Справа №760/24589/25
1-кс/760/11209/25
09 вересня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваної - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у кримінальному провадженні №42024110000000288 від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000288 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2024, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
16.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
23.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.
15.05.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, справа №760/15820/25 підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивиши залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
08.08.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, справа №760/21700/25 підозрюваній ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту заборонивиши залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби.
04.09.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, справа №760/24205/25 продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 10.11.2025.
У поданому клопотанні прокурор просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , заборонивши їй залишати місце проживання у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та прослав його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання. Захисник зазначав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Крім того, підозрювана зазначила, що має на утриманні неповнолітню дитину, чоловік проходить військову службу, має постійне місце проживання та роботи, що може свідчити про наявність міцних соціальних зв'язків, копії відповідних документів на підтвердження надані стороною захисту в судовому засіданні. Сторона захисту просила застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з домашнім арештом, зокрема, у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що остання має міцні соціальні зв'язки.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000288 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2024, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
16.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
23.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.
15.05.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, справа №760/15820/25 підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивиши залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
08.08.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, справа №760/21700/25 підозрюваній ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту заборонивиши залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби.
04.09.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, справа №760/24205/25 продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 10.11.2025.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність підозрюваної до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_5 може бути причетною до інкримінованого кримінального правопорушення, тобто у вчиненні у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Разом з тим, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
На підставі вищезазначених обставин, наявні в матеріалах клопотання докази об'єктивно пов'язують ОСОБА_5 із кримінальним правопорушенням, яке їй інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра є обґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_5 .
Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає доведеним вказані прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Матеріали клопотання дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 розуміючи можливість призначення покарання може тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи прокурора в цій частині є доведеними.
Водночас, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження ще триває, ОСОБА_5 може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, ризики, які були встановлені прокурором при поданні клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 продовжують існувати.
При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваної ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватої; вік та стан здоров'я підозрюваної; міцність соціальних зв'язків, а також майновий стан підозрюваної.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: будинок АДРЕСА_1 у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку, до 09.11.2025 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідмоляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на неї обов'язків.
Строк дії ухвали визначити до 09.11.2025.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9