Справа №760/4501/23 2/760/2807/25
11 вересня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі судового засідання - Черчукан В.О.
представника відповідача- Демченко Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача - адвоката Демченко Л.П. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
27 лютого 2023 року представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 122 396,05 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 11 листопада 2018 року у м. Києві на просп. Космонавта Комарова, буд. 38/57 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та відповідача.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року у справі №760/29891/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
02 січня 2019 року позивач звернулася до страховика відповідача - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» із заявою про страхове відшкодування та на підставі страхового акту №18.59.4714154-2985 від 25 січня 2019 року їй виплачено страхове відшкодування у сумі 83 900,00 грн.
За висновком авто-товарознавчої експертизи №139/18 від 14 грудня 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача (263 246,26 грн.) перевищує його ринкову вартість (255 296,05 грн.), а тому експерт визначив матеріальний збиток до відшкодування в розмірі 255 296,05 грн.
ОСОБА_1 згодом відчужила автомобіль.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 255296,05 грн (справа № №756/8926/19).
Рішенням від 09 березня 2021 року у справі №756/8926/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 171 396,05 грн.
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що обґрунтування позовної заяви полягало у стягненні вартості відновлювального ремонту на автомобіль, сума якого перевищувала ринкову вартість автомобіля, який відповідно до ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважається фактично знищеним, тому необхідно було підтвердити вартість автомобіля до ДТП та після ДТП та стягувати різницю між ними.
Позивач вказує, що зазначений позов подається після отримання з ГСЦ МВС інформації від 31 червня 2023 року №31/26-49аз про вартість проданого автомобіля та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України щодо стягнення втрат, яких зазнала позивач при відчуженні автомобіля, у зв'язку з його пошкодженням внаслідок ДТП, тобто вартість втраченого майна.
Вважає, що до ДТП могла продати автомобіль відповідно до його ринкової вартості згідно висновку авто-товарознавчої експертизи №139/18 від 14 грудня 2018 року за 255296,05 грн, натомість, у зв'язку з браком коштів на ремонт ТЗ, вимушена була продати не відремонтований автомобіль за 49 000,00 грн., що менше ринкової вартості на 122396,05 грн.
У зв'язку з чим, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом та просила позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.02.2023 р. зазначена справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 08 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду, постановленою на місці у судовому засіданні 21 вересня 2023 року, залучено до участі у справі третю особу - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.».
У зв'язку з неможливістю продовжувати розгляд справи суддею Кушнір С.І., через її звільнення у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.03.2024 № 797/0/15-24, у справі №760/4501/23 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
04.04.2024 р. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою по справі №760/4501/23 призначено суддю Букіну О.М.
До суду надійшло клопотання від представника відповідача про закриття провадження у справі № 760/4501/23 на підставі пп. 3. ч. 1 ст. 255 ЦПК України від 03.10.2023.
Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує наступними обставинами.
Позивач у справі №756/8926/19 просила суд стягнути майнову шкоду у вигляді втрат товарної автомобіля після ДТП, тобто предметом спору було стягнення суми зниження товарної (ринкової) вартості автомобіля.
При цьому, у справі №760/4501/23 позивач знову просить суд стягнути суму зниження ринкової вартості автомобіля після ДТП у вигляді завданих збитків.
Відчуження автомобіля позивач здійснила у 2019 році, тобто на час перебування на розгляді справи №756/8926/19 була обізнана про суму правочину та могла подати докази на підтвердження цієї обставини, чого не зробила.
Вважає те, що позивач виділивши частину позовних вимог у новий позов по даній справі, не може трактуватися як таке, що позивач подав до суду новий позов з новим предметом позовних вимог.
Представник позивача Григораш К.М. подала до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі з підстав тотожності заявлених позовів від 20.06.2025 р., в якому просила відмовити в задоволенні клопотання.
Вказала, що у справах № 756/8926/19 та № 760/4501/23 є відмінними обставини та предмет позову, тому ці справи не є ідентичними.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд вважає за можливе розглянути подане клопотання відповідача у відсутності позивача та третьої особи, оскільки їх неявка не перешкоджає його розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предметі з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) вказано, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що:необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зазначено, щопідставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Суд вважає такими, що заслуговує на увагу клопотання представника відповідача, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки існує нескасована постанова Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі №756/8926/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТдОВ “ Страхова компанія “ Ю.Ес.Ай» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У справі встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 756/8926/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТдОВ “ Страхова компанія “ Ю.Ес.Ай», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відмовлено, з підстав недоведення позивачем розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню на його користь.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі №756/8926/19 апеляційну скаргу представника відповідача задоволено частково. Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року змінено в частині мотивів відмови у позові з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
У постанові Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року встановлено, що з урахуванням змісту позовних вимог позивач має право на відшкодування шкоди у вигляді різниці між вартістю автомобіля "Mazda 5" до та після ДТП за вирахуванням сплаченого їй страхового відшкодування. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про вартість належного позивачці автомобіля "Mazda 5" після ДТП, що призвело до неправильного вирішення спору в частині відшкодування матеріальної шкоди. Окрім того, Голосіївським районним судом м. Києва не враховано та не дано оцінки тому факту, що отримуючи страхове відшкодування у розмірі 83 900 грн. (з урахуванням франшизи 2000 грн.), позивачка погодилася із висновком страховика ТзДВ "Страхова компанія "Ю.Ес. Ай." про те, що автомобіль "Mazda 5" не є фізично знищеним. Суд першої інстанції не врахував наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, що мають значення для справи, а тому дійшов помилкового висновку про право позивача на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
Звертаючись у суд з позовом у даній справі, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 122 396,05 грн., тобто різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, з вирахуванням страхової виплати, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди.
Таким чином, у справі, що переглядається та у справі № 756/8926/19 предмет позову залишився незмінний, а саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмінність полягає лише в тому, що у справі № 756/8926/19 ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_2 на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 255 296,05 грн та витрати на таксі у розмірі 9103,60 грн., а всього стягнути 264 399,65 грн. та судові витрати, а в цій справі - 122 396,05 грн., тобто різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, тобто позивач в цій справі лише зменшила розмір позовних вимог.
Однак така зміна обсягу вимог та доповнення обґрунтування позову новим доказом, а саме відповіддю на адвокатський запит Головного сервісного центру МВС Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (флія ГСЦ МВС) (ГСЦ ГСЦ в м. Києві) від 31 січня 2023 р. № 31/26-49аз, не свідчать про зміну предмета та підстав позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Підстава позову також не змінювалась.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 127/29288/20.
Враховуючи те, що на час відкриття провадження у даній справі вже існувало рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року, яке змінено постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року, у справі №756/8926/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТдОВ “ Страхова компанія “ Ю.Ес.Ай», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, ухвалене з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а відтак суд вважає, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що клопотання представника відповідача є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 259 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16.09.2025.
Суддя О.М.Букіна