Справа № 991/9162/25
Провадження 1-кс/991/9244/25
10 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000232 від 25.08.2022,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52022000000000232 від 25.08.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (далі - Кримінальне провадження)
У зазначеному Клопотанні сторона обвинувачення просить:
1) Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
2) Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 331 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 002 268 грн, з покладенням на підозрювану у разі внесення застави наступних обов'язків:
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
3) Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке є тяжким корупційним злочином;
2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти Кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не здатне забезпечити виконання покладених на неї судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
4) для запобігання вказаним ризикам та належного виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків доцільно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 002 268 грн та покласти ряд додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне:
1) Повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки відсутній склад інкримінованого їй кримінального правопорушення (докази сторони обвинувачення на підтвердження завдання відповідної шкоди є помилковими, висновок за результатами економічної експертизи наданий не у повному обсязі, а лише декілька сторінок, зроблений на підставі аудиторського висновку спеціаліста Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) Шила, який має економічну освіту, не може робити висновок на підставі норм цивільного законодавства та станом на час складання відповідного висновку (2023 рік) працював у ФДМУ лише 2-й рік (з 2021 року), до цього займав посаду спеціаліста у Державній міграційній службі України (далі - ДМСУ); ОСОБА_4 вчиняла всі дії з метою оптимізації підприємства, покращення його економічного становища та, враховуючи, що з березня 2020 року був запроваджений карантин у зв'язку із пандемією COVID-19 та жодні польоти не здійснювалися, забезпечення платоспроможності (виплати заробітної плати, оплати оренди приміщень та земельних ділянок, обов'язкових бюджетних платежів); будь-яких даних про отримання ОСОБА_4 вигоди докази не містять (скріншот огляду мобільного телефона Єфремова не містить реквізитів того, хто його виготовив, виготовлений у 2021 році, а угода, яка нібито стала підставою для видачі відповідного сертифіката, укладалася у 2020 році);
2) заявлені стороною обвинувачення ризики відсутні, жодними доказами не підтверджуються та є лише припущеннями ( ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки (на утриманні має 2-х малолітніх дітей, постійне місце роботи), є депутатом Одеської міської ради (далі - ОМР) та має доступ до державної таємниці, що позбавляє її можливості покинути територію України, зокрема в умовах запровадження воєнного стану, без попереднього узгодження з відповідними державними органами; свідки вже допитані, їх показання зафіксовані у протоколах допитів);
3) запобігти ризикам можливо і без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( ОСОБА_4 обізнана про існування Кримінального провадження з 2023 року, коли була допитана як свідок, жодних дій щодо уникнення відповідальності не вчиняла; її процесуальна поведінка є виключно належною, будучи обізнаною про намір сторони обвинувачення здійснити повідомлення їй про підозру, самостійно з'явилася для проведення процесуальної дії; у шлюбі не перебуває (розлучена у 2024 році), на утриманні має 2-х малолітніх дітей);
4) застава у зазначеному у Клопотанні розмірі є завідомо непомірною для ОСОБА_4 , не відповідає її доходам.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника, зазначила, що на підставі проекту реконструкції Одеського міжнародного аеропорту, розробленого у 2013 році, аеропорт передано із комунальної власності у державну.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
У Кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що в.о. генерального директора КП «Міжнародний аеропорт Одеса» (далі - КП МА Одеса) ОСОБА_4 всупереч інтересів комунального підприємства, передбачених Статутом КП МА Одеса (ЄДРПОУ - 30441902), затвердженого рішенням ОМР від 06.02.2020 № 5682-VII (далі - Статут КП МА Одеса), в супереч своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією генерального директора КП МА Одеса від 28.06.2019 № 02-05-18, умисно не вжила заходи для забезпечення діяльності КП МА Одеса як експлуатанта аеродрому «Одеса» та умисно сприяла отриманню статусу експлуатанта Аеродрому «Одеса» ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (ЄДРПОУ - 37947040) (далі - ТОВ МА Одеса), що завдало КП МА Одеса матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 15 601 766,22 грн, як недоотриманих комунальним підприємством доходів від надання послуг за зліт/посадку, в тому числі у нічний час та наднормативної стоянки за період з 02.12.2020 до 15.07.2021.
Так, на ОСОБА_4 01.06.2017 тимчасово покладено виконання обов'язків генерального директора КП МА Одеса.
26.04.2021 ОСОБА_4 тимчасово призначено виконуючою обов'язки генерального директора зазначеного комунального підприємства.
Відповідно до посадової інструкції генерального директора КП МА Одеса від 28.06.2019 № 02-05-18 до обов'язків останнього відноситься в т.ч.: організовувати діяльність щодо забезпечення польотів та обслуговування вітчизняних та іноземних повітряних суден з метою отримання прибутку в інтересах територіальної громади міста Одеси, для задоволення соціальних і економічних потреб колективу підприємства шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності в частині відповідальності КП МА Одеса, а саме:
- забезпечення діяльності КП МА Одеса як експлуатанта аеродрому, в тому числі: з експлуатації і функціонування аеродрому, будівель, споруд, інженерних мереж та інших об'єктів аеродромного обладнання;
- забезпечення зльотів і посадок повітряних суден;
- забезпечення наднормативної стоянки та інше.
Предметом діяльності КП МА Одеса відповідно до п. 2.3 Статуту КП МА Одеса є в т.ч.:
- забезпечення експлуатації і функціонування аеродрому, будівель, споруд, інженерних мереж та інших об'єктів, аеродромного обладнання, пасажирського та вантажного терміналів, а також засобів механізації і спеціалізованого транспорту;
- прийняття та відправлення повітряних суден із забезпеченням авіаційних перевезень пасажирів, вантажів, багажу та пошти необхідними засобами;
- забезпечення обслуговування зльотів та посадок повітряних суден, організація наземного адміністрування та обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, вантажу та пошти;
- надання послуг з обслуговування регулярних та нерегулярних внутрішніх і міжнародних повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропорту; проведення технічних робіт з обслуговування;
- забезпечення можливості функціонування авіакомпаній та інших підприємств і суб'єктів авіаційної діяльності.
Відповідно до «Правил реєстрації цивільних аеродромів України», затверджених Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (далі - Державіаслужба) від 25.10.2005 № 795 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.11.2005 за № 1356/11636 (втратили чинність 06.12.2023), усі цивільні аеродроми підлягають реєстрації у державному органі з питань сертифікації і реєстрації та внесенню їх до Реєстру, після занесення аеродрому до Реєстру, його власникові чи експлуатанту видається свідоцтво про реєстрацію аеродрому, свідоцтво дає підставу для порушення власником чи експлуатантом клопотання про сертифікацію аеродрому та його обладнання на відповідність нормам придатності аеродрому до експлуатації.
У відповідності до «Правил сертифікації цивільних аеродромів України», затверджених Наказом Державіаслужби від 25.10.2005 № 796 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2005 за № 1357/11637 (далі - Правил сертифікації цивільних аеродромів України № 796) (втратив чинність 25.11.2021) сертифікація аеродрому - офіційна процедура, що визначає відповідність аеродромів установленим вимогам і їх здатність забезпечити безпеку польотів. Сертифікат аеродрому - документ, виданий Державіаслужбою України, що засвідчує відповідність аеродрому діючим нормам і правилам і дає право його власнику на експлуатацію аеродрому. Експлуатація аеродрому з метою виконання авіаційних перевезень та/або авіаційних робіт при відсутності сертифіката або з простроченим строком дії сертифіката заборонена. Сертифікат реєструється у встановленому порядку в Державіаслужбі України і видається на термін до трьох років.
Згідно зі ст. 81 Повітряного кодексу України, у разі надання в аеропортах та на аеродромах послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, забезпечення наднормативної стоянки та в разі надання інших послуг, пов'язаних з діяльністю аеропорту, в аеропортах та на цивільних аеродромах справляється плата за надання таких послуг.
Відповідно до положень «Аеропортові збори за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України», затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.04.2008 № 433 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 травня 2008 року за № 408/15099 (далі - Аеропортові збори), за аеропортове обслуговування повітряних суден (далі - ПС) і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативної стоянки ПС, авіаційної безпеки, стягуються аеропортові збори.
Пунктом 2.1. Аеропортових зборів визначено, що збір за посадку-зліт ПС установлюється за кожну тонну максимальної літної маси (далі - МЗМ) ПС, зазначеної у посвідченні про придатність його до виконання польотів, залежно від виду сполучення та відшкодовує витрати експлуатанта аеропорту (аеродрому) на використання, утримання та розвиток об'єктів і спеціальних засобів, призначених для забезпечення посадки-зльоту ПС, зокрема льотної смуги, руліжних доріжок з прилеглою ґрунтовою частиною, дренажної системи, світлосигнальної системи, засобів зв'язку між наземною станцією та ПС, а також на орнітологічне, радіотехнічне забезпечення польотів ПС та комплекс заходів аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, швидкої медичної допомоги і нормативної стоянки ПС.
Відповідно до Додатку № 6 до Аеропортових зборів збір за посадку-зліт ПС для міжнародних сполучень в міжнародному аеропорту м. Одеси складає 14,00 дол. США за 1 тонну МЗМ ПС, для внутрішніх сполучень - 3,5 дол. США за 1 тонну МЗМ ПС, а збір за наднормативну стоянку ПС складає 0,35 дол. США за кожну годину наднормативної стоянки та кожну тонну МЗМ ПС.
Аеродром «Одеса» зареєстрований та занесений до Державного реєстру цивільних аеродромів України відповідно до свідоцтва про реєстрацію аеродрому «Одеса» № АР 15-01 від 04.08.2003, в якому зазначено, що власником свідоцтва є Одеська міська рада, а експлуатантом аеродрому являється КП МА Одеса.
01.08.2016 Державіаслужбою видано черговий Сертифікат аеродрому «Одеса» № АП 15-01, який засвідчував відповідність аеродрому «Одеса» вимогам законодавства України про цивільну авіацію і придатність до експлуатації повітряних суден. Відповідно до вказаного сертифіката власником аеродрому, власником сертифіката та експлуатантом аеродрому «Одеса» є КП МА Одеса. Строк дії сертифіката визначений до 01.08.2019, тобто на максимальний строк 3 роки.
Враховуючи вищевикладене, КП МА Одеса, як експлуатант аеродрому «Одеса» отримувало плату за надання послуг зльоту-посадки повітряних суден, забезпечення наднормативної стоянки та за надання інших послуг, пов'язаних з діяльністю експлуатанта аеродрому.
06.11.2017 набрали чинності нові Авіаційні правила України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для сертифікації аеродромів», які затверджені Наказом Державіаслужби від 06.11.2017 № 849 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.12.2017 за № 1574/31442 (далі - Авіаційні правила сертифікації аеродромів № 849).
Відповідно до Авіаційних правил сертифікації аеродромів № 849 експлуатанту аеродрому «Одеса» необхідно було отримати новий сертифікат аеродрому за вказаними правилами.
В свою чергу КП МА Одеса, будучи власником (балансоутримувачем) аеродрому, власником сертифіката та діючим експлуатантом аеродрому «Одеса» в супереч Статуту комунального підприємтсва, не ініціювало процес сертифікації за новими Авіаційними правилами сертифікації аеродромів № 849, а саме не подало до Державіаслужби відповідну заявку, з метою отримання безстрокового сертифіката аеродрому «Одеса» після закінчення попереднього Сертифіката, строк дії якого закінчувався 01.08.2019, щоб залишити собі статус експлуатанта аеродрому «Одеса» та продовжувати забезпечення експлуатації і функціонування аеродрому, здійснювати і організовувати комплекс заходів із забезпечення прийняття та відправки повітряних суден, організації адміністрування та наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, вантажу та пошти.
В свою чергу 01.07.2020 ОСОБА_4 , діючи від імені КП МА Одеса, уклала з ТОВ МА Одеса угоду № 08/19, яка за своїм змістом є прихованим договором оренди Аеродрому «Одеса» та його інфраструктури (аеродрому та аеродромних об'єктів, необхідних для здійснення авіаційної діяльності суб'єктами авіаційної діяльності), необхідної для отримання сертифіката аеродрому та виконання обов'язків, передбачених відповідним сертифікатом, Авіаційними правилами України та надання послуг авіакомпаніям та іншим користувачам аеропорту.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди аеродроми та аеродромні об'єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв'язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів).
Після укладання зазначеної Угоди, 13.07.2020, ТОВ МА Одеса у відповідності до Авіаційних правил сертифікації аеродромів № 849, подало до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому «Одеса» № 19-837, з метою отримання безстрокового сертифіката Аеродрому «Одеса» та визначення зазначеного товариства експлуатантом вказаного аеродрому. На виконання вимог Авіаційних правил ТОВ МА Одеса в додатках до вказаної заяви надало в т.ч. договір ТОВ МА Одеса з КП МА Одеса від 01.07.2020 № 08/19.
Державіаслужбою розглянуто вищевказану заявку за результатами розгляду якої було встановлено невідповідності та інші зауваження до наданих документів у зв'ку з чим вказана заявка була повернута на доопрацювання.
Після надходження до Державіаслужби заявки на сертифікацію аеродрому «Одеса» від 13.07.2020 не від діючого експлуатанта аеродрому КП МА Одеса, а від ТОВ МА Одеса, Державіаслужба ініціювала спільну зустріч з метою з'ясування подальшого процесу сертифікації аеродрому «Одеса» та намірів діючого експлуатанта подати відповідну заяву.
3 серпня 2020 року в приміщенні Державіаслужби за адресою: м. Київ, проспект Берестейський (колишній проспект Перемоги), буд. 14, кімната 1310, у ході спільної зустрічі представників КП МА Одеса, ТОВ МА Одеса, Державіаслужби та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух), в.о. генерального директора КП МА Одеса ОСОБА_4 , як керівник діючого експлуатанта аеродрому «Одеса» заявила про намір передати функцію експлуатанта аеродрому «Одеса» до ТОВ МА Одеса та сприяти видачі сертифіката аеродрому ТОВ МА Одеса на підставі угоди від 01.07.2020 № 08/19.
За результатами зазначеної спільної зустрічі було вирішено, що ТОВ МА Одеса усуває зауваження Державіаслужби за результатами попереднього розгляду заявки та формує пакет документів на сертифікацію з остаточно узгодженими договорами щодо здійснення діяльності та проект інструкції виконання польотів.
18.08.2020 ТОВ МА Одеса подало до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому «Одеса» від 12.08.2020 № 19-988.
21.08.2020 в.о. генерального директора КП МА Одеса ОСОБА_4 , повідомила Украерорух листом № 05-1010, про намір КП «МА Одеса передати функції експлуатанта аеродрому «Одеса» ТОВ МА Одеса.
За результатами розгляду Державіаслужбою заявки ТОВ МА Одеса, останнє 02.12.2020 отримало сертифікат аеродрому «Одеса» відповідно до якого ТОВ МА Одеса визначено експлуатантом аеродрому Одеса.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію аеродрому № АР 15-01 від 02.12.2020 аеродром «Одеса» занесено до Державного реєстру цивільних аеродромів України. Балансоутримувач аеродрому - КП МА Одеса, експлуатант аеродрому - ТОВ МА Одеса.
Таким чином з 02.12.2020 ТОВ МА Одеса являється єдиним експлуатантом аеродрому «Одеса» та забезпечує в т.ч. зліт і посадку повітряних суден та їх стоянку, за що отримує оплату у вигляді аеропортових зборів від авіакомпаній та інших фізичних та юридичних осіб на аеродромі «Одеса», власником якого є Одеська міська рада, а балансоутримувачем КП МА Одеса.
Під час проходження ТОВ МА Одеса сертифікації аеродрому «Одеса» у відповідності до Авіаційних правил сертифікації аеродромів № 849, КП МА Одеса у відповідності до Правил сертифікації цивільних аеродромів України № 796 тимчасово продовжувало строк дії свого сертифіката аеродрому з 01.08.2019 до 01.02.2020, потім з 01.02.2020 до 01.08.2020, а потім на підставі Процедура надання звільнень суб'єктам авіаційної діяльності від виконання окремих технічних або процедурних вимог авіаційних правил України двічі продовжувало термін дії сертифіката аеродрому з 01.08.2020 до 01.10.2020 та з 01.10.2020 до 01.12.2020, а саме до моменту отримання ТОВ МА Одеса відповідного сертифіката.
15.07.2021, Державіаслужбою змінено сертифікаційні умови аеродрому «Одеса» № UA-003 від 02.12.2020. В результаті чого виведено з експлуатації штучну злітно-посадкову смугу, яка перебувала на балансі у КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та введено в експлуатацію нову штучну злітно-посадкову смугу, яка перебуває у власності ДП «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса».
04.09.2025 у рамках Кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (далі - Повідомлення про підозру), що підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 (Том № 3 а. 66).
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
- статуту КП МА Одеса, затвердженого рішенням ОМР від 06.02.2020 № 5682-VII (Том № 2 а. 1-16);
- розпорядження Одеського міського голови від 01.06.2017 № 650К про тимчасове покладення виконання обов'язків генерального директора КП МА Одеса на ОСОБА_4 (Том № 2 а. 17);
- наказу заступника генерального директора з економіки КП МА Одеса від 01.06.2017 № 76-п про початок виконання ОСОБА_4 обов'язків генерального директора КП МА Одеса (Том № 2 а. 18);
- розпорядження Одеського міського голови від 23.04.2021 № 520К про тимчасове призначення ОСОБА_4 виконуючою обов'язки генерального директора КП МА Одеса (Том № 2 а. 20);
- наказу в.о. генерального директора КП МА Одеса від 26.04.2021 № 39-п про тимчасове призначення ОСОБА_4 виконуючою обов'язки генерального директора КП МА Одеса (Том № 2 а. 19);
- посадової інструкції генерального директора КП МА Одеса від 28.06.2019 № 02-05-18 (Том № 2 а. 21-30);
- посадової інструкції генерального директора КП МА Одеса від 15.10.2020 № 02-05-27 (Том № 2 а. 31-40);
- листа Державіаслужби вх. № 024/8516-00 від 18.04.2023 (Том № 2 а. 43-45);
- свідоцтва аеродрому «Одеса» № АР 15-01 від 04.08.2003 (Том № 2 а. 46);
- сертифіката аеродрому «Одеса» « АП 15-01 від 01.08.2016 (Том № 2 а. 47-49);
- сертифіката аеродрому «Одеса» « АП 15-01 від 01.08.2019 (Том № 2 а.50-52);
- сертифіката аеродрому «Одеса» « АП 15-01 від 01.02.2020 (Том № 2 а. 53);
- сертифіката аеродрому «Одеса» « АП 15-01 від 01.08.2020 (Том № 2 а. 54-56);
- сертифіката аеродрому «Одеса» « АП 15-01 від 01.10.2020 (Том № 2 а. 57-59);
- угоди між КП МА Одеса та ТОВ МА Одеса № 08/19 від 01.07.2020 (Том № 2 а. 60-64);
- висновок спеціаліста у кримінальному провадженні від 12.09.2023 (Том № 2 а.75-78);
- протокол огляду документів від 12.09.2023 за участю спеціаліста - головного спеціаліста ФДМУ (Том № 2 а. 79-81);
- заявки на сертифікацію аеродрому «Одеса» від ТОВ МА Одеса від 13.07.2020 № 19-837 (Том № 2 а. 82-93);
- протокол зустрічі від 03.08.2020, затверджений Першим заступником Голови Державіаслужби (Том № 2 а. 97-100);
- висновок експерта про проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/115-24/7680-ПЧ від 09.05.2024 (Том № 2 а. 101-102);
- листа КП МА Одеса від 21.08.2020 № 05-1010 до ДП ОПР України (Том № 2 а. 104);
- заявки на сертифікацію аеродрому «Одеса» від ТОВ МА Одеса від 12.08.2020 № 19-988 (Том № 2 а. 105-116);
- змін до заявки на сертифікацію аеродрому «Одеса» від ТОВ МА Одеса від 21.09.2020 № 19-1172 (Том № 2 а. 117-122);
- наказу Державіаслужби від 01.12.2020 № 1961 «Про видачу Сертифікатів та внесення змін до свідоцтва» (Том № 2 а.123-124);
- сертифіката Аеродрому «Одеса» UA-003 від 02.12.2020 (Том № 2 а. 125);
- свідоцтва про реєстрацію аеродрому «Одеса» № АР 15-01 від 02.12.2020 (Том № 2 а. 126);
- довідки спеціаліста - працівника Державіаслужби від 29.06.2023 (Том № 2 а. 131-168);
- листа Виконавчого комітету ОМР від 20.09.2023 № 164/21995-04 (Том № 2 а. 169);
- довідки спеціалістів Держаудитслужби від 03.10.2023 (Том № 2 а. 183-192);
- протоколу огляду документів за участю спеціалістів Держаудитслужби від 03.10.2023 (Том № 2 а. 193-213);
- витягу з висновку експерта за результатами судової економічної експертизи № 24729 від 29.01.2024 (Том № 2 а. 214-215);
- протоколів допитів свідків (Том № 2 а. 216-249);
- іншими матеріалами Клопотання.
Так, наказом№ 76-п від 01.06.2017 на ОСОБА_4 з 01.06.2017 тимчасово покладено виконання обов'язків генерального директора КП МА Одеса.
Відповідно до посадової інструкції генерального директора КП МА Одеса від 28.06.2019 № 02-05-18, з якою ОСОБА_4 ознайомлена, до обов'язків останнього відноситься (п. 4.2) організовувати діяльність щодо забезпечення польотів та обслуговування вітчизняних та іноземних повітряних суден з метою отримання прибутку в інтересах територіальної громади міста Одеси, для задоволення соціальних і економічних потреб колективу підприємства шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності в частині відповідальності КП МА Одеса, зокрема: забезпечення зльотів і посадок повітряних суден.
Згідно п. 6.5 посадової інструкції генеральний директор відповідає за завдання матеріального збитку підприємству в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.
Під час проходження ТОВ МА Одеса сертифікації аеродрому «Одеса», термін дії сертифіката аеродрому востаннє продовжено до 01.12.2020.
01.07.2020 ОСОБА_4 , діючи від імені КП МА Одеса, уклала з ТОВ МА Одеса угоду № 08/19, згідно п. 4.1.1. якої ТОВ МА Одеса на виконання умов цього Договору зобов'язане, зокрема, отримати відповідний сертифікат від Уповноваженого органу.
При цьому, до обов'язків КП МА Одеса (п. 4.2.1.) належить надати ТОВ МА Одеса доступ до ОСОБА_12 , визначеної даною Угодою, в межах, необхідних для отримання відповідного сертифікату та виконання обов'язків, передбачених відповідним сертифікатом.
Додаткові угоди до Угоди № 08/19 фактично не змінюють вказаних обставин.
Згідно висновку спеціаліста від 12.09.2023 за результатами проведених досліджень, встановлено, що Угода № 08/19 від 01.07.2020, укладена між ТОВ МА Одеса та КП МА Одеса, за своїм правовим змістом є удаваним правочином, оскільки цю угоду вчинено для приховання іншого правочину - довгострокового договору оренди Інфраструктури Аеродрому «Одеса» (аеродрому та аеродромних об'єктів), і яка фактично по суті є прихованим договором оренди комунального майна, балансоутримувачем якого є КП МА Одеса.
Відповідно до протоколу зустрічі від 03.08.2020, темою якої були питання організації процесу взаємодії між ТОВ МА Одеса та КП МА Одеса при сертифікації аеродрому «Одеса», від експлуатанта аеродрому КП МА Одеса була присутня ОСОБА_4 , саме вона, як керівник експлуатанта, заявила про наміри передати функцію експлуатанта аеродрому «Одеса» ТОМ МА Одеса та сприяти видачі сертифіката аеродрому ТОВ МА Одеса на підставі угоди від 01.07.2020 № 08/19.
Як вбачається із висновку експерта від 09.05.2024 за № СЕ-19/115-24/7680-ПЧ, підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ПОГОДЖЕНО: В.о. Генерального директора КП «МА Одеса» у Протоколі зустрічі від 03.08.2020» виконаний ОСОБА_4 .
Листом від 21.08.2020 за 05-1010 за підписом В.о. Генерального директора КП МА Одеса ОСОБА_4 вона повідомляє ДП «Обслуговування повітряного руху України» про те, що ТОВ МА Одеса подав до Державіаслужби заявку на отримання сертифіката експлуатанта аеродрому «Одеса». У разі позитивного результату розгляду заявки, проходження сертифікаційної перевірки та отримання сертифіката, КП МА Одеса має намір передати функції експлуатанта аеродрому «Одеса» ТОВ МА Одеса.
Наказом Голови Державіаслужби № 1961 від 01.12.2020 видано ТОВ МА Одеса сертифікат аеродрому «Одеса». При цьому, приймаючи відповідне рішення голова Державіаслужби керувався, у тому числі, Протоколом зустрічі від 03.08.2020.
Згідно протоколу огляду від 12.09.2022, оглядом інтернет ресурсу «YouTube», а саме відеo під назвою «#2 | VI сесія Одеської міської ради VIІІ скликання 28 квітня 2021 року», встановлено, що Одеський міський голова ОСОБА_14 у ході засідання запитав у ОСОБА_4 чи дійсно КП МА Одеса подано заявку до Державіаслужби на продовження сертифікату, на що ОСОБА_4 відповіла, що КП МА Одеса подало таку заявку.
Однак, відповідна заявка КП МА Одеса до Державіаслужби не подавалася.
Відповідно до довідки спеціаліста від 29.06.2023, відповідаючи на запитання № 10 (Яку роль у ході сертифікації аеродрому «Одеса» в 2020 році відіграла угода № 08/19 від 01.07.2020?) вказана угода надавалась на підтвердження взаємозв'язку експлуатанта аеродрому з власником аеродрому та/або власником землі. Також, відповідаючи на питання № 14, спеціаліст зазначив, що КП МА Одеса мав право на подачу заявки на сертифікацію аеропорту, однак така заявка до Державіаслужби не надходила.
Як вбачається із листа Виконавчого комітету ОМР від 19.09.2023 за № 02.2-13/1631, за інформацією Департаменту фінансів ОМР за період з 02.12.2020 по 01.09.2023 кошти по коду бюджетної класифікації 21010800 «Дивіденти (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АРК, комунальна власність» від ТОВ МА Одеса до бюджету Одеської міської територіальної громади не надходили.
Згідно довідки спеціалістів від 03.10.2023, враховуючи той факт, що КП МА Одеса не подало до Державіаслужби заявку на отримання нового сертифіката аеродрому «Одеса» з 02.12.2020 в порядку наказу Державіаслужби № 849 та у зв?язку з визнанням спеціалістом у кримінальному провадженні - головного спеціаліста відділу контролю за приватизацією, орендою та управління державним майном Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_15 Угоди від 01.07.2020 № 08/19 прихованим договором оренди інфраструктури аеродрому «Одеса» (аеродрому та аеродромних об?єктів), КП МА Одеса на порушення абз. 19 п. 2 ч. 2 ст. 3, 4. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та вимог Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» укладено із ТОВ МА ОДеса Уголу від 01.07.2020 № 08/19, що призвело до недоотримання КП МА Одеса доходів від надання послуг зліт/посадки в т.ч. у нічний час та наднормативної стоянки за період з 02.12.2020 по 15.07.2021 на загальну суму 15 454 378,7 гривень (36 354 378,66 грн - 20 900 000,00 грн), чим завдано матеріальної школи (збитків), КП МА Одеса на зазначену суму.
Як вбачається із витягу із висновку експерта № 24729 від 29.01.2024, складеного за результатами судової економічної експертизи, висновки спеціалістів Держаудитслужби від 03.10.2023 щодо розрахунку суми недоотриманих КП МА Одеса доходів ві надання послуг зліт/посадки, в тому числі у нічний час та наднормативної стоянки за період з 02.12.2020 по 15.07.2021, яка в довідці спеціаліста від 03.10.2023 визначена як матеріальна шкода (збитки), документально підтверджується на загальну суму 15 601 766, 82 грн без ПДВ.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_7 (протокол допиту від 06.06.2023), який з 2000 року працює в Державіаслужбі, займає посаду начальника управління - державного інспектора з авіаційного нагляду за безпекою авіації Державіаслужби, станом на 2020 рік, аналізуючи діяльність КП МА Одеса та ТОВ МА Одеса, свідок прийшов до висновку, що КП МА Одеса, з невідомих свідку причин, не здійснює підготовку (не готує пакет документів) для сертифікації аеродрому «Одеса» і проходження процедури сертифікації аеродрому за новими правилами сертифікації, відповідно до Наказу Державіаслужби № 849 від 06.11.2017. В свою чергу ТОВ МА Одеса готувалося пройти процедуру сертифікації аеродрому «Одеса» та стати експлуатантом. Причини такого розподілу ролей на аеродромі «Одеса» свідку не відомі. Зокрема, керівник діючого на той час експлуатанта аеродрому ОСОБА_16 генерального директора КП МА Одеса ОСОБА_4 заявила про наміри передати функцію експлуатанта аеродрому «Одеса» ТОВ МА Одеса та сприяти видачі сертифіката аеродрому ТОВ МА Одеса на підставі угоди від 01.07.2020 № 08/19.
Згідно протоколу огляду від 19.12.2022, оглядом мобільного телефона ОСОБА_4 на електронній пошті виявлено листування, де зазначено: «И самое главное: собственно основание КП для отказа от сертификата - мне был обещан меморандум или какое-то решение КМУ/Финынфрампроекта/ДП о намерении передачи новой полосы ООО МАО, и поетому уже именно ООО МАО сертифицируется как эксплуатант, а сейчас это выглядит так, что руководитель КП тупо отказывается продлевать свой сертификат…».
Як вбачається із вироку від 12.06.2025 (справа № 991/1576/25), яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та, зокрема, ОСОБА_17 , обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, для ведення обліку одержаної неправомірної вигоди у вигляді коштів та/або нерухомого майна, виконання вказівок керівників злочинної організації щодо підготовки коштів та їх передачі у вигляді неправомірної вигоди учасникам злочинної організації - службовим особам ОМР, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , не пізніше травня 2021 року, більш точний час не встановлено, залучили до злочинної організації підконтрольну та довірену їм особу - ОСОБА_17 , який працював у ТОВ «Вертекс Юнайтед», засновником та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_18 .
Відповідно до протоколу огляду від 02.03.2023, оглядом мобільного телефона ОСОБА_17 виявлено таблицю «Бонус КО 4 кв.21…», датованої 2021 роком, з якої вбачається, що: «Макогонюк хочет бонус за передачу аэродромного комплекса».
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слідчим суддею беруться до уваги доводи сторони захисту щодо помилковості доказів, наданих на підтвердження завдання інкримінованим ОСОБА_4 злочином матеріальної шкоди (збитків), однак, враховуючи наявність висновку експерта № 24729 від 29.01.2024, складеного за результатами судової економічної експертизи, стороною захисту не надано доказів, які б беззаперечно вказували на відсутність будь-яких збитків у Кримінальному провадженні.
За ч. 6 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження має право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду - зобов'язані надати документи у повному обсязі.
При цьому, наявність у сторони захисту сумнівів щодо висновку проведеної з метою встановлення розміру збитків у Кримінальному провадженні експертизи є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи, у тому числі під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту (ч. 1 ст. 332 КПК України).
Також відхиляються доводи сторони захисту з приводу того, що діяння ОСОБА_4 були спрямовані на отримання прибутку в умовах карантинних обмежень, оскільки відповідно до листа Виконавчого комітету ОМР від 19.09.2023 за № 02.2-13/1631 (Том № 2 а. 169), за період з 02.12.2020 по 01.09.2023 кошти по коду бюджетної класифікації 21010800 «Дивіденти (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АРК, комунальна власність» від ТОВ МА Одеса до бюджету Одеської міської територіальної громади не надходили.
Таким чином, слідчим суддею відхиляються доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_4 до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки така причетність підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, яке їй інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у Повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у Клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваної можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 23.07.208) та майнові активи (Том № 3 а. 25-44), які надають підозрюваній можливість певний час перебувати в умовах розшуку.
При цьому, переховування від органу досудового розслідування та/або суду можливе як за, так і в межах території України.
Як зазначала сторона захисту та підтверджується копією відповідного посвідчення, ОСОБА_4 є депутатом ОМР VIII скликання.
Згідно п. 1-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення в Україні воєнного стану, депутати місцевих рад мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження. Ця норма не поширюється на депутатів місцевих рад з числа жінок, крім тих, які є посадовими особами місцевого самоврядування.
При цьому, стороною захисту вказано, що ОСОБА_4 , в силу виконання функцій керівника КП МА Одеса, має допуск до державної таємниці та може виїхати за межі території України лише за попереднього погодження відповідними державними органами.
Вказане не виключає можливості її виїзду за кордон в умовах воєнного стану в Україні, що зокрема підтверджується відомостями про перетин ОСОБА_4 державного кордону 03.10.2022.
ОСОБА_4 з 2020 року працює в КП МА Одеса, у тому числі на керівних посадах, є депутатом ОМР, а за такого, існують обґрунтовані підстави вважати, що в силу виконання своїх обов'язків, підозрювана має широке коло знайомих серед посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, які може використати для переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, слідчий суддя в сукупності із встановленими обставинами також враховує і те, що ОСОБА_4 на території України має постійне місце проживання та роботи, нерухоме майно, позитивно характеризується, з 2024 року розлучена та утримує 2-х малолітніх дітей, за кожною вимогою з'являється до детективів НАБУ, особисто з'явилася до суду для розгляду Клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу.
Таким чином, на думку слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування/суду існує, однак запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладання на підозрювану певних обов'язків та застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_4 , виконуючи обов'язки генерального директора КП МА Одеса, будучи обізнаною про осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 діянь - працівників КП МА Одеса та Державіаслужби, які є свідками у Кримінальному провадженні (відповідні протоколи допитів долучені до Клопотання), безпосередньо або опосередковано через третіх осіб, використовуючи свої зв'язки, у тому числі серед посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), може впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/унеможливлення дачі ними правдивих послідовних показань на стадії судового розгляду задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи, що фактично інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинене в інтересах ТОВ МА Одеса, яке стало експлуатантом аеродрому «Одеса» замість КП МА Одеса, слідчий суддя вважає обґрунтованою версію сторони обвинувачення щодо можливого вчинення ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення в співучасті з іншими особами, зокрема пов'язаними із ТОВ МА Одеса, що потребує перевірки шляхом проведення слідчих та процесуальних дій під час здійснення подальшого досудового розслідування Кримінального провадження.
За такого, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може використати свої зв'язки серед посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування та осіб, пов'язаних із ТОВ МА Одеса, з метою унеможливлення встановлення стороною обвинувачення можливої причетності до вчинення інкримінованого їй злочину інших осіб, формування додаткових доказів задля штучного створення видимості правомірності своїх дій та уникнення можливої кримінальної відповідальності.
За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про існування заявлених стороною обвинувачення ризиків.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного злочину є обґрунтованою, слідчим суддею встановлено існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у Кримінальному провадженні, перешкоджання Кримінальному провадженню іншим чином, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави застосувати до підозрюваної в цьому Кримінальному проваджені винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим запобіжним заходом, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваної ОСОБА_4 (на території України має постійне місце проживання та роботи, нерухоме майно, позитивно характеризується, з 2024 року розлучена та утримує 2-х малолітніх дітей, які проживають з матір'ю), її належну процесуальну поведінку як підозрюваної у даному Кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов до висновку щодо відсутності підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді застави, навідміну від особистого зобов'язання та особистої поруки (жодна особа не надала письмового зобов'язання про те, що вона поручається за виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків), повною мірою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
За такого, у задоволенні Клопотання слід відмовити.
Обґрунтування розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК, а також розмір майнової шкоди (збитків), у завданні якої підозрюється особа, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Судовим розглядом Клопотання встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків), завданих кримінальним правопорушенням, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 , складає 15 601 766, 82 грн.
Відповідно до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, ОСОБА_4 в 2023 році нараховано дохід від КП МА Одеса на загальну суму 434 412 грн, в 2024 році - 394 373,04 грн, в 2025 році - 178 684,95 грн.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, ОСОБА_4 задекларувала сукупний дохід в розмірі 612 023 грн, з яких 220 000 грн - подарунок у готівковій формі, а також грошові активи у готівковій формі у розмірі 10 000 дол. США та у вигляді застави у Державній казначейській службі України у розмірі 400 000 грн.
Як вбачається із довідки про доходи ОСОБА_4 , у період з січня по серпень 2025 року, підозрюваній нараховано дохід у сумі 263 164, 68 грн.
Згідно копії реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_4 є власницею автомобіля Toyota RAV4, 2020 року випуску, вартість якого на дату придбання у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, зазначена 470 730 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_4 на праві власності належить:
- об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 7,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- частина нежиле приміщення № 1, загальною площею 26,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер та обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкий злочин), майновий стан підозрюваної, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір матеріальної шкоди (збитків), завданих кримінальним правопорушенням, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 (15 601 766, 82 грн), слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у сумі 1 000 000 грн, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не є завідомо непомірною для неї.
Для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрювану ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 стосовно обставин викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 ; (4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон; (5) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладених обов'язків слід визначити два місяці, тобто до 10.11.2025 включено, але в межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотанні відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2
Визначений розмір застави підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести на відповідний рахунок або забезпечити її внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 стосовно обставин викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 ;
4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;
5) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків - два місяці, до 10.11.2025 включено, але в межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрювану ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків після внесення застави, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1