вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" серпня 2025 р. Справа№ 910/1736/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Сибіги О.М.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 26.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 14.05.2025
у справі №910/1736/25 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГВ-Енерго"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення коштів у розмірі 1 400 713,61 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВГВ-Енерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 400 713,61 грн, з яких: 1 139 990, 40 грн - заборгованості за договором; 69 898, 59 грн - 3% річних; 190 824, 62 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідам зобов'язань за договором про закупівлю №53-122-13-22-12280 від 5 вересня 2022 в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВГВ-Енерго» 1 139 990 грн 40 коп. основної заборгованості, 69 898 грн 59 коп. 3% річних, 190 824 грн 62 коп. інфляційних втрат, 16 808 грн 56 коп. судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 1 139 990,40 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також, здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 69 898,59 грн 3% річних та 190 824,62 грн інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 14.05.2025 у справі №910/1736/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- у відповідача не виникло обов'язку оплатити товар за видатковою накладною №9/22 від 25.11.2022 до проведення належної реєстрації позивачем відповідної податкової накладної. Як наслідок, підстави для здійснення оплати поставленої частини продукції на даний час відсутні. Також відсутні підстави й для сплати вартості продукції без суми ПДВ, оскільки в договорі сторони таку можливість не обумовили. Умова погоджена сторонами у п. 6.1. договору щодо здійснення оплати за поставлений товар за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, є відкладальною обставиною, відповідно до ст. 212 ЦК України;
- відсутність фактичних підстав для застосування до відносин сторін у справі правового регулювання статті 625 ЦК України, що в свою чергу зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
30.06.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві позивач наголосив, що апелянт мав виконати свої зобов'язання за Договором та сплатити ТОВ “ВГВ-Енерго» обумовлену договором вартість поставленої продукції у встановлений Договором строк - не пізніше 16 січня 2023 року. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обгрунтованим.
Також позивач наглосив, що в позовній заяві ТОВ “ВГВ-Енерго» були зазначені методи розрахунку як 3% річних, так і інфляційних втрат. Заперечень у відповідача такі методи розрахунку не викликали. Арифметична розбіжність у результатах розрахунку 3% річних ТОВ “ВГВ-Енерго» та апелянта обмумовлена тим, що розрахунок ТОВ “ВГВ-Енерго» здійснений одразу за загальну кількість днів прострочення - 746, а апелянт обрахунок здійснював за ту ж кількість днів, але окремо за кожен рік прострочення.
02.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи позивача, наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.
08.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію, наведену у відзиві на апеляційну скаргу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 апеляційну скаргу у справі №910/1736/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Сибіга О.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/1736/25. Судове засідання призначено на 29.07.2025.
30.06.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
02.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі №910/1736/25 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
14.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшла заява проусунення недолків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1736/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.07.2025, справу №910/1736/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/1736/25, спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГВ-Енерго" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon».
Розгляд справи відкладено на 26.08.2025.
19.08.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.08.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 26.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 26.08.2025 з'явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення від 14.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
05.09.2022 між позивачем (постачальником) та відповідачем (замовником) укладено договір про закупівлю № 53-122-13-22-12280, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовнику продукцію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору).
Згідно пунктів 2.1. та 2.2. Договору ціна продукції, що поставляється за Договором, складає 949 992,00 гривень, крім того ПДВ - 189 998,40 гривень. Загальна сума Договору становить 1 139 990,40 гривень.
Відповідно до умов пункту 2.4. Договору ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає, за виключенням умов, передбачених в п.13.10. Договору.
Згідно пункту 6.1. Договору оплата з поставлену продукцію має бути здійснена шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації Позивачем належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Пунктом 6.2. Договору передбачено що, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію ДП НАЕК “Енергоатом» мав письмово повідомити позивача не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Згідно пункту 6.4. Договору позивач зобов'язаний скласти належним чином оформлену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом терміну, встановленого п.201.10 ПКУ.
30.11.2022 позивач поставив відповідачу продукції відповідно до умов договору вартістю 1 139 990,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № 9/22 від 25.11.2022.
Вказаний факт відповідачем не заперечується.
За фактом передачі товару позивачем було складено податкову накладну №33 від 25 листопада 2022 року. Але, реєстрація податкової накладної була зупинена податковим органом після подання її на реєстрацію.
Керуючись п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520, позивачем було направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 26 січня 2023 року №5.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області №8183593/36432626 від 31 січня 2023 року у реєстрації податкової накладної було відмовлено.
Не погодившись із названим рішенням, позивач направив до контролюючого органу 13 лютого 2023 року скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду скарги винесено рішення №17225/36432626/2 від 20 лютого 2023 року, яким скаргу було залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Після цього позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №8183593/36432626 від 31 січня 2023 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі №320/38178/23 за названим позовом, яка станом на час розгляду даного господарського спору не розглянута.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання з оплати поставленого товару у розмірі 1 139 990,40 грн відповідачем не виконано. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що його обов'язок з оплати одержаного товару виникає з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що виконано позивачем не було. Також заявив клопотання про зменшення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за відсутності доказів оплати поставленого товару та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 1 139 990,40 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апелянта, наведених в апеляційній скарзі про те, що його обов'язок з оплати одержаного товару виникає з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що виконано позивачем не було, колегія суддів зазначає таке.
Як вище встановлено судом, позивачем за фактом поставки товару за спірною господарською операцією складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 33 від 25.11.2022, реєстрацію якої було зупинено.
За приписами абзаців 2, 5, 6 та 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Враховуючи ту обставину, що податкова накладна була подана позивачем на реєстрацію в обумовлені Податковим кодексом України строки, а також те, що дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом, беручи до уваги, що позивачем було оскаржено рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що позивачем було вчинено вичерпний перелік дій з метою реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до абзаців 23, 25, 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Отже, навіть у випадку відмови постачальнику у реєстрації податкової накладної покупець має передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків для своєї господарської діяльності у зв'язку з незарахуванням сплаченого ним податку на додану вартість за поставлений товар до податкового кредиту.
Більше того, за приписами абзаців 3, 4, 7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, за яким обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
За наведених обставин, місцевий господарський суд обгрунтовано віхилив доводи відповідача про те, що його обов'язок з оплати одержаного товару виникає з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оскільки зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не нівелює обов'язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений Договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов'язку оплатити поставлений товар у визначений Договором строк.
Протилежні доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду викладених вище та зводяться до невірного тлумачення скаржником норм податкового законодавства та умов укладеного з позивачем договору про закупівлю № 53-122-13-22-12280 від 05.09.2022.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 69 898,59 грн 3% річних та 190 824,62 грн інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 69 898,59 грн 3% річних та 190 824,62 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню в цій частині.
Наведеним вище спростовуються доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, є неправильним.
Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 14.05.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі №910/1736/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Матеріали справи №910/1736/25 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.09.2025
після виходу судді Кравчука Г.А. з відпустки
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді О.М. Сибіга
Г.А. Кравчук