ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
16 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1482/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора»
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 10 червня 2025 року (повний текст складено 10.06.2025)
у справі № 915/1482/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка»
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора»
до відповідача-2: ОСОБА_1
про: солідарне стягнення 618 748, 43 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» основний борг у розмірі 506 279,23 грн., пеню у розмірі 29 258,47 грн. та 24 % річних у розмірі 53 952,15 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» судовий збір у розмірі 3 712,49 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» судовий збір у розмірі 3 712,49 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 02.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24 в повному обсязі, у задоволені позову відмовити. Крім того, апелянт просить призначити у справі № 915/1482/24 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (54009, м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2-А). Винести на вирішення експерта питання: чи виконано підпис ОСОБА_1 чи іншою особою у договорі Поруки №010270-20 від 13.07.2020 року, у розділі «Юридичні адреси та Реквізити» біля напису «Сторона-2» та «Поручитель», а також біля слів «Поручитель» в нижній частині першої та другої сторінок цього договору?.
Також, 02.09.2025 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» надійшов дублікат апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24.
Разом з апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого апелянт посилається на те, що повний текст рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24 він не отримував та про наявність рішення йому стало відомо лише після ознайомлення директора товариства з матеріалами справи 13.08.2025 року.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 02.09.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/1482/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області до суду апеляційної інстанції.
10.09.2025 матеріали справи №915/1482/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Однак, у зв'язку з відпусткою судді зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, Принцевської Н.М., розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 15.09.2025 № 343 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1482/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 для розгляду справи №915/1482/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Перш за все, судова колегія, перевіривши матеріали справи №915/1482/24 звертає увагу на те, що у вступній частині рішення суду першої інстанції від 10.06.2025 року предметом позовних вимог зазначено стягнення 648748,43 грн.
Проте, з прохальної частини позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» вбачається, що позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» та ОСОБА_1 кошти у загальному розмірі 618 748, 43 грн. Ціна позову підтверджується розрахунком суми сплаченого судового збору. Наведена сума додатково підтверджується розрахунком судового збору, який наведений у позовній заяві та згідно з яким позивач вказує, що ціна позову складає 618 748, 43 грн. і саме з даної суми вираховує вартість судового збору, який в подальшому був сплачений до суду першої інстанції.
Крім того, у своєму клопотанні про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, позивач також виходить із загальної суми позовних вимог, а саме 618 748, 43 грн. (т.1, а.с. 6, зворотня сторінка).
Більш того, в описовій частині ухвали суду першої інстанції від 04.12.2024 року про відкриття провадження у справі №915/1482/24 судом зазначено про позовні вимоги у розмірі 618 748, 43 грн.
Аналогічна ціна позову у вказаній сумі вказана судом в описовій та мотивувальних частинах оскаржуваного судового рішення від 10.06.2025 року.
Таким чином, судова колегія наголошує на тому, що наведена судом першої інстанції у вступній частині оскаржуваного рішення сума 648748,43 грн. є технічною помилкою, а відтак апеляційний суд виходить саме з правильного розміру заявлених позовних вимог, а саме 618 748, 43 грн., у зв'язку з чим вважає за необхідне виправити в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 року технічну описку (враховуючи відсутність матеріалів справи на момент винесення даної ухвали в суді апеляційної інстанції) та зазначити правильний розмір позовних вимог, а саме: 618 748, 43 грн.
Перевіривши отримані матеріали справи та апеляційну скаргу з доданими до неї документами, дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Положенням ч. 2 п. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній справі є майнова вимога про солідарне стягнення 618 748,43 грн.
Апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 року у справі №915/1482/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Тобто, мова йде про оскарження судового рішення в цілому, враховуючи, що ціна позову, як зазначалось вище, становить 618 748,43 грн.
Враховуючи вищевикладене, сума судового збору, яка підлягає сплаті за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, становить 13921,85 грн. ((618 748,43 грн. * 1,5%) * 150%).
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана представником скаржника через систему “Електронний суд», а відтак слід застосувати коефіцієнт 0,8.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі № 915/1482/24 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 11137,48 грн. ((13921,85) * 0,8).
Проте, апелянтом не надано суду доказів на підтвердження сплати судового збору у зазначеному вище розмірі.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 261 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було винесено судом першої інстанції 10.06.2025 (повний текст складено 10.06.2025), але до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідну апеляційну скаргу на вказане рішення відповідач-1 подав 02.09.2025, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку.
Тобто, останньою датою на поновлення строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 є 30.06.2025.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що про рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24 Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» дізналось лише 13.08.2025 року після ознайомлення директора товариства з матеріалами справи.
З огляду на матеріали справи вбачається, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24 було надіслано відповідачу-1 на його адресу: вул. Нагірна, 87, кв. 51, м. Миколаїв, 54028, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.06.2025 за штрих-кодовим ідентифікатором 0610259907899 (т.1 а.с. 195).
Із даного повідомлення вбачається, останнє відповідачу-1 вручено не було, а оскаржуване рішення було повернуто Укрпоштою відправнику - Господарському суду Миколаївської області 28.06.2025 з позначкою - “за закінченням встановленого терміну зберігання».
При цьому, судовою колегією встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційним зареєстрованим місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» (код ЄДРПОУ 41767620) є: вул. Нагірна, 87, кв. 51, м. Миколаїв, 54028.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялись копії процесуальних документів на адресу відповідача-1, а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судовою колегією враховуються положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, за пунктами 99 та 116 указаних Правил, повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Водночас порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
Апеляційна колегія звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15, відповідно до якої у тому разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення
З огляду на вказане, апеляційна колегія зазначає, що сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18, від 19.09.2019 у справі №922/1775/16.
Окремо судова колегія наголошує, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» є відповідачем-1 у даній справі і воно особисто має цікавитись у розумні проміжки часу про стан відомого їй судового провадження, а тому не здійснення нею відповідних дій можна вважати результатом її суб'єктивної бездіяльності та вимагає надання додаткових поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказане підтверджується і практикою ЄСПЛ (зокрема, п. 41 Рішення у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Крім того, за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, враховуючи вище викладене, в розумінні частини 3 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуване рішення від 10.06.2025 вважається врученим відповідачу-1 28.06.2025, а тому, судова колегія виходить з того, що він був ознайомлений з останнім та, відповідно, повинен був цікавитись і дотримуватись процесуальних строків на відповідне оскарження.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Судова колегія зазначає, щоповажними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У даному випадку, кінцевим строком права звернення відповідача-1 на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 30.06.2025, але апеляційна скарга надіслана до суду апеляційної інстанції через систему “Електронний суд» 02.09.2025.
Таким чином, проаналізувавши доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та враховуючи вищевикладені положення законодавства, судова колегія зазначає, що апелянтом не наведено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження.
З огляду на викладене, обставини, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта, а тому, судова колегія приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24, вказані заявником, не можуть бути визнані поважними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Враховуючи, що обставини викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта, судова колегія приходить до висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24.
Більш того, судова колегія наголошує на тому, що в матеріалах справи наявні докази отримання керівником Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» ОСОБА_1 , як ухвалу про відкриття провадження у справі від 04 грудня 2024 року (що свідчить про обізнаність апелянта про існування судової справи), а також повного тексту рішення Господарського суду Миколаївської області від 10 червня 2025 року (про що зазначено в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 року про залишення апеляційної скарги керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» ОСОБА_1 без руху).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки.
Крім того, апеляційна колегія вважає за доцільне роз'яснити апелянту, що згідно з ч. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ч. 14 ст. 32, ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Прийняти справу №915/1482/24 до провадження колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
2. Виправити технічну описку в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 року, зазначивши правильний розмір позовних вимог, а саме: 618 748, 43 грн.
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24 - залишити без руху.
4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора» строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та надати обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1482/24, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
5. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю ТФ “Агора», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький