Постанова від 03.09.2025 по справі 914/466/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2025 р. Справа №914/466/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернешнл» арбітражного керуючого Сокола О.Ю. від 16.06.2025 (вх. №01-05/1839/25 від 16.06.2025) з урахуванням доповнень №01-32/67-06 від 27.06.2025 (вх. №01-04/5093/25 від 30.06.2025)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 (повну ухвалу складено 17.06.2025, суддя Цікало А.І.)

у справі № 914/466/23

за заявою Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед» “MADISON PACIFIC TRUST LIMITED »

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернешнл» (ідентифікаційний код 200055020)

за участю представників:

від апелянта: арбітражний керуючий Сокол О.Ю. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів)

від Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед» “MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» (кредитор): адвокат Дудяк Р.А.

від ТзОВ «Сварог Буковина» (кредитор): адвокат Савчук Ю.М. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів)

Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/466/23, серед іншого, визнано зловживанням процесуальними правами подання розпорядником майна клопотання №01-32/38-05 від 23.05.2025 про витребування доказів та залишено вказане клопотання без розгляду; продовжено строк процедури розпорядження майном ТзОВ “Олімпекс Купе Інтернейшнл» на шість місяців; розгляд справи відкладено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, розпорядник майна звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/466/23 в частині залишення без розгляду клопотання розпорядника майна від 23.05.2025 №01-32/38-05 про витребування доказів та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 09.07.2025.

27.06.2025 розпорядник майна ТзОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. подав суду клопотання, у якому просить прийняти доповнення до апеляційної скарги до розгляду, скасувати частково ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/466/23 в частині залишення без розгляду клопотання розпорядника майна від 22.01.2025 №01-32/56-05 про витребування доказів та направити справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 прийнято до розгляду доповнення розпорядника майна до апеляційної скарги та постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги з урахуванням доповнень.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкладено розгляд справи на 03.09.2025.

В судовому засіданні 03.09.2025 апелянт підтримав вимоги скарги, надав пояснення щодо викладених у ній доводів, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в оскарженій частині та направити справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Представники кредиторів - Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед» “MADISON PACIFIC NTUST LIMITED» та ТзОВ «Сварог Буковина», вимоги апеляційної скарги розпорядника майна підтримали.

Інші учасники справи про банкрутство явки представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак ухвалу суду першої інстанції слід скасувати в оскарженій частині, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23 за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» MADISON PACIFIC TRUST LIMITED про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; визнано вимоги кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» MADISON PACIFIC TRUST LIMITED у розмірі 15081357,98 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; розпорядником майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» призначено арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.02.2023 за №70101.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 припинено повноваження керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка В.Г.; виконання обов'язків керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

23.01.2025 розпорядник майна звернувся до господарського суду з клопотанням №01-32/56-01 від 22.01.2025, в якому просив витребувати у фізичних осіб (працівників/колишніх працівників) інформацію та документи в підтвердження існування трудових відносин, виконання роботи та трудових обов'язків, щодо підстав відсутності на робочому місці тощо.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2025 у справі №914/466/23 відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна №01-32/56-01 від 22.01.2025 про витребування доказів.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.01.2025 у справі №914/466/23 в частині відхилення клопотання розпорядника майна від 22.01.2025 №01-32/56-01 про витребування доказів залишено без змін.

26.05.2025 розпорядник майна звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням №01-32/38-05 від 23.05.2025 (вх. №13811/25) про витребування доказів, в якому просив витребувати у фізичних осіб (працівників, 64 особи) документи та інформацію, а саме: копії документів, що підтверджують виникнення/припинення/продовження (існування на теперішній час) трудових відносин між працівниками та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - накази, розпорядження, записи трудової книжки тощо; копії документів, які містять інформацію про посадові обов'язки працівника; копії документів, що підтверджують нарахування та інформацію про нарахування заробітної плати працівника; копії документів, що підтверджують нарахування та інформацію про нарахування заробітної плати працівника; копії документів, що підтверджують розрахунки та інформацію про розрахунки по заробітній платі працівника; копію трудової книжки; копію паспорта громадянина України (працівника); інформацію про актуальні реквізити банківського рахунку працівника для виплати заробітної плати; інформацію про осіб, які координують роботу працівника; інформацію про спосіб повідомлення виробничих наказів та місце їх виконання; інформацію про виконану працівником роботу та її обсяги; інформацію про інших працівників боржника; засоби зв'язку працівника для можливості комунікації щодо виплати заробітної плати та координації питань подальшого виконання трудових обов'язків; письмові пояснення працівника про причини відсутності на робочому місці або копії документів, які підтверджують присутність на робочому місці.

Вказане клопотання обґрунтоване, тим, що після 28.01.2025 (дати постановлення ухвали господарського суду про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про витребування доказів у фізичних осіб - працівників боржника) відбувся ряд подій, визначальних для господарської діяльності боржника, які є новими, вагомими обставинами у справі та які прямо впливають на хід провадження у справі про банкрутство. Зокрема, за постановами Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №914/466/23 (914/2942/23), від 07.04.2025 у справі №914/466/23 (914/2764/23) від 14.05.2025 у справі №914/466/23 (914/1534/24) задоволено відповідні позови розпорядника майна та ініціюючого кредитора та повернуто у власність та повне розпорядження боржника активи, які є ключовими елементами у господарській діяльності боржника. Вказані обставини зумовили необхідність залучення для забезпечення використання майнових активів відповідних фахівців, а отже, необхідність встановлення реально існуючих працівників боржника чи встановлення факту відсутності трудових відносин.

В оскарженій ухвалі від 29.05.2025 місцевий господарський суд дійшов висновку, що подання розпорядником майна клопотання від 23.05.2025 №01-32/38-05 про витребування доказів у працівників/колишніх працівників є зловживанням процесуальними правами та залишив таке клопотання без розгляду.

Узагальнені доводи апелянта (розпорядника майном боржника).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що ухвала суду першої інстанції в оскарженій частині постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, без належного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та без з'ясування обставин, що мають значення для справи.

На підтвердження наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, розпорядник майна покликається на такі доводи:

- суд першої інстанції не взяв до уваги нові підстави та вагомі обставини у справі, які прямо впливають на хід провадження у справі про банкрутство, зокрема, те, що за результатами розгляду справ №914/466/23(914/2942/23), №914/466/23(914/2764/23), №914/466/23(914/1534/24), у законну власність та повне розпорядження боржника повернулись майнові активи, які є ключовими елементами господарської діяльності, і вказані обставини є визначальними для необхідності подальшого формування у справі, як у розпорядника майна, так і кредиторів боржника, повного і об'єктивного уявлення про наявність матеріально-технічної бази, а саме·виявлення реально існуючих працівників боржника чи встановлення факту відсутності трудових відносин і необхідності вжиття заходів із забезпечення ефективного використання таких майнових активів боржника шляхом залучення відповідних фахівців;

- вказані нові обставини мають оцінюватись разом із отриманою розпорядником майна інформацією: з додатку до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.05.2024 №1500-0703-8/75204 (за змістом якого наведена інформація про звільнених працівників боржника, а також надано перелік 58 працівників станом на березень 2024 року); з відомостей про результати направлених запитів арбітражного керуючого, які є додатком до клопотання від 23.05.2025 №01-32/38-05;

- розпорядник майна здійснив заходи із встановлення актуальних відомостей щодо працівників, обсягу, порядку виконаної ними роботи тощо, шляхом направлення 64 запитів на відомі адреси працівників боржника, в тому числі тих, що брали участь 22.10.2024 в загальних зборах трудового колективу боржника;

- запити розпорядника майна були проігноровані кожним з 64 працівників, жоден з них не надав інформації та документів в підтвердження існування трудових відносин, виконання роботи та трудових обов'язків, щодо підстав відсутності на робочому місці тощо;

- вказані обставини ставлять під обґрунтований сумнів реальне існування трудових відносин і, як наслідок, наявність у певних фізичних осіб статусу «працівника»;

- всі вимоги запитів розпорядника майна до працівників обґрунтовані положеннями колективного договору та додатків до нього, що не лише визначає можливість надання працівниками запитуваної інформації а чітко передбачає як їх обов'язок її надати так і обов'язок працівників володіти запитуваною інформацією та документами;

- фактичні обставини справи підтверджують повне ігнорування «працівниками» боржника вимог ними ж затвердженого колективного договору, що ставить під обґрунтований сумнів реальність існування трудових відносин, реальність перебування працівників на робочих місцях та реальність виконання ними будь-якої роботи, особливо тієї, що передбачена штатним розписом;

- вказані обставини дають можливість сформувати обґрунтоване припущення, що з боку невідомих осіб здійснюються дії із створення уявлення про існування трудових відносин з боржником, не виключно, з метою введення суду в оману для забезпечення участі фіктивного представника неіснуючого трудового колективу, впливу такої особи на рух справи в інтересах третіх осіб, а також з метою заволодіння грошовими коштами боржника у вигляді заробітної плати за роботу, яка по факту не виконується, що найменше з 04.04.2024 до сьогоднішні;

- розпорядник майна неодноразово фіксував відсутність працівників за місцем реєстрації боржника та не допуск представників боржника;

- всі наведені обставини у своїй сукупності, із врахуванням вже сталого і абсолютно доведеного факту протиправного утруднення третіми особами виконання повноважень розпорядника майна, достеменно свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо існування трудових відносин і як наслідок наявність у певних фізичних осіб легітимного статусу працівника та права на отримання заробітної плати за рахунок коштів боржника;

- зміст та мета клопотання прямо стосуються саме справи про банкрутство та забезпечення дотримання балансу інтересів всіх кредиторів, оскільки має за свою мету встановлення спроможності боржника забезпечити належне функціонування майна за рахунок наявних працівників;

- відомості про адреси та паспортні дані фізичних осіб законно отримано розпорядником майна за відповідями органів державної влади України та інформацією розміщеною в електронній системі «Клієнт Банк» у ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ».

У доповненні до апеляційної скарги розпорядник майна зазначає, що визнавши зловживанням процесуальними правами подання розпорядником майна клопотання та залишивши це клопотання без розгляду, суд першої інстанції проігнорував нові підстави та вагомі обставини у справі, які прямо впливають на хід провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) виклав правові висновки, відповідно до яких сам лише факт звернення учасника судового процесу з заявою чи клопотанням, що передбачені процесуальним законом, не може бути достатнім для висновку про зловживання таким учасником своїми процесуальними правами.

Окрім того, резолютивна частина ухвали, проголошена у судовому засіданні, яке відбулось 29.05.2025, відрізняється від викладеної в повному тексті оскаржуваної ухвали. В судовому засіданні суд проголосив лише про залишення без розгляду клопотання, про визнання зловживанням процесуальними правами подання розпорядником майна клопотання судом першої інстанції не було проголошено, що свідчить про самостійну зміну судом ухваленого судового рішення після його проголошення.

Суд, який ухвалив рішення після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, чого у справі, яка розглядається, не встановлено (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2025 у справі №914/1039/24).

На переконання скаржника, суд першої інстанції фактично самоусунувся від забезпечення судового контролю у справі про банкрутство, чим допустив грубу бездіяльність та ігнорування обставин, які мають істотне значення та можуть вплинути на майнові активи боржника.

Учасники справи про банкрутство правом подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористались.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.80 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.80 ГПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно до ч.7 ст.80 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

З матеріалів справи встановлено, що розпорядник майна вже звертався до господарського суду з клопотанням про витребування доказів у фізичних осіб (працівників/колишніх працівників), а саме інформації та документів на підтвердження існування трудових відносин, виконання роботи та трудових обов'язків, щодо підстав відсутності на робочому місці тощо (клопотання № 01-32/56-01 від 22.01.2025, вх. №1930/25 від 23.01.2025), і у задоволенні такого клопотання було відмовлено ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2025, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі вказав, що 26.05.2025 розпорядником майна подано клопотання для вирішення питання про витребування у працівників/колишніх працівників доказів, яке вже було вирішено судом, без наявності інших підстав або нових обставин. При цьому, визнання апеляційним судом недійсними правочинів щодо майна боржника та витребування на користь боржника майна, про що зазначено у клопотанні розпорядника майна, за висновком суду, безпосередньо не впливає на трудові права та обов'язки працівників боржника та не є тими іншими підставами та новими обставинами.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що подання розпорядником майна клопотання від 23.05.2025 №01-32/38-05 про витребування доказів у працівників/колишніх працівників є зловживанням процесуальними правами.

Так, відповідно до ч.3 ст.43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Слід зазначити, що процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для мети сприяння суду під час розгляду справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням здійсненню судом справедливого та своєчасного розгляду і вирішення господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору.

У спірному випадку розпорядник майна подав повторне клопотання про витребування доказів від фізичних осіб-працівників боржника, зазначивши інші (додаткові) підстави для заявлення такого клопотання, а саме - необхідність ефективного використання майна боржника, яке за результатами позовної роботи розпорядника майна було повернуто у володіння та розпорядження боржника (витребувано на користь боржника), а відтак необхідність виконання працівниками боржника своїх трудових обов'язків у разі встановлення трудових відносин з фізичними особами, переліченими у клопотанні.

У клопотанні наголошено мету його подання - ефективне розпорядження майном боржника та забезпечення балансу інтересів кредиторів і боржника у збереженні такого майна.

Слід взяти до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 припинено повноваження керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка В.Г.; виконання обов'язків керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

У цій постанові встановлено, що керівник боржника - Марченко В.Г., у процедурі розпорядження майном чинив перешкоди розпоряднику майна у виконанні обов'язків, ухилявся від передачі розпоряднику майна відомостей про фінансове становище боржника, ухилявся від проведення інвентаризації майна боржника, вчиняв активні дії з відчуження активів боржника за сумнівними угодами, погашення вимог конкурсних кредиторів в порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів, свідомо приховав вже вчинені дії з відчуження майна боржника, які було здійснено за п'ять та два днів до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно, не вживав заходів із збереження майна та ухилявся від надання інформації розпоряднику майна, наслідком чого стало відсторонення Марченка В.Г. від виконання обов'язків керівника боржника та покладення виконання цих обов'язків на розпорядника майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Таким чином, арбітражний керуючий Сокол О.Ю. у цій справі виконує повноваження розпорядника майном боржника та керівника боржника, при цьому йому не було передано усієї фінансової, бухгалтерської та іншої документації боржника, а попередній керівник не лише ухилився від передання розпоряднику необхідної інформації, а й чинив активні перешкоди здійсненню заходів процедури розпорядження майном боржника.

За таких конкретних умов, подання розпорядником майна в межах справи про банкрутство боржника нового клопотання про витребування доказів із зазначенням нових (додаткових) підстав є реалізацією передбаченого статтею 42 Господарського процесуального кодексу України права на звернення до господарського суду із заявами та клопотаннями, і саме по собі звернення з таким клопотанням за недоведеності умисних недобросовісних дій, спрямованих на перешкоджання досягненню завдання господарського судочинства, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами заявником такого клопотання.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.42 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення клопотання про витребування доказів без розгляду у зв'язку з тим, що подання такого клопотання визнається зловживанням процесуальними правами не відповідає правовим нормам статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів апелянта про те, що в судовому засіданні було проголошено лише про залишення клопотання без розгляду та не оголошувалось про визнання дій з подання цього клопотання зловживанням процесуальними правами, апеляційний суд зазначає, що в протоколі судового засідання від 29.05.2025 (а.с.95-100, том 117) зазначено «щодо витребування» та не міститься зазначення про залишення клопотання про витребування доказів без розгляду у зв'язку з визнанням дій розпорядника майна з подання такого клопотання зловживанням процесуальними правами. Відповідно до п.5 ч.1 ст.222 ГПК України у протоколі судового засідання зазначається назва процесуальної дії.

Водночас, вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на те, що відповідно до ст.275 ГПК України апеляційний господарський суд не наділений повноваженнями для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в тому числі в частині розгляду окремого клопотання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги розпорядника майна ТзОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл» арбітражного керуючого Сокола О.Ю. є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково, а оскаржену ухвалу слід скасувати в частині визнання зловживанням процесуальними правами подання розпорядником майна клопотання №01-32/38-05 від 23.05.2025 про витребування доказів та в частині залишення вказаного клопотання без розгляду, і в цій частині направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.86, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернешнл» арбітражного керуючого Сокола О.Ю. з урахуванням доповнень - задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/466/23 - скасувати в частині пунктів 1 і 2 резолютивної частини та в цій частині направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 15.09.2025.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.