79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" вересня 2025 р. Справа № 914/3219/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - Мохнюк М.В.
від відповідача - Оленюк С.Л.
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вих.№63-02/4196е від 22 травня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05 травня 2025 року, суддя Горецька З.В.
про призначення експертизи
у справі №914/3219/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аміла», смт. Турійськ, Волинська область
до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Ковельське шляхово-будівельне управління №63», м. Ковель, Волинська область
про визнання недійсним пунктів рішення
встановив:
27 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміла» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним пунктів рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/155-р/к від 28 жовтня 2024 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частинах, що стосуються накладення штрафів на ТОВ «Аміла».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 914/3219/24.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05 травня 2025 року у справі № 914/3219/24, серед іншого, задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі судову експертизу електронних комунікацій (мережевих адрес, IP адрес), проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79000, м. Львів, вул. Липинського, 54).
На вирішення експертизи суд поставив такі питання:
- чи є збіг IP адрес (Internet Protocol address) 95.47.249.243, 46.164.156.122 та 93.183.199.186, визначений рішенням Західного МТВ Антимонопольного комітету України № 63/155-р/к від 28.10.2024, доказом використання ТОВ "Аміла" та TOB "Ковельське ІІІБУ № 63" одного й того ж комп'ютерного обладнання під час здійснення керування банківськими рахунками та подання конкурсних пропозицій?
- чи можливо, що під час здійснення керування банківськими рахунками та подання конкурсних пропозицій, який здійснено з використанням різного комп'ютерного обладнання, має однакову мережеву адресу вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protocol address)?
- у яких випадках можливий збіг мережевої адреси вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protocol address)?
- про що свідчить збіг мережевого вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protocol address)?
- у випадку використання одних (спільних) IP адрес - встановити, чи знаходились ТОВ "Аміла" та ТОВ "Ковельське ШБУ № 63" при використанні одних (спільних) IP адрес за різними адресами та/або за однією адресою? Якщо можливо встановити, то вказати відповідні адреси або адресу.
Експерта попереджено про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи мотивована необхідністю застосування спеціальних знань, шляхом проведення судової експертизи IP-адрес, з метою з'ясування природи збігу мережевих адрес позивача та третьої особи.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05 травня 2025 року у справі № 914/3219/24 в частині призначення експертизи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи. Зокрема, зазначає, що в оспорюваному рішенні АМК № 155 йдеться про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з сукупністю його мотивувань, а не на одному окремому факті (спільності ІР-адрес). При цьому, наголошує, що факт спільного середовища використання ІР-адрес встановлений на підставі належних доказів та спеціальних знань для встановлення цих обставин не потрібно. Також вказує, що позивач не надав суду доказів неможливості самостійного надання відповідного висновку експерта щодо поставлених у клопотанні питань, відтак, порушення судом норм процесуального права в частині безпідставного призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Зокрема, зазначає, що збіг ІР-адрес, зокрема, може бути зумовлений наявністю динамічної адреси, з якої до мережі одночасно заходить велика кількість користувачів. Наголошує, що для того, щоб таку обставину встановити, необхідні спеціальні знання, а тому суду першої інстанції було запропоновано залучити для надання відповідей експертів Львівського НДІСЕ. Звертає увагу, що дані, які сторона позивача хоче встановити експертним шляхом входять до предмету доказування, оскільки сторона відповідача тлумачить випадковий збіг ІР-адрес, як антиконкурентні узгоджені дії позивача та третьої особи.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05 травня 2025 року у справі № 914/3219/24 в частині призначення експертизи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).
Оскільки явка представника третьої особи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у грудні 2024 року ТОВ «Аміла» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним пунктів рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/155-р/к від 28 жовтня 2024 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частинах, що стосуються накладення штрафів на ТОВ «Аміла».
Позов обґрунтовано безпідставністю оскаржуваного рішення відповідача, зокрема, недоведеності ним обставин, викладених в рішенні № 63/155-р/к від 28 жовтня 2024 року (зокрема, існування господарських відносин, схожості документів пропозицій, синхронності дій в часі, спільного середовища використання ІР-адрес, поведінкових аспектів формування цінових пропозицій та використання комплексу АВК-5).
Як зазначено вище, місцевий господарський суд задоволив клопотання позивача та призначив у справі судову експертизу електронних комунікацій (мережевих адрес, IP адрес), на вирішення якої поставив такі питання: чи є збіг IP адрес (Internet Protocol address) 95.47.249.243, 46.164.156.122 та 93.183.199.186, визначений рішенням Західного МТВ Антимонопольного комітету України № 63/155-р/к від 28.10.2024, доказом використання ТОВ "Аміла" та TOB "Ковельське ІІІБУ № 63" одного й того ж комп'ютерного обладнання під час здійснення керування банківськими рахунками та подання конкурсних пропозицій? чи можливо, що під час здійснення керування банківськими рахунками та подання конкурсних пропозицій, який здійснено з використанням різного комп'ютерного обладнання, має однакову мережеву адресу вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protocol address)? у яких випадках можливий збіг мережевої адреси вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protocol address)? про що свідчить збіг мережевого вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protocol address)? у випадку використання одних (спільних) IP адрес - встановити, чи знаходились ТОВ "Аміла" та ТОВ "Ковельське ШБУ № 63" при використанні одних (спільних) IP адрес за різними адресами та/або за однією адресою? Якщо можливо встановити, то вказати відповідні адреси або адресу, однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке:
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 ЗУ «Про судову експертизу»).
Згідно з ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.6 ст.99 ГПК України).
Відповідно до ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників аукціонів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів аукціонів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з'ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів ч.1 ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
При цьому, відповідне з'ясування наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення АМК у силу приписів ст.59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», дослідження та оцінка доказів, ухвалення судового рішення здійснюється господарськими судами у відповідності до приписів процесуального права.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів/аукціонів і накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч.2 ст.86 ГПК, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах/аукціонах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до ст.86 ГПК України.
Слід зазначити, що місцевим господарським судом в ухвалі про призначення судової експертизи не наведено будь-яких підстав для проведення такої. Судом не обґрунтовано дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у цій справі, не вказано на існування будь-яких взаємно суперечливих доказів. При цьому, з огляду на те, що встановлений відповідачем факт спільного середовища використання ІР-адрес не було єдиним доказом при прийнятті ним спірного рішення АМК, суд першої інстанції не звернув уваги на висновки Верховного Суду в аналогічних спорах щодо необхідності судам здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч.2 ст.86 ГПК, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст.86 ГПК України).
Місцевий господарський суд наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про необхідність призначення у цій справі судової експертизи електронних комунікацій (мережевих адрес, IP адрес).
За відсутності підстав для призначення експертизи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку і про зупинення провадження у справі.
Відповідно до положень статті 2 ГПК України на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи (п.11) та зупинення провадження у справі (п.12).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст.280 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про: задоволення апеляційної скарги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 05 травня 2025 року у справі № 914/3219/24 про призначення експертизи та передачу справи на розгляд Господарському суду Львівської області.
З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом Львівської області.
Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволити.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 05 травня 2025 року про призначення експертизи у справі № 914/3219/24 скасувати.
Справу № 914/3219/24 передати на розгляд Господарському суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 15 вересня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.