Справа № 568/934/25
Провадження № 3/568/505/25
12 вересня 2025 року м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядуна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів матеріали, які надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району Полку патрульної УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України судом роз'яснені),
21.05.2025 о 02:31 год на польовій (ґрунтовій) дорозі поблизу а/д М-06, «Київ-Чоп», 429 км. (50° 09? 07.2? N, 25° 12' 31.2» E координати GPS) на території Радивиліської територіальної громади водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510» (серійний номер 0385), результат огляду становить 2,22 проміле, що підтверджується тестом № 478. З результатом гр. ОСОБА_1 - не згідний. Від проходження огляду у медичному закладі, з метою підтвердження стану алкогольного сп'яніння - відмовився, що підтверджується висновком лікаря № 204.
Згідно ст. 266 ч. 2 КУпАП велася безперервна відео фіксація на технічні пристрої: №470460, 472497, 470478, 476428.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «А» «Правил дорожнього руху», що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР України), а його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до вимог п.2.9 «А» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У пункті 3 вказаної Інструкції роз'яснено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувавши своє право керувати транспортним засобом, погодився нести відповідальність та виконувати додаткові обов'язки визначені національним законодавством України.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення він не надавав, відомості про оскарження ним дій працівників поліції суду не надано.
08.07.2025 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Прядуном О.М. подано через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі (а.с.28-48).
Розгляд справи відбувався 01.07.2025, 15.07.2025, 05.08.2025, 12.09.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки він не вживав алкогольні напої, з результатом огляду на місці зупинки не був згідний, бажав пройти огляд у медичному закладі методом відібрання біологічних зразків, а саме - крові. Пояснив, що причиною запаху алкоголю може бути те, що він ремонтував паливну систему свого авто, та пальне яке містить спирт могло попасти в його ротову порожнину.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Прядун О.М. пояснив, що з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не був згідний. Обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки 21.05.2025 ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживав i на власному автомобілі, який використовує для виконання службових завдань, повертався додому. Коли ОСОБА_1 рухався по польовій дорозі до с.Клекотів Золочівського району, то його наздогнали працівники поліції, які вказали, що причиною зупинки стало те, що він рухався в комендантську годину i в нього не горів габарит. Коли ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, то побачив, що габарити автомобіля горять, після чого працівник поліції повідомив, що габарит запрацював. Даний факт вказує на те, що працівники поліції безпідставно та незаконно його зупинили. ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що він є працівником комунального підприємства i повертається до себе додому після ліквідації прориву водопроводу. Після безпідставної зупинки та перевірки т/з, поліцейські вказали, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння i запропонували пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому лікувальному закладі, оскільки, на їх думку, водій мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови; тремтіння пальців рук, дані ознаки на думку сторони захисту спростовуються матеріалами справи та відеозаписом. На відеозаписі, долученому до матеріалів справи чітко видно, що ОСОБА_1 веде себе спокійно та адекватно, його поведінка відповідає обстановці і ніякого тремтіння пальців рук у нього не має i порушення мови теж не має. Наявність запаху алкоголю в ОСОБА_1 ніяким чином не зафіксовано. На місці зупинки огляд за допомогою газоаналізатора був проведений, результат огляду - 2,22%. Оскільки алкогольних напоїв не вживав i в стані алкогольного сп'яніння не перебував, ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду. В подальшому ОСОБА_1 зробив заяви, що він хоче пройти огляд на визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я шляхом відбору крові. ОСОБА_1 наголошували, що кров у нього ніхто відбирати не буде, оскільки така процедура можлива лише відносно водіїв - учасників ДТП, що на думку захисника суперечить вимогам Наказу Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської ОДА №36 від 31.01.2022 «Про основні організаційні засади проведення оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Працівники поліції разом з лікарем КНП «Дубенська міська лікарня», примушували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора, хоча він настоював на відборі зразків крові. Поліцейський, чинив психологічний тиск на ОСОБА_1 . Працівники поліції в порушення вимог Інструкції вирішили, що найближчий заклад охорони здоров'я - це Дубенська МЛ, хоча найближчим закладом, якому надано право на проведення медичного огляду є КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» (відстань -5,2 км.); КНП «Бродівська ЦМЛ»(відстань 10,3 км); КНП «Демидівська центральна міська лікарня»(44,7км). Відстань до Дубенської міської лікарні -71,6 км.).
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 було складено незаконно, огляд на стан сп'яніння працівникамиПоліції було проведено з порушенням. Після проведення огляду водія ОСОБА_1 на місці зупинки т/з акт огляду не складався i копія акту не вручалася водію. Даний документ складався поліцейськими в КНП «Дубенська міська лікарня». Також працівники поліції на місці зупинки т/з, та після прийняття заяви ОСОБА_1 про незгоду з результатом проведеного огляду, не складали направлення та не ознайомлювали з йогО змістом водія. Копія протоколу ОСОБА_1 йому не вручалася i не надсилалася на його адресу, що є грубим порушенням його права на захист. Вважає, що діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, просив суддю закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В решті надав пояснення згідно поданого клопотання (а.с.28-34).
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено частинами 1-3 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному провадженні за формою, на відмінну від їх належності, що визначається як придатність таких доказів для використання їх за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У пункті 3 вказаної Інструкції роз'яснено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 336926 від 21.05.2025, який складено на бланку відповідного зразка з серійним номером уповноваженою на те особою, в ньому викладена суть адміністративного правопорушення, місце його вчинення, опис установлених обставин, він містить підпис працівника поліції, від підпису протоколу та отримання його копії ОСОБА_1 - відмовився (а.с.4);
- актом огляду від 21.05.2025 02 год. 59 хв., згідно якого, огляд проведений у зв'язку із виявленими у ОСОБА_1 ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Alcotest Drager 7510»(серійний № 0385), проводився, результат огляду 2,22 проміле. Від підпису акту ОСОБА_1 - відмовився. Свідки відсутні, проводилася фіксація за допомогою технічних приладів відеозапису № 470460, № 472497, № 470478, № 476428 (а.с.5);
- роздруківкою чеку тесту № 486 від 21.05.2025, згідно якого огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено 21.05.2025 о 02 год. 59 хв. за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510» (прилад ARLM - 0385), результат огляду 2,22 проміле(а.с.6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 21.05.2025 о 03 год. 10 хв. ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я КПП «Дубенська міська лікарня». Складено протокол серії ЕПР1 № 336926 (а.с.7);
- висновком щодо результатів медичного огляду від 21.05.2025 № 204, згідно якого огляд 21.05.2025 о 04:54 год. ОСОБА_1 у КНП «Дубенська міська лікарня» лікарем ОСОБА_2 проведено не було, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Від підпису даного висновку ОСОБА_3 - відмовився (а.с.8);
- зобов'язанням, згідно якого 21.05.2025 працівниками поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом «ВАЗ 32108», н.з. НОМЕР_3 (а.с.9);
- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами, які міститься на диску та підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження ним огляду на місці зупинки транспорного засобу та його відмову від проходження огляду у медичному закладі.
Вказаний відеозапис зроблено працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, в тому числі щодо безперервності запису згідно п. 5 вказаної Інструкції.
Щодо рапорту про реєстрацію події, який долучено до матеріалів справи (а.с.10), суддя не враховує такий як доказ вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , однак даний рапорт свідчить про послідовність подій, які стали підставою для складання адміністративних матеріалів.
Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів суд вважає, що при складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника. Судом не було виявлено порушень при зібранні матеріалів для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «А» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, суддя дійшов висновку, що воно, не підлягає до задоволення в силу наступного.
Суддею перевірено заперечення висловлені стороною захисту щодо порушень з боку працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та не встановлено таких при його оформленні виходячи із наступного.
Щодо зупинки транспортного засобу
Суддею під час перегляду відеозаписів встановлено, що підстава зупинки автомобіля ОСОБА_4 працівником поліції була оголошена.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР.
Разом з тим, судді не надано доказів оскарження дій працівників поліції, щодо зупинки ОСОБА_1 , та відповідно результатів такого оскарження.
Таким чином, зупинка автомобіля була цілком законною і відповідала положенням п.2 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», у відповідності з яким поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, такі обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Щодо порушення процедури огляду та відсутність у матеріалах справи акту огляду та стан сп'яніння.
Суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та погодився пройти огляд на стан сп'яніння шляхом лабораторного дослідження крові.
Порядок медичного огляду водіїв транспортних засобів для визначення стану алкогольного сп'яніння визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та оформлення його результатів врегульовано розділом ІІІ Інструкції.
Відповідно до п.9 Розділу ІІІ використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п.12 розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Відповідно до п.п. 13,14 розділу ІІІ Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу, а також якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Отже, Інструкцією визначено, що кров, як біологічне середовище при лабораторному дослідженні може бути використано при огляді на стан сп'яніння лише у випадках неможливості провести лабораторного дослідження повітря, що видихається, сечі, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та перебування особи у несвідомому стані внаслідок ДТП.
Аналогічні вимоги закріплено у п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103(далі Порядок № 1103), яким визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Отже, Порядком №11003 визначено, що огляд водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я проводиться без забору крові, а із застосуванням спеціальних технічних засобів.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_5 не був учасником ДТП, не перебував у несвідомому стані, а також не мав жодних протипоказань, які б унеможливлювали проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі шляхом передбаченим п.п. 9,12 Розділу ІІІ Інструкції, суд вважає, що в чергового лікаря не виникало обов'язку щодо відібрання зразків крові для проведення лабораторного дослідження. Разом з цим, доказів того, що ОСОБА_5 має захворювання, які перешкоджають йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, останнім не надано.
Окрім того, згідно дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 наполягав виключно на відібранні у нього крові для лабораторного дослідження, однак, категоричних підстав для його проведення в чергового лікаря не було. Також слід вказати, що саме до повноважень лікаря віднесено вибір того чи іншого виду обстеження, а тому доводи сторони захисту про порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій чергового лікаря під час огляду водія та відомостей протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів.
Належить також взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення і дії посадової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством стороною захисту не оскаржувалися, тобто не зверталася із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталася із позовом до суду в порядку КАС України щодо дій працівників поліції, а також не зверталася із відповідними заявами щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів.
Щодо покликань захисника на п. 9.5. Методичних рекомендацій «Організаційні засади проведення оглядів для встановлення стану сп'яніння та факту вживання психотропних речовин» затвердженого Департаментом цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДА № 36 від 31.01.2022, суддя виходить з того, що за своїм змістовним навантаженням вказаний пункт, яким передбачено відібрання біологічного середовища (крові) за наявності письмової заяви водія, при відмові від проходження освідчення за допомогою алкотесту, здачі біологічного середовища (сечі), то такий є деталізованим продовженням п. 9 вказаних Методичних рекомендацій, яким передбачено проведення лабораторних досліджень у випадку ДТП, внаслідок якої є травмовані або загиблі.
З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що 21.05.2025 за участі ОСОБА_1 мало місце ДТП, внаслідок якої є травмовані або загиблі, то суддя розцінює такі доводи захисту як безпідставні.
При цьому ОСОБА_1 повідомив в ході судового розгляду, що письмової заяви згідно п. 9.5. Методичних рекомендацій «Організаційні засади проведення оглядів для встановлення стану сп'яніння та факту вживання психотропних речовин» він не подавав.
Доводи ОСОБА_1 по те, що причиною запаху алкоголю могло бути пальне яке містить спирт та попало в його ротову порожнину, в ході ремонту паливної системи, суддя вважає недовденими, оскільки в ході розгляду справи не надано як доказів несправності паливної системи автомобіля, її ремонту, так і придбання ОСОБА_1 пального, яке містить спирт.
Суддя не приймає до уваги надані захистом 12.09.2025 акт огляду від 19.08.2025 та роздруківку газоаналізатора від 19.08.2025, оскільки такі не стосуються обставин, щодо складення адміністративних матеріалів 21.05.2025.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
З огляду на те, що в ході судового розгляду встановлені визначені ст. 280 КУпАП обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, інші аргументи та доводи захисника адвоката Прядуна В.О. не досліджуються суддею.
Оскільки під час розгляду справи встановлена провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, у справі, необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме про накладення адміністративного стягнення.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
У ч. 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Разом з тим санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Тобто, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням вищенаведеного, для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, яка визначена ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інформація щодо наявності пільг встановлених законодавством України у ОСОБА_1 в судді немає, такої інформації він особисто суду не повідомляв.
Таким чином, на підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284, ст. 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Прядуна О.М. про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК