Справа № 761/19590/22
Провадження №1-кп/761/1392/2025
іменем України
01 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000548 від 26.08.2022, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Приморське Новоазовського району Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю:
секретарів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10
Так, ОСОБА_2 , будучи громадянином України у відповідності до наказу Маріупольського Міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України № 69 о/с від 29.09.2020 призначеним поліцейським взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Маріупольського МВ УПО в Донецькій області НП України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, підтримуючи рішення та дії держави-агресора, порушив основні обов'язки поліцейського та складену ним присягу працівника поліції на вірність Українському народові, що відповідно передбачені ст.ст. 18, 64 Закону України «Про національну поліцію», не виконав наказу керівництва Маріупольського МВПО від 24.03.2022 № 1 (зі змінами в редакції наказу від 30.03.2022 № 3) «Про організацію службової і господарської діяльності підрозділів Маріупольського МВПО», розпорядження від 04.05.2022 № 137/43/48/01-2022 «Про необхідність прибути до будь-якого органу поліції на підконтрольній Україні території, ужити всіх можливих способів щодо оповіщення керівного складу Маріупольського МВПО про своє місце перебування та приступити до виконання службових обов'язків» та, відповідно, не прибув до місця збору особового складу - місто Дніпро, вул. Короленко, б. 4 (на базі Управління поліції охорони в Дніпропетровській області) або безпосередньо до місця дислокації Маріупольського МВПО - адміністративної будівлі Покровського районного відділення Маріупольського МВ УПО в Донецькій області № 11 по вул. Мандрика в м. Покровськ, Донецької області, залишився на тимчасово окупованих територіях та до виконання службових обов'язків не приступив.
При цьому, приблизно на початку червня 2022 року, але не пізніше 17.06.2022 (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території міста Маріуполя, Донецької області, маючи умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі - так званому «Мариупольском городском отделе государственной службы вневедомственной охраны УГСВО МВД ДНР», створеному на тимчасово окупованій території України, та реалізуючи його вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ДНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття посади у вищевказаному незаконному правоохоронному органі влади, в порушення вимог Конституції України та Законів України, зрадивши присязі умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника правоохоронного органу у незаконно створеному на тимчасово окупованій території України правоохоронному органі - у так званому «Мариупольском городском отделе государственной службы вневедомственной охраны УГСВО МВД ДНР», розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів та бажання працювати у незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ДНР» у невстановлений час, але не пізніше 17.06.2022, перебуваючи на території міста Маріуполя, Донецької області, ОСОБА_2 вступив на службу до незаконного правоохоронного органу, що є частиною окупаційної адміністрації російської федерації, створеного на тимчасово окупованій території Донецької області, та зайняв посаду «инкассатора мариупольского городского отдела государственной службы вневедомственной охраны управления государственной службы вневедомственной охраны министерства внутренних дел донецкой народной республики», приміщення якого розташовані за адресою: м. Маріуполь, вул. Італійська, 84.
В подальшому діючи умисно, після свого призначення на відповідну посаду, присягнувши на вірність так званій «ДНР» та її народу, приступив до виконання покладених на нього представниками окупаційних військ російської федерації, так званої «ДНР» обов'язків, а також у зв'язку з цим почав брати участь у брифінгах та надавати коментарі для місцевих засобів масової інформації, в інформаційних відеороликах яких публічно висловлювати свою підтримку державі-агресору та діям її збройних формувань, які в подальшому розповсюджено через інформаційні канали так званого «МВД ДНР», чим поширював інформацію щодо діяльності незаконно створеного правоохоронного органу так званої ДНР, та таким чином зайнявши відповідну посаду добровільно приймає участь у діяльності незаконного правоохоронного органу - так званого «Мариупольского городского отдела государственной службы вневедомственной охраны УГСВО МВД ДНР».
Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виявились у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_2 з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Так, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2022 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 .
Встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 , а також повістки про виклик до слідчого неодноразово у встановлений законом спосіб шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери були направлені ОСОБА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_2 в судові засідання не прибув, будучи належним чином у спосіб, передбачений вимогами КПК України, шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційних сайтах Офісу Генерального прокурора та Шевченківського районного суду міста Києва, повідомленим про розгляд справи.
При цьому жодних заяв або клопотань не подавав, розглядом справи не цікавився.
На підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_2 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов'язковою участю захисника та повідомленням обвинуваченого про такий розгляд у спосіб, передбачений вимогами КПК України, шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційних сайтах Офісу Генерального прокурора та Шевченківського районного суду міста Києва.
Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_2 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав чи мав би отримати оголошено підозру, відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.
Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати в нього правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставин у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і ретельно дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначив, що на початку 2022 року працював у місті Маріуполі на посаді командира взводу 1 в Маріупольському МВПО. З ОСОБА_2 раніше були знайомі, був на посаді поліцейського у його безпосередньому підпорядковані, тобто був підлеглим свідка. 24.02.2022 року увесь особовий склад і ОСОБА_2 , по тривозі прибули до відділку, отримали зброю та відправився на службу. Евакуація підрозділу розпочалася 15 березня 2022, згідно з наказом почали виходити з Маріуполя, не організовано, кожен виходив як міг, самостійно та мав прибути до м.Дніпро в управління або до м.Покровська. Востаннє ОСОБА_2 з його слів перебував в управлінні 03 березня 2022 року і далі з ним не було зв'язку. В подальшому надсилав йому накази про необхідність прибуття до управління в м. Дніпро або м. Покровськ. ОСОБА_2 було звільнено з Маріупольського Управління у зв'язку з невоконанням службових обовязків та неприбуття за вказаною адресою для проходження служби. З відео, з яке у червні 2022 року розміщене в Ютубі свідок дізнався, що ОСОБА_2 зараз працює в так званій ДНР у відділі охорони, що на думку свідка є аналогом української поліції охорони. Так, на відео він побачив, що ОСОБА_2 був у формі та давав інтерв'ю, де розповідав що нібито ІНФОРМАЦІЯ_2 обстрілює Маріуполь.
Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначив, що з ОСОБА_2 були знайомі, разом служили поліцейськими охорони Маріупольського МВПО. До середини березня вони ще виконували свої поліцейські обов'язки. За цей час він бачив ОСОБА_2 лише один раз на ранковому інструктажі 25.02.2022. Організованої евакуації не було, всі виїжджали власними силами до найближчого відділу поліції до міста Дніпра до підрозділу УПО. ОСОБА_2 не виконав це розпорядження і не виїхав на підконтрольну територію, не прибув до місця несення служби. Де зараз знаходиться знаходиться обвинувачений йому не відомо, стосунки з ним не підтримує. Також свідок повідомив, що бачив відео у 2022 році в Ютубі з так званого «Міністерства государственной безопаснрости ДНР», де ОСОБА_2 давав інтерв'ю, як проходить у них службу, хто і як обстрілював, він чітко впізнав обвинуваченого на відео. Вважає, що ОСОБА_13 залишився співпрацювати з ворогом.
Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні зазначив, що на початку 2022 року працював в Маріупольському управлінні поліції. З ОСОБА_2 був знайомий, були службові відносини. Де ОСОБА_2 зараз перебуває він не знає, востаннє він бачив його до початку повномасштабного вторгнення. ОСОБА_2 було повідомлено наказ про вихід з м.Маріуполь, проте він його не виконав. Свідок повідомив, що бачив відео в Ютубі, де ОСОБА_2 дає інтерв'ю як співробітник поліції так званого ДНР по охороні об'єктів і той був у формі. ОСОБА_2 був звільнений ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з неприбуттям до Управління.
Крім показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 які суд визнає належним доказом у вказаному кримінальному провадженні і таким, що підтверджує встановлені судом обставини у сукупності з іншими доказами у цьому провадженні, провина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджена також наступними дослідженими судом письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:
-даними рапорту від 21.06.2022 гол. о/у-інспектора ВОР УОР ДВБ НП України ОСОБА_15 про виявлення кримінального правопорушення з долученим до нього відеофайлом;
-даними протоколу огляду відеозапису від 25.07.2022, в якому з відеохостингу YouTube відображено фрагменти відеоролику від 17.06.2022 на каналі «МВД ДНР» з назвою «ГСВО МВД Донецкой Народной Республики берет под охрану обьекты в городе Мариуполе», на якому зображено ОСОБА_2 в якості працівника незаконного правоохоронного органу - так званого «Мариупольского городского отдела государственной службы вневедомственной охраны УГСВО МВД ДНР»;
-даними протоколу огляду відеозапису від 09.07.2022 та протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2022 за участі свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , в яких з відеохостингу YouTube відображено фрагменти відеоролику на каналі «МВД ДНР» з назвою «ГСВО МВД Донецкой Народной Республики берет под охрану обьекты в городе Мариуполе», на яких ОСОБА_2 в якості працівника так званого «Мариупольского городского отдела государственной службы вневедомственной охраны УГСВО МВД ДНР» публічно висловлює свою підтримку державі-агресору та діям її збройних формувань. Так, на вказаних відео та пред'явлених фото свідки впізнали колишнього поліцейського Маріупольського МВ УПО в Донецькій області ОСОБА_2 ;
-даними висновку експерта № СЕ-19/111-22/30052-ФП від 12.08.2022 судова портретна експертиза, згідно з яким у відеофайлі «ГСВО МВД Донецкой Народной Республики берет под охрану обьекты в городе Мариуполе» та копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зображена одна й та ж сама особа;
-даними висновку службового розслідування від 14.05.2022 за фактами ухилення від виконання службових обов'язків та невиконання розпорядження начальника Маріупольського МВПО від 04.05.2022 № 137/43/48/01-2022, яким встановлено факт ігнорування ОСОБА_2 вищевказаного розпорядження «Про необхідність прибути до будь-якого органу поліції на підконтрольній Україні території, ужити всіх можливих способів щодо оповіщення керівного складу Маріупольського МВПО про своє місце перебування та приступити до виконання службових обов'язків», який залишився на тимчасово окупованих територіях та не приступив до виконання свої службових обов'язків, у зв'язку з чим за скоєння дисциплінарного проступку ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції;
-даними наказу начальника Маріупольського МВ УПО в Донецькій області № 3/1 від 14.05.2022 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 за порушення службової діяльності;
-даними протоколу огляду сайту мережі Інтернет від 22.07.2022, в якому на сайті так званого «МВД ДНР» відображено інформацію про діяльність, функції, завдання та контактну інформацію «Мариупольского городского отдела государственной службы вневедомственной охраны УГСВО МВД ДНР» - незаконно створеного правоохоронного органу так званої ДНР;
-даними протоколу огляду сайту мережі Інтернет від 22.07.2022, в якому на сайті так званого «МВД ДНР» міститься відеозапис від 29.04.2022 з назвою «В Мариуполе начал работу городской отдел ГСВО УГСВО МВД ДНР» по вул. Італійська, 84, в місті Маріуполі;
-даними протоколів огляду сайту мережі Інтернет від 22.07.2022, 25.07.2022, 27.07.2022 та 16.08.2022, в яких відображено факти створення псевдо-республіки ДНР, її адміністративних одиниць та діяльності незаконних органів управління, правоохоронних органів (в тому числі - МВД ДНР та його структурних підрозділів);
-даними протоколу огляду сайту мережі Інтернет від 25.07.2022, в якому на сайті «МВД ДНР» оглянуто новини під назвами «ГСВО берет под охрану обьекты на освобожденных териториях» від 05.04.2022, «ГСВО МВД ДНР принимает под охрану обьекты на освобожденных териториях» від 25.05.2022, «ГСВО МВД Донецкой Народной Республики берет под охрану обьекты в городе Мариуполе» від 17.06.2022;
-даними протоколу огляду сайту мережі Інтернет від 09.08.2022 та 13.08.2022, в яких відображено відеоролик від 08.08.2022 з телеграм-каналу «МВД ДНР» з назвою «6 августа 2022 года возле монумента «Воин-освободитель» в Мариуполе более 20 бывших сотрудников украинской полиции присягнули на верность Донецкой народной республике и ее народу», на якому серед інших зображений також і ОСОБА_2 ;
-даними протоколів огляду відеозапису від 12.08.2022 за участі свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , за результатами якого останні на відеоролику від 08.08.2022 з телеграм-каналу «МВД ДНР» з назвою «6 августа 2022 года возле монумента «Воин-освободитель» в Мариуполе более 20 бывших сотрудников украинской полиции присягнули на верность Донецкой народной республике и ее народу» впізнали колишнього поліцейського Маріупольського МВ УПО в Донецькій області ОСОБА_2 );
-даними протоколу огляду від 09.09.2022 наданої оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» щодо номеру телефону ОСОБА_2 інформації, відповідно до якого підтверджується факт перебування останнього у період після 24.02.2022 та в подальшому на тимчасово окупованій території, зокрема - безпосередньо в місті Маріуполь Донецької області.
Суд, оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину.
Європейський суд з прав людини допускає можливість проведення заочного кримінального провадження, якщо будуть забезпечені права і свободи, встановлені конвенційними нормами (рішення у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «Меденіца проти Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року, інші).
Так, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року вказано, що якщо судове засідання відбувається за відсутності підсудного, це не є само по собі порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому відмова в доступі до правосуддя має місце, коли особа, засуджена заочно, не може домогтися ухвалення нового судового рішення щодо обґрунтованості обвинувачення з фактичних та юридичних підстав після того, як воно було реалізовано, якщо не було встановлено, що ця особа відмовилася від права на захист і на явку до суду.
Згідно з п. 20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України № 1355-VIII від 12 травня 2016 року, чинній на час вчинення процесуальних дій) тимчасово, до 15 квітня 2017 року, положення глави 241 «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень» застосовувались із такими особливостями: спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 365, 368, 368-2, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
При цьому, виходячи з міжнародно-правових актів та національного законодавства, тимчасова окупація частини території України внаслідок збройної агресії РФ статусу Донецької області не змінює і залишається територією суверенної держави Україна.
Разом з тим, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва під час розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування було встановлено, що за наявними фактичними даними підозрюваний ОСОБА_2 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України - в Донецькій обл. Новоазовський район, с. Приморське.
Отже, в цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення вжила всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_2 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням установлених законом особливостей для кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження («in absentia»).
Таким чином, суд, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у добровільному зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території та кваліфікує його дії за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, відсутності пом'якшуючих покарання обставин, даних про особу обвинуваченого, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування правоохоронних органах,в межах, передбачених санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України
Беручи до уваги наведене вище у сукупності, суд приходить до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства. Суд обґрунтовано вважає, що призначення такого покарання буде сприяти досягненню мети покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне арешт майна обвинуваченого ОСОБА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.08.2022 року, залишити без змін, у зв'язку з призначенням останньому додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, стягненню з ОСОБА_2 підлягають судові витрати за проведення:
- судової експертизи №СЕ-19/111-22/30052-ФП від 12.08.2022 у сумі 3020 (три тисячі двадцять) грн. 48 коп.
Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати фактичного затримання у порядку виконання вироку.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової експертизи №СЕ-19/111-22/30052-ФП від 12.08.2022 у сумі 3020 (три тисячі двадцять) грн. 48 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.08.2022 року на майно ОСОБА_2 залишити без змін.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1