СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/9149/25
ун. № 759/20948/25
16 вересня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна пожружжя,-
08.09.2025 р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов, який подано в електронній формі через електронний кабінет.
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 43 ЦПК України Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку, разом із фінансовим чеком про відправлення.
В порушення зазначеного позивачем не надано до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позивачем при звернення до суду не визначено розмір частки яку він хоче визнати за собою, вказано "?".
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
В порушення заначено позовна заява хоч і містить ціну позову, однак вона не обгрунтована.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
Тому наданий позивача висновок про вартість квартири не може бути взятий жо уваги, як доказ для визначення дійсної вартісті нерухомого майна.
Таким чином, доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачами до позовної заяви не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Таким чином, позивачу відповідно до вимог п.п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України необхідно викласти всі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: зазначити відомості про дійсну вартість нерухомого майна, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна виходячи з повної вартості майна, на майно, яке він просить поділити.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» в 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня становить - 3028 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачами надано квитанцію на суму 9840,00 грн.
У зв'язку з тим, що позивачами не визначена ціна позову виходячи із дійсної вартості спірного майна і на момент пред'явлення позову, за вимогами майнового характеру, суд не може встановити її ціну, тому суд в порядку ч.2 ст.176 ЦПК України попередньо визначає розмір в сумі 12112,00 грн. (3028Х2/80%), оскільки вірна ціна позову, тобто дійсна ринкова вартість спірного майна на момент пред'явлення позову не зазначена відповідно до вимог ст.176 ЦПК України.
Таким чином позивачам необхідно необхідно визначити вартість спірного майна, виходячи з її ринкової вартості станом на день звернення до суду, зазначити відповідну ціну позову та надати докази сплати судового збору, які необхідно сплати за наступними реквізитами: отримувач коштів: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету 22030101 згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати докази, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги або наявність підстав для звільнення від доказування.
Окрім того, реквізити для сплати судового збору зазначені також в електронній формі за адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна пожружжя,-залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Бабич Н.Д.