Справа №760/13672/25
3/760/4583/25
29 серпня 2025 року місто Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Верещінська І.В., за участю представника Київської митниці Державної митної служби України - Короля Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює декларантом ТОВ "УТС" (ЄДРПОУ 30518220, адреса: 03036, м. Київ, пр.-т. Повітряних Сил, 92А),паспорт НОМЕР_1 , виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській обл. 20.06.2001, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України,-
24.03.2025 року, декларантом ТОВ «УТС» (ЄДРПОУ 30518220) ОСОБА_1 (відповідно наказу до ТОВ УТС (ЄДРПОУ 30518220) «про прийняття на роботу» від 26.09.2002 № 13-к, прийнято на роботу на посаду декларанта підприємства) до відділу митного оформлення №4 митного поста «Західний» з метою здійснення митного оформлення товарів «болти та гайки в асортименті», що надійшли в адресу ТОВ "УА МАКС ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 42099754, адреса: 01135, м. Київ, вул. Глібова, буд. 7) від компанії HAINING HISENER TRADE CO., LTD (13TH FLOOR,TOWER B, JINHUI BUILDING, NO.486 SOUTH HAICHANG ROAD, HAINING, ZHEJI ANG, CHINA), подано електронну митну декларацію (далі - МД), якій присвоєно реєстраційний номер № 25UA100130681291U0.
Разом з митною декларацією ОСОБА_1 до відділу митного оформлення №4 митного поста «Західний» надавались наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) від 15.01.2025 № 24HS34001F;
- коносамент від 06.01.2024 № GSZS0202576;
- автотранспортна накладна від 23.03.2025№ 9265;
- платіжна інструкція від 15.11.2024 №Р241115982 та від 22.01.2025 № Р250122982;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 21.03.2025 № ТФ8;
- зовнішньоекономічний контракт від 01.11.2024 № 01/11/24;
- договір про надання митно-брокерських послуг від 07.11.2017 № 51/Д;
- договір про перевезення від 01.05.2023 № 01/05/2023;
- митна декларація країни відправлення від 18.01.2025 № 223120250000262804.
- сертифікат про походження товару від 24.01.2025 No. 25C3304A1377/00172 (Serial No. CCPIT3452500005303).
Під час перевірки МД встановлено, що у графі «2» МД «Вантажовідправник/Експортер заявлено Haining Hisener Trade Co., Ltd. ( 13th Floor; Tower B Jinhui Building, No.486 South Haichang Road, Haining, Zhejiang, China), в розділі «виробник» графи № 31 зазначено HAINING HISENER TRADE CO., LTD, як виробника товару, а в графі 47 МД обрано ставку остаточного антидемпінгового мита 32,47%.
Відповідно інформації викладеній в повідомленні до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» (далі - Повідомлення № 465) (в редакції рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 (далі - Рішення № 562)), остаточні антидемпінгові заходи застосовувались щодо імпорту в Україну товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставками:
- для експортера Haining Hisener Trade Co., Ltd. (13th Floor; Tower B ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) стосовно експорту товару виробника Hisener Industrial Co., Ltd. (No. 1, Gushan Road, Changqiangshan Industrial Park, Ganpu, Haiyan City, 314300, Zhejiang, China) - 32,47 %;
- для виробника-експортера Ningbo Jinding Fastening Piece Co., Ltd. (No. 188, Xihe Street, Xijingtang Village, Jiulonghu Town, Zhenhai District, Ningbo, Zhejiang, China) - 38,37 %;
- для інших виробників та експортерів - 67,40 %.
Експортер (стосовно експорту товару виробника) має бути одночасно експортером товару та стороною зовнішньоекономічного контракту, укладеного з резидентами України на поставку товарів в Україну».
Під час аналізу документів поданих з МД від 24.03.2025 № 25UA100130681291U0 та зазначених в графі 44 встановлено, що відповідно контракту та товаросупровідних документів, відправником та експортером є компанія Haining Hisener Trade Co., (є відправником та стороною зовнішньоекономічного контракту) і торговою організацією - виробником зазначено Haining Hisener Trade Co, відповідно інформації, що міститься в митній декларації країни відправлення від 18.01.2025 № 223120250000262804. Таким чином інформація щодо виробника який заявлений в митній декларації - не відповідає виробнику зазначеному в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 до якого справляється ставка остаточного антидемпінгового мита - 32,47 %.
Враховуючи вищезазначене, до товарів заявлених за МД від 24.03.2025 № 25UA100130681291U0 відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Країну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 застосовується ставка остаточного антидемпінгового мита у розмірі 67,4%.
Таким чином, ОСОБА_1 , в митній декларації від 24.03.2025 № 25UA100130681291U0 не дотримано вимог рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 та не правомірно застосовано ставку остаточного антидемпінгового мита - 32,47 %, яка передбачається для експортера Haining Hisener Trade Co., Ltd. (13th Floor; Tower B ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) стосовно експорту товару виробника Hisener Industrial Co., Ltd. (No. 1, Gushan Road, Changqiangshan Industrial Park, Ganpu, Haiyan City, 314300, Zhejiang, China.
Різниця суми митних платежів які б підлягали сплаті при застосуванні ставки остаточного антидемпінгового мита у розмірі 67,4% та ставкою заявленою в митній декларації від 24.03.2025 № 25UA100130681291U0 - 32,47% складає - 409 708,33 грн. (остаточне антидемпінгове мито, на суму 341 423,61 грн., та податок на додану вартість - 68 284,72 грн.).
З огляду на викладене вище, митний орган зробив висновок, що в діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 485 Митного кодексу України.
Громадянка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності попередньо подавала заперечення у яких просила провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, вказані заперечення у судовому засіданні підтримала.
Представник Київської митниці Держмитслужби у судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 з підстав викладених у протоколі.
Суд, заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
24.03.2025 року, декларантом ТОВ «УТС» (ЄДРПОУ 30518220) ОСОБА_1 (відповідно наказу до ТОВ УТС (ЄДРПОУ 30518220) «про прийняття на роботу» від 26.09.2002 № 13-к, прийнято на роботу на посаду декларанта підприємства) до відділу митного оформлення №4 митного поста «Західний» з метою здійснення митного оформлення товарів «болти та гайки в асортименті», що надійшли в адресу ТОВ "УА МАКС ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 42099754, адреса: 01135, м. Київ, вул. Глібова, буд. 7) від компанії HAINING HISENER TRADE CO., LTD (13TH FLOOR,TOWER B, JINHUI BUILDING, NO.486 SOUTH HAICHANG ROAD, HAINING, ZHEJI ANG, CHINA), подано електронну митну декларацію (далі - МД), якій присвоєно реєстраційний номер № 25UA100130681291U0.
Разом з митною декларацією ОСОБА_1 до відділу митного оформлення №4 митного поста «Західний» надавались наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) від 15.01.2025 № 24HS34001F;
- коносамент від 06.01.2024 № GSZS0202576;
- автотранспортна накладна від 23.03.2025№ 9265;
- платіжна інструкція від 15.11.2024 №Р241115982 та від 22.01.2025 № Р250122982;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 21.03.2025 № ТФ8;
- зовнішньоекономічний контракт від 01.11.2024 № 01/11/24;
- договір про надання митно-брокерських послуг від 07.11.2017 № 51/Д;
- договір про перевезення від 01.05.2023 № 01/05/2023;
- митна декларація країни відправлення від 18.01.2025 № 223120250000262804.
- сертифікат про походження товару від 24.01.2025 No. 25C3304A1377/00172 (Serial No. CCPIT3452500005303).
Під час перевірки МД встановлено, що у графі «2» МД «Вантажовідправник/Експортер заявлено Haining Hisener Trade Co., Ltd. ( 13th Floor; Tower B Jinhui Building, No.486 South Haichang Road, Haining, Zhejiang, China), в розділі «виробник» графи № 31 зазначено HAINING HISENER TRADE CO., LTD, як виробника товару, а в графі 47 МД обрано ставку остаточного антидемпінгового мита 32,47%.
Відповідно інформації викладеній в повідомленні до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» (далі - Повідомлення № 465) (в редакції рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 (далі - Рішення № 562)), остаточні антидемпінгові заходи застосовувались щодо імпорту в Україну товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставками:
- для експортера Haining Hisener Trade Co., Ltd. (13th Floor; Tower B ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) стосовно експорту товару виробника Hisener Industrial Co., Ltd. (No. 1, Gushan Road, Changqiangshan Industrial Park, Ganpu, Haiyan City, 314300, Zhejiang, China) - 32,47 %;
- для виробника-експортера Ningbo Jinding Fastening Piece Co., Ltd. (No. 188, Xihe Street, Xijingtang Village, Jiulonghu Town, Zhenhai District, Ningbo, Zhejiang, China) - 38,37 %;
- для інших виробників та експортерів - 67,40 %.
Експортер (стосовно експорту товару виробника) має бути одночасно експортером товару та стороною зовнішньоекономічного контракту, укладеного з резидентами України на поставку товарів в Україну».
Під час аналізу документів поданих з МД від 24.03.2025 № 25UA100130681291U0 та зазначених в графі 44 встановлено, що відповідно контракту та товаросупровідних документів, відправником та експортером є компанія Haining Hisener Trade Co., (є відправником та стороною зовнішньоекономічного контракту) і торговою організацією - виробником зазначено Haining Hisener Trade Co, відповідно інформації, що міститься в митній декларації країни відправлення від 18.01.2025 № 223120250000262804. Таким чином інформація щодо виробника який заявлений в митній декларації - не відповідає виробнику зазначеному в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 до якого справляється ставка остаточного антидемпінгового мита - 32,47 %.
Враховуючи вищезазначене, до товарів заявлених за МД від 24.03.2025 № 25UA100130681291U0 відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Країну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 12.04.2024 № АД-562/2024/441-01 застосовується ставка остаточного антидемпінгового мита у розмірі 67,4%.
Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки у тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Наявність ознак складу правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона) є обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, відповідно до диспозиції норми, полягає у: заявленні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; заявленні неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; наданні документів, що містять такі відомості; несплаті митних платежів у строк, встановлений законом; інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
У статті 7 МК України визначено, що митну справу в Україні становлять, серед іншого, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, при цьому процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України визначаються Митним кодексом та іншими законами України. Товари, що переміщуються через митний кордон України декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів (ч.1 ст. 262 МК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, до обов'язків декларанта, у тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Вказані питання врегульовані Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі Порядок 631), та Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі Порядок 651).
Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: зокрема 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі Порядок № 651) «Поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі» у графі 34 «Код країни походження» - у лівому підрозділі "а" графи зазначається відповідно до класифікації країн світу літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 МД та класифікованого згідно з УКТ ЗЕД у графі 33 МД.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується виключно умисною формою вини, оскільки диспозиція ст. 485 МК України визначає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що при декларуванні особа має усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
У частині визначення суб'єктивної сторони, Верховним Судом неодноразово зроблено висновок про те, що правопорушення, передбачене ст. 485 МК України може бути вчинено тільки з умисною формою вини.
Так, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.05.2018 в справі № 607/6314/15-зазазначає,що «Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою,оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноваженаним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати,щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів,які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.11.2018 в справа №607/15295/15-а в п. 13 зазначає, що «Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.09.2019 в справі №451/1551/14-а в п. 12 сформульовано правову позицію, відповідно до якої «За змістом статті 485 Митного кодексу України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.04.2023 в справі № 161/17656/15-а зазначає, що «Для притягнення до відповідальності на підставі статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, й наявність прямого умислу.
Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на це у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, від 18.03.2021 у справі № 760/14721/16-а, від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а, від 15.02.2023 у справі № 712/8692/16-а, але не виключно».
Відповідно до ч. 1 ст. 36 МК України метою визначення країни походження товару є: оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 6 ст. 36 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 МК України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов'язковому порядку у разі:
А) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", «Про зовнішньоекономічну діяльність";
Б) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;
В) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України..
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов'язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 41 МК України).
Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1. ст. 41 МК України).
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. (ч. 3 ст. 41 МК України)
Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь- якому іншому документі, що стосується товару (ч. 6 ст. 41 МК України)
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами.
Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Докази, на яких ґрунтується рішення мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин, які мають значення для провадження.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому порядку. Порушення цих вимог призводить до недопустимості доказів.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України підстави для порушення справи про порушення митних правил є:
- безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;
- офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;
- офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 №1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 25.03.2025 року ТОВ «УТС» було подано заяву начальнику Київської митниці ДМС та начальнику ВМО 4 м/п «Західний» з проханням надання дозволу на продовження терміну митного оформлення ЕМД 25UA100130681291U0 від 24 березня 2025 року ВМО 4 м/п «Західний» в зв'язку з наданням додаткових документів, тобто, на наступний же день.
У цей же день брокером ТОВ «УТС» ОСОБА_1 також подано начальнику ВМО №4 МП «Західний» пояснювальну записку, в якій вказано, що в графі 31 митної декларації №25UA100130681291U0 та графі 31 електронного інвойсу було помилково зазначено відправника як виробника товару, а саме виробник HAINING HISENER TRADE CO., LTD. Стосовно поданих документів відправником, а саме, проформи інвойс, прайс листа, сертифікату якості від виробника, виробником товару є HISENER INDUSTRIAL CO. LTD.
Також було подано проформу інвойс №24HS34001P від 2024.11.14, відповідно до якої було проведено оплату.
28.03.2025 року надано сертифікат якості продукції випущений Hisener Industrial Co., Ltd, в якому вказано усіх сторін, що стосуються даної поставки, а саме:
Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd
Постачальник: Haining Hisener Trade Co., Ltd
Покупець: ТОВ «УА МАКС ТРЕЙДИНГ».
Додаткові документи подавались за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, що забезпечує електронний документообіг між декларантом та митницею.
Жодних зауважень щодо достовірності вказаних відомостей митницею не було зроблено.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом надання під час митного оформлення товарів сертифікатів про походження товарів, які є підробленими та на підставі яких не застосовувалось антидемпінгове мито, що призвело до зменшення сплати митних платежів.
Викладене у своїй сукупності свідчить про відсутність у діях громадянки України ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, а також правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 485 МК України.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 283-285 КУпАП, ст. ст. 257, 458, 459, 485,487,527, 528 МК України, суддя -
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Верещінська