Справа №:755/11723/24
Провадження №: 2/755/12304/25
"15" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (далі - ТОВ «Верра Фінанс») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 11 грудня 2020 року № 97111519000 в загальному розмірі 79 535,07 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 49 751,93 грн, заборгованість за процентами - 29 738,14 грн, заборгованість за комісією - 45,00 грн. та судові витрати у сумі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 грудня 2020 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97111519000. Відповідач погодився з викладеними у Договорі та у правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщені (оприлюднені) на сайті. Відповідно до п. 2.1 Договору, Відповідач отримав на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 50 000,00 грн зі строком дії договору до 05 січня 2023 року. Пунктом 2.1.4. передбачені умови обслуговування кредиту, так процентна ставка - 55 % річних; відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі відповідно до Правил (Договірних умов) споживчого кредитування позичальників та договором на рахунок банку шляхом сплати до 5-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку. АТ «УкрСиббанк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та не сплатив відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
При цьому, 25 січня 2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» було укладено договір факторингу № 237, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 .
Станом на 20 червня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 79 535,07 грн, з яких: 49 751,93 грн - заборгованість за кредитом; 29 738,14 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами; 45,00 грн - заборгованість за комісією.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 79 535,07 гривень та судові витрати.
Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у АТ «УкрСиббанк» інформацію, що містить банківську таємницю.
06 серпня 2024 року від АТ «УкрСиббанк» на виконання вимог ухвали від 16 липня 2024 року до суду надано витребувану інформацію, а саме: виписку за рахунком ОСОБА_1 .
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученим з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи встановлено, що судом встановлено, що 11 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 97111519000.
Відповідно до пункту 1.1-1.2 Договору підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК», з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com. Та на інформаційних стендах у приміщеннях Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» від 09 червня 2017 року № 105. Правила після підписання сторонами договору стають його невід'ємною частиною.
Пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено, що банк надає позичальнику Кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк має право надавати, а позичальник отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів із застосуванням електронних підписів Сторін через інформаційно-телекомунікаційні системи Банку в порядку, викладеному у правилах.
Згідно із пунктами 2.1, 2.2 договору сума кредиту за договором становить 50 000,00 грн на споживчі цілі шляхом встановлення ліміту кредитування у розмірі 50 000 грн. Відповідно до умов кредитування, відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 55% річних. Відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 5-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку - п. 2.5 Договору. Відповідно до п. 2.6 договору встановлено, що в разі прострочення сплати відповідачем чергового платежу Позивач має право вимагати сплати комісії за надання послуг з управління кредитом при прострочені сплати платежу у розмірі до 500 грн.
Також пунктом 2.8 договору сторони погодили, що позичальник доручає банку здійснювати договірне списання коштів на користь Банку в порядку, у строки та на умовах, що визначені у Договорі зі свої рахунків, а саме: з усіх рахунків позичальника, відкритих у банку, для погашення строкової та простроченої заборгованості за цим договором.
Відповідно до пункту 2.9 Договору, підписанням цього договору позичальник, серед іншого, засвідчує, що він особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com, він отримав від банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України «Про споживче кредитування», він ознайомлений і погоджується із умовами Договору, а також, що ним отримано примірник цього договору.
До договору також долучено паспорт споживчого кредиту, у якому відображено основні умови кредитування. Дата надання інформації - 11 грудня 2020 року, зберігає чинність та є актуальною до 11 грудня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір від 11 грудня 2020 року № 97111519000 відповідає вимогам Закону та є обов'язковим до виконання.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за договором № 97111519000 за період з 11 грудня 2020 року по 25 січня 2023 року встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, в тому числі вносив кошти на погашення наявної кредитної заборгованості. Також з виписки вбачається, що кредитний ліміт за рахунком періодично збільшувався, після чого відповідач продовжував використовувати кредитні кошти, чим висловлював свою згоду на збільшення кредитного ліміту. Відомості про рух коштів після 25 січня 2023 року за розрахунковим рахунком ОСОБА_1 відсутні. Станом на 24 січня 2023 року розмір заборгованості складає
79 535,07 грн.
Отже, судом встановлено, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору від 11 грудня 2020 року № 97111519000 АТ «УкрСиббанк» надало відповідачу кредитні кошти, шляхом встановлення кредитного ліміту.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 79 535,07 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором від 11 грудня 2020 року, загальна сума заборгованості станом на 12.06.2024 року становить 79 535,07 грн, що складається із основної заборгованості у розмірі 49 751,93 грн, заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 29 738,14 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 45,00 грн.
Відповідач контррозрахунку заборгованості суду не надав, факт отримання кредитних коштів та їх використання не спростував, доказів на погашення наявної заборгованості не надав.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від
23 вересня 2015 року у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З матеріалів справи судом встановлено, що 25 січня 2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» укладено Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені у реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді (пункти 2.1, 2.2 договору факторингу). Право власності на права вимоги вважається таким, шо перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених прав вимоги у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі прав вимоги, але не раніше сплати фактором суми фінансування у порядку, визначеному договором.
До договору факторингу від 25 січня 2023 року № 237 долучено платіжну інструкцію від 25 січня 2023 року № 67 про сплату ТОВ «Верра Фінанс» на рахунок АТ «УкрСиббанк» коштів у сумі 4 937 295,85 грн з призначення платежу: «за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 237 від 25.01.2023, без ПДВ».
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 25 січня 2023 року № 237 АТ «УкрСиббанк» передав право вимоги ТОВ «Верра Фінанс» по кредитному договору від 11 грудня 2020 року № 97111519000 де боржником виступає ОСОБА_1 , загальна сума боргу становить 79 535,07 грн, яка складається із: заборгованість за основним боргом - 49 751,93 грн; заборгованість за відсотками - 29 738,14 грн; заборгованість за комісіями - 45,00 грн.
26 березня 2024 року ТОВ «Верра Фінанс» надіслало на адресу відповідача вимогу № 1906 про погашення заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2020 року № 97111519000, яка становить 79 535,07 грн, яка залишалась без відповіді.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що відповідачем факту отримання коштів за кредитним договором від 11 грудня 2020 року № 97111519000 не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як убачається з матеріалів справи, за договором про надання споживчого кредиту від 11 грудня 2020 року № 97111519000, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , відповідачем порушено умови договору в частині погашення основної заборгованості, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 79 535,07 грн, яка включає заборгованість за основним боргом в розмірі - 49 751,93 грн, заборгованість за відсотками - 29 738,14 грн, заборгованість за комісіями - 45,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача, оскільки розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами. Відповідач, в свою чергу, не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 514, 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627,
629, 631, 638, 639, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 11 грудня 2020 року № 97111519000 в загальному розмірі 79 535 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текс рішення виготовлено 15 вересня 2025 року .
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс», код ЄДРПОУ 42633165, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гімназична, буд. 11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Яровенко Н.О.