79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" вересня 2025 р. Справа №914/2242/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Бабій М.М.
явка учасників справи:
від прокурора: Цинайко Н.І.;
від позивача: Кулик А.Я.;
від відповідача: Петрінець Б.Р.;
від третьої особи: не з'явився,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья-Тех» б/н від 03.06.2025,
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025, суддя Іванчук С.В., м. Львів, повний текст рішення складено 20.05.2025
у справі № 914/2242/24
за позовом першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м. Львів,
в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради, м. Львів;
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья-Тех», м. Дрогобич;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівського комунального підприємства “Ратуша-сервіс», м. Львів;
про стягнення коштів в сумі 513 333,33 грн.
Короткий зміст позовних вимог позивача
Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача - Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівського комунального підприємства «Ратуша-сервіс» про стягнення коштів в сумі 513 333,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова під час з'ясування наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави встановлено наявність порушень інтересів держави, що полягає у безпідставному, у період дії воєнного стану, отриманні товариством з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех» бюджетних коштів за постачання 1 шт. антидронного мобільного, п'ятидіапазонного переносного комплексу по купольному та спрямованому захисту PIRANHA-5HAD-R(RA) та 5 шт. п'ятиканальних стаціонарних антидронкомплексів направленої дії «PIRANHA-5Т».
Прокурор вказує, що на виконання ухвали Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022р., якою затверджено Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки, та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1293 від 24.11.2023, ЛКП «Ратуша-сервіс» проведено закупівлю № UA-2023-11-28-007377-a, за результатами якої між ЛКП «Ратуша-сервіс» (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки №25/12-23 від 25.12.2023, предметом якого є електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту за ДК:021:2015:35730000-0, а саме 1 антидронний мобільний, п'ятидіапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту PIRANHA-5HAD-R(RA) та 5 шт. п'ятиканальних стаціонарних антидронкомплексів направленої дії «PIRANHA-5Т». Загальна сума договору становить 3 080 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 513 333,33 грн. На виконання умов договору, відповідач передав, а позивач прийняв відповідні комплекси та засоби та повністю оплатив їх вартість.
Прокурор стверджує, що при укладенні договору і під час його виконання сторони протиправно домовились про ціну товару з урахуванням суми ПДВ, оскільки відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання такого товару звільнені від оподаткування ПДВ. У зв'язку із цим, з бюджету Львівської міської територіальної громади безпідставно витрачено грошові кошти у розмірі 513 333,33 грн., які прокурор просить стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех» на користь Львівської міської ради грошові кошти в сумі 513 333,33 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех» на користь Львівської обласної прокуратури 7 700,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що хоча на момент укладення Договору відсутнім був сертифікат кінцевого споживача, а умовами Договору не визначено кінцевого отримувача товару з числа осіб, що зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України, за обставинами справи відповідач був достеменно обізнаний, що закупівля здійснюється саме для потреб ЗСУ. Незазначення в Договорі кінцевого споживача товару зумовлено, в тому числі, недобросовісною поведінкою відповідача.
Отже, операція з поставки ЛКП “Ратуша-сервіс» антидронних комплексів за Договором була звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України, а кошти у розмірі 513 333,33 грн (сума ПДВ) ТОВ “Піранья Тех» набуло безпідставно.
При цьому, суд дійшов висновку, що визнання недійсною умови Договору про включення до вартості товару суми ПДВ не є необхідною передумовою для стягнення з відповідача цієї суми на підставі статті 1212 ЦК України, з огляду на те, що ПДВ не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства ( висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20), а обов'язок з повернення коштів за статтею 1212 ЦК України виникає у відповідача не з часу визнання спірного пункту договору недійсним, а з часу отримання відповідачем цих коштів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечення позивача
03.06.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех» б/н від 03.06.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 в справі №914/2242/24.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки за умовами Договору отримувачем товару є ЛКП “Ратуша-сервіс», а не військова частина, а сертифіката кінцевого споживача на момент укладення Договору не було.
Апелянт вважає, що ст.1212 ЦК України не може бути застосована у даному випадку, оскільки Договір в частині врахування до ціни товару 513 333,33 грн ПДВ недійсним не визнавався, а прокурором не заявлено такої вимоги .
Окрім того, на переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про доведення прокурором факту порушення інтересів держави та наявність підстав для стягнення коштів на користь позивача з огляду на те, що кошти за товар сплачені ЛКП “Ратуша-сервіс», а Львівська міська рада не є стороною Договору.
Львівська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу б/н від 27.06.2025 в якому заперечила доводи апелянта, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 залишити без змін.
20.08.2025 апелянт - ТОВ “Піранья-Тех» подало додаткові пояснення у справі, в яких підтримало доводи викладені в апеляційній скарзі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 справу №914/2242/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г..
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех» б/н від 03.06.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 в справі №914/2242/24.
Ухвалою від 10.07.2025 призначено справу №914/2242/24 до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья-Тех» - Петрінець Б.Р. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
У судове засідання 03.09.2025 з'явився прокурор, представник позивача та представник відповідача, третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья-Тех» підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.
Прокурор та позивач заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
17.02.2022 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1981 «Про затвердження Програми заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки», якою затверджено Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки (надалі Програма №1981), яка визначає правові, організаційні, фінансові засади реалізації цілей завдань національного спротиву, захисту цілісності та суверенітету України, утвердження громадської ідентичності в межах Львівської міської територіальної громади. Вказану Програму міська рада затвердила, керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про основи національного спротиву».
Метою Програми є розвиток цілісної політики підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву шляхом, зокрема, підтримання мобілізаційної готовності підрозділів територіальної оборони, на рівні необхідному для виконання завдань за призначенням, а також забезпечення життєдіяльності батальйону територіальної оборони та штабу району територіальної оборони (підпункти 2.1.3 та 2.1.4 Програми №1981).
Серед завдань Програми є, зокрема, матеріально-технічне забезпечення баз пункту управління штабу району територіальної оборони та батальйону територіальної оборони та матеріально-технічне забезпечення добровольчих формувань Львівської міської територіальної громади, стрілецьких клубів, полігонів (підпункти 2.2.4 і 2.2.5 Програми №1981).
Згідно з додатком до Програми №1981, відповідальними за виконання вказаних завдань є Управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони, ЛКП «Ратуша-сервіс» та КП «Адміністративно-технічне управління».
Як зазначено в пункті 4.1 Програми №1981 її фінансування здійснюється коштом видатків бюджету Львівської міської територіальної громади та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.
24.11.2023р. на виконання Програми №1981 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято Рішення №1293 «Про передачу матеріально-технічних засобів» (Рішення №1293 від 24.11.2023р.), яким вирішено доручити ЛКП «Ратуша-сервіс» здійснити закупівлю та подальшу безоплатну передачу військовій частині НОМЕР_1 матеріально-технічних засобів, а саме переносного комплексу по купольному та спрямованому захисту PIRANHA HAD 5(R) AL у кількості 1 шт. та п'ятиканального стаціонарного антидрон комплексу направленої дії «PIRANHA-5Т» у кількості 5 шт.
Вказане рішення виконавчий комітет прийняв, враховуючи відповідний лист-звернення ВЧ НОМЕР_1 №1626/7981/окп від 21.11.2023р. в якому остання просила про надання зазначених вище матеріально-технічних засобів з метою виконання бойових завдань і ведення протиповітряної оборони об'єктів ВЧ НОМЕР_1 .
28.11.2023р. на вебсайті Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-28-007377-a) ЛКП «Ратуша-сервіс» оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-11-28-007377-a щодо закупівлі антидронних комплексів по захисту від дронів згідно коду за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту.
Відповідно до вказаного оголошення очікувана вартість предмета закупівлі становить 3 080 000,00 грн.; кінцевий строк подання тендерних пропозицій 06.12.2023; строк поставки товару до 31.01.2024р.
Як встановлено судом, участь у закупівлі взяли товариство з обмеженою відповідальністю «Груп інтрейд» та відповідач ТОВ «Піранья Тех». У зв'язку із виявленими невідповідностями тендерної документації товариства з обмеженою відповідальністю «Груп інтрейд» та неусуненням таких невідповідностей переможцем закупівлі визначено ТОВ «Піранья Тех», яке є виробником антидронних комплексів і з яким укладено договір поставки №25/12-23 від 25.12.2023.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (за ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту), а покупець прийняти й оплатити його на умовах передбачених даним договором.
Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору становить 3 080 000,00 грн. (три мільйони вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ та складає загальну вартість поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного договору згідно специфікацій та рахунків.
За приписами пункту 3.3 договору поставки оплата проводиться покупцем на протязі 5-ти календарних днів, у безготівковій формі, на банківський рахунок постачальника, після отримання товару (його партії) на склад покупця (м. Львів, пл. Ринок, 1).
За умовами п. 4.1 договору поставки товар постачається окремими партіями протягом загального строку поставки товару за заявками замовника. Поставка кожної партії товару здійснюється впродовж 48 годин з моменту виставлення-отримання заявки від замовника.
Відповідно до специфікації, яка є додатком №1 до договору №25/12-23 від 25.12.2023 визначено, що товаром є антидронний мобільний, п'яти діапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту «РІRANНА-5HAD-R(RA)» у кількості 1 шт. та п'яти канальний стаціонарний антидрон комплекс направленої дії «PIRANHA-5Т» у кількості 5 шт. Загальна вартість товару становить 3 080 000,00 грн. з ПДВ.
На виконання умов договору поставки №25/12-23 від 25.12.2023, відповідач поставив ЛКП «Ратуша-сервіс» обумовлений товар, що підтверджується видатковою накладною №3 від 15.01.2024, а третя особа здійснила в повному обсязі оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією №86 від 26.01.2024 на суму 3 080 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за антидроні мобільні комплекси рах № 6 від 15.01.24р дог № 25/12-23 від 25.12.2023 з ПДВ 20% - 513 333,33 грн.».
Враховуючи факт поставки товару, ТОВ «Піранья Тех» видало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №3 від 15.01.2024, в якій відобразили суму податкових зобов'язань у розмірі 513 333,33 грн.
Матеріалами справи, зокрема Сертифікатом кінцевого користувача (споживача) №7381 від 02.09.2024р. (т. 1 а.с. 61) та актом приймання передачі товару від 31.01.2024 (т. 1 а.с. 62) підтверджується те, що ЛКП «Ратуша-сервіс» передало придбані антидронні комплекси ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до акту Західного офісу держаудитслужби № 131308-24/8 від 13.08.2024 перевірки закупівель за ID: UА-2023-11-28-007377-а та UА-2023-12-22-009304-а, проведених Львівським комунальним підприємством «Ратуша- сервіс» за період з 25.12.2023 по 31.07.2024 року на підставі направлення від 30.07.2024 № 664, виданого начальником Західного офісу Держаудитслужби, головним державним фінансовим інспектором відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах та органах влади проведено перевірку закупівель за ID: UА-2023-11-28-007377-а «Антидронні комплекси по захисту від дронів» та UА-2023-12-22-009304-а «Рушниця - антидрон», проведених Львівським комунальним підприємством «Ратуша-сервіс» (далі - ЛКП «Ратуша-сервіс», комунальне підприємство, Замовник) за період з 25.12.2023 по 31.07.2024 року.
Перевіркою зокрема встановлено, що закупівлі проводилися на виконання Програми заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки (далі - Програма), затвердженою ухвалою міської ради від 17.02.2022 №1981.
Відповідно до акту перевірки закупівлю за ID: UА-2023-11-28-007377-а оголошено 28.11.2023 на підставі листа-звернення військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023 №1626/7981/окп (зареєстрованого у Львівській міській раді 22.11.2023 за №1.4-38949-001), на виконання рішення виконавчого комітету від 24.11.2023 року №1293, ухвали Львівської міської ради від 17.02.2022 № 1981 «Про затвердження Програми заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки». Основний критерій оцінки - ціна. Інформація про необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі викладена у Додатку 2 до тендерної документації. Питома вага критерію «Ціна» становить 100%. Закупівля здійснюється для безоплатної передачі ЗСУ.
Тендерну документацію по цій закупівлі затверджено рішеннями Уповноваженої особи ЛКП «Ратуша-сервіс» від 28.11.2023 (протокол №285/УО) та від 29.11.2023 (протокол №291/УО), оприлюднену з дотриманням строків, визначених у п. 24 Особливостей №1178.
Відповідно до реєстру отриманих пропозицій участь у торгах взяло два учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех». Первинна та остаточна ціна пропозиції ТОВ «Груп Інтрейд» - 2 950 000,00 грн. з ПДВ та ТОВ «Піранья Тех» - 3 080 000,00 грн з ПДВ.
На підставі п. 44 Особливостей, за результатами розгляду та оцінки тендерну пропозицію ТОВ «Груп Інтрейд» замовник відхилив. За результатами проведеної процедури укладено договір про закупівлю №25/12-23 від 25.12.2023.
Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації, замовником 14.12.2024 опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю за процедурою закупівлі UА-2023-11-28-007377-а, згідно з яким оплата за поставлений товар за договором становить 3 080 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 513 333,33 грн.
Згідно з актом перевірки Львівським комунальним підприємством «Ратуша-сервіс» закуплено Антидронні комплекси по захисту від дронів «РІRANНА-5HAD-R(RA)» та Рушниці-антидрони «РІRANНА SF-3» за завищеною вартістю в сумі 703 333,33 грн., чим не дотримано вимоги підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу та ст. 224-225 Господарського кодексу є збитками завданими комунальному підприємству на вказану суму.
Львівське комунальне підприємство «Ратуша-сервіс» зверталося до відповідача із претензією № 207 від 24.07.2024, в якій зазначило, що між ЛКП «Ратуша-сервіс» та ТзОВ «Піранья Тех» за результатами публічних закупівель укладено ряд договорів, зокрема від 25.12.2023 № 25/12-23 про закупівлю електронних бойових комплексів та засобів радіоелектронного захисту та проведено розрахунки за вказаним договором на суму 3 080 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 513 333,33 грн. згідно рахунку на оплату № 6 від 15.01.2024.
Відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України , Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель - для засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, що використовуються в оборонних цілях 8543 20 00 00 згідно УКТ ЗЕД.
На підставі вищевикладеного, ЛКП «Ратуша-сервіс» пропонувало відповідачу впродовж 10 календарних днів з моменту отримання претензії, повернути надміру сплачені кошти ПДВ, зокрема в сумі 513 333,33 грн. за договором від 25.12.2023 № 25/12-23.
Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 у цій справі оскаржується відповідачем в повному обсязі.
Предметом позову є стягнення з ТОВ «Піранья Тех» 513 333,33 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, сплачених як ПДВ при постачанні товару, звільненого від оподаткування відповідно до Податкового кодексу України.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Львівської міської ради в даній справі.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що включення суми ПДВ до ціни Договору суперечить вимогам чинного законодавства і інтересам держави, оскільки призвело до безпідставного витрачання коштів місцевого бюджету, а позивач не вжив належних заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених коштів, що свідчить про його бездіяльність.
Судом встановлено, що ЛКП “Ратуша-сервіс» уклало Договір та здійснило закупівлю антидронних комплексів на виконання рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1293 від 24.11.2023 та Програми, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022.
Відповідно до пункту 4.1 Програми її фінансування здійснюється коштом видатків бюджету Львівської міської територіальної громади та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.
Відповідно до п.1.1. Статуту ЛКП “Ратуша-сервіс» вказане підприємство створене Львівською міською радою (надалі - Власник) та підпорядковане виконавчому комітету Львівської міської ради, що є представником власника і є органом , до сфери управління якого входить комунальне підприємство.
Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Статуту ЛКП “Ратуша-сервіс» майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, а також інші активи, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є комунальною власністю Львівської міської ради і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.
Джерелом фінансування закупівлі UA-P-2023-11-28-002606-b, за результатами якої укладено Договір, ЛКП “Ратуша-сервіс» вказано кошти підприємства (отримані, як внески до статутного капіталу).
За змістом частини 4 статті 78 ГК України статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 71 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) джерелом наповнення статутного капіталу комунального підприємства є бюджет розвитку місцевого бюджету. Цей бюджет розвитку є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів (частина 4 статті 71 БК України).
Отже, саме Львівська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави.
На виконання вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Галицькою окружною прокуратурою міста Львова листами вих. № 14.50/97-8610ВИХ-24 та вих. № 14.50/97-8611ВИХ-24 від 05.09.2024р. повідомлено Львівське комунальне підприємство «Ратуша-сервіс» та Львівську міську раду про намір подання окружною прокуратурою позовної заяви в інтересах позивача до Господарського суду Львівської області.
Вказане свідчить про те, що позивач був обізнаний про виявлені прокурором порушення, однак не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертався до суду з відповідним позовом, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.
Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 513 333,33 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Положеннями статей 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Так, за приписами ч.ч.1, 3 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Податок на додану вартість, визначений в п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
Як зазначалось вище, між третьою особою та відповідачем виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору поставки №25/12-23 від 25.12.2023.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (за ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту), а покупець прийняти й оплатити його на умовах передбачених даним договором.
Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору становить 3 080 000,00грн. з ПДВ, та складає загальну вартість поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного договору згідно специфікацій та рахунків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору відповідач передав третій особі згідно видаткової накладної №3 від 15.01.2024 товар на загальну суму 3 080 000,00 грн, в тому числі 513 333,33 грн ПДВ.
Отже, відповідач та третя особа на договірних засадах передбачили формування ціни за Договором та включили до вартості товару ПДВ.
Відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що Договір в частині врахування у ціну товару 513 333,33 грн ПДВ суперечить вимогам пункту 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, а сплачений третьою особою за Договором ПДВ безпідставно отриманий відповідачем та підлягає поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.
Щодо наведеного судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 08.04.2021 у справи № 922/2439/20, щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).
Відповідно до правового висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, договір може бути визнаний недійсним в частині включення суми ПДВ до вартості товару.
Зважаючи на наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання недійсною умови Договору про включення до вартості товару суми ПДВ не є необхідною передумовою для стягнення з відповідача цієї суми на підставі статті 1212 ЦК України
У даній справі вимога про визнання недійсним Договору в частині включення в ціну товару суми ПДВ прокурором не заявлена.
Як зазначалось вище, позов заявлено виходячи з умов Договору, які були узгоджені його сторонами без зауважень. При отриманні оплати за товар відповідачем було складено податкову накладну №3 від 15.01.2024 на загальну суму 3 080 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 513 333,33 грн).
Положеннями статей 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п.3.1. Договору загальна сума такого становить 3 080 000,00 грн з ПДВ.
В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним пункту 3.1. Договору у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість. Прокурором не доведено, а судом не встановлено наявності підстав вважати вказаний пункт Договору недійсним в силу закону (нікчемним), оскільки пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, на який покликається прокурор, такого не передбачено.
Верховний Суд у постанові від 31 липня 2025 року у справі № 914/2176/24 в аналогічних правовідносинах дійшов наступних висновків: «Ураховуючи достовірно встановлені судом апеляційної інстанції та не спростовані скаржником обставини відсутності заявлення прокурором чи Міськрадою вимоги про визнання недійсним договору №08/12-23 у частині включення суми ПДВ у ціну товару, недоведеності визнання недійсним пункту 3.1 цього договору у вказаній частині, а також відсутність встановлення судами нікчемності зазначеного пункту договору, чим зумовлюється недоведеність підстав для стягнення з відповідача 540 000 грн як надмірно сплачених коштів у розумінні статті 1212 ЦК України, колегія суддів вважає, що зміст оскаржуваної постанови якраз свідчить про врахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм статей 217, 1212 цього Кодексу в подібних правовідносинах, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, на неврахуванні якого (висновку) помилково наголошує скаржник».
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у розмірі 513 333,33 грн на підставі ст.1212 ЦК України.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
При цьому, судова колегія вважає, що з огляду на наведене вище, відпала необхідність дослідження колегією суддів інших обставин справи, на які покликається прокурор та відповідач.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Піранья Тех» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 в справі №914/2242/24 скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 277 ГПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на прокурора витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья-Тех» б/н від 03.06.2025 - задоволити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья-Тех» про коштів в сумі 513 333,33 грн..
Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.
Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья-Тех» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Грушевського Михайла, буд. 170; код ЄДРПОУ 43260234) 11 550,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.09.2025.
Головуючий суддя Бойко С.М.
Судді Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.