесок за лотом встановлюється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на 1 січня року, в якому оприлюднюється оголошення про проведення земельних торгів. Гарантійний внесок становить 30 відсотків стартової ціни продажу земельної ділянки чи прав емфітевзису, суперфіцію або 30 відсотків стартового розміру річної орендної (суборендної) плати, але не може бути більше 2500 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб законом про Державний бюджет України на 1 січня року, в якому проводяться земельні торги. Реєстраційний та гарантійний внески сплачуються особою, яка бажає взяти участь у земельних торгах, на відкриті у банку окремі рахунки оператора електронного майданчика, з якого така особа бажає взяти участь в земельних торгах.

Стаття 136 ЗК України визначає процедури підготовки лотів для продажу на земельних торгах, яка за змістом частини першої цієї статті включає: а) виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель», крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим, ніж розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки; е-1) встановлення стартового розміру плати за користування земельною ділянкою на умовах суборенди, що не може бути меншим за розмір орендної плати, визначений договором оренди земельної ділянки; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення дати проведення земельних торгів. Фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ЗК України один лот складається виключно з однієї земельної ділянки або прав на неї. Ціною лота на земельних торгах є ціна продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію та розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 4 ст. 136 ЗК України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них (із зазначенням кадастрових номерів, площі та їх цільового призначення), які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки; г) відомості про особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення (підписання) договору купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги; ґ) проект договору купівлі-продажу, оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

У ч. 1 ст. 137 ЗК України унормовано, що технічні вимоги до підготовки до проведення та проведення земельних торгів, встановлення та оприлюднення їх результатів, визначення розміру, порядку сплати, повернення реєстраційних, гарантійних внесків учасників та винагороди, що сплачується переможцем аукціону оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Земельного кодексу України в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота зазначаються: а) найменування організатора земельних торгів; б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; в) цільове призначення земельної ділянки; г) умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договору оренди, суборенди землі, суперфіцію, емфітевзису, що укладається на земельних торгах; ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію, або стартовий розмір плати за користування земельною ділянкою; д) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов'язаних із забудовою; е) час проведення земельних торгів з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України; є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, що сплачують учасники, порядок їх сплати; ж) найменування, веб-сайти та номери рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків, що зазначаються шляхом посилання на веб-сайт адміністратора електронної торгової системи; з) прізвище, власне ім'я та по батькові, посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами та матеріалами щодо лота; и) проект договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря (суборендаря), емфітевта, суперфіціарія), а в разі продажу на земельних торгах прав емфітевзису, суперфіцію за рішенням емфітевта, суперфіціарія - також копія договору емфітевзису, суперфіцію; і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів; ї) фотографічні зображення земельної ділянки, копії документів та матеріалів на лот; й) особа, яка має переважне право на купівлю земельної ділянки (у разі проведення аукціону з продажу такої земельної ділянки); к) номери банківських рахунків для внесення плати за придбаний лот; л) інші відомості про лот, які організатор торгів вважає за потрібне розмістити в оголошенні про проведення земельних торгів.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЗК України земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 45 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів.

У ч. 7 ст. 137 ЗК України передбачено, що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі:

а) заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом;

б) для юридичної особи - копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або копію документа про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчену згідно із законодавством держави його видачі, перекладену українською мовою (для юридичної особи - нерезидента), інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності; для громадянина України, фізичної особи - підприємця - копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для іноземних громадян та осіб без громадянства - інформацію про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в державі, громадянином (підданим) якої є особа, копію документа, що посвідчує особу. Копії зазначених документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах;

в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків), а в разі проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення - документи, що підтверджують сплату таких платежів з рахунку особи, яка бажає взяти участь у торгах, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом).

Представник фізичної чи юридичної особи також розміщує документи, що підтверджують його право діяти від імені учасника торгів.

Якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України.

Заява про участь у земельних торгах та додані до неї документи учасника можуть бути подані до закінчення кінцевого строку подання заяв про участь у земельних торгах, встановленого електронною торговою системою автоматично упродовж дня, що передує дню проведення земельних торгів, з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. ч. 10-13 ст. 137 ЗК України земельні торги проводяться в електронній торговій системі в режимі реального часу в мережі Інтернет. Будь-який користувач мережі Інтернет має можливість спостерігати за ходом земельних торгів у режимі реального часу. Відомості про учасників торгів не підлягають розголошенню до завершення торгів. Земельні торги проводяться за наявності не менше двох зареєстрованих учасників, крім випадків, встановлених абзацом третім частини п'ятої статті 138 цього Кодексу.

У ч. 15 ст. 137 ЗК України встановлено, що протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі. У протоколі про результати земельних торгів обов'язково зазначаються: а) відомості про земельну ділянку; б) кількість та відомості про учасників земельних торгів; в) стартова ціна продажу земельної ділянки, права емфітевзису, суперфіцію або стартовий розмір орендної (суборендної) плати за користування земельною ділянкою; г) ціна за земельну ділянку, прав емфітевзису, суперфіцію або розмір орендної (суборендної) плати за користування земельною ділянкою, запропоновані переможцем земельних торгів та іншими учасниками, або інформація про те, що земельні торги закінчилися без визначення переможця; ґ) найменування (для юридичної особи), прізвище, власне ім'я, по батькові (для фізичної особи) переможця земельних торгів; д) інформація про авторизований електронний майданчик, через який переможцем земельних торгів придбано земельну ділянку або право на неї.

Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 16 ст. 137 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 138 ЗК України земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути визнані судом недійсними.

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі, зокрема, відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п'ятої цієї статті, за умови, що такий учасник у встановлений строк підписав протокол про проведення земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, сплатив належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу).

Відповідно до абз. 9 ч. 7 ст. 137 ЗК України, якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України.

Вимоги № 1013 визначають порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи; технічні вимоги до реалізації переважного права купівлі земельної ділянки у власність у разі продажу її через електронний аукціон; порядок відшкодування переможцем земельних торгів витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах; розміру, порядку сплати та повернення винагороди, що сплачується переможцем земельних торгів оператору електронного майданчика; строк повернення оператором електронного майданчика всім учасникам земельних торгів, які не визнані переможцями, сплачених сум гарантійних внесків; технічні вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів, встановлення та оприлюднення їх результатів, визначення розміру, порядку сплати, повернення реєстраційних, гарантійних внесків учасників та винагороди, що сплачується переможцем аукціону оператору електронного майданчика; форми документації щодо лота земельних торгів для розміщення в електронній торговій системі; перелік документів, що підтверджують відповідність особи, яка бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вимогам статті 130 ЗК України (далі - Кодекс); вимоги до заяви про участь у земельних торгах; порядок визначення статусу учасника земельних торгів; порядок реєстрації учасників для участі в земельних торгах; порядок підписання організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів протоколу про результати земельних торгів та договору за результатами проведення земельних торгів; строк перерахування суми гарантійного внеску оператором електронного майданчика, сплаченого на його рахунок переможцем, на відповідні бюджетні рахунки у разі продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності, прав суперфіцію, емфітевзису на неї, проведення земельних торгів з набуття права оренди такої земельної ділянки; порядок та строк сплати переможцем земельних торгів ціни продажу земельної ділянки, плати за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на земельних торгах, а також суми витрат на підготовку лота до продажу відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пункту 29 Вимог №1013 під час реєстрації для участі в земельних торгах потенційний покупець через свій особистий кабінет заповнює електронну форму, подає в довільній формі заяву про участь у земельних торгах, на яку накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, і завантажує електронні копії документів, передбачені частиною сьомою статті 137 Кодексу.

Якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам статті 130 Кодексу, згідно з додатком 2.

Згідно пункту 2 Вимог №1013 потенційним покупцем визначено особу, яка бажає взяти участь у земельних торгах з продажу земельної ділянки або прав користування нею (оренда, суборенда, суперфіцій, емфітевзис).

Додатком 2 до Вимог №1013 передбачено, що відповідно до абзацу дев'ятого частини сьомої статті 137 ЗК України потенційні покупці разом із заявою про участь в земельних торгах також подають копії таких документів: документи, які містять відомості про структуру власності (якщо потенційним покупцем є юридична особа); документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа); документи, що підтверджують джерела походження коштів, зокрема: декларація про майновий стан і доходи; декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування; річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи - набувача та фізичної особи - підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність юридичної особи - набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства; інші документи, що підтверджують джерела походження коштів; документи про перебування у шлюбі (чи його розірвання), у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа); документ, що містить інформацію щодо юридичних осіб, права на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, акції, паї яких потенційний покупець, має із обов'язковим зазначенням найменування юридичної особи, ідентифікаційного коду юридичної особи, розміру належної йому частки у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, та/або кількість належних йому акцій, паїв (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа); документи, які підтверджують право власності учасника земельних торгів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у разі наявності таких прав).

Відповідно до ч. 15 ст. 137 ЗК України протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі.

Відповідно до ч. 16 ст. 137 ЗК України протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

На вимогу переможця торгів протокол про результати земельних торгів та/або договір за результатами проведення земельних торгів, укладені шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів організатором та переможцем торгів, можуть бути підписані також у паперовій формі.

Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію.

Згідно з ч. 19 ст. 137 ЗК України організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який: а) не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; б) не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; в) не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.

Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в підписанні протоколу про результати земельних торгів та подальшому укладенні договору за результатами проведення земельних торгів технічні, орфографічні та інші помилки у заяві про участь у земельних торгах або в документах та матеріалах, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст відповідного документа.

Відповідно до пункту 49 Вимог № 1013 організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який: не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою статті 137 Кодексу, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом.

Як встановлено вище, підставою для відмови у підписанні протоколу земельних торгів та укладення з переможцем (позивачем) договору суборенди земельної ділянки відповідач зазначив відсутність доданих до заяви позивача на участь в земельних торгах документів, що підтверджують громадянство фізичних осіб учасників позивача, та, як наслідок, неподання позивачем для участі у торгах усіх документів, що передбачені законом, що послугувало підставою для його дискваліфікації.

За твердженням відповідача, поданий позивачем витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є документом, що підтверджує громадянство учасників позивача.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» документами, що підтверджують громадянство України є:

а) паспорт громадянина України;

б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

в) дипломатичний паспорт України;

г) службовий паспорт України;

ґ) посвідчення особи моряка;

д) посвідчення члена екіпажу;

е) посвідчення особи на повернення в Україну;

є) тимчасове посвідчення громадянина України.

У статті 5 Закону України «Про громадянство України» та ч. ч. 1, 4 ст. 24 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» вказано, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Постановою ВР України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ затверджено положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі Положення).

Згідно з пунктами 1,3,5,8,9-11 Положення паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної карти за єдиними зразками, що затверджуються КМУ. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача і висновком суду першої інстанції про те, що витяг з Єдиного державного реєстру не є документом, що підтверджує громадянство України, а лише містить інформацію про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Порівняльний аналіз понять «витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та «паспорт громадянина України» дає змогу зрозуміти, що, розкриваючи зміст поняття «паспорт громадянина України», законодавець закріпив пряму вказівку, що останнім підтверджується громадянство України, на відмінну від поняття «витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в якому відсутня згадана вказівка.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивачем в додатках до заяви про участь в земельних торгах надано копію паспорту кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Красногірське» ОСОБА_3 , що є належним підтвердженням громадянства бенефіціарного власника, як того вимагає абз. 9 ч. 7 ст. 137 ЗК України та Додаток 2 до Вимог №1013, не дивлячись на те, що у Витязі з ЄДР також наявна інформація про громадянство ОСОБА_3 , як кінцевого бенефіціарного власника позивача. Керуючись логікою позивача, останній міг не надавати вказану копію паспорту ОСОБА_3 з посиланням на те, що інформація стосовно її громадянства міститься у Витязі з ЄДР.

Відтак, колегія суддів робить висновок, що Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може вважатись документом, що підтверджує громадянством фізичних осіб і, зокрема, в даному випадку, засновників, учасників позивача - ТОВ «Красногірське».

Колегія суддів зазначає про наступне.

Як було зазначено, ч. 7 ст. 137 ЗК України передбачено перелік документів, які що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, має подати через особистий кабінет в електронній торговій системі, а абзац 9 вказаної частини встановлює, що, якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 29 Вимог №1013 якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам статті 130 Кодексу, згідно з додатком 2.

- документи, які містять відомості про структуру власності (якщо потенційним покупцем є юридична особа);

- документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа);

- документи, що підтверджують джерела походження коштів, зокрема: декларація про майновий стан і доходи;

- декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування;

- річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи - набувача та фізичної особи - підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками);

- фінансова звітність юридичної особи - набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства;

- інші документи, що підтверджують джерела походження коштів; документи про перебування у шлюбі (чи його розірвання), у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа);

- документ, що містить інформацію щодо юридичних осіб, права на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, акції, паї яких потенційний покупець, має із обов'язковим зазначенням найменування юридичної особи, ідентифікаційного коду юридичної особи, розміру належної йому частки у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, та/або кількість належних йому акцій, паїв (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа);

- документи, які підтверджують право власності учасника земельних торгів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у разі наявності таких прав).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України).

За правилами ст.ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Земля є унікальним обмеженим природним і базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності та добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства.

Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 20.07.2020 у справі № 923/196/20, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц.

Враховуючи особливий статус землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, законодавець обмежив коло суб'єктів приватноправових відносин, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Правове регулювання набуття права власності та права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення в Україні має суттєві відмінності, особливо в контексті обмежень та умов, які висуваються до кожного з цих прав, зокрема, існують обмеження щодо кола осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЗК України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 130 ЗК України іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 130 ЗК України набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, заборони набувати право користування (оренди, суборенди, емфітевзис) земельними ділянками сільськогосподарського призначення іноземцями, особами без громадянства та іноземними юридичними особами Конституція України та Земельний кодекс України не містять, тобто іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи у правовідносинах щодо користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України та юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, а тому мають право брати участь у земельних торгах з продажу права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Водночас, вказане не спростовує необхідності подання потенційними покупцями разом із заявою про участь в земельних торгах у випадках якщо потенційним покупцем є юридична особа визначних Додатком 2 до Вимог №1013 документів, зокрема документів, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника.

З таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що, встановлений Кабінетом Міністрів України перелік документів, що подається учасниками для участі у земельних торгах, що проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення слід тлумачити диференційовано в залежності від об'єкта, що пропонується до продажу: продаж земельних ділянок чи продаж права користування ними (оренди, суборенди, емфітевзису), а відтак для участі в земельних торгах з метою отримання права оренди (суборенди) заявнику достатньо подати документи, перелічені в ч. 7 ст. 137 ЗК України, а з метою отримання землі у власність необхідно подати більш розширений перелік документів, який міститься у Додатку 2 до Вимог №1013.

Слід зауважити, що Додаток 2 до Вимог №1013 є чинним, а вказані висновки суду першої інстанції спростовуються змістом вказаного додатку.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що тлумачення змісту статей 130 та 137 ЗК України здійснене відповідачем при прийняття рішення про відмову у підписанні протоколу земельних торгів та рішення про дискваліфікацію позивача є необґрунтованим, а ухвалені рішення такими, що не ґрунтуються на законі.

Також, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (п. 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (п.п. 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 920/473/22.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При цьому, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справі № 910/3009/18 ).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога про захист права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості поновлення-гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 31)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (п. 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (п. 29)).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені у постанова Верховного суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23, які можна застосувати за аналогією до обставин даної справи.

Виходячи з основної мети, яка ставиться кожним з учасників аукціону (намір - придбання майна), у разі якщо позивач, як переможець аукціону вважає, що орган приватизації незаконно (без належних правових підстав склав Акт про непідписання договору) кінцевою метою переможця аукціону має бути укладення договору купівлі-продажу. Отже, належним способом захисту переможця аукціону у цьому разі відповідає позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу майна укладеним в редакції позивача. Натомість визнання недійсним оспорюваного Акта не матиме наслідком автоматичного укладення договору купівлі-продажу з позивачем, а отже не призведе до реального захисту порушених прав та інтересів позивача.

За змістом підстав поданого позову у даній справі у ньому йдеться про порушення прав позивача як учасника та переможця аукціону, що зумовило протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, та, як наслідок, призвело до неможливості підписання з переможцем земельних торгів ТОВ «Красногірське» договору суборенди землі за результатами проведення земельних торгів за лотом №LRE001-UA-20240916-70691 від 17.10.2024.

В даній справі позивач вимагає визнати дії та рішення відповідача щодо дискваліфікації позивача та відмови від підписання протоколу земельних торгів неправомірними та зобов'язати відповідача підписати протокол земельних торгів.

Отже, позивач, наполягаючи на незаконності його дискваліфікації та заявляючи з цих підстав позовну вимогу про зобов'язання відповідача підписати протокол про результати земельних торгів та оприлюднити підписаний протокол в електронній торговій системі, прагне набути право суборенди земельної ділянки.

В свою чергу задоволення вимоги про визнання незаконним і скасування відповідного рішення (зокрема, про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів) не призведе до поновлення прав позивача як учасника (переможця) аукціону, який визнано таким, що не відбувся.

За змістом ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача, який визнаний переможцем земельних торгів, на укладення за їх результатами договору суборенди земельної ділянки є майном - матеріальним правомірним очікуванням на настання певних обставин, пов'язаних з набуттям права суборенди майна, якому кореспондує обов'язок відповідача укласти договір суборенди земельної ділянки.

Одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання.

16.09.2024 наказом №9 відповідач - ТОВ «Державний земельний банк» затвердив проект договору суборенди землі, який мав намір укласти з переможцем земельних торгів.

Якщо, на думку позивача, порушення його права полягає у протиправних діях відповідача щодо дискваліфікації позивача чи відмови у підписанні договору суборенди, а за наслідками аукціону відповідач зобов'язаний укласти з позивачем договір суборенди земельної ділянки, то належному способу захисту права позивача відповідатиме вимога визнати укладеним договір суборенди земельної ділянки у редакції, що пропонувалася відповідачем учасникам відповідно до умов аукціону (земельних торгів).

Звернення ж до суду з позовом не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом (похідною вимогою) або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 1 ст. 2 ГПК України (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач обрав спосіб захисту, який не призведе до ефективного остаточного та повного захисту його порушеного права як учасника та переможця земельних торгів, змістом якого є набуття у користування на умовах суборенди земельної ділянки та спонукатиме позивача знову звертатися за захистом до суду.

Враховуючи особливості формування та підписання електронного протоколу земельних торгів, неможливість внесення змін до електронного протоколу після завершення торгів задоволення позову відповідно до змісту позовних вимог сформованих позивачем в частині зобов'язання відповідача підписати та оприлюднити протокол торгів не матиме наслідком його виконання та не призведе до ефективного захисту порушеного права позивача і не забезпечить у такий спосіб досягнення мети правосуддя, а лише створить підстави для розгляду іншої (похідної) вимоги, що, на переконання суду, суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства.

Вказаним спростовуються твердження позивача про те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання підписати протокол про результати торгів є не лише належним, але й єдиним правомірним способом поновлення порушеного права у межах чинного нормативного регулювання.

Обрання ж позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такі висновки неодноразово наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 28), від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (пункт 127).

З огляду на обставини, які встановлені вище підстави для задоволення позовних вимог у цій справи відсутні, а відтак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24, отже підстав для його скасування в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОГІРСЬКЕ» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОГІРСЬКЕ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі № 910/14367/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 15.09.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Г.А. Кравчук

О.О. Хрипун

Попередній документ

130228969

Наступний документ

130228971

Інформація про рішення:

№ рішення:	130228970
№ справи:	910/14367/24
Дата рішення:	28.08.2025
Дата публікації:	17.09.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (08.04.2025)
Дата надходження:	19.12.2024
Предмет позову:	визнання незаконним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

21.01.2025 15:00	Господарський суд Черкаської області
12.02.2025 10:00	Господарський суд Черкаської області
19.02.2025 09:00	Господарський суд Черкаської області
12.03.2025 14:00	Господарський суд Черкаської області
20.03.2025 12:00	Господарський суд Черкаської області
08.04.2025 12:30	Господарський суд Черкаської області
16.04.2025 14:20	Північний апеляційний господарський суд
19.06.2025 10:40	Північний апеляційний господарський суд
10.07.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
28.08.2025 09:30	Північний апеляційний господарський суд